Опришки из Аграрного фонда

Опришки из Аграрного фонда

Днепропетровские фермеры соблазнились на широко разрекламированную государственную акцию. Помощь обернулась тем, что крестьян обобрали на 400 тысяч. (Укр.)
Четверг, 27 июня 2013, 11:21
Алексей Шалайский, "Наші гроші"

Дніпропетровські фермери спокусились на широко розрекламовану державну акцію. Допомога виявилась у тому, що селян обібрали на 400 тисяч.

Усі знають, що Аграрний фонд - одна з найбільш містичних структур України. Там з лякливою методичністю щезають різні товари народного харчування.

До того ж - магічним чином. Ніяка прокуратура не може впевнено сказати, як це стається: просто було - і вже нема.

Прикрості Аграрному фонду додає лише той факт, що закон збереження маси ніхто не скасовував. А відтак, на те місце, де раніше лежали цукор і борошно, доводиться класти інші товари або принаймні гроші.

Реклама:

Грошей же, як відомо, бракує завжди. І ось державні мужі врешті придумали схему, як їх добувати. Виявилося, це зовсім просто. Для цього потрібні лише три речі: державна програма підтримки селян, непідкупний суд і фермер-"лох".

У нашій історії в ролі останнього виступило фермерське господарство "Крутеньке" з Кіровоградщини.

Почалося все оптимістично. Держава оголосила, що організувала процес падіння манни небесної на українських селян. Назва процесу - форвардні закупівлі. Суть: у селянина купують врожай наперед. 50% платять перед посівною, 50% - після.

Купує держава, звісно, нижче ринкових цін, зате фермери не ламають голову, де позичити гроші на посівну. От така прекрасна взаємовигідна схема.

ТОВ "Крутеньке" теж так подумало. Ну, і вляпалось. Все почалося з підписання договору з Аграрним фондом. Сталась ця знаменна подія 24 травня 2012 року, уже коли посівна закінчувалась. Либонь, бракувало селянам грошей.

Аграрний фонд гарантував, що 50% оплати кине протягом трьох днів. Домовилися так: з "Крутенького" - 980 тис тонн пшениці третього класу, з АФ - 1,77 млн грн. Половину, нагадаємо, - одразу.

Підписали селяни договір і сіли чекати грошей. Три дні минуло - нема грошей, червень минув - нема грошей. Плюнули вони на державотворців. Тим паче - пшениця росте, ціни на неї - також.

Аж тут, гульк - прийшло 20 липня, а з ним на рахунок гроші впали. Копієчка до копієчки: 883 тис грн. Кумедно, що послані гроші були 2 липня, а дійшли тільки через 18 днів. Волами, певно, везли.

Але селянам що 2 липня, що 20 липня - один біс. Того самого дня вони повідомили АФ, що контракт розірвано. Правда, як справжні українці, гроші трохи потримали в себе і віддали назад лише 7 листопада. У святій впевненості, що нічого їм за це не буде, оскільки Аграрний фонд порушив договір першим.

Фото Миколи Пацери

Правда виявилася іншою. Прокурор в інтересах держави подав на селян в Кіровоградський суд з вимогою стягнути штраф за невиконання контракту. Логіка така: АФ свій обов'язок виконав, хоч і на два місяці пізніше, а фермер - ні.

Якщо селяни хотіли скасувати контракт, то треба було це робити до 20 липня, до надходження грошей. А як вони вже впали на рахунок, все - ти раб свого слова.

Кіровоградські судді вирішили, що прокурор правий, і виписали селянам штраф. Ті подали в апеляцію. Намагалися переконати суд, що другої частини оплати вони б взагалі не побачили.

На це Дніпропетровський суд у повній відповідності до чинного законодавства розповів "терпилам", що страхи до справи не підшиєш, а зерно вони рідній державі так і не привезли. Так що штраф платити треба. Штрафу того виявилось 20% від контракту. Тобто 353 тис грн самого штрафу і 53 тис грн пені. Разом - 400 тис грн.

Якщо звести цю історію до одного речення, то виглядає вона так: селяни і чиновники підписали один папір, перекинули один одному гроші, двічі сходили до суду, після чого трударі села віддали рідній державі 50 тис дол. На цукерки.

Точніше - на закриття дір, які з'являються в АФ через вплив потусторонніх сил.

Дякуємо Реєстру судових рішень за постачання правдивої інформації.

Оригінал публікації: Опришки з Аграрного фонду

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: