Несколько мифов об энергетике

Несколько мифов об энергетике

Вследствие острой борьбы за покупателей между производителями Азии и Европы цены на оборудование для солнечных электростанций за пять лет обвалились на 75%. (Укр.)
Среда, 17 декабря 2014, 20:01
Алексей Оржель, специалист по вопросам энергетики

Україну захлеснула політична криза, яка призвела до величезних проблем в економіці.

Гостро постало питання енергетичного забезпечення.

Україна зіткнулася з проблемою дефіциту палива і залежністю від російського газу.

Наслідок - стрибок цін і підвищення комунальних тарифів для населення. Це спричиняє хвилю невдоволення і ще більше дестабілізує ситуацію в країні.

Реклама:

Як вирішити енергетичні проблеми? Для початку необхідно відмовитися від кількох міфів, які міцно засіли у суспільній свідомості.

Міф 1. Україна багата на енергоресурси

Щоб розвінчати цей міф, слід проаналізувати вітчизняний енергоринок.

За оцінками Міненерговугілля, за десять місяців 2014 року 47,9% електроенергії в Україні виробили АЕС, 41,7% - ТЕС і ТЕЦ. ГЕС і ГАЕС спромоглися на 5,2%, комунальні ТЕЦ і блок-станції - на 4,2%. Частка альтернативних джерел збільшилася з 0,6% у 2013 році до 1% за січень-жовтень 2014 року.

Отже, основними джерелами електроенергії є атомні і теплові станції, яким потрібні атомне паливо, газ і вугілля. За рахунок власних ресурсів Україна могла вироблятити менше половини необхідної енергії, а після окупації Донбасу - ще менше. Левова частка припадає на імпортовані ресурси - газ і ядерне паливо.

Газові скандали з Росією стали традицією, але останнім часом ситуація лише погіршилася. Росія яскраво продемонструвала Україні залежність від свого газу, зробивши його засобом політичного маніпулювання.

Мовляв, хочете дружити з Європою, тоді відключимо газ або будемо продавати його за завищеними цінами. Значно подорожчала і російська сировина для АЕС. Вугільні скандали, в результаті яких країна залишилися без африканського та російського вугілля, поставили під сумнів успіх опалювального сезону.

Україна багата лише на відновлювані джерела енергії, які є на всій території країни. До основних складових "зеленої" енергетики належать сонячна, геотермальна, вітроенергетика, мала гідроенергетика, біоенергетика та енергетика навколишнього середовища.

Міф 2. Атомна енергія найдешевша

Атомна електроенергія, переконують деякі фахівці, найдешевша. Однак її дешевизна для України пояснюється лише однією причиною: АЕС будувалися за часів СРСР, тому Україна не відчула, що значить вкладати гроші у цей сектор.

Як свідчить світовий досвід, справа ця дуже витратна і вимагає багато часу. Наприклад, будівництво енергоблоку атомної електростанції "Фламанвіль" у Франції почалося 2007 року і повинно було закінчиться 2012 року. Роботи досі не завершені, а вартість будівництва зросла з 3,3 млрд євро до 6 млрд євро.

Недобудованими залишаються і ядерні реактори у Чехії та Великобританії. США - лідер за кількістю атомних електростанцій - більше ста реакторів - за останні сорок років не розпочали будівництва жодного реактора.

Пояснити таку політику можна довготривалістю повернення інвестиційних коштів, дорожчанням ядерного палива, надто високим рівнем екологічних ризиків.

Хмельницька АЕС. Фото energoatom.kiev.ua

Насправді енергія з традиційних джерел набагато дорожча, ніж ті ціни, які є в Україні. Якщо взяти показники вартості енергії на нових об'єктах атомної чи теплової генерації, наприклад, у Європі, то стає очевидно, що ці види енергії зовсім не дешеві, і з кожним роком їх вартість лише зростає.

За даними проекту Odyssee Mure "Тенденції енергоефективності на досвіді ЄС" - інформація на січень 2013 року - в ЄС у 2010 році ціни на енергоносії підвищилися на 7%. У 2011 році ціни на нафту і газ були майже в чотири рази вищими, ніж у 2000 році. Ціни для споживачів з 2002 року до 2010 року зросли майже на 35%.

Показовим є дослідження міжнародного консорціуму на чолі з Інститутом систем та інноваційних досліджень Фраунгофера від імені Міністерства з економічних питань та енергії ФРН та Німецького агентства з міжнародного співробітництва.

За даними цього дослідження, ядерні інвестиційні витрати будуть найбільшими та незмінними. Протягом 2030-2050 років вони становитимуть 3 500 дол за кВт встановленої потужності. Прогнозована вартість інвестицій у комбінований цикл на вугіллі становитиме у 2030 році 2600-3740 дол за кВт встановленої потужності.

Ще десять років тому мова йшла про майже вдвічі нижчу вартість традиційної невідновлюваної енергетики. У 2005 році дослідження МЕА/NEA "Прогнозовані витрати на генерування електроенергії" визначало інвестиційну вартість ядерної електроенергії в діапазоні 1-2 тис дол за кВт і п'ять-сім років будівництва.

Вартість вугільної електроенергетики оцінювалася 35-60 дол за МВт-год. Вартість інвестицій - 1-1,5 тис дол за кВт встановленої потужності, чотири роки будівництва.

В Україні ціни на атомну енергію теж зростають. За даними Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, у 2010 році кВт-год коштував 15,83 коп, у 2011 році - 18,82 коп, у 2012 році - 21,38 коп, у 2013 році - 21,74 коп.

У 2014 році українському оператору атомних електростанцій НАЕК "Енергоатом" був встановлений тариф на продаж електроенергії на рівні 30,31 коп за кВт-год, зростання становило 30%. Після цього у жовтні 2014 року тариф був трохи зменшений, до 28,26 коп за кВт-год, проте зростання все одно дуже суттєве.

Причини зростання тарифів ті самі: подорожчання ядерного палива, зростання витрат на продовження терміну експлуатації енергоблоків, ремонт, оплата праці.

Стійку тенденцію подорожчання підтримують інші виробники української традиційної енергетики. Тарифи ГЕС зросли майже вдвічі. Якщо у 2010 році кВт коштував 11,36 коп, то у 2013 році - 20,03 коп.

У 2010 році вартість кВт-год електричної енергії на ТЕС не досягала 50 коп, а в 2013 році цей показник уже становив 70 коп за кВт∙год.

 Добротвірська ТЕС, Львівщина. Фото wikipedia.org

З року в рік знаходяться нові обґрунтування підвищення тарифів продажу електроенергії. Так, за 2013 рік тариф продажу електроенергії ТЕС в ОРЕ зріс порівняно з 2012 роком на 7,3 %: з 59,08 коп за кВт-год до 63,41 коп за кВт-год.

У структурі тарифу частка собівартості виробництва електроенергії збільшилася з 53,93 коп за кВт-год до 54,94 коп за кВт-год або на 1,9%. Водночас рентабельність виробництва електричної енергії збільшилася з 9,5% до 15,4%.

Оператором українських теплоелектростанцій є компанія ДТЕК Ріната Ахметова, яка монополізувала цей ласий сегмент енергоринку. Користуючись таким вигідним становищем, ДТЕК запровадила політику постійного підвищення цін, яка аж ніяк не позначилася на покращенні роботи системи.

Спрацьованість вітчизняних ТЕС експерти оцінюють 80%, бо більша частина їх блоків побудована у 1960-1980-х роках. Система потребує негайного оновлення та модернізації, на яку приватний інвестор - ДТЕК - не поспішає витрачати кошти.

Наведені тарифи на електроенергію характерні для спокійного 2013 року. Для воєнного 2014 року вони будуть набагато вищими.

Споживачі та й країна в цілому не можуть визначити, скільки коштуватиме вугілля для українських ТЕС, і які проблеми можуть виникнути з ядерним паливом та газом. Тому логічним є пошук інших джерел енергії, в тому числі відновлюваної.

Міф 3. "Зелена" енергетика - це дорого

Усі звикли: все, що має ярлик "еко", тобто екологічно безпечно, завжди дороге. Це стосується популярних продуктів харчування, які у два-три рази дорожчі за звичайні. Цей міф переносять і на "зелену" енергетику.

Насправді твердження про дорожнечу відновлюваної енергетики застаріло і вже не має під собою підстав. Витратними є лише первинні капіталовкладення у будівництво станцій для вироблення відновлюваної енергії.

Проте вони з кожним роком зменшуються завдяки розвитку технологій, збільшенню обсягів виробництва, зростанню конкуренції між виробниками і компаніями, які пропонують послуги проектування, будівництва і обслуговування.

Найяскравіший приклад - фотоелектричні модулі. Внаслідок гострої боротьби за покупців між виробниками Азії та Європи ціни на головну складову сонячних електростанцій за п'ять років обвалилися на неймовірні 75%. Тобто експлуатація кожної нової генерації об'єктів відновлюваної енергетики буде дешевшати.

Поте й досі проекти відновлюваної енергетики потребують державної підтримки на етапі первинних капіталовкладень. 144 країни мають цільові показники розвитку відновлюваної енергетики, а у 138 з них діють державні механізми стимулювання.

  Карта сонячного випромінювання. Натисніть для збільшення

Державна підтримка практикується і у країнах з висхідною економікою. У 2005 році такі схеми діяли у 15 з них, зараз таких країн 95, серед них - і Україна.

У довгостроковій перспективі альтернативна енергетика не тільки повністю окуповується, а й приносить дешеву енергію без негативних наслідків для навколишнього середовища і здоров'я людини.

Вона відновлювана, а значить - невичерпна. Вона забезпечить енергією не одне покоління нащадків. Це зрозуміли 30 країн світу, які виробляють 20% енергії з відновлюваних джерел. У Швеції частка "зеленої" енергії становить 51%.

Міф 4. Альтернативна енергетика - минуле

Пращури століттями використовували енергію сонця, води і вітру. Прихильники традиційної енергетики іноді використовують цей факт як негативний аргумент. Мовляв, традиційна енергетика пішла вперед, ставши символом людського розуму і науки, а використання сил природи - це повернення в минуле.

Все трохи не так: пік популярності традиційних видів вироблення енергії припав на середину 20 століття - століття агресивної експансії людиною планети. Результати виявилися катастрофічними і для планети, і для людини.

Світ прийшов до іншої філософії, де на перший план виходять менш шкідливі для навколишнього середовища виробництва. Тому варто говорити не про повернення у минуле, а про переосмислення сьогодення та інноваційний погляд у майбутнє.

Екологічні катастрофи, зміни клімату та їх негативні наслідки - ось до чого призвело використання атома і традиційного палива. Сировину потрібно добути з свердловини, відкритим способом або у шахті. Згодом грунт над виробками просідає, підтоплюються будинки, пошкоджуються комунікації, гинуть рослини.

Щоб отримати тонну ядерного палива, потрібно видобути 3 тис тонн уранової руди. Тонна відпрацьованого палива утворює 2 200 тонн радіоактивних відходів.

Значним негативним фактором впливу традиційної енергетики на природу є викиди в атмосферу вуглекислого газу, який прискорює глобальне потепління.

Однак найстрашнішим проявом "мирного атома" стали аварії. Вже 28 років українці платять велику ціну за катастрофу на Чорнобильській АЕС: людські життя, непридатні для життя землі Полісся, захворювання, висока смертність. Якою була б ціна електрики, якби туди заклали усі ці збитки?

Лише на підтримку ЧАЕС у безпечному режимі Україна щороку витрачає 50 млн євро, а на будівництво об'єкта "Укриття" необхідні мільярди.

Сонячна електростанція на Хмельниччині. Фото Віталія Тараненка

Аварія у 2011 році на АЕС "Фукусима-1" ще раз підтвердила, наскільки невиправдано збитковою та безперспективною є традиційна енергетика. З огляду на це у світі почали включати до її вартості соціальні та екологічні витрати.

Завдяки сприятливим кліматичним умовам та географічному положенню потенціал розвитку альтернативної енергетики надзвичайно високий. Його використання дозволить створити робочі місця, підвищити енергетичну безпеку країни, залишити нащадкам не кладовища атомних відходів, а дешеву і безпечну енергію.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: