"Экономическая правда" приглашает на конференцию "Восстановление Украины: почему не следует откладывать до победы"

Монополизация "крыши"

Монополизация "крыши"

Возможно ли в украинских реалиях создать Службу финансовых расследований как независимую структуру? Нет. Это силовое ведомство будет зависеть от президента. (Укр.)
Четверг, 18 апреля 2013, 15:44
Владимир Дубровский, эксперт Центра социально-экономических исследований "CASE Украина", старший консультант Киевской школы экономики

Створення Служби фінансових розслідувань в Україні в процесі реформування системи боротьби з економічними злочинами вплине на інвестиційний клімат здебільшого негативно.

Так, кількість перевірок бізнесу може дещо скоротитися, але слід розуміти, що йдеться не про звичайних перевіряючих на кшталт санстанції чи пожежників.

Органи, які борються з економічною злочинністю, мають доволі чітке розмежування повноважень, і перевіряти повинні лише тоді, коли є вагомі підстави підозрювати посадових осіб підприємства у скоєнні злочину.

Тому коли "стражі закону" приходять один за одним на підприємство, то це або грубе порушення з їх боку, або замовлення.

Реклама:

У першому разі об'єднання існуючих правоохоронних формувань не допоможе - варто просто встановити жорсткіший контроль за ними, аби вони не ходили збирати "данину". У другому ж випадку об'єднання явно шкідливе.

Як відомо, підприємства часто ховаються під "дахом" правоохоронних структур. Той, на кого "наїхало" одне відомство, може спробувати знайти захист в іншому.

Це ускладнює завдання рейдерів. Можливо, саме це стоїть за намаганнями позбутися "роздробленості". Це означає, що права власності всіх, крім тих щасливчиків, яких буде покривати нова структура, буде помножено на нуль. Відтак, процес стане ще більш керованим політично, а вартість "даху" зросте.

Водночас якщо якесь підприємство справді порушило закон, то йому важче домовитися з усіма разом правоохоронними органами. Якщо воно навіть має "прикриття" з одного боку, то другий зацікавлений у розкритті такого злочину.

Коли факти вже викрито, то навіть "дахові" важко захистити підопічного, бо це створює небезпеку для нього самого. У разі ж об'єднання правоохоронних структур злочинець, що матиме "дах" у новій структурі, може почуватися цілком безпечно, оскільки його нема кому перевірити, крім власного "даху".

Тобто від створення Служби фінансових розслідувань виграють прихильники монополізації злочинної діяльності. Їх життя спроститься. Втратять усі інші.

Що робити з системою?

Передусім слід створити судову систему з "нуля". Інакше будь-які правоохоронні органи перетворяться на правопорушні, що б з ними не робили.

Також потрібно радикально спростити та узгодити законодавство. Треба привести його у відповідність до реалій життя, аби можна було покарати нечисленних злочинців та забезпечити умови, щоб решта могла жити за законом.

Фото УП

Як саме реформувати правоохоронні органи, повинні сказати фахівці. З точки ж зору ділового клімату важливо, аби така реформа передбачала наступне.

1. Значне звуження повноважень, застосування яких може спричинити збитки для бізнесу, встановлення чітких рамок та процедур разом з підвищенням персональної відповідальності за зловживання.

2. Підвищення захищеності правоохоронців від тиску та необґрунтованих звинувачень.

3. Встановлення рівних правил гри, за яких компанії під "дахом" не можуть монополізувати ринки за рахунок нечесної конкуренції.

Чи можливо в українських реаліях створити Службу фінансових розслідувань як незалежну структуру? Ні. Це силове відомство в будь-якому разі залежатиме від президента, хоча, можливо, формально не буде йому підпорядковане.

Україна вже мала такий досвід. Фонд держмайна був нібито незалежним органом, який нікому не підпорядковувався, але опинився під контролем президента. У 2003-2004 роках, коли відбувалася остання хвиля приватизації, Фонд виконував усі вказівки з Банкової, хоча формально не був зобов'язаний це робити.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: