Еще раз об угольном контракте

Еще раз об угольном контракте

Причастность Продана к соглашениям непонятна: там нет его подписей. Вряд ли сохранились и доказательства его влияния на заключение контрактов, если таковое вообще было. (Укр.)
Суббота, 29 ноября 2014, 10:30
Александр Леменов, юрист Центра политических студий и аналитики

За останній час про "вугілля Продана" не написав хіба що лінивий.

Однак у звичайних громадян залишився специфічний присмак незрозумілості, а у юристів - відчуття недомовленості.

Тези експертів про можливість виторгувати нижчу ціну спонукають до аналізу юридичної сторони проблеми імпорту вугілля.

Розуміння закономірностей світового ринку вугілля дозволяють оцінити сумнозвісний вугільний контракт та перспективи кримінального провадження щодо міністра енергетики Юрія Продана.

Реклама:

Стан світового ринку вугілля

На міжнародному ринку контракти на поставку вугілля зазвичай довгострокові, однак з тенденцією до скорочення строків. Контрагенти переходять з річних до квартальних і навіть щомісячних переглядів цін.

При цьому ціна на вугілля може прив'язуватися до багатьох факторів: строку та обсягу поставок, рівня попиту та пропозиції.

У будь-якому разі формування цін на вугілля складніше за звичайні товари. Цим тверде паливо схоже до газу та нафти, що також впливають на вартість вугілля.

Також вартість вугілля на світовому ринку може вказуватися як CIF - включає витрати на страховку і перевезення, так і більш популярна FOB - ціна в порту.

За логістичними маршрутами вугілля до Європи зазвичай потрапляє з ПАР, Колумбії та Росії, тоді як Австралія та Індонезія свій товар продають Китаю, Індії та Японії. Вугілля класифікують на hard coal і brown coal. Розподільча межа калорійності між ними - 5 700 ккал/кг.

Це допоможе оцінити контракт з компанією Steel Mont Trading, яка була визнана найкращим постачальником вугілля для держпідприємства "Укрінтеренерго".

Деталі вугільного контракту

Передусім дивує встановлення специфікаціями контракту нижньої межі теплоти згорання 5 500 ккал/кг, а не звичних 5 700 ккал/кг. Тобто Україна купує вугілля, яке за світовою класифікацією може бути антрацитним, а може виявитися бурим.

Додаткової неоднозначності цій обставині додає те, що митним тарифом України межа теплоти для класифікації вугілля встановлена 5 833 ккал/кг. Також митним тарифом встановлена нульова ставка на імпорт вугілля.

Між іншим, влітку дану ставку в частині коксівного вугілля намагалися змінити. Зокрема наводилися цифри зростання імпорту коксівного вугілля до 13 млн тонн у 2013 році і 2 млн тонн до березня 2014 року. Тобто кінцева ціна 112 дол не пояснюється розміром мита.

Юрій Продан. Фото kmu.gov.ua

Положення контракту і специфікацій стосовно ціни видаються примітивними. Ціна визначається у специфікаціях, що дає бажану гнучкість і можливість адаптуватися до мінливих світових цін. Інформацію про контрактні положення, що присвячені формуванню, зміні і перегляду цін, можна знайти на профільних сайтах.

У той же час, відсутні будь-які орієнтири для визначення вартості, а ціни, що досягалися у різні часові проміжки, не зовсім відповідають тенденції зниження котирувань на світових ринках вугілля, починаючи з літа услід за нафтою. Інші положення контракту видаються зваженими і звичними для світової практики.

Перспективи кримінального провадження

За даними преси, триває кримінальне провадження за фактом розкрадання державних коштів шляхом зловживання службовим становищем. Прикро, що не уточнюється, хто за версією слідства міг ним зловживати.

Мова йде або про статтю 191 КК - розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, або про статтю 364 КК - зловживання владою або службовим становищем.

Склад злочину передбачає настання істотної шкоди для держави, а за статтею 364 - ще й одержання неправомірної вигоди. Крім того, суб'єкт злочину повинен мати повноваження на вчинення відповідних юридично значимих дій.

Для держави шкода могла настати лише у вигляді переплати за вугілля. Тобто слідство повинне довести факт завищення ціни на вугілля у контрактах. Проте навряд чи воно зможе це зробити. Пояснюється це перш за все природою формування цін на вугілля, а надто на контрактних умовах.

Ціна на вугілля не є ні однаковою, ні сталою. За природою формування ціни близьким до вугілля, хоч і більш політизованим, є газ. При цьому доведення обґрунтованості цін є вельми складною юридичною категорією і частим предметом професійних арбітражних розглядів.

Навряд чи слідчі Генпрокуратури достатньо здібні, аби обґрунтовано довести факт завищення ціни. За інших умов оцінка контракту об'єктивною не буде.

Крім того, незрозуміла юридична причетність Продана до контрактів. Зрештою, на контрактах нема його підписів. Також навряд чи збереглися документальні підтвердження його впливу на укладення контрактів, якщо такий взагалі був.

Таким чином, єдиним підтвердженням його можливої вини можуть стати покази свідків, що або неперспективно, або необ'єктивно.

Генпрокурор Віталій Ярема. Фото gp.gov.ua

У даній ситуації існують проблеми як з фактом вчинення злочину, так і з притягненням міністра до кримінальної відповідальності. Активні дії Генпрокуратури, яка навряд чи не усвідомлює безперспективність провадження, пояснюються не правовими, а більше політичними мотивами.

Деякі положення контракту, безумовно, викликають подив, зокрема, щодо ціни 86 дол, а також відсутності прив'язок для її перегляду. Також є питання до передбаченої контрактом і специфікаціями якості вугілля.

Тому наразі жодної однозначності у висновку про збитковість контракту бути не може. Натомість існує очевидна безперспективність об'єктивного кримінального провадження за даними обставинами, надто відносно Продана.

Співавтор тексту - Владислав Власюк, магістр з енергетичного права, член Громадської ради Міненерговугілля

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: