Проверки: от плохого к худшему

Проверки: от плохого к худшему

Предпринимателям в лучшем случае позволяют расти, но только для того, чтобы потом с помощью проверок "держать в стойле", "доить", а по желанию - и "резать". (Укр.)
Понедельник, 23 июля 2012, 13:28
Владимир Дубровский, CASE Украина

Перевірки залишаються основною перешкодою, яку створює держава для підприємництва в Україні.

Це найбільш гнучкий інструмент в руках "начальників", які звично управляють за допомогою вибіркового застосування закону.

Саме перевірка може виявити у кого "треба" порушення або не виявити їх у "своїх". Врешті, щодо останніх її можна не призначати взагалі, а чужинців замучити до такої міри, щоб зареклися коли-небудь займатися підприємництвом.

Тому не випадково, що навіть не дуже радикальні спроби реформаторів ввести обмеження та відповідальність у цій сфері наштовхнулись на цілковитий саботаж. Навпаки, за час реформ перевірки стали набагато гіршими, і це звело нанівець навіть скромні досягнення реформаторів в інших сферах.

У програмі президента йшлося про перехід від каральної функції перевірок до профілактичної. Процедуру призначення перевірок планувалося упорядкувати відповідно до здорового глузду та кращих світових взірців, аби більш ризиковані категорії бізнесу перевірялися частіше, а менш ризиковані - майже ніколи.

Коло питань для перевірки мало бути чітким. Нарешті, контролери повинні були відповідати за шкоду, заподіяну підприємству їх незаконними діями. Кількість контролерів планувалося суттєво скоротити. Однак втілення всіх цих добрих намірів було, як завжди, передане тим, чию сваволю вони мали обмежити.

Звичайно, усе, що не було прописане у деталях, проігнорували. Зміна ідеології перевірок, з відходом від каральної функції, може відбутися хіба що як складова загальної зміни природи держави: від "начальника" над громадянами, до їх слуги.

Навіть пряму норму про те, що штрафувати слід тільки тоді, коли зафіксовані у приписі порушення не усуваються, контролери всіх відомств ігнорують.

Перевірки на підставі оцінки ризику подекуди формально навіть впроваджено. За даними МФК, 66 з 85 контролюючих органів розробили критерії ризикованості.

Однак, як і у випадку з декларативним принципом, який теж потребував оцінки ризику, відомства сформулювали їх у такий спосіб, аби 80-90% підприємств потрапляло до найвищої групи ризику.

Це робилося свідомо, аби зберегти простір для сваволі. Оскільки забезпечити перевірки такої кількості підприємств неможливо, то призначати інспекції, як і раніше, можна довільно.

Крім того, податкова та митна служби серед критеріїв "білого списку" зазначили відсутність порушень у минулому. Здавалося б, нормальна цивілізована практика. Однак за наразі це означає, що до цих списків автоматично потрапляють "свої", адже у них проблем ніколи не бувало.

Фото УП

Звичайно, їх і раніше не дуже бентежили перевірками, але тоді упередженість хоча б впадала в око. Зараз же "своїх" звільнено від контролю цілком легально.

З переліків питань для перевірок, за даними МФК, тільки одна служба - ветеринарна - сформулювала їх у належний спосіб. Всі решта нечіткі або список завершується звичним "та інші", що зводить нанівець всю ідею.

Нарешті, відповідальність за порушення під час перевірок введено, але адміністративну - обмежену і поблажливу: максимальний штраф сягає 850 грн. Безумовно, це відчутна сума для уявного сумлінного контролера, який відмовився від хабара і вчинив неприємності порушникові, який перебуває під "дахом".

Натомість, для того, хто отримав замовлення знищити бізнес конкурента або його відібрати, це дешева індульгенція, адже ставки у таких справах куди вищі, а двічі за одну провину не карають.

Справжнім стимулом могла би бути відповідальність за збитки, адже вони можуть бути доволі великими, тож відшкодування становило б проблему навіть для багатих чиновників.

Але ж тоді жодний наказ начальника не змусив би контролерів виходити на перевірку без достатніх підстав, вчиняти дії без неспростовних доказів та виписувати штрафи за неіснуючі чи неістотні порушення. І в чому б тоді був головний привілей "своєї" компанії?

Слова окремих підприємців щодо обтяжливості перевірок підтверджуються даними МФК. За ними Україна посідає сумне перше місце за кількістю перевірок навіть на пострадянському просторі з його несприятливим діловим кліматом.

І це не зважаючи на гучно запроваджений ще минулим урядом мораторій на перевірки малого бізнесу! Хоча завдяки йому у 2010 році порівняно з 2008 роком перевірок стало дещо менше, їх обтяжливість для підприємців значно зросла: з майже 2,5 млрд грн у 2008 році до 3,2 млрд грн у 2010 році.

Створилася ненормальна ситуація, коли бізнес втратив у зв'язку з перевірками 80% коштів, які йому довелося витратити для дотримання самих регуляцій.

До останніх зараховуються не тільки плата за ліцензії, оплата праці з паперової роботи та інші подібні витрати. Головну частину становить вартість обладнання та робіт, необхідних для задоволення самих вимог. У 2008 році це співвідношення було майже вдвічі меншим - 44%, що, втім, теж забагато.

Джерело: МФК

Зменшення витрат на дотримання регуляцій, за твердженням респондентів, пов’язане із загальним зменшенням активності внаслідок кризи.

Отже, підприємцям у кращому разі дозволяють зростати, але тільки для того, аби потім за допомогою перевірок "тримати у стійлі", "доїти", а за бажанням - і "різати".

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!