Три богатыря или Лебедь, Рак и Щука?

Три богатыря или Лебедь, Рак и Щука?

Отвечают ли банковские ассоциации за состояние дел в секторе? Да. Однако их хаотичная деятельность не способствует борьбе за улучшение бизнес-среды. (Укр.)
Вторник, 15 апреля 2014, 09:23
Юрий Блащук, член наблюдательных советов УКБС и НАБУ

В останні роки стали особливо помітними слабкі місця в роботі банківського сектора та його громадських об'єднань.

Чи можна поліпшити їх роботу та відновити довіру до банків бізнес-середовища?

Ми живемо в епоху визначальних змін, коли вплив особистостей на події стає незрівнянно більшим.

Разом з тим, не піддаються часу об'єктивні закони, ігнорувати які небезпечно.

Історія ігнорування економічних законів є тривалою. Вона виховала у народу певну толерантність до свавілля влади. Генетичний спадок позначився на всіх, включаючи керівництво України та банківської системи.

Події останніх трьох років великою мірою зазнавали впливу цього історичного спадку. Ми були свідками зменшення рівня економічних свобод. Зростали наміри вертикалі влади контролювати усі сфери життя країни.

Чи могли уникнути цього банківські асоціації? Ні. Вони були у зоні особливої уваги влади, яка досить специфічно розуміла ефективність співпраці з банківським громадянським суспільством.

Аналізуючи досягнення банківського співтовариства у справі захисту своїх інтересів та покращення регулятивного середовища у цей період, ми повинні визнати, що в цілому робота була недостатньою.

Об'єктивним свідченням цього є значне скорочення темпів залучення іноземних кредитів та інвестицій, зниження рейтингів банків, збиткова або низька прибутковість банківських установ, зменшення якості капіталу банків.

Низький рівень захисту прав кредиторів, значні податкові та макроекономічні ризики, пов'язані з валютною позицією, були перешкодою для нарощування кредитування. Як результат - за останні роки значно знизилися присутність банків з іноземним капіталом та привабливість банківського бізнесу загалом.

Чи відповідають банківські асоціації за стан справ у секторі? Так. Однак їх хаотична діяльність та часто неконструктивна конкуренція не сприяли консолідації зусиль у боротьбі за покращення бізнес-середовища.

В Україні з різною ефективністю працюють три основні асоціації: АУБ, УКБС та НАБУ. Більш детально діяльність асоціацій була проаналізована у публікації "Соціальний капітал банківської системи".

Сьогодні завдяки процесу оновлення влади у нас є можливість або тимчасове вікно для оновлення діалогу між регулятором та ринком, зокрема шляхом перегляду принципів діяльності професійних банківських об'єднань.

Від ефективності співпраці регуляторів та всіх учасників ринку у значній мірі залежить сталий та успішний розвиток країни.

Система не працює ефективно, коли діє в односторонньому режимі, а вибудувати довіру до національної валюти сам регулятор не зможе. Потрібні зусилля всіх учасників ринку, і для цього банківські установи створюють професійні об'єднання.

Ніколи не буває зайвим проаналізувати досвід іноземних колег, особливо тих, які пройшли подібний етап суспільних відносин. Цікаво, що західні суспільства з особливою повагою ставляться до професійних асоціацій. Участь у них є почесною, а нагороди та відзнаки асоціацій не менш вагомі, ніж державні.

 Фото kbs.org.ua

Чому передові держави вважають співпрацю з громадськими організаціями такою важливою? Чому їх так цінують регулятори? Річ у тім, що конкурентне суспільство зацікавлене у пошуку оптимального варіанту рішень шляхом розгляду різних думок. Безумовно, це важче, ніж провести єдину, безальтернативну думку.

Однак саме такий підхід дає можливість не втратити головного та знайти збалансоване оптимальне рішення. Банківське середовище - традиційно найбільш регульоване і найбільш складне для прояву саморегулюючих функцій.

Більше того, саме обмеження саморегулюючих функцій банківського середовища створює певний ореол величі регулятора. У цьому випадку за наявності величезних повноважень регулятора важливо вміти чути думку опонентів.

Саме тому центральні банки ринкових країн намагаються вести постійний діалог з громадськістю для тестування впливу їх рішень на умови ведення бізнесу, оскільки саме професійні об'єднання можуть виступити з фаховими судженнями.

В Україні, де рівень громадянського суспільства незрівнянно нижчий, а країна знаходиться у жорсткій системі обмеженого доступу, відносини з регулятором є не менш важливими, а інколи і вирішальними для банківських установ. Саме ефективний діалог є необхідним для підвищення ефективності системи.

Які особливості важливо врахувати?

