Зачем Украине треск и запах "бесполезной структуры"?

Зачем Украине треск и запах "бесполезной структуры"?

Европейский союз и Таможенный союз "Казбелрос" в лице Казахстана, России и Беларуси трещат по швам почти одновременно, но как по-разному! (укр)
Пятница, 29 марта 2013, 12:19
Андрей Пышный, народный депутат Украины, член фракции "Родина"

Європейський союз та Митний союз "Казбілрос" в особі Казахстану, Росії і Білорусі тріщать по швах майже одночасно, але як по-різному!

Щойно Євросоюз та МВФ погодилися виділити Кіпру 10 млрд євро в обмін на готовність Кіпру самостійно зібрати ще 5,8 млрд. Таким чином, Кіпр здійснить мрію бідних верств населення - розкуркулить на 30% олігархів. І олігархів переважно російських, які мають на острові в депозитах 28 млрд доларів.

В обмін на свій багатомільярдний кредит Кіпру, жодна з держав Євросоюзу не отримають кіпрські пляжі і нерухомість. Такі гроші виділяються, аби стримати розповзання кризи Європою та не допустити розвалу ЄС.

У цей же час у "Казбілросі", керівництво Білорусі, так само в пошуках нового кредиту. Але Лукашенку для щастя потрібно менше – лише 2 мільярди доларів, щоб економіка дотягла до осені (зауважимо, що Білорусь за населенням вдесятеро більша за Кіпр). Ці 2 мільярди терміново потрібні, аби не допустити чергової девальвації білоруської національної валюти. І Росія може їх дати, але з умовою, що отримає "Белаз" і Гомельський хімкомбінат – найбільші підприємства двох з шести білоруських областей.

Реклама:

Це при тому, що різниця між заявленою потребою нафти в Білорусі на 2013 рік і тим, що Росія згодна поставити, становить 5 млн тон, або 21% від усього білоруського споживання. Більше того, Росія і досі використовує проти білоруських товарів митні обмеження. До речі, у 2012 році інфляція в Білорусі склала 21,8%, а у 2011 національна валюта впала взагалі втричі. Такого "процвітання" Мінськ досягнув за три роки перебування в Митному союзі, після чого Лукашенко назвав його "бесполезной структурой".

Нині Білорусь живе тим, що продає себе Росії по частинах за подачки. У нинішньому році у Білорусі пік виплат за зовнішніми заборгованостями кредиторам - 3,1 млрд доларів.

Цікаво, що Росія дає Білорусі кредити дорожче, ніж "імперіалістичний МВФ". Натомість Кіпрові, який не є членом Митного союзу, Росія свого часу дала кредит на 2,5 млрд євро під 4,5% річних (відсоток МВФ). А щойно згодилася знизити відсотки до 2,5%, це фактично означає списання 10% боргу.

Співробітництво "Казбілросу" йде в одні ворота, а точніше - в російські. До прикладу, за 2012 рік експорт з Росії в Білорусь і Казахстан зріс на 13,9%, а експорт з Казахстану в Росію і Білорусь, навпаки - скоротився на 9,8%.

За словами віце-прем'єра Казахстану Кайрата Келімбетова, який представляє країну в Євразійській економічній комісії та очолює міжурядову комісію з Росією: "До створення Митного союзу Казахстан мав певні ціни на споживчі товари – зараз ціни виросли. Населення резонно запитує: а навіщо нам Митний союз, якщо ціни на товари зростають?

Три роки тому ми говорили громадянам, що ЄЕП – це ринок на 170 млн осіб, маса спільних проектів, у переговірників урядів була ейфорія з приводу інтеграції. А зараз по багатьом питанням склалося бюрократичне напруга.

Ми хочемо бути партнерами, а партнери – це не ті люди, які один одного субсидують. Ми продаємо казахстанський газ за ціною, яка нижча за закупівельну ціну "Газпрому" в Туркменії та Узбекистані. Ашхабад і Ташкент отримують близько 300 доларів за тисячу кубометрів, а ми – близько 200 доларів".

Справа у тому, що в органах Митного союзу Росія має долю 57% і може запровадити практично будь-яке рішення. Тоді як у Європейському Парламенті (парламенті ЄС) навіть найбільша держава ЄС – Німеччина – має усього лише 12% голосів. Ключовий орган ЄС – Європейська Комісія складається з двадцяти семи незалежних членів – по одному від кожної країни-учасниці.

Казахстан заполонили неякісні російські товари, а ціни на європейські та китайські стрибнули вгору. За 2012 рік, при інфляції національної валюти у 6%, гречка подорожчала на 150%, цукор і олія на 100%, м'ясо на 33-40%.

По-суті, в результаті приєднання до Митного союзу, Казахстан став сировинним придатком Росії, економіка якої сама є сировинним придатком ЄС, а останнім часом, і Китаю. І це за умов, що Казахстан має переважно сировинну економіку.

Виходячи з досвіду Казахстану й Білорусі, Митний союз вбиває рештки економіки та експортного потенціалу, ізолює країну від світових ринків, перспектив модернізації та позбавляє бюджет чималої частини надходжень. Адже 87,87% усіх митних зборів іде Росії, Казахстану лише 7,33% і Білорусі - 4,7%.

Враховуючи це, нещодавно казахська опозиція виступила з ідеєю щодо референдуму за вихід країни з Митного союзу і ЄЕП. А між тим, казахська опозиція щільно контролюється президентом, тому без влади така ініціатива не була б можливою.

Попри все це, Кабінетом міністрів України створено робочу групу високого рівня з питань поглиблення співробітництва з Митним союзом у складі 10 осіб, на чолі з віце-прем'єром Юрієм Бойком. Як заявив прем'єр Азаров, Україна збирається стати спостерігачем у Митному союзі, щоб не допустити проти себе дискримінаційних заходів. Натомість російський прем'єр Медведєв заявив, що Україна в статусі спостерігача лише "нюхатиме повітря".

В обмін на цей сопух ми робимо комплімент структурі Митного союзу, підтверджуючи її міжнародну суб'єктність - Україна планує підписати меморандум із наднаціональним регулюючим органом Митного союзу, а не із рівноцінним суб'єктом міжнародного права.

У Митному союзі, ані статус спостерігача, ані будь-який інший статус, не зможе застерегти проти дискримінаційних заходів у торгівлі з російської сторони. Адже Росія розглядає торгівлю виключно як політичний інструмент, а не взаємовигідний процес. Спрацьовує радянська традиція "дефіцитного" мислення - нікуди не дінуться, приповзуть навколішки.

Насправді ж Україні ось уже 22 роки під різними назвами підсовують ту саму "матрьошку": СНД, ОДКБ, ЄЕП, ЄврАзЕс, а от нарешті й Митний союз. Росія всерйоз хоче, щоб туди хтось вступив і носиться з цією пропозицією з такою нав'язливістю, немов продає цеглину.

Екс-президент Польщі Кваснєвський якось сказав, що влада України хоче бути на 70% в ЄС і на 30% в Митному союзі. Проста арифметика - основні інтереси країни та бізнесу лежать в ЄС. А це підвищення конкурентоспроможності, зайняття ніші у світовому розподілі праці, безпека і захищеність прав громадян. А до Митного союзу Україну тягнуть лише "євразійські" інстинкти влади - вона любить не закон, а повне беззаконня. 

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: