Економічна правда

Ворог атакував енергетику у восьми регіонах

Економічна правда — 2026-10-09T13:27:00+03:00

Внаслідок російського масованого удару – на ранок є нові знеструмлення у восьми регіонах країни. Про це повідомляє пресслужба НЕК "Укренерго". Мова про: Чернігівську, Харківську, Донецьку, Запорізьку, Дніпропетровську, Одеську, Київську області та місто Київ. "Там, де це наразі дозволяють безпекові умови, вже розпочаті аварійно-відновлювальні роботи. Енергетики роблять усе можливе, щоб якнайшвидше заживити усіх знеструмлених споживачів", – йдеться у повідомленні. У частині районів Києва та області наразі застосовуються аварійні відключення. Споживання електроенергії зросло. Сьогодні, 9 жовтня, станом на 09:30, його рівень був на 11,4% вищим за попередній робочий день. Енергетики просять не користуватися кількома електроприладами одночасно з 17:00 до 22:00. Нагадаємо: 9 жовтня в частині областей України застосовують погодинні відключення обсягом до 2,5 черги, хоча напередодні на цей день анонсували від 0,5 до 2 черг.

Від 3D-моделі до фіолетового золота: як найбільший ювелірний виробник країни працює під час війни

Економічна правда — 2026-10-09T13:00:00+03:00

Ювелірний завод №1: як виготовляють прикраси в Україні WebFont.load({ google: { families: ["Manrope:200,300,400,500,600,700,800:cyrillic,latin","Sora:100,200,300,400,500,600,700,800"] }}); !function(o,c){var n=c.documentElement,t=" w-mod-";n.className+=t+"js",("ontouchstart"in o||o.DocumentTouch&&c instanceof DocumentTouch)&&(n.className+=t+"touch")}(window,document); (function(w,d,s,l,i){w[l]=w[l]||[];w[l].push({'gtm.start': new Date().getTime(),event:'gtm.js'});var f=d.getElementsByTagName(s)[0], j=d.createElement(s),dl=l!='dataLayer'?'&l='+l:'';j.async=true;j.src= 'https://www.googletagmanager.com/gtm.js?id='+i+dl;f.parentNode.insertBefore(j,f); })(window,document,'script','dataLayer','GTM-W7DDFSTD'); .nav-link__contain, .sublink__contain { opacity: 0; } .splide__track { overflow: visible !important; } Союз ювелірів України Від 3D-моделі до фіолетового золота: як найбільший ювелірний виробник країни працює під час війни Спецпроєкт 09 жовтня 2026 За 27 років "Ювелірний завод №1" виріс із кількох майстрів у Запоріжжі до найбільшого виробника прикрас в Україні. Війна змусила його відтворити повний цикл виробництва у Львові, а ціни на золото й падіння купівельної спроможності – шукати нові ніші. У львівському цеху "ялинку" з воскових моделей прикрас заливають гіпсом. Мине близько 16 годин, перш ніж на місці воску в гіпсовій формі опиниться розплавлене золото, а з форми дістануть основу для десятків майбутніх каблучок і сережок. Потім їх відшліфують, закріплять каміння під мікроскопом, перевірять після кожного етапу і передадуть на державне клеймування. Дізнайтеся таємницю створення фіолетового золота та зануртеся у витонченість прикрас і якість від "Ювелірного заводу №1" "Ювелірний завод №1" з 1999 року працював у Запоріжжі, сьогодні ж підприємство працює на двох майданчиках і за підсумками 2025 року стало найбільшим виробником ювелірних виробів у країні. /* Створення ключових кадрів анімації */ @keyframes spin { from { transform: rotate(0deg); } to { transform: rotate(360deg); } } /* Застосування анімації до вашого елемента */ .element { animation: spin 8s linear infinite; /* Щоб обертання було плавним без гальмування при рендерингу */ will-change: transform; } Галузь, яка пережила два обвали Ювелірна галузь – одна з небагатьох у переробній промисловості України, яка пережила потрясіння і намагається розвиватись. Найточніше її стан показують обсяги клеймування: це обов’язкова державна процедура, яка підтверджує пробу металу. За даними Союзу ювелірів України, першим переломом став 2015 рік. На галузь одночасно вплинули російська агресія і запровадження 10% авансового збору на пенсійне страхування під час подання виробів на клеймування. Уже за підсумками 2015 року обсяги подання золотих виробів скоротилися у 2,6 раза за кількістю та у 3,2 раза за масою порівняно з 2014 роком. Золотий сегмент згодом стабілізувався, а срібний так і продовжив скорочуватися. Другий обвал принесло повномасштабне вторгнення і, попри відновлення у 2023–2024 роках, з 2025 року знову спостерігається низхідна динаміка ринку. За даними YouControl, сукупний виторг виробників ювелірних виробів у 2024 році сягнув 1,23 млрд грн, приблизно в півтора раза більше, ніж роком раніше. У 2025 році він скоротився до 929,8 млн грн. Золото Срібло Обсяг клеймування 2024 vs 2025 роки 2024 3 398,1 кількість, тис. шт. 6 151,8 маса, кг 2025 2 736,6 кількість, тис. шт. 5350,0 маса, кг -19,5% різниця у кількості (%) -13,0% різниця у масі (%) Обсяг клеймування 2024 vs 2025 роки 2024 3 904,2 кількість, тис. шт. 10 843,1 маса, кг 2025 2657,5 кількість, тис. шт. 7645,5 маса, кг -31,9% різниця у кількості (%) -29,5% різниця у масі (%) Ці гривневі цифри варто читати обережно. Україна майже повністю імпортує золото, а його світова ціна за останні роки зросла з $1300 до піка в $5100 за унцію (31,1 грама). Зараз вона тримається на рівні $4136–4170. За оцінкою Союзу ювелірів, у 2024–2025 роках срібло подорожчало на 147–165%, золото – на 62–66%. До цього додалася девальвація гривні. Динаміка клеймування ювелірних виробів у 2023-2025 роках Золото кг 2023 5 253 2024(+17%) 6 152 2025(-13%) 5 350 20232025 +2% Срібло кг 2023 8 786 2024(+23%) 10 843 2025(-29,5%) 7 646 20232025 -13% Тому фахівці радять дивитися на кількість і масу виробів. Після рекордного 2024 року обидва показники скоротилися: золотих виробів стало 2,7 млн замість 3,4 млн, срібних – 2,6 млн замість 3,9 млн. У Союзі ювелірів пояснюють: кількість виробів показує інтерес покупців, а маса – їхню платоспроможність. Люди й далі цікавляться прикрасами, але дедалі частіше відкладають покупку або обирають легші й дешевші вироби. "Ситуація не дуже добре впливає на ринок, тим паче ювелірний, адже це не продукція першої потреби. Фінансовий стан людей погіршується, ринок скорочується. Багато виробників закривають бізнес, бо їм невигідно працювати в таких умовах", – каже генеральний директор "Ювелірного заводу №1" Віталій Валл. .quot_opt { background: linear-gradient( 120deg, #b0943d 0%, #d6bb62 30%, #f4e6ad 50%, #d6bb62 70%, #9e822d 100% ); background-size: 250% 250%; border-radius: 16px; color: #1a1a1a; box-shadow: 0 10px 25px rgba(214, 187, 98, 0.25); animation: fluidGold 6s ease-in-out infinite alternate; } @keyframes fluidGold { 0% { background-position: 0% 0%; } 100% { background-position: 100% 100%; } } /* Створення ключових кадрів анімації */ @keyframes spin { from { transform: rotate(0deg); } to { transform: rotate(360deg); } } /* Застосування анімації до вашого елемента */ .element { animation: spin 8s linear infinite; /* Щоб обертання було плавним без гальмування при рендерингу */ will-change: transform; } Війна змусила відкрити новий завод у Львові "Ювелірний завод №1" відкрили у 1999 році. До повномасштабного вторгнення на підприємстві працювало 1300 людей. Завод виготовляв прикраси на замовлення найбільших ювелірних мереж країни й вибудував повний виробничий цикл: від ескізу і 3D-моделі до лиття, закріпки каміння і фінального контролю якості. Після початку великої війни працювати як раніше стало неможливо, і виробництво довелося зупинити на три місяці. "Весь цей час ми продовжували фінансово підтримувати наших людей, нашу команду. Фінансування, виплата зарплат не зупинялися, хоча виробництво і не працювало", – розповідає Віталій Валл. .quot_opt { background: linear-gradient( 120deg, #b0943d 0%, #d6bb62 30%, #f4e6ad 50%, #d6bb62 70%, #9e822d 100% ); background-size: 250% 250%; border-radius: 16px; color: #1a1a1a; box-shadow: 0 10px 25px rgba(214, 187, 98, 0.25); animation: fluidGold 6s ease-in-out infinite alternate; } @keyframes fluidGold { 0% { background-position: 0% 0%; } 100% { background-position: 100% 100%; } } Паралельно керівництво шукало місце на заході країни: розглядали Хмельницький, Івано-Франківськ, Тернопіль і Львів. "Шукали локацію три місяці, бо критеріїв було багато: площі, потужності, інфраструктура, кількість людей. І через три місяці ми знайшли приміщення у Львові, де зараз і працюємо", – каже Віталій Валл. Перевезти ювелірне виробництво означало не лише демонтувати й змонтувати обладнання, а й заново вибудувати процеси. Частина працівників релокувалась, а частина залишилась в Запоріжжі. "Компанія сприяла облаштуванню працівників. У ювелірній галузі найцінніше – це люди. Загалом за 27 років у нас багато фахівців з досвідом понад 20 років, і ми пишаємось та цінуємо те, що для них це не лише робота, а покликання", – каже директорка з управління персоналом Вікторія. .quot_opt { background: linear-gradient( 120deg, #b0943d 0%, #d6bb62 30%, #f4e6ad 50%, #d6bb62 70%, #9e822d 100% ); background-size: 250% 250%; border-radius: 16px; color: #1a1a1a; box-shadow: 0 10px 25px rgba(214, 187, 98, 0.25); animation: fluidGold 6s ease-in-out infinite alternate; } @keyframes fluidGold { 0% { background-position: 0% 0%; } 100% { background-position: 100% 100%; } } /* Базовий золотий стиль для всіх цитат */ .quot_opt { background: linear-gradient( 120deg, #b0943d 0%, #d6bb62 30%, #f4e6ad 50%, #d6bb62 70%, #9e822d 100% ); background-size: 250% 250%; border-radius: 16px; color: #1a1a1a; box-shadow: 0 10px 25px rgba(214, 187, 98, 0.25); animation: fluidGold 6s ease-in-out infinite alternate; } @keyframes fluidGold { 0% { background-position: 0% 0%; } 100% { background-position: 100% 100%; } } /* Срібний стиль — застосовується, якщо додано клас other_color */ .quot_opt.other_color { background: linear-gradient( 120deg, #8e9eab 0%, #b8c6db 30%, #f2f5f8 50%, #b8c6db 70%, #758a99 100% ); background-size: 250% 250%; box-shadow: 0 10px 25px rgba(184, 198, 219, 0.35); animation: fluidSilver 6s ease-in-out infinite alternate; } @keyframes fluidSilver { 0% { background-position: 0% 0%; } 100% { background-position: 100% 100%; } } Львівський та Запорізький майданчики є виробництвами повного циклу – від ескізу до пломби. З 700 працівників заводу приблизно половина працює в Запоріжжі, половина – у Львові. /* Створення ключових кадрів анімації */ @keyframes spin { from { transform: rotate(0deg); } to { transform: rotate(360deg); } } /* Застосування анімації до вашого елемента */ .element { animation: spin 8s linear infinite; /* Щоб обертання було плавним без гальмування при рендерингу */ will-change: transform; } Сто нових моделей щомісяця Сучасна прикраса з’являється спершу не в металі, а на екрані. У відділі дизайну ідею перетворюють на тривимірну модель, де вже закладено розміри, пропорції та особливості виробництва. "Ми щомісяця промальовуємо й запускаємо серію з понад 100 нових моделей. Такий у нас план: щомісяця 100 нових моделей розробити, виготовити й запустити в серію, щоб покупці могли їх придбати", – каже Віталій Валл. "Ми шукаємо цікаві ідеї й образи, а потім, як в образотворчому мистецтві, виражаємо їх мовою символів, форм, ліній і кольору, щоб закарбувати в металі. Постійно розвиваємося, розробляємо нові моделі й нові види продукції", – пояснює художник-модельєр Віктор. .quot_opt { background: linear-gradient( 120deg, #b0943d 0%, #d6bb62 30%, #f4e6ad 50%, #d6bb62 70%, #9e822d 100% ); background-size: 250% 250%; border-radius: 16px; color: #1a1a1a; box-shadow: 0 10px 25px rgba(214, 187, 98, 0.25); animation: fluidGold 6s ease-in-out infinite alternate; } @keyframes fluidGold { 0% { background-position: 0% 0%; } 100% { background-position: 100% 100%; } } /* Базовий золотий стиль для всіх цитат */ .quot_opt { background: linear-gradient( 120deg, #b0943d 0%, #d6bb62 30%, #f4e6ad 50%, #d6bb62 70%, #9e822d 100% ); background-size: 250% 250%; border-radius: 16px; color: #1a1a1a; box-shadow: 0 10px 25px rgba(214, 187, 98, 0.25); animation: fluidGold 6s ease-in-out infinite alternate; } @keyframes fluidGold { 0% { background-position: 0% 0%; } 100% { background-position: 100% 100%; } } /* Срібний стиль — застосовується, якщо додано клас other_color */ .quot_opt.other_color { background: linear-gradient( 120deg, #8e9eab 0%, #b8c6db 30%, #f2f5f8 50%, #b8c6db 70%, #758a99 100% ); background-size: 250% 250%; box-shadow: 0 10px 25px rgba(184, 198, 219, 0.35); animation: fluidSilver 6s ease-in-out infinite alternate; } @keyframes fluidSilver { 0% { background-position: 0% 0%; } 100% { background-position: 100% 100%; } } Одні вироби народжуються за кілька днів, інші – за кілька місяців. "Буває складне, технічне завдання, особливо коли це ціла колекція: усі вироби мають і в художньому плані виглядати єдиним цілим, і технічно реалізовуватися. У виробництві існують обмеження технологій і матеріалів – мінімальні товщини, які ми реально можемо надрукувати чи відлити. Тому це командна робота: ми з технологом усе пропрацьовуємо, щоб виріб було можливо виготовити й зручно потім носити", – додає Віктор. Завод йде в ногу з ринком, фахівці відвідують міжнародні виставки, навчаються нових методів обробки, якщо такі з’являються, оновлюють обладнання, використовуючи сучасні технології, як-от 3D-друк. В умовах, коли золото подорожчало в рази, тонший виріб без втрати якості – це ще й економічна перевага. Надруковані моделі тиражують у воску, а готові воскові моделі наклеюють на стрижень – цю конструкцію на заводі називають "ялинкою". Далі "ялинку" відправляють на лиття. "Нам приносять ялинки, ми заливаємо їх гіпсом, а потім у печах витоплюємо віск – це тривалий процес. Після цього заливаємо гіпсову форму металом, охолоджуємо й отримуємо готову ялинку вже в металі. Від моменту, коли ялинку залили гіпсом, до заливання металу минає близько 16 годин", – розповідає керівник ділянки лиття Павло. .quot_opt { background: linear-gradient( 120deg, #b0943d 0%, #d6bb62 30%, #f4e6ad 50%, #d6bb62 70%, #9e822d 100% ); background-size: 250% 250%; border-radius: 16px; color: #1a1a1a; box-shadow: 0 10px 25px rgba(214, 187, 98, 0.25); animation: fluidGold 6s ease-in-out infinite alternate; } @keyframes fluidGold { 0% { background-position: 0% 0%; } 100% { background-position: 100% 100%; } } Окремий напрям – плетіння ланцюжків. "Зараз ми знаходимося в цеху, якому немає аналогів у всій країні. Це станки для плетіння ланцюгів", – каже Віталій Валл. "Нам приносять дріт (з дорогоцінного металу. – Ред.)