1. Своєрідна культура діалогу потребує запровадження неписаних норм та правил конструктивної публічної критики та цивілізованої реакції на неї. Існують випадки, коли аналіз рішень центрального банку або його політики в цілому несправедливо сприймається посадовцями як персональна критика.

2. За критичними оцінками важливо бачити не лише відстоювання інтересів окремих банків, але й намагання поліпшити регулятивне середовище.

Асоціації акумулюють загальну позицію бізнесу, захищаючи цим банк від негативної реакції регулятора. Іноді банки намагаються використати асоціації у своїх інтересах на противагу суспільству, але виявлення таких випадків дозволяє доводити професійність діяльності асоціації та її репутацію.

3. Українською особливістю також можна вважати мотиви створення банків та їх асоціацій. Українські банки створюються як інститут для фондування власного бізнесу, як банківський бізнес та як інструмент захисту існуючого бізнесу. Безумовно, в Україні володіння банком - це ще й іміджева річ.

Остання особливість впливала на створення найбільших банківських асоціацій. Усі вони свого часу виникли як результат захисту інтересів певних груп банків та як наслідок амбіцій деяких власників банків. Крім того, мали значення регіональні процеси та результати еволюції громадянського суспільства.

Фото ЕП

Навіщо українському банківському сектору стільки асоціацій? Серед позитивів - банки мають вибір. Однак чи є асоціації ринковими інститутами? Думаю, ми повинні розглядати їх як громадські структури, які працюють з ринковим середовищем та захищають діяльність банків перед державними інститутами.

Задекларована мета асоціацій, крім захисту прав учасників, - побудова нормального регулятивного середовища. У цій основній довгостроковій цілі інтереси асоціацій збігаються, і саме це може їх об'єднати.

Визнаючи певну боротьбу між асоціаціями, не можна не сказати про негативні наслідки, які при цьому виникають. У першу чергу - збільшення неефективних витрат, особливо у випадку, коли банк є учасником кількох асоціацій.

Часто банки займаються одними і тими ж запитами двічі, не кажучи про подвійну сплату внесків. Створення робочих груп нерідко дублюється, хоча наразі асоціації намагаються їх об'єднувати. Також ідуть пошуки співпраці у загальному використанні інфраструктури - третейських судів чи роботи комітетів.

Це можна вважати інфраструктурними перевагами асоціацій. Досвід показав, що на їх створення потрібно багато часу. Однак практика свідчить про можливість та ефективність спільного використання таких інфраструктурних функцій.

Банківські асоціації працюють з різними регуляторами - НБУ, АМКУ, Міндоходів, парламентськими комітетами, Фондом гарантування вкладів фізосіб.

Враховуючи історичні реалії і практичний досвід, асоціації можуть використовувати переваги спеціалізації в роботі з певними державними інститутами. Приймаючи до уваги переважну спільність позицій асоціацій з ключових питань, доцільно було би формувати загальну позицію банківського співтовариства.

Зрозуміло, що з окремих питань банківські асоціації можуть мати різні погляди, однак є низка ключових проблем, щодо яких асоціації повинні виступати разом. Це стосується і основ ведення банківського бізнесу, і зменшення регулятивних ризиків, і життєво важливих призначень в органи управління.

Зараз, коли тривають призначення фахівців на ключові посади, важливо, щоби голос банківської спільноти був почутий та прийнятий до уваги. Украй важливо виступати разом, проводячи певну репутаційну оцінку кандидатів.

Банківське товариство шкодує, що серед членів Ради НБУ відсутні А. Гальчинський, О. Шаров та Н. Гребеник. Цей список можна продовжувати.

Хотілось би, щоб вітчизняні регулятори запровадили найкращу світову практику взаємодії з асоціаціями. Сьогодні гарний приклад в комунікаціях з банками показує новий голова НБУ. На жаль, інші до відкритого діалогу ще, здається, не готові.

Фото etovidel.net

Практика свідчить, що представники різних асоціацій, беручи участь у закордонних заходах, часом виступають з різним позиціями, що негативно впливає на імідж України. Нам необхідно знайти шляхи погодження позицій асоціацій у міжнародних відносинах на основі загальних інтересів банківської системи.

Слід погоджувати дії принаймні трьох асоціацій: АУБ, УКБС та НАБУ.

Формою співпраці могло би стати певне об'єднання зусиль або союз банківських асоціацій. Союз, побудований на принципах диференціації відповідальності в законодавчій та регулятивній сферах, представництва інтересів в різних органах влади, об'єднання позицій у життєво важливих питаннях діяльності.

Дискусія з цих питань у трьох асоціаціях триває. Чи зможемо ми об'єднати наші зусилля і відмовитися від групових інтересів та особистих амбіцій?

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!