Пришло время перемен

Пришло время перемен

Надо забыть, что власть - это путь к обогащению. Чиновник должен быть бедным, как церковная мышь, и думать, как максимально эффективно служить обществу. (Укр.)
Четверг, 27 февраля 2014, 17:18
Мирослав Табахарнюк, вице-президент УСПП, председатель Наблюдательного совета компании "МТ-инвест"

Події, які переживає Україна, та їх наслідки повинні багато чому нас навчити.

Помилки припустилися всі: і влада, і бізнес, і суспільство.

Відповідальність за те, що нині відбувається в країні, лежить саме на них.

Влада надто перейнялася власним збагаченням, деморалізуючи суспільство, затискаючи бізнес і знижуючи його конкурентоздатність, а хворе громадянське суспільство не могло і не хотіло боротися за свої права.

Саме тому першочергові зміни в державі повинні початися з морального оздоровлення суспільства.

Всі наші біди почалися через тотальну комерціалізацію. Гроші цинічно взяли верх над людьми, а сповідування християнських цінностей, на жаль, відійшло в минуле.

Після жорстоких подій на Майдані ми не повинні мовчати, необхідно називати речі своїми іменами і в мирний спосіб вимагати змін у своїй державі. Перш за все, це стосується бізнесу, який чи не найбільше постраждав від бюрократичного режиму.

Побори в Україні доходили до маразму. Корупція, контрабандні схеми на митниці, конвертаційні центри та багато інших вигаданих владою інструментів тиску на бізнес перетворили життя підприємця на пекло.

Ми надто обережно критикували владу і в більшій мірі з нею погоджувалися. Мовчання лише поглиблювало проблеми. Майдан, на мій погляд, повинен був відбутися ще наприкінці 2010 року.

Зараз, коли спільними зусиллями бізнесу та суспільства, такою кількістю жертв вдалося скинути цей, здавалося б, вічний режим, ми зобов'язані добитися змін на краще. Головне - не мовчати.

Насамперед необхідно назавжди змінити філософію спілкування чиновника з підприємцем. Влада повинна перестати розглядати бізнес як дійну корову, а всіляко сприяти його розвитку.

Це дозволить відродити довіру реального сектора до держави, сприятиме поширенню думки, що бізнесом в Україні займатися вигідно, і це єдина можливість бути матеріально забезпеченим і багатим.

Фото Олександра Єрмоченка

Треба забути, що влада - це шлях до збагачення. Чиновник повинен бути бідним, як церковна миша, і думати, як максимально ефективно прислужитися суспільству. Така філософія притаманна більшості розвинутих економік світу.

Бізнес-спільнота чудово усвідомлює необхідність непопулярних кроків, на які повинен наважитися новий уряд. З дня проголошення незалежності в Україні не працюють об'єктивні економічні закони, зокрема щодо розміру тарифів.

Тарифи повинні бути ринковими, але при цьому потрібен жорсткий контроль за їх встановленням. В тому числі уряд мусить подбати про адресні дотації тим, хто потребує державної підтримки.

Не може бути однакових тарифів на споживання газу в Конча-Заспі та у віддаленому селі. Нинішня тарифна політика "Нафтогазу" - це злочин. Всі державні монополії збиткові, але служать джерелом збагачення для посадовців.

Україні конче потрібні непопулярні рішення. Так, вони не сприятимуть зростанню політичних рейтингів, які для деяких політиків напередодні виборів украй важливі. Проте податкову, адміністративно-територіальну, пенсійну, медичну реформи необхідно проводити, і чим швидше - тим краще.

Чому б, наприклад, не доручити управління податковою та митною службами іноземним консалтинговим компаніям? Так ми позбудемося напрацьованих вертикалей із збирання грошей та чиновників-мільйонерів, які їх контролюють.

Дуже важливо відмовитися від соціального популізму, який захлеснув не тільки Україну. Держава повинна витрачати лише те, що заробляє.

Українському підприємництву необхідна абсолютна дерегуляція. Про неї говорять 15 років, але з кожним роком бізнес-середовище стає все більш регульованим. Треба позбавити чиновника можливості впливати на економіку.

Фото Олександра Єрмоченка

Підприємець мусить відповідати перед споживачем, а не чиновником, він якого можна відкупитися. Це дозволить сформувати сприятливе середовище для розвитку підприємництва, чесні, прозорі правила гри, побудовані на об'єктивних економічних законах, в тому числі - на принципах добросовісної конкуренції.

Бізнес повинен отримати стимули для розвитку та доступ до фінансових ресурсів. Тенденція останніх років свідчить: той, хто мав засоби для існування, не мав стимулів і бажання розвивати бізнес. Люди боялися, що прийдуть і заберуть.

Держава мусить фінансувати пріоритетні бізнес-проекти. Це буде своєрідною платою за те, що підприємництво потерпало від надмірного податкового тиску.

Слід захищати бізнес. За рейдерство треба рубати руки. Підприємець мусить почувати себе захищено, знати, що держава через правову систему гарантує йому право власності, а чиновник не в змозі відібрати зароблене.

І чи не найважливіше: нова влада повинна сприяти підвищенню продуктивності праці українців. Вона в Україні удвічі нижча, ніж у Європі. Необхідно усвідомити: хочемо краще жити - треба більше і краще працювати.

Чому на технологічно однакових заводах у Польщі працює, до прикладу, 800 осіб, в Україні - 1 600? Це проблема і людей, і менеджменту, і системи мотивації.

Настав час вдосконалювати систему державного менеджменту - від сільради до президента. Це непросто, для цього потрібні системні управлінці, а не політики.

Саме тому новий український уряд повинен сконцентруватися на прийнятті ефективних, хоча і деколи непопулярних рішень, таких потрібних Україні для побудови міцного і здорового громадянського суспільства.

Фото maidanua.org

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!