на котушках, ми заправляємо його у станки, налаштовуємо їх і запускаємо – і станок плете виріб. Є однопозиційні станки, які плетуть один ланцюжок. А є багатопозиційні: там ми знімаємо всю оснастку, ставимо нову, налаштовуємо і стежимо, щоб усе працювало ідеально точно", – пояснює ювелір машинного плетіння Микита. .quot_opt { background: linear-gradient( 120deg, #b0943d 0%, #d6bb62 30%, #f4e6ad 50%, #d6bb62 70%, #9e822d 100% ); background-size: 250% 250%; border-radius: 16px; color: #1a1a1a; box-shadow: 0 10px 25px rgba(214, 187, 98, 0.25); animation: fluidGold 6s ease-in-out infinite alternate; } @keyframes fluidGold { 0% { background-position: 0% 0%; } 100% { background-position: 100% 100%; } } /* Базовий золотий стиль для всіх цитат */ .quot_opt { background: linear-gradient( 120deg, #b0943d 0%, #d6bb62 30%, #f4e6ad 50%, #d6bb62 70%, #9e822d 100% ); background-size: 250% 250%; border-radius: 16px; color: #1a1a1a; box-shadow: 0 10px 25px rgba(214, 187, 98, 0.25); animation: fluidGold 6s ease-in-out infinite alternate; } @keyframes fluidGold { 0% { background-position: 0% 0%; } 100% { background-position: 100% 100%; } } /* Срібний стиль — застосовується, якщо додано клас other_color */ .quot_opt.other_color { background: linear-gradient( 120deg, #8e9eab 0%, #b8c6db 30%, #f2f5f8 50%, #b8c6db 70%, #758a99 100% ); background-size: 250% 250%; box-shadow: 0 10px 25px rgba(184, 198, 219, 0.35); animation: fluidSilver 6s ease-in-out infinite alternate; } @keyframes fluidSilver { 0% { background-position: 0% 0%; } 100% { background-position: 100% 100%; } } Однак для того щоб ці станки функціонували належним чином, майстер повинен пройти декількамісячну підготовку з вміння налаштування оснастки, вчасного виявлення машинного браку, це значні інвестиції у професійні навички працівників. Технологи заводу постійно працюють не лише із новими формами та техніками виготовлення прикрас, а й із новими сплавами. "Нещодавно наші технологи розробили й виготовили вироби з фіолетового золота. В Україні такий сплав ще ніхто не виготовляв", – каже Віталій Валл. Фіолетове золото належить до найрідкісніших кольорових сплавів у ювелірній справі. У світовій практиці його найчастіше отримують, сплавляючи золото з алюмінієм: золота в такому сплаві близько 79%, і саме таке поєднання дає незвичний фіолетовий відтінок. Головна складність у тому, що сплав крихкий і погано піддається традиційній обробці, тому з нього переважно роблять вставки й декоративні елементи, а не цілі вироби. Через це фіолетове золото досі лишається нішевим матеріалом навіть для великих світових виробників. /* Створення ключових кадрів анімації */ @keyframes spin { from { transform: rotate(0deg); } to { transform: rotate(360deg); } } /* Застосування анімації до вашого елемента */ .element { animation: spin 8s linear infinite; /* Щоб обертання було плавним без гальмування при рендерингу */ will-change: transform; } Ручна робота під мікроскопом Попри автоматизацію, найтонша частина роботи лишається ручною. На дільниці закріпки майстри з високою кваліфікацією вставляють дорогоцінне й напівдорогоцінне каміння в золоті оправи. Виріб приходить сюди вже відшліфованим, з готовими місцями під камені. Майстер спершу оглядає кожен камінь на дефекти й сколи та відбраковує невідповідні. Потім під мікроскопом готує для каменя ідеальне посадкове місце і закріплює його. "Дільниця закріпки ювелірного каміння – одна з основних ланок виробництва. Саме тут відбувається магія: з невеликого шматочка металу виходить той самий виріб, який ми бачимо в магазинах і який запалює наші очі. Усе це ручна робота спеціалістів з високою кваліфікацією та досвідом, і робиться вона під мікроскопами, бо потрібна висока точність", – каже керівник дільниці закріпки Руслан. .quot_opt { background: linear-gradient( 120deg, #b0943d 0%, #d6bb62 30%, #f4e6ad 50%, #d6bb62 70%, #9e822d 100% ); background-size: 250% 250%; border-radius: 16px; color: #1a1a1a; box-shadow: 0 10px 25px rgba(214, 187, 98, 0.25); animation: fluidGold 6s ease-in-out infinite alternate; } @keyframes fluidGold { 0% { background-position: 0% 0%; } 100% { background-position: 100% 100%; } } /* Базовий золотий стиль для всіх цитат */ .quot_opt { background: linear-gradient( 120deg, #b0943d 0%, #d6bb62 30%, #f4e6ad 50%, #d6bb62 70%, #9e822d 100% ); background-size: 250% 250%; border-radius: 16px; color: #1a1a1a; box-shadow: 0 10px 25px rgba(214, 187, 98, 0.25); animation: fluidGold 6s ease-in-out infinite alternate; } @keyframes fluidGold { 0% { background-position: 0% 0%; } 100% { background-position: 100% 100%; } } /* Срібний стиль — застосовується, якщо додано клас other_color */ .quot_opt.other_color { background: linear-gradient( 120deg, #8e9eab 0%, #b8c6db 30%, #f2f5f8 50%, #b8c6db 70%, #758a99 100% ); background-size: 250% 250%; box-shadow: 0 10px 25px rgba(184, 198, 219, 0.35); animation: fluidSilver 6s ease-in-out infinite alternate; } @keyframes fluidSilver { 0% { background-position: 0% 0%; } 100% { background-position: 100% 100%; } } Так само точно виготовляють обручки. Прокат формують у кільце, спаюють, доводять до потрібного розміру, потім торцюють, проточують зсередини й ззовні та наносять алмазну насічку. Після полірування обручки миють в ультразвуковій мийці. "Кожен етап впливає на кінцевий результат. Кожен артикул обробляється окремо, і після кожного етапу кільце перевіряє відділ технічного контролю. Отак шматок металу перетворюється на головну весільну прикрасу", – каже майстер весільних каблучок Віктор. Він додає, що пари, які обрали обручки його роботи, ще не розлучалися. .quot_opt { background: linear-gradient( 120deg, #b0943d 0%, #d6bb62 30%, #f4e6ad 50%, #d6bb62 70%, #9e822d 100% ); background-size: 250% 250%; border-radius: 16px; color: #1a1a1a; box-shadow: 0 10px 25px rgba(214, 187, 98, 0.25); animation: fluidGold 6s ease-in-out infinite alternate; } @keyframes fluidGold { 0% { background-position: 0% 0%; } 100% { background-position: 100% 100%; } } На заводі перевіряють виріб не лише наприкінці, а й після кожного етапу. "Наш внутрішній контроль якості створений для того, щоб з виробництва виходили вироби найвищої якості. Для цього ми розробили спеціальний бізнес-протокол: відділ контролю якості перевіряє виріб після кожного етапу. Якщо навіть посередині виробництва з’являється брак, його одразу відсіюють", – пояснює Віталій Валл. На двох майданчиках у відділі якості працює близько 50 людей, а фінальний контроль перевіряє все: чи якісно спаяний виріб, чи на місці всі камінці, навіть рівень блиску. Другий рівень контролю якості – державний. Усі вироби завод передає до Державної пробірної служби, яка перевіряє вміст дорогоцінного металу у сплаві. Якщо все відповідає, на виріб ставлять державне клеймо. Останній етап – ювелірний паспорт. Кожен виріб зважують і реєструють: у паспорті вказано артикул, розмір, вагу, вставки, дату випуску, позначку про контроль якості та унікальний штрих-код. Паспорт кріплять до прикраси ниткою з пломбою, і в магазині покупець може прочитати про виріб усе – від ваги до довжини ланцюжка. /* Створення ключових кадрів анімації */ @keyframes spin { from { transform: rotate(0deg); } to { transform: rotate(360deg); } } /* Застосування анімації до вашого елемента */ .element { animation: spin 8s linear infinite; /* Щоб обертання було плавним без гальмування при рендерингу */ will-change: transform; } Майстрів готують самі Війна вдарила по заводу так само, як і по всій галузі. Порівняно з періодом до повномасштабного вторгнення обсяги виробництва заводу скоротилися на 20–30%. Причини в компанії називають прямо: частина