Розовые очки Януковича

Розовые очки Януковича

Ахметов и Янукович-младший пьют шампанское. Они поделили "Укрзалізницю" и порты. Переехать из Киева в Донецк стоит 1 тыс. долл, но пассажиры счастливы: перелет самолетами Коломойского стоит 3 тыс долл. Виктор Янукович канонизирован христианами, мусульманами и иудеями. (Укр.)
Четверг, 21 марта 2013, 16:02
Дмитрий Денков, ЭП

На Банковій зняли фільм. Класичне німе кіно, в кращих традиціях українського популізму. Назва відповідна - Національний план дій-2013.

Картину знімали за мотивами прославленого роману "Покращення", перші начерки якого були зроблені майстром "шльоперської" справи ще у 1980-ті роки на автобазі виробничого об'єднання "Орджонікідзевугілля".

Подейкують, що автор згаданого українського бестселера, якого чомусь так і не визнали світові літератори, також брав активну участь у зйомках фільму і уважно стежив за тим, щоб "кіношники" дотримувалися сюжетної лінії його роману.

Сам "митець", на жаль, не зміг зняти кіно - далася взнаки відсутність досвіду в режисурі. Тому над стрічкою працювали переважно його асистенти. Не дивлячись на їх молодість, вони уже не вперше творять картини національного масштабу, використовуючи останні новинки вітчизняної фільмоіндустрії.

Більшість своїх робот вони знімають суто у 3Ж-форматі. Останній фільм - не виняток. тож дивитися його без спеціальних окулярів не варто. Без них глядач не зможе відчути справжню атмосферу солодкого і довгоочікуваного "покращення".

Отже, дві речі, які варто запам'ятати глядачам, які хочуть ознайомитися з новою картиною творчого об'єднання "Сім'я".

По-перше, дивитися фільм обов'язково в "рожевих окулярах" згаданого ТО. Окуляри будь-якого іншого кольору та виробництва не підходять.

По-друге, нехай бувалих кіноманів не засмучує, що в прокат уже виходили фільми із схожими назвами - "Нацплан дій-2012" і "Нацплан дій-2011". Це абсолютно нова стрічка, яка не має стосунку до цих провальних фільмів, знятих старою гвардією.

Крім того, глядачам може здатися дуже знайомою фабула картини. Відкриємо невелику таємницю: серіал "Державна активізація 2013-2014" також був знятий на основі подій в уже згаданому уславленому романі.

ПРЕМ'ЄРА

Перейдімо до самої "картини", тобто до Національного плану дій на 2013 рік. Уявімо, що кожний українець прокинувся у 2014 році. Що він повинен побачити?

Поки йде кіно, внизу екрана можна побачити сурдоперекладача. Він, мабуть, є агентом опозиції. Його словавикладаємо курсивом.

Перше. В Україні з'явилася система ефективного бюджетного планування. Міністерства та інші розпорядники бюджетних коштів планують уже не наступний день чи тиждень - за вдалого збігу обставин, а наступні два роки.

Як це збирається зробити влада, яка приймає перед кожним новим роком, майже "під ялинкою", пародію бюджету, а потім по десять раз її переписує, зрозуміти важко. Зміни в бюджет, як показав 2012 рік, аврально вносяться навіть у грудні.

Фото УП

Зрештою, середньострокове планування бюджету повинне зацікавити любителів "дерибану" бюджетних коштів через державні програми.

Адже занадто оптимістичні проекти кількарічних бюджетів можуть бути використані на "виправдання" необґрунтованих програм.

Власне кажучи, більшість сьогоднішніх програм нагадує прокламації, під які отримують гроші переважно "свої" структури.

Друге. Державні гарантії будуть надаватися на більш жорстких умовах.

Про які умови йдеться? В Нацплані таких "дрібниць" нема. Президент доручає вирішити це прем'єр-міністру і Мінфіну. До вересня.

Зараз уряд готує програму масштабного фінансування проектів під держгарантії.

Мова йде десь про 50 млрд грн, на які можуть розраховувати і наближені до влади бізнес-клани, і власне, "Сім'я". Для металургів у Держпрограмі уже передбачили 10 млрд грн.

В будь-якому разі, якщо компанія або державний орган мають держгарантії, їм позичить гроші навіть найбільш незговірливий банк. Адже борг держави - це не борг якогось там підприємства.

Третє. Україна йде до "гнучкого" курсу гривні і тримає на низькому рівні інфляцію.

З останнім пунктом уряд поки що справляється, але не без допомоги адміністративного тиску. Щодо курсу гривні, який в документі пропонується узгоджувати з її ринковими котируваннями, це малоймовірно. Напередодні виборів президенту точно непотрібні "валютні" казуси.

Іншого шляху, крім утримання національної валюти у залізних лещатах НБУ, у найближчі два-три роки точно не слід чекати. Чим зобов'язана стабільності гривня, нагадаємо на прикладі показників золотовалютних резервів: 2010 рік - 34,6 млрд грн, 2011 рік - 31,8 млрд грн, 2012 рік - 24,5 млрд грн.

Четверте. Держава успішно продала Укгргазбанк та АКБ "Київ".

Кому? Банки, як і раніше, не є самостійними бізнесами і непогано себе відчувають саме завдяки статусу державних, а їхні баланси не очищені від поганих активів. Нагадаємо, на їх рекапіталізацію держава витратила близько 13 млрд грн. Повернути хоча б такі гроші нереально. Навіщо тоді продавати?

П'яте. В країні реформована система соціальних пільг з урахуванням принципу "адресності" і створена Єдина база одержувачів соціальної підтримки.

Скоріше за все, така база буде створена, якщо самі "пільговики" створять її на добровільних засадах. Принаймні, до кінця каденції Януковича ніхто точно не побачить такої бази, як, зрештою, і адресної допомоги.

Шосте. Держава фінансує перенавчання осіб, яким за 45 років, для підтримки їх конкурентоспроможності, та утримує молодих працівників у селах.

Будь-яка особа, яка була в селі, знає, що затримуються на малій батьківщині одиниці. А про перенавчання літніх людей - це майже неможливо фізіологічно, та й безглуздо. Країна щорічно отримує десятки тисяч випускників вузів, яким бракує роботи. "Ми хоча б щось зробили", - це не аргумент.

Сьоме. З бізнесменів держава не стягує збір за реєстрацію підприємства, і вони можуть реєструвати фірму через електронну пошту без черг під кабінетами чиновників. Отримання дозвільних документів стало приємним моментом.

Це нагадує рекламу секс-шопу.

Фото УП

Восьме. Інвестори табуном біжать в Україну. Держава розробила Концепцію розвитку державно-приватного партнерства в Україні на 2013-2018 роки. А Верховна рада ухвалила відповідну Стратегію. Інвестори зітхнули спокійно.

Насправді про іноземних інвесторів годі навіть мріяти. Завдяки цьому механізму олігархи отримають контроль над підприємствами державної власності, які не можна приватизувати звичайним шляхом. Зокрема, це порти, які розділять між собою Олександр Янукович та Рінат Ахметов.

Дев'яте.  Держмитслужба скоротила кількість оглядів товарів до 5%, і ніхто більше на завозить в Україну імпортну продукцію за "сірими" схемами.

Щоб скоротити огляди на 5%, не треба приймати рішення президента. Досить просто це робити. А ось що це покладе край "сірим" схемам - це дійсно диво.

Десяте. Зернових трейдерів і сільгоспвиробників звільнили від "поборів" Держсільгоспінспекції, бо це відомство ліквідували. І воно уже не збирає для сумнівних структур по долару з кожної тонни вивезеного з України збіжжя.

А працівники ДАІ уже не сидять під кущами, чекаючи на чергову "сотку".

Одинадцяте. На усіх товарних ринках України з'явилася конкуренція. Ні в металургії, ні у хімпромі, ні деінде нема монополії. Навіть ринок ритуальних послуг - і той уже дотримується принципів економічної конкуренції.

Зрештою, наявність в цьому специфічному секторі проблем "конкурентного" характеру - це сюрприз. Проте автори Нацплану, ймовірно, краще знають ці речі, якщо присвячують цьому питанню окремий пункт. Напевно, найближчим часом ритуальні послуги будуть найбільш затребуваними.

Дванадцяте. Адміністративні послуги надаються У спеціальних Центрах за принципом "єдиного вікна". У тих установах можна оформити будь-що: від закордонного паспорта до земельної ділянки.

В Україні "єдине вікно" працює вже десятиліттями, але не як у Грузії. Єдина форма "єдиного вікна", яка працює в державі, - це знайомство. Даєш гроші - і через годину приносять документи. Без божевільних черг, заповнення непотрібних бланків, без "чесного" інспектора. Цікаво, що мав на увазі Янукович?

Тринадцяте. Автомобілісти усім задоволені: дорожній рух покращився, заторів майже нема. Машини, отримані у спадщину, можна продавати без перереєстрації, а оформляти договори купівлі-продажу можна прямо в підрозділах МВС.

Це дійсно комфортно, але поспішати не варто. Оформлення в органах МВС означатиме лише одне: продавцю доведеться сплачувати більше податків, а покупцю - "світити" свої статки перед державою. Або ж домовлятися з міліціонерами, щоб вказати знижену вартість автівки.

Фото vk.com

В попередні роки численні біржі дозволяли купити-продати авто за невелику суму, і сплатити невеликі податки, зокрема, плату до Пенсійного фонду та мито. Ніхто не проти пенсіонерів, але чомусь уряди усіх часів хочуть збирати з автовласників все більше грошей, не забезпечуючи натомість гідних доріг.

Чотирнадцяте. Національні стандарти гармонізовані з європейськими.

А як же інтеграція з Росією? Як же Митний союз?

П'ятнадцяте. Після внесення мільйонної правки до Податкового кодексу цей документ став найкращим другом дрібного і середнього бізнесу. Олігархи покарані через скасування податкових пільг та введення трансфертного ціноутворення.

Податківці своєчасно відшкодовують податок на додану вартість, і підприємці уже не можуть згадати, коли затримувалися платежі. Ейфорія наростає.

Свого часу Податковий кодекс передбачав, що головне навантаження з податків нестимуть населення та дрібно-середній бізнес. Великі компанії мали бути недоторканими.

Законопроект про трансферне ціноутворення натякає, що все перевернеться з ніг на голову. Навряд чи це правда. Раніше за рахунок прийняття закону планували збирати 20 млрд грн на рік, тепер - 0,5 млрд грн.

До того ж уряд планує повернутися до прогресивної ставки оподаткування фізосіб: люди, що заробили більше, платитимуть більші податки. Свого часу ця практика виявилася неефективною через ухилення, однак її повертають.

Про які ж податкові покращення йде мова? Олігархи, як і раніше, не платитимуть податки.

Шістнадцяте. Держава створила єдиний орган для розслідування економічних злочинів - фінансову поліцію. Бізнесмени і урядовці радіють: поява структури дозволила уникнути дублювання функцій з розслідування економічних злочинів.

Тепер підприємці вільні, на їх дітища уже не тиснуть по черзі кілька державних контрольних органів - КРУ, податкова міліція, ОБЕП. Фінансові поліцейські, на відміну від своїх попередників, діють суто в рамках закону - 95% часу розслідують справи, які стосуються державних закупівель.

Країна процвітає. Інвестиційна привабливість зашкалює. Перше слово української малечі уже не "мама" чи "тато", а "бізнес".

Україну відмовляються включати у міжнародні рейтинги ведення бізнесу, конкурентоспроможності та інноваційних країн через те, що абсолютно в усіх вона демонструє найкращі показники у світі.

Щодо фінансової поліції - дуже цікаво. З одного боку, президент підписує положення про Міндоходів, в складі якого є податкова міліція. З іншого - пункт про поліцію залишається у плані. Роздвоєння особистості, не інакше.

Фото ukranews.com

Сімнадцяте. Україна уклала Угоду про асоціацію з Європейським союзом. В Брюсселі уже каються, що не зробили цього раніше, і майже не згадують про репресії влади проти колишніх чиновників. Росіяни заздрять українцям.

Вісімнадцяте. Київ домігся суттєвих поступок у торгівлі з боку учасників СОТ, 99% яких відкривають кордони для українських товарів. Члени СОТ навіть і не згадують про дискримінаційні мита на імпортні автівки.

Німці, французи, англійці, американці та японці уже думають, як придбати українські авто, і записуються в черги.

Добрі відгуки про Forza переможно ширяться. Німці кидають мерседеси на узбіччі шосе, щоб придбати легендарну переробку китайського шедевру.

Дев'ятнадцяте. Триває реформа ЖКГ. Влада робить перші кроки на шляху забезпечення рентабельного функціонування та інвестиційної привабливості сектора. Впроваджено пільги і субсидії для малозабезпечених. Борги за комунальними розрахунками зменшилися утричі.

Держава таки вклала мільярди у лічильники та труби теплотрас. Рінат Ахметов плескає у долоні: йому дозволили підвищити тарифи на "комуналку" та нічого не вкладати в оновлення теплотрас.

Газовики Фірташа поставляють все менше газу за все більшу ціну. Пенсіонери беруть пільгові кредити у ПУМБ та "Надрах", аби сплатити за комуналку.

Двадцяте. Транспортний колапс Україні уже не загрожує. "Укрзалізницю" реформовано, непрофільні об'єкти державної компанії купили великі бізнес-групи. Останній актив - машину ГАЗ-24, ув якій возили колишнього керівника УЗ, придбала група СКМ.

Якість обслуговування пасажирів на найвищому рівні: пасажирам на ніч провідники читають казки та співають колискову. Зарплата персоналу залізниці не поступається заробіткам IT-cпеціалістів. "Зайці" зникли.

Держава купила 200 пасажирських вагонів. Передбачається, що вдесятеро більше придбає і новий інвестор, який погодився працювати з пасажирськими перевезеннями, незважаючи на їх збитковість.

Стали більш доступними авіаперевезення. Збулася мрія колишнього глави Мінінфраструктури: іноземні "лоу-кости" сперечаються за право працювати на українському ринку і ведуть інформаційні війни.

Олександр Янукович та Рінат Ахметов п'ють шампанське. Нарешті вони поділили "Укрзалізницю" та порти. Переїхати з Києва до Донецька коштує 1 тис дол, але пасажири щасливі: переліт літаками Ігоря Коломойського коштує 3 тис дол. Янукович канонізований християнами, мусульманами та іудеями.

Двадцять перше. В Україні з'явився ринок земель: прозорий і справедливий. Електронний земельний кадастр довели до ладу, так і не відкривши усіх власників земельних наділів згідно із законом "Про захист персональних даних".

Фото myreport.com

Китайці потирають руки. Вони є власниками чорноземів і вирощують на них огірки, часник та пшеницю. Нарешті Україна отримала працюючий агросектор та великі експортні надходження від китайських замовників.

THE END

* * *

Перелічені "епізоди" - це питання, передбачені у Нацплані 2013 року. Влада обіцяє все це зробити, однак є великі сумніви, що хоча б половина обіцянок буде виконана. Без рожевих окулярів тут не обійтися.

Фото на головній: radiosvoboda.org

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!