На что способно правительство ради западных денег

На что способно правительство ради западных денег

Миллиарды от мировых институтов придут лишь тогда, когда власть займется реформами и покажет успехи в борьбе с коррупцией. (Укр.)
Понедельник, 14 июля 2014, 11:23
Дмитрий Денков, ЭП

Після Євромайдану міжнародні фінансові інститути стали потроху вливати в українську економіку кошти.

Це було вкрай необхідно для України, щоб не допустити сповзання до анархії.

У лютому, коли Віктор Янукович утік до Росії, українська економіка лежала в руїнах. Потім була анексія Криму. Далі - війна на сході.

Без підтримки західних фінансових стовпів Україну, швидше за все, очікував би дефолт і "теплі" обійми "русского мира".

Можливо, більша частина української території називалася б Малоросією.

Навряд чи такий варіант влаштовував Євросоюз, під дверима якого проходила революція і розгортається війна. Як, втім, і решту західного світу.

Відтак, з моменту зміни влади чи не щодня чути про готовність міжнародних інститутів підтримати Україну.

Передусім Київ може розраховувати на великі кредити МВФ, Світового банку і програми макрофінансової допомоги Євросоюзу.

Зокрема, йдеться про програму МВФ на 17 млрд дол, два блоки макрофінансової допомоги ЄС - 1 млрд євро і 610 млн євро, а також про кредит Світового банку - 250 млн дол.

Однак ці гроші можуть прийти тільки тоді, коли керівництво у Києві займеться обіцяними реформами. Лише тоді, коли боротьба з корупцією покаже успіхи, і Україна перестане бути бездонною бочкою.

Кошти виділятимуться у міру виконання узгоджених з кредиторами заходів.

Наприкінці червня, напередодні візиту місії МВФ в Україну, Кабмін обговорював це питання. У розпорядженні ЕП є таблиця з усіма заходами і строками їх виконання.

Натисніть для збільшення

МВФ. 17 мільярдів доларів

Це, як відомо, найбільша кредитна програма, вона розбита на дев'ять траншів. Київ уже отримав перший транш - 3,19 млрд дол. Тепер уряд очікує позитивного рішення фонду щодо отримання другого траншу.

В Україні з цією метою працює місія МВФ. Її робота повинна була завершитися 4 липня, але з невідомих причин вона була продовжена.

Якщо вірити документу, то Кабмін виконав усі вимоги МВФ, строк виконання яких припадав на травень-червень. Їх було небагато.

По-перше, у квітні Верховна рада ухвалила закон щодо вдосконалення розрахунків за енергоносії.

Відповідно до нього тепер кошти, що вносяться за теплову енергію, зараховуються на поточні рахунки із спецрежимом. Цими грошима теплопостачальники та теплогенеруючі компанії зможуть розраховуватися лише за газ. Кошти будуть надходити напряму "Нафтогазу".

Це, начебто, повинно підвищити показники збирання платежів.

По-друге, 25 червня "Нафтогаз" уклав договір про проведення аудиту компанії. Переможцем стала компанія "БДО-Україна", членом BDO International - п'ятої у світі за обсягами сукупної виручки міжнародної мережі незалежних аудиторських компаній. Вартість договору - 480 тис грн.

Аудитори перевірять показники касового дефіциту та рух коштів у 2014 році.

Передбачається, що з травня до вересня аудиторська компанія надаватиме місячні звіти, а з вересня - щоквартальні.

Що далі? У липні Кабмін повинен проаналізувати бізнес-плани 15 найбільших банків та показати фонду систему заходів з протидії корупції.

Найцікавіше буде у вересні. До кінця місяця уряд повинен підготувати пропозицію щодо реформування ПДВ в аграрному секторі. Мета - наблизити режим оподаткування ПДВ у цій сфері до загального режиму.

Зараз підприємства галузі не перераховують цей податок у казну: 20% ПДВ акумулюються на спеціальних рахунках і можуть бути вкладені у виробництво.

Самі аграрії не раз виступали з вимогою відмовитися від ідеї внесення будь-яких змін до Податкового кодексу стосовно спеціального режиму оподаткування. Навіть листа фонду написали, однак відповіді не отримали.

За підрахунками аграрних асоціацій, якщо уряд скасує податкові пільги для сільгоспвиробників, то їх втрати становитимуть 19 млрд грн.