покупців виїхала з країни, сировина подорожчала, а платоспроможність людей знизилася. Штат скоротився з 1300 до 700 людей, усі вони працюють офіційно, це принципова позиція підприємства. Окрім кількісної зміни штату, змінилась і його структура. До вторгнення 60% працівників становили чоловіки, а 40% – жінки. Тепер пропорція протилежна. Найдефіцитніший ресурс – кваліфіковані люди. "Майстра не можна підготувати за один день, досвід потребує часу. На ринку все менше кваліфікованих спеціалістів, а молодь не завжди розглядає виробничі професії як перспективні", – визнає керівниця відділу кадрів Вікторія. .quot_opt { background: linear-gradient( 120deg, #b0943d 0%, #d6bb62 30%, #f4e6ad 50%, #d6bb62 70%, #9e822d 100% ); background-size: 250% 250%; border-radius: 16px; color: #1a1a1a; box-shadow: 0 10px 25px rgba(214, 187, 98, 0.25); animation: fluidGold 6s ease-in-out infinite alternate; } @keyframes fluidGold { 0% { background-position: 0% 0%; } 100% { background-position: 100% 100%; } } За даними Союзу ювелірів, лише зараз галузь мала б можливість працевлаштувати сотні монтувальників і закріплювальників, але воєнний стан ускладнює пошук, а частина випускників виїжджає за кордон. Тож завод навчає ювелірів навіть без попереднього досвіду. "Завдяки досвідченим майстрам і наставникам ми можемо навчити професії ювеліра практично з нуля. Ювелірні професії вимагають точності рухів, наполегливості, уважності й високої концентрації. Дуже важливо, щоб людина хотіла навчатися і згодом зрозуміла цінність свого особистого внеску у створення прикрас", – каже Вікторія. /* Створення ключових кадрів анімації */ @keyframes spin { from { transform: rotate(0deg); } to { transform: rotate(360deg); } } /* Застосування анімації до вашого елемента */ .element { animation: spin 8s linear infinite; /* Щоб обертання було плавним без гальмування при рендерингу */ will-change: transform; } Чому Європа робить ланцюжки дешевше Імпорт тисне на український ринок, і в срібних прикрасах це вже відчутно: за даними Союзу ювелірів, у 2024 році імпортери вперше зайняли близько половини ринку срібних виробів. Віталій Валл переконаний, що в якості український виробник не програє. "Ринок ювелірних виробів висококонкурентний, ми щороку двічі відвідуємо міжнародні виставки, стежимо за оновленнями асортименту й новими техніками обробки. Бо проґавивши щось, можна втратити бізнес", – каже він. .quot_opt { background: linear-gradient( 120deg, #b0943d 0%, #d6bb62 30%, #f4e6ad 50%, #d6bb62 70%, #9e822d 100% ); background-size: 250% 250%; border-radius: 16px; color: #1a1a1a; box-shadow: 0 10px 25px rgba(214, 187, 98, 0.25); animation: fluidGold 6s ease-in-out infinite alternate; } @keyframes fluidGold { 0% { background-position: 0% 0%; } 100% { background-position: 100% 100%; } } Програють українці в масштабі. Європейські заводи через високі зарплати змушені максимально автоматизуватися, а їхній ринок у 15–20 разів більший за вітчизняний, адже охоплює понад 400 млн споживачів. Там станок для плетіння може місяць плести одну модель ланцюжка без втручання оператора. В Україні попит на ту саму модель станок закриває за тиждень, після чого його треба кілька днів переналаштовувати на іншу. Масовість знижує собівартість виробництва, і саме тут європейці виграють. Масовий вихід на зовнішні ринки можливий, однак потребує перегляду державної регуляторної політики та обмежень. Читайте також матеріал "Економічної правди"– "Як виглядає правова пастка ювелірного бізнесу, створена НБУ та ДПС", авторства Дмитра Видолоба, президента Союзу ювелірів України. /* Створення ключових кадрів анімації */ @keyframes spin { from { transform: rotate(0deg); } to { transform: rotate(360deg); } } /* Застосування анімації до вашого елемента */ .element { animation: spin 8s linear infinite; /* Щоб обертання було плавним без гальмування при рендерингу */ will-change: transform; } Ніша, яку відкрила війна Концепція роботи заводу передбачає можливість виробництва продукції будь-якого замовника. "Ми співпрацюємо з усіма великими мережами та торговими марками країни, вони замовляють у нас вироби гуртом. Але через повномасштабне вторгнення ми були змушені піти в персоналізацію, в ексклюзивні речі: цей ринок ще не опрацьований, тому там є ніша. Тепер людина може звернутися на наш сайт і замовити собі індивідуальний виріб", – розповідає Віталій Валл. За чотири роки великої війни завод пройшов шлях, на який у мирний час пішли б десятиліття: зупинку, переїзд, запуск другого виробництва і власні технологічні розробки. Команда стала майже вдвічі меншою, але кожна прикраса, як і раніше, проходить десятки етапів – від 3D-моделі до пломби на паспорті. І за кожним етапом стоять люди, яких компанія зберегла тоді, коли зберегти виробництво здавалося майже неможливим. © 2005-2026, Економічна правда. Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Економічну правду".‍"Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна". Назва агентства "Інтерфакс-Україна" при цьому має бути оформлена як гіперпосилання.‍Матеріали з плашкою PROMOTED та НОВИНИ КОМПАНІЙ є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються.‍Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах.‍Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець. window._io_config = window._io_config || {}; window._io_config["0.2.0"] = window._io_config["0.2.0"] || []; window._io_config["0.2.0"].push({ page_url: "https://epravda.com.ua/projects/yak-naybilshiy-yuvelirniy-virobnik-krajini-pracyuye-pid-chas-viyni-826412/", page_url_canonical: "/projects/yak-naybilshiy-yuvelirniy-virobnik-krajini-pracyuye-pid-chas-viyni-826412/", page_title: "Від 3D-моделі до фіолетового золота: як найбільший ювелірний виробник країни працює під час війни", page_type: "article", page_language: "ua", article_publication_date: "Fri, 09 Oct 2026 13:00:00 +0300" }); .splide__arrow.splide__arrow--next, .splide__arrow.splide__arrow--prev, .splide__pagination { display: none; } .splide *:focus { outline: none; } new Splide( '.splide', { perPage: 3, perMove: 1, type : 'loop', focus : 'center', breakpoints: { 767: { perPage: 1, } } } ).mount(); $('.next-splide').click(function() { $('.splide__arrow.splide__arrow--next').click(); }); $('.prev-splide').click(function() { $('.splide__arrow.splide__arrow--prev').click(); }); $('.splide__list, .trigger').hover(function() { $('.cursor__dot1').toggleClass('is--larger'); $('.cursor__dot2').toggleClass('is--larger'); }); $('.trigger').mouseenter(function() { $('.cursor__text').text('OPEN'); }); $('.trigger').mouseleave(function() { $('.cursor__text').text('DRAG'); }); $('.control').hover(function() { $('.cursor__dot1').toggleClass('opacity-0'); $('.cursor__dot2').toggleClass('light-ring'); }); $('.trigger').click(function() { $('.cursor').toggleClass('hide-cursor'); }); $('.trigger').click(function() { $('body').toggleClass('overflow-hidden'); }); // Fade Up Animation var fadeUp = anime.timeline({ loop: false, autoplay: false, }); fadeUp .add({ targets: '.nav-link__contain, .sublink__contain', translateY: [300,0], translateZ: 0, opacity: [0,1], easing: "easeOutExpo", duration: 1400, delay: (el, i) => 0 + 150 * i }); // Play animaton when something is clicked $( ".trigger" ).click(function() { setTimeout(() => { fadeUp.restart(); }, 300); });

Учетверо завищена вартість: на Миколаївщині викрили "фортифікаційну оборудку"

Економічна правда — 2026-10-09T12:58:00+03:00

За процесуального керівництва Миколаївської обласної прокуратури повідомлено про підозру директорці підприємства-підрядника та посадовцю Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Миколаївській області. Про це повідомляє Офіс генерального прокурора. За даними слідства, у березні 2024 — серпні 2025 року під час будівництва захисних споруд для об'єкта критичної інфраструктури директорка підприємства вносила до актів виконаних робіт недостовірні відомості про їхню вартість. Зокрема, ціну робіт із гідрофобізації завищили вчетверо. "Посадовець Служби відновлення, неналежно виконуючи службові обов'язки, підписував ці акти. На їхній підставі підприємству безпідставно перерахували понад 61 млн грн бюджетних коштів", – говориться у повідомленні. Директорці підприємства інкримінують заволодіння бюджетними коштами в особливо великих розмірах в умовах воєнного стану та службове підроблення, посадовцю — службову недбалість, що спричинила тяжкі наслідки державним інтересам. Наразі вирішується питання про обрання підозрюваним запобіжних заходів та відсторонення посадовця від посади. Нагадаємо: Раніше детективи БЕБ завершили досудове розслідування щодо розкрадання понад 5,6 млн грн, виділених на придбання 40 станцій радіоелектронної боротьби для двох військових частин. У межах спецоперації "Зелений щит" працівники ДБР викрили злочинну організацію, учасники якої під виглядом виконання лісозаготівельних робіт отримували кошти від державного лісогосподарського підприємства та легалізували їх.

Банки України показали актуальний курс валют на 9 жовтня

Економічна правда — 2026-10-09T12:50:00+03:00

Фінанси2026-10-09T12:50:00+03:00 Банки оновили курси валют на 9 жовтня: середній євро становив 50,80 грн, долар – 45,17 грн. Про це свідчать дані minfin.com.ua. Середні курси валют у касах банків були такими: Долар США: 44,66 – 45,17 грн (на 8 жовтня: 44,63 – 45,13 грн); Євро: 50,10 – 50,80 грн (на 8 жовтня: 50,03 – 50,73 грн). У розрізі банків готівкові курси долара такі: Приватбанк - 44,50 - 45,10 грн; Ощадбанк - 44,70 - 45,28 грн; Укрсиббанк - 44,60 - 45,19 грн; ПУМБ - 44,70 - 45,30 грн; Райффайзен - 44,65 - 45,15 грн. Крім того, готівкові курси євро встановили на такому рівні: Приватбанк - 49,80 - 50,80 грн; Ощадбанк - 50,40 - 51,15 грн; Укрсиббанк - 50,00 - 50,90 грн; ПУМБ - 50,30 - 51,00 грн; Райффайзен - 49,90 - 50,70 грн; Нагадаємо: Внаслідок рекордів у червні курс долара у банках вперше перетнув 45 грн. Долар знову перетнув цю позначку 23 липня.

Ремонт румунської залізниці поки стримує агроекспорт України

Економічна правда — 2026-10-09T12:25:00+03:00

Перевезення українських вантажів територією Румунії наразі обмежує ремонт на двох ділянках залізниці, але після завершення проєктів пропускна спроможність має зрости. Про це пише Latifundist.com. Йдеться, зокрема, про обмеження обсягів перевезень аграрних вантажів, які прямують до порту Констанца. Як розповів заступник директора департаменту комерційної роботи "Укрзалізниці" Валерій Ткачов, на дільниці Сучава — Дорнешти триває електрифікація, яку планують завершити до кінця листопада. Роботи проводять щодня з 8:00 до 19:00, через що передача вантажів відбувається неритмічно. За словами Ткачова, після електрифікації на цій дільниці можна буде збільшити вагові норми поїздів і швидкість перевезень у напрямку Констанци. "На сьогодні ці ремонти, ці інфраструктурні проєкти нам заважають збільшувати перевезення, але в майбутньому вони дуже підсилять перевезення вантажів до Констанци", — зазначив він. Ще один проєкт реалізують на станції Меджидія, де триває реконструкція. Очікується, що після її завершення станція зможе майже у 1,5 раза збільшити обробку вантажів і підведення вагонів до терміналів Констанци. Нагадаємо: Раніше у Мінвідновлення повідомляли, що Румунія пришвидшить ремонт припортової та залізничної інфраструктури, щоб збільшити обсяги перевезень до порту Констанца з нинішніх шести до 10 пар поїздів на добу. У серпні повідомлялося, що поїзди з українськими вантажами, які йдеть до румунського порту Констанца, простоюють у дорозі, при цьому українське зерно перевантажують у порту за залишковим принципом. Раніше повідомлялося, що на Суліні і в Тулчі змінили окремі процедури оформлення суден у напрямках вгору та вниз по Дунаю. До того повідомлялося, що біля Сулінського каналу в територіальних водах Румунії скупчилося близько 50–60 суден, які очікують проходу до українських портів на Дунаї, частина флоту перебуває в черзі вже понад тиждень. 23 липня рух на вхід суден до чорноморських портів України призупинився через загрози російських атак. Цьому передували тижні повітряних атак на українські чорноморські порти.

В Україні збільшили обсяг відключень світла на 9 жовтня

Економічна правда — 2026-10-09T12:10:00+03:00

Енергетика2026-10-09T12:10:00+03:00 9 жовтня в частині областей України застосовують погодинні відключення обсягом до 2,5 черги, хоча напередодні на цей день анонсували від 0,5 до 2 черг. Про це повідомило Укренерго. Обмеження діють упродовж усієї доби. Окрім погодинних відключень для всіх категорій споживачів, застосовують графіки обмеження потужності для промисловості. Це потрібно, щоб уникнути перевантаження обладнання, пошкодженого російськими обстрілами. У частині районів Києва та Київської області залишаються аварійні відключення. Опубліковані погодинні графіки там не діють. До них повернуться після стабілізації ситуації в енергосистемі. Зранку споживання електроенергії було на 11,4% вищим, ніж у цей самий час 8 жовтня. "Укренерго" пояснює це зменшенням обсягу вимушених відключень у частині регіонів, а також хмарною погодою та дощем на заході, які знизили виробництво побутових сонячних електростанцій. Нагадаємо: В окремих регіонах України 9 жовтня запровадили аварійні відключення електроенергії через складну ситуацію в енергосистемі після чергових російських обстрілів.

Дрони атакували НПЗ "Лукойлу" у РФ – ЗМІ

Економічна правда — 2026-10-09T11:40:00+03:00

Енергетика2026-10-09T11:40:00+03:00 Уранці 9 жовтня безпілотники атакували російську Ухту в Республіці Комі, де, за повідомленням моніторингових каналів, ціллю став нафтопереробний завод "Лукойлу". Про це пише The Moscow Times. За даними видання, у місті лунали сирени, вибухи та постріли, на опублікованих кадрах видно дим. Місцева влада оголосила загрозу безпілотників та закликала жителів не панікувати й назвала ситуацію "контрольованою". Ухтинський НПЗ входить до структури "Лукойлу" та виробляє бензин, дизельне пальне, мазут і вакуумний газойль. За даними The Moscow Times, у 2025 році підприємство переробило близько 3 млн тонн нафти. Масштаби пошкоджень заводу після нинішньої атаки поки не встановлені. Офіційних повідомлень про ціль удару не надходило. Нагадаємо: 7 жовтня стало відомо, що нафтопереробний завод (НПЗ) у російському Волгограді призупинив роботу після атаки українських дронів 2 жовтня.

Дрони вдарили по ще одному дата-центру російського "Яндекса"

Економічна правда — 2026-10-09T11:30:00+03:00

Російська компанія "Яндекс" повідомила про нову атаку на дата-центр, цього разу — у Калузі. Про це пише The Bell. Внаслідок атаки БПЛА постраждала частина інфраструктури дата-центру Яндекса в Калузі. Кілька модулів дата-центру повністю виведені з ладу. "Через це частина сервісів "Яндекса" може працювати з перебоями. Повний масштаб збитків зараз оцінюється", – говориться у повідомленні. На місці працюють екстрені служби та спеціалісти компанії, постраждалих немає. Як пише "The Moscow Times", дата-центр "Яндекса" в Калузі розташований в індустріальному парку "Грабцево". Він є найпотужнішим у компанії, займає 130 тис. квадратних метрів і обслуговує внутрішні сервіси. Нагадаємо: Раніше у Сасово російської Рязанської області спалахнула пожежа на території заводу "Саста", де розташований дата-центр ТОВ "Яндекс ДЦ", і який є важливим для ВПК РФ. У соцмережах повідомили про атаку на цей завод. У пресслужбі "Яндекса" повідомили, що дата-центр у Сасово Рязанської області РФ повністю зупинив роботу після дронової атаки вранці. Вночі на 9 жовтня зазнав атаки Редкінський дослідний завод у Тверській області РФ.

Російські удари обмежили передачу електрики між регіонами – Міненерго

Економічна правда — 2026-10-09T11:10:00+03:00

Енергетика2026-10-09T11:10:00+03:00 Енергосистема України тимчасово втратила частину можливостей передавати електроенергію споживачам через російські удари по обладнанню та високовольтних мережах. Про це повідомляє Міненерго. У відомстві пояснили, що останніми тижнями Росія посилила атаки на мережі, які передають електроенергію між регіонами. Обстріли також ускладнюють ремонти. Через пошкодження обладнання та падіння напруги у високовольтній мережі в частині районів Києва та Київської області застосовують аварійні відключення. Попередньо оприлюднені графіки там не діють. До прогнозованих графіків повернуться після стабілізації ситуації. Станом на ранок частина споживачів залишалася без електропостачання у столиці та семи областях: Київській, Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Одеській, Чернігівській і Харківській. У низці регіонів діють погодинні відключення для всіх категорій споживачів та обмеження потужності для промисловості й бізнесу. Актуальні графіки публікують обленерго. Окремо Міненерго повідомило, що 8 жовтня внаслідок російської атаки на енергетичний об'єкт на Сумщині загинув один енергетик, ще троє зазнали поранень. Поранених доставили до лікарні. Нагадаємо: В окремих регіонах України 9 жовтня запровадили аварійні відключення електроенергії через складну ситуацію в енергосистемі після чергових російських обстрілів.

Як зберегти легальний гральний ринок і повернути державі мільярди

Економічна правда — 2026-10-09T11:00:00+03:00

Думка експерта2026-10-09T11:00:00+03:00П'ять років тому Україна легалізувала азартні ігри. Сьогодні легальна галузь — великий платник податків: 17,4 млрд грн за 2025 рік і 6,3 млрд грн за перше півріччя 2026-го. Це сума, співмірна з бюджетом Дніпра чи Львова. Коли у травні Уряд спрямував додаткові 10,8 млрд грн на зброю, серед джерел цих коштів Кабмін прямо назвав ліцензійні збори гральної галузі. Але за цими цифрами — тривожна тенденція. За даними ДПС у 2026 році податкові надходження від азартної індустрії падають: за пів року — 6,36 млрд грн проти 9,7 млрд роком раніше, а за рік очікуємо орієнтовно 12,7 млрд — на 27% менше, ніж у 2025-му. Причина: два з найбільших операторів втратили ліцензії, а попит нікуди не зник — гравці пішли до нелегалів. За даними KANTAR у жовтні, частка нелегального сегмента становить 55,4%, а його обсяг — близько 60 млрд грн на рік. Бюджет втрачає від 12 до 20 млрд грн щороку. Водночас за консолідованих дій держави й бізнесу виручка білого ринку може зрости до 80–90 млрд грн, а це додаткові 10–12 млрд грн податків за два роки без підвищення жодної ставки. Мінцифри та PlayCity провели чимало реформ, і індустрія оцінює їх позитивно. Але реформа триває, і нинішніх рішень поки недостатньо. Ми очікуємо від уряду й парламенту політичної волі довести її до кінця. При цьому рішення мають бути виваженими і бити насамперед по нелегалах. Вони не платять податків, не перевіряють вік гравця, не дивляться в Реєстр залежних, не дотримуються лімітів. Кожне нове посилення контролю, обмеження чи адміністративний бар'єр тисне лише на легальний сектор — і збільшує перевагу тіні. Інакше отримаємо зворотний ефект: білий ринок скорочуватиметься, а чорний зростатиме. Тому реформу варто продовжувати в чотирьох напрямах. Перше: бити по інфраструктурі тіні. PlayCity заблокувало понад 16 тис.сайтів і дзеркал, і це важливий результат. Але нове дзеркало запускається за години, а блокування триває дні. Тому механізми блокування треба вдосконалювати з використанням найсучасніших технологій. Нелегальний ринок не існує без нелегального процесингу, тож Нацбанк має жорстко зупинити P2P-схеми і мережі "дропів". Як варіант — створити офіційний реєстр легальних операторів з відкритим API для банків, платіжних сервісів, рекламних платформ і магазинів застосунків. Крім того, постачальники ігор, які заробляють на легальних українських операторах, не повинні годувати контентом нелегалів. Це також питання безпеки. Нелегальні казино можуть мати відношення до країни-агресора. Важливо, щоб гроші українців не виходили з країни, а їхні персональні дані не потрапляли в чужі руки. Друге: дати легальним операторам інструменти. Головна причина переходу до нелегалів, за даними SOCIOINFORM, — швидка реєстрація без перевірки особи. Доступ до BankID дозволив би верифікувати гравця за хвилину. Але сьогодні легальні оператори мають лише один механізм ідентифікації — через "Дію". Гральна галузь — єдина в Україні, для якої обмежено доступ до BankID. Таке обмеження — це не турбота про безпеку чи прозорість структури власності. Це штучний бар'єр, який стримує легальний бізнес і сприяє зростанню нелегального сегмента. Більше того, "Дія" сама використовує BankID для ідентифікації користувачів, тож заборона прямого доступу спричиняє регуляторний парадокс: BankID використовується як елемент державної цифрової ідентифікації, однак ліцензовані оператори не можуть застосовувати його безпосередньо. Аргументація таких обмежень досить слабка, а оприлюднену позицію НБУ на практиці неможливо виконати. Легальним операторам потрібно відкрити доступ до BankID. Це дієвий інструмент боротьби з нелегальним сегментом і збільшення надходжень до бюджету. Окреме питання - доступ до банківської системи в цілому. Ми розуміємо, що гральний бізнес пов'язаний із підвищеними комплаєнс-ризиками. Але легальний ринок зацікавлений у прозорій співпраці з фінансовим сектором і закликає регулятора дозволити працювати з різними банками, а не створювати штучні обмеження. Третє: збалансовані податки. У Податковому кодексі досі немає визначення "виграшу". Гравець ставить 1000 грн, виграє 1100 грн, а податкова вимагає 23% з усієї виплати — і він отримує менше, ніж поставив. Верховний Суд уже підтвердив: оподатковується лише чистий виграш. Але ДПС і далі видає протилежні консультації, а в судах — близько 85 податкових спорів на десятки мільярдів. Кожен оператор змушений за власний рахунок знову доводити в суді те, що вже довів інший. У Швеції, Італії чи Естонії виграш у легального оператора не оподатковується, а в нелегала — оподатковується жорстко. У нас навпаки. Потрібен закон із чіткими визначеннями та збалансованою логікою оподаткування. Четверте: передбачувані ліцензійні умови. Їх затвердили ще у 2020 році, а закон не розрізняє порушення за тяжкістю. Лише в січні 2026 року припинили дію п'яти ліцензій. PlayCity наклало штрафів майже на 1 млрд грн, а сплачено близько 12 млн — решта в судах. Програють усі: бізнес, бюджет і репутація регулятора. Потрібна драбина санкцій: попередження, розпорядження, штраф, зупинення — і лише за грубі порушення припинення ліцензії. Перелік грубих порушень має бути вичерпним і зрозумілим для оператора. Компанія не повинна боятися втратити ліцензію через незрозуміле трактування правил. Так само потрібні перехідні періоди для нових вимог і однакові правила для всіх. Це питання інвестиційної привабливості. Жодна міжнародна компанія не прийде туди, де ліцензію вартістю сотні мільйонів можна втратити через формальність. Суворість без передбачуваності перетворює ліцензію на лотерею і робить тінь привабливішою. Те саме стосується відповідальної гри. Легальні гравці самі встановлюють собі ліміти, а найбільші оператори впроваджують європейський стандарт зі 134 заходів захисту. Але ці вимоги діють лише в білому сегменті. Якщо посилювати обмеження для легальних, не стискаючи нелегальних, ми виштовхнемо гравців туди, де захисту немає взагалі. Посилення стандартів відповідальної гри має відбуватися паралельно зі скороченням нелегального сегмента. Інакше нові вимоги діятимуть лише для ліцензованого ринку, тоді як найбільш ризиковий сегмент залишатиметься поза контролем. Ринки навколо нас змінюються. Естонія знижує податки, щоб залучити операторів, Фінляндія відкриває свій ринок. Ми не можемо пасти задніх. Над реформою мають працювати всі: уряд, парламент, Нацбанк, правоохоронні органи. Це не відповідальність одного відомства — індустрія надто комплексна і складна. Мета прагматична: захищений легальний ринок, безкомпромісна боротьба з нелегалами, збалансоване податкове законодавство і захищені гравці. Особливо зараз, коли кожна гривня бюджету працює на оборону.

Суд визнав необґрунтованими активи екскерівника підрозділу БЕБ

Економічна правда — 2026-10-09T10:58:00+03:00

Суд визнав необґрунтованими активи колишнього керівника підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України Олега Ящука. Про це повідомляє Спеціалізована антикорупційна прокуратура, а також Національне агентство з питань запобігання корупції. 8 жовтня 2026 року Вищий антикорупційний суд задовольнив позов прокурора САП про визнання необґрунтованими активів, якими в період 2023–2024 років користувалися колишній керівник підрозділу детективів БЕБ Олег Ящук та його дружина. Мова йде про автомобілі TOYOTA CAMRY 2023 року випуску та BMW X3 2022 року випуску. Загальна вартість цих активів сягає майже 4 млн гривень. Машини було зареєстровано на родичку та близького друга посадовця, проте фактично ними розпоряджався Ящук, пояснили слідчі. "Аналізом майнового стану субʼєкта декларування, членів його сім'ї, родичів та близьких осіб встановлено неможливість набути це майно за рахунок законних доходів", – зазначили у прокуратурі. Суд визнав необґрунтованими ці активи та постановив стягнути автомобілі в дохід держави. Позов ґрунтувався на матеріалах НАЗК та на самостійно одержаних доказах. Нагадаємо: Прокуратура вимагає визнати необґрунтованою частину столичної квартири начальника одного з управлінь податкової служби на Запоріжжі. Раніше повідомлялося, що Нацагентство з питань запобігання корупції вважає необґрунтованим активом дорогу автівку посадовця управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, оформлену на матір, яка навіть не має водійських прав. Прокуратура вимагає визнати необґрунтованими три квартири в Києві, пов'язані з посадовцем одного з управлінь Держрибагентства загальною вартістю понад 9 мільйонів гривень. Раніше до суду скерували обвинувальний акт щодо посадовця Державної міграційної служби України, який приховав майно вартістю 13,7 мільйона гривень – у щорічній декларації він не зазначив вартість торговельного центру дружини.

Українські АЗС обкладають піском і бетоном, щоб працювати під ударами РФ

Економічна правда — 2026-10-09T10:40:00+03:00

Енергетика2026-10-09T10:40:00+03:00 Укрнафта встановлює на київських заправках захисні бар'єри з піском та заявляє, що забезпечила постачання пального на зиму навіть за очікуваного зростання попиту на 10-15%. Про це пише Reuters із посиланням на директорку мережі АЗС компанії Лесю Жарську. Для захисту станцій у столиці компанія встановила габіони — металеві конструкції, заповнені піском. Невдовзі їх планують встановити й в інших містах. Загалом українські паливні мережі дедалі частіше облаштовують заправки захисними бар'єрами та бетонними укриттями. За останні тижні російські удари пошкодили щонайменше шість АЗС Укрнафти у Києві. За словами Жарської, іноді роботу атакованих станцій вдається відновити протягом кількох днів. Компанія вже обладнала станції своєї мережі генераторами та законтрактувала достатні обсяги імпортного пального, щоб уникнути перебоїв із постачанням, стверджує Жарська. Під час повітряної тривоги заправки припиняють роботу, а клієнтів просять залишити територію. Працівники прямують до укриттів. Нагадаємо: Росіяни двічі атакували один із автозаправних комплексів UKRNAFTA у Дніпропетровській області, обійшлося без жертв.

У Чернігові ворог вдарив по "