"Подарок" под елку: село без НДС
На великих врожаях в Україні у 2013 році не піарився лише ледачий чиновник.
Щотижня озвучував чергову приголомшливу цифру і керівник Міністерства аграрної політики та продовольства Микола Присяжнюк.
Цікаво було спостерігати, як вже наступного дня вона піднімалася вгору по владній вертикалі і лунала з ще більш високопоставлених вуст.
У морі монотонних заяв про "рекордний врожай", "збільшення експорту", "провідну роль України на світовому ринку зерна", "агропромисловий комплекс як локомотив української економіки" та "стратегічну вітчизняну галузь" тонули інші поодинокі новини.
Новини про рекордно низькі ціни на продукцію АПК, про банкрутство фермерів, про збільшення податкового та регуляторного тиску на аграріїв.
Пропоную порівняти, що у 2013 році говорили і як діяли уряд та Мінагропрод.
|
Плани, заяви |
Факт |
|
Обрано галузі, які отримають податкове покращення.
На перші п'ять років бізнес звільнять від сплати податку на прибуток, ще через п'ять років підприємства платитимуть його за ставкою 8% і лише з 2023 року повернуться до базової ставки - 16%.
Йдеться про чотири пріоритетні галузі, інвестиції в які дозволять оптимізувати оподаткування: АПК, машинобудування, ЖКГ, транспортна інфраструктура. |
Регуляторні органи ще більше "закручують гайки" на ринку.
Міндоходів розробляє законопроект, покликаний суттєво збільшити податкове навантаження на аграріїв. |
|
Агросектор стає все більш цікавим для інвесторів. У 2013 року галузь може отримати 3 млрд дол інвестицій. |
За даними Держстату, за дев'ять місяців 2013 року обсяг ПІІ у сільське господарство та виробництво харчової продукції становив лише 272 млн дол.
Єдине, на що спромоглися регулятори, - "освоїти" частину китайського кредиту. |
|
Уряд працює над покращенням умов для агробізнесу. Влада докладає максимум зусиль, щоб державна політика у сфері сільського господарства стала ще більш зрозумілою, прозорою і прогнозованою.
Інтенсивно повинен працювати Мінагропрод. Виходити з ініціативами, "розвантажувати" інвестора, допомагати йому і створювати умови для роботи.
Мінагропрод пропонує скасувати обов'язкову сертифікацію зерна при внутрішніх операціях. |
Мінагропрод планує зосередити функції усіх ревізорів і контролерів в одному органі.
Чиновники намагаються витиснути з процесу введення обов'язкового запровадження системи безпеки на харчових підприємствах максимум для себе, наділяючи функціями з впровадження і сертифікації системи ті установи, для яких така роль невластива.
На аграрному ринку України з'являється нова підконтрольна державі структура з широкими і нечіткими повноваженнями - Гарантійний фонд.
Вона буде не лише збирати мільйони гривень з власників зерносховищ, а й тримати їх на короткому повідку за їх же гроші.
Сертифікація продовжує існувати. Сума "премій" усім інспекціям і державним органам у логістичному ланцюжку зерна у 2013 році може сягнути 2-3 млрд грн.
З Аграрного фонду хочуть зробити потужного гравця з широкими повноваженнями і статусом. Фонд уже вивели з-під дії закону про державні закупівлі. |
|
Держзембанк не отримуватиме пріоритетного права на купівлю землі - Присяжнюк. |
До Верховної ради внесено законопроект, який передбачає передавання в управління Держзембанку більше 10 млн га державної землі та надає йому монопольне право на її купівлю. |
На жаль, аграрний блок уряду провалив 2013 рік. Провалить він і 2014 рік, адже матінка-природа знову готує Україні непоганий урожай.
Дивлячись на чергові урядові пропозиції з наповнення бюджету, хочу звернути увагу на невеличкий пункт: "Ще на рік зберігаються пільги з ПДВ на операції з постачання зернових".
Насправді йдеться не про пільги. Експортери зерна - єдині в країні, яким не повертають ПДВ. Так, всім іншим теж не дуже повертають. Зі скрипом та боями металурги, хіміки, машинобудівники, експортери деревини, руди, цукру, молока та птиці борються з державою в судах, аби отримати свої законні гроші.
Експортери зерна не можуть навіть вести таку боротьбу - заборонено законом. Ця норма з'явилася під час прийняття Податкового кодексу у кінці 2010 року. Податкова скаржилася на зловживання з боку торговців зерном, мовляв, кожна четверта гривня, заявлена до повернення, була "липою".
Схема проста: недобросовісні компанії купували зерно низького класу, у документах завищували клас зерна і продавали його підставній фірмі за кордон. Далі зверталися до держави з вимогою повернути ПДВ із збільшеної суми.
 |
| Фото nbnews.com.ua |
Такі фокуси робили експортери різних товарних груп. Коли приймався Податковий кодекс, експортерам металу, зерна та деревини пропонувалося до 2014 року ПДВ не повертати. За цей час податківці повинні були розробити інструменти контролю.
Металургійному лобі та іншим вдалося викреслити себе з ПК. Зерновикам пощастило менше. Однак особливої різниці між зерном та, приміром, деревиною як товаром нема. І там, і там існують критерії якості та, відповідно, експортна ціна.
Більше того, при експорті зерна серйозний трейдер має висновки сюрвеєрів. Компанії, які працюють на цьому ринку, мають приблизно таку ж репутацію, як і четвірка провідних аудиторських компаній на фінансовому ринку.
Три роки, протягом яких експортери зерна не могли повертати ПДВ, минули швидко, хоч і болісно для селян. Адже трейдери просто зменшили закупівельні ціни, переклавши питання ПДВ на сільгоспвиробників.
За два тижні все повинно було змінитися. За Податковим кодексом, експортери зерна мали отримати право вимагати повернення ПДВ з 1 січня 2014 року. Відповідно, хоч трохи зросли б закупівельні ціни на зерно. Однак пропозиції Міндоходів до бюджету на 2014 рік скасовують цю можливість.
 |
| Микола Присяжнюк (крайній праворуч). Фото agrodep.kh.gov.ua |
Жодного пояснення, чому податкова збирається вирішувати питання наповнення бюджету саме за рахунок сільгоспвиробників, нема. Зловживань із зерновим ПДВ не буде, адже механізм контролю над експортерами вже запроваджено.
Застосовуючи трансфертне ціноутворення та моніторинг висновків щодо якості, який надають сюрвеєри, Міндоходів повністю контролюватиме ситуацію.
Замість того, щоб підтримати аграріїв у важку хвилину, уряд пропонує забрати у них останнє. На думку спадає старий анекдот: "Як зробити так, щоб корова менше їла та більше давала молока? Треба її менше годувати і більше доїти".
* * *
Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.
Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.