Зараз ще нема концепції цієї реформи. Це напередодні, під час третього Всеукраїнського аграрного форуму, визнав прем'єр-міністр Арсеній Яценюк.

"Тут є кілька варіантів. Перший - залишити так, як є, це непрацюючий варіант, кажу відразу. Другий варіант - поділити компанії. Великі перевести на загальну систему, а фермерів і малі компанії залишити на чинній системі", - зазначив він.

Арсеній Яценюк на Всеукраїнському аграрному форумі. Фото kmu.gov.ua

ЄС. 1,61 мільярда євро

Ще у квітні Рада ЄС з питань закордонних справ схвалила два пакети макрофінансової допомоги Україні.

Перший - на 610 млн євро. Надаватиметься чотирма траншами: 100, 10, 250 і 250 млн євро. Поки що Україна отримала тільки перший транш.

Другий пакет становить 1 млрд євро - це два транші по 500 млн євро. Перший транш з цього пакета Україна також отримала.

Відповідно до умов фінансування, пауза між наданням траншів становитиме не менше трьох місяців.

Однак для отримання наступних траншів уряд повинен суттєво постаратися. Протягом липня-грудня влада мусить забезпечити виконання 15 заходів. Деякі з них вважаються нездійсненими.

По-перше - повернути усі борги з відшкодування ПДВ. Мова йде про виплату "живими" коштами або за рахунок вирахування еквівалентної суми із зобов'язань платника податків. Ніде не згадуються ПДВ-облігації, які уряд планує випустити.

Як відомо, обсяг відшкодувань ПДВ бізнесу у червні скоротився більш ніж удвічі. Заборгованість з відшкодування даного податку продовжує зростати. У березні повідомлялося, що невідшкодований залишок ПДВ сягнув 33 млрд грн.

По-друге - істотно підвищити показники збирання платежів "Нафтогазом".

На 10 червня 2014 року сумарна прострочена заборгованість підприємств ТКЕ, ТЕЦ та промислових споживачів перед НАК становила 20,3 млрд грн.

Серед інших завдань уряду - запровадження антикорупційного законодавства, прийняття стратегії навчання чиновників, митна оцінка за стандартами СОТ.

Зрештою, це далеко не весь ресурс, який Україна може отримати від Євросоюзу. Загальний "Пакет підтримки для України", який на початку березня затвердила Єврокомісія, передбачає виділення Києву 11,175 млрд євро у 2014-2020 роках.

Джерело: lb.ua 

Cвітовий банк. 250 мільйонів доларів

Із Світовим банком Україна у травні уклала кредитний договір щодо фінансування трьох проектів загальною вартістю 1,48 млрд дол. Ці проекти є частиною загальної допомоги Групи Світового банку Україні. Про неї було оголошено у березні 2014 року. Її загальний обсяг - 3,5 млрд дол до кінця 2014 року.

Недавно Україна отримала першу позику - 750 млн дол. Кошти повинні піти на політику розвитку і підтримку бюджету.

У документі, який розглядався на засіданні уряду, також йдеться про чергові 250 млн дол, які збирається виділити МБРР. Транш позначається як ППР-2, що розшифровується як "позика програми розвитку".

Чого вимагає Світовий банк? Це 11 ключових заходів, які, виходячи з документа, уряд повинен здійснити у липні. Серед них є такі.

1. Створення незалежної антикорупційної агенції, яка буде здійснювати превентивні заходи щодо чиновників і перевіряти правдивість задекларованих даних.

2. Ухвалення змін до Закону про трансфертне ціноутворення з метою зменшення випадків ухилення від сплати податків.

3. Удосконалення процедури відшкодування ПДВ. Мова йде про збільшення автоматичного відшкодування і перегляд критеріїв для такого відшкодування.

4. Ухвалення закону, який забороняє формування статутного капіталу банків за рахунок землі.

5. Створення при Міністерстві соцполітики інспекції, яка контролюватиме випадки помилок і шахрайств у програмах соціального захисту.

6. Раціоналізація дозволів на виконання будівельних робіт, скорочення кількості ліцензій.

Наразі зроблено небагато: лише ліквідований Державний земельний банк.

Фото на головній: Арсеній Яценюк. Фото kmu.gov.ua

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!