Слить и поглотить

Слить и поглотить

Одним из показателей негативного восприятия инвесторами ситуации в Украине является то, что европейские банки пытаются продать свои украинские "дочки". (Укр.)
Вторник, 24 декабря 2013, 11:30
Мирослав Табахарнюк, вице-президент УСПП, председатель наблюдательного совета компании "МТ-инвест"

Хоча ринок злиття та поглинання в Україні демонструє певне пожвавлення, 2013 рік навряд чи можна назвати успішним.

За попередніми оцінками він може сягнути 8 млрд дол. Це удвічі більше, ніж у 2012 році, однак до передкризового рівня ще далеко.

Бажання інвестувати в українську економіку відбиває як нестабільність на світових фінансових ринках, так і непрогнозованість правил гри в Україні.

Економіка держави тривалий час перебуває у рецесії. Зростання ВВП у 2013 році буде близьким до нуля, а промислове виробництво, що падає вже більше року, знизиться ще на 5%.

Звичайно, страждають не всі галузі, але "середня температура" негативна.

Одним з показників негативного сприйняття ситуації в Україні є те, що європейські банки намагаються продати свої українські "дочки".

Звичайно, можна говорити, що бажання західних банків позбутися цих активів обумовлене прагненням покращити стан прав у своїх країнах, які теж переживають не найкращі часи.

Однак правда в тому, що іноземні банкіри не бачать перспективи в Україні у найближчому майбутньому.

Банківська система України надто зарегульована урядом, який намагається втримати стабільний курс гривні.

Це призводить до того, що високі ставки за депозитами стали чи не найпривабливішим та єдиним способом зберігання грошей населення. Тимчасом ставки за кредитами занадто високі для розвитку бізнесу.

Саме тому найбільші компанії країни позичають гроші за кордоном. Навіть уряд намагається домовитися із світовими позичальниками на кшталт Світового банку, оскільки внутрішні резерви позичок майже вичерпані через політику влади.

Тож нічого дивного, що кілька банків з європейськими інвестиціями завзято шукають покупців. Якщо такі трансакції відбудуться у 2014 році, то покупцями, скоріш за все, стануть українські або російські бізнесові та фінансові групи.

Доволі висока активність у сільському господарстві. Однак і тут основним гравцями залишаються місцеві компанії, які дуже часто отримували контроль над активами менш вдалих конкурентів лише за обіцянки сплатити їх борги.

В умовах стрімкого зростання земельних банків великих холдингів постало питання ефективності управління. Відтак, компанії почали продавати непрофільні активи або активи, що не вписуються в регіональну стратегію тієї чи іншої фірми.

Фото УП

Власники невеликих та середніх компаній намагаються продати їх за ціною, значно вищою, ніж готові платити покупці.

Зазвичай це компанії, яким вдалося розвиватися без значних позичок. Вони вдало скористалися ринковою кон'юнктурою для виходу на достатньо привабливі показники прибутковості.

Однак такі компанії обмежені в подальшому зростанні. Для більшості з них зовнішні ринки позичок закриті, а внутрішній ринок занадто дорогий.

Такі компанії будуть зростати "органічно" - шляхом поступової акумуляції земель дрібних господарств або і далі чекатимуть на більш прийнятну ціну. Основними ж гравцями у цьому сегменті залишаться всім відомі структури.

Реальних інвестицій з Китаю в сільське господарство чи інші галузі поки нема. З нашого спілкування з китайськими компаніями можна зробити висновок, що більшість китайців Україна цікавить як ринок збуту, а не як місце для інвестицій.

Днями Україна та Росія домовилися активізувати торгівлю і знизити ціни на газ. Це повинно позитивно позначитися на розвитку економіки.

Цікаво, як далі розвиватимуться відносини в українському вагонобудуванні? Як відомо, Росія висунула цілу низку претензій до якості українських вагонів, через що обсяги виробництва вітчизняних вантажних вагонів впали чи не на 50%.

При цьому протягом останніх кількох років Росія ввела в експлуатацію нові вагонобудівні потужності. Відтак, українським виробникам доведеться відвойовувати собі місце на ринку північного сусіда.

Можливо, ці підприємства скоро стануть цілями для поглинання російськими конкурентами.

Фото УП

У 2014 році об'єм ринку злиттів та поглинань може сягнути показників 2013 року.

На це впливатимуть можливість продати активи західних банків, можливість великих сільськогосподарських холдингів і надалі впорядковувати активи, готовність влади продати державні активи, бажання інвесторів робити значні рухи. На останнє великий вплив матиме політична ситуація в країні.

Варто також відзначити високотехнологічні компанії. Протягом останнього часу вони лише набули відносної ваги, але мають великий потенціал росту. Питання лише в тому, чи і після поглинань вони базуватися в Україні.

У фармацевтиці процеси консолідації мереж аптек ідуть активно, але великих трансакцій поки що небагато. Дрібні місцеві мережі поступаються місцем великим регіональним або національним, які з часом можуть бути придбані іноземцями.

Виробництвом ліків компанії цікавляться давно, але відсутність у них значних боргів дає їм можливість уникати продажів активів. Ця галузь високоприбуткова, а темпи її зростання в останні роки достатньо високі.

Найбільш вірогідними покупцями цих українських активів є іноземні виробники. Проте вони не поспішають сплачувати суми, які бажають отримати теперішні власники, особливо з огляду на поточні політичні ризики в Україні.

Питання ризиків стосується не лише фармацевтики. Відтак, запорукою подальшого розвитку на ринку злиттів та поглинань в Україні залишатимуться внутрішня політична ситуація і зовнішні фактори.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua