Недооцененные украинские недра

Недооцененные украинские недра

В мире рентная ставка на добычу железной руды составляет 10%, в Украине - менее 5%. Законопроект предлагает повысить ее до 8%, но олигархи против. (Укр.)
Четверг, 26 февраля 2015, 00:37
Максим Ефимов, народный депутат, БПП

Всі ми чудово розуміємо, що в умовах війни майже нереально залучити потужні іноземні інвестиції, розвивати вітчизняний бізнес та якісно проводити реформи.

Для наповнення бюджету держава забирає пільги в населення, підвищує тарифи, робить інші непопулярні кроки замість пошуку альтернативи.

Одна з них лежить у нас прямо під ногами.

Тепер проста статистика. У 2012 році в Україні видобули 146 млн тонн залізної руди, які принесли в бюджет країни 667 млн грн при рентній ставці 1,5%.

У 2013 році кількість залізної руди, яку дістали з українських надр, збільшилася до 185 млн тонн, що дало бюджету 800 млн грн при тих же 1,5%.

У першому кварталі 2014 року рентна ставка також становила 1,5%. У другому і третьому кварталах вона зросла до 5%, у четвертому - до 8%. Це принесло в бюджет 1 400 тис грн.

В Україні мають можливість видобувати залізну руду лише вісім компаній.

Для порівняння: у 2012 році держава отримала 667 млн грн податку, тоді як всього дві компанії з восьми - "Метінвест" та Ferrexpo - отримали близько 2 млрд дол EBTDA, а у 2013 році їх неоподаткований прибуток зріс до 2,5 млрд дол.

У 2014 році ці дві компанії за дев'ять місяців показали 1 700 тис дол EBTDA, тоді як держава з усіх восьми компаній отримала 1 400 тис грн.

Не потрібно бути математиком, аби порахувати: прибутки цих восьми компаній в 32 рази перевищують їх платежі до бюджету України. Це тільки за публічними даними, які надають самі компанії.

Як висновок - поточний рівень рентної ставки на видобуток залізної руди у нас невиправдано низький порівняно з іншими країнами. У світі діє мінімальна рентна плата 10%, тоді як в Україні вона становить 8%. Більше того, з 2015 року ці 8% вирішили помножити на вміст заліза у руді, на 62%, і ставка "скотилася" до 4,8%.

Чому такий коефіцієнт не застосовується до інших руд? Мало того, що вибірковий підхід економічно необґрунтований, він ще й порушує принцип нейтральності оподаткування. Однак на це відповідні інстанції просто заплющують очі.

Якщо говорити мовою цифр, то в результаті такої преференції втрати бюджету у 2015 році становитимуть 2,3 млрд грн. Це при тому, що українські природні ресурси конкурентоспроможні на світовому ринку не лише за якістю, а й за ціною.

Фото prombezpeka.com

У парламенті зареєстрований законопроект про внесення змін до Податкового кодексу щодо ставок рентної плати за користування надрами.

Він пропонує скасувати коригування ставки ренти на коефіцієнт вмісту заліза, що дасть змогу встановити її на рівні 8%. Іншими словами, законопроект прибирає податкову преференцію на видобуток залізної руди.

Зрозуміло, що при прийнятті цього проекту доведеться зіткнутися з протидією потужного парламентського і бізнесового лобі.

Згадані компанії уже ініціювали обговорення цього законопроекту в податковому комітеті, аби переконати депутатів залишити все як є, нічого не підіймати і не забирати в олігархів преференції, до яких вони так звикли.

Рішення профільного комітету - підтримати законопроект у першому читанні, але який настрій буде панувати в сесійній залі під час голосування, сказати важко.

Хочу нагадати всім "зацікавленим", що залізна руда - невідновлюваний природний ресурс, одноосібним власником якого є український народ. Рано чи пізно комусь доведеться відповідати, чому його так нахабно грабують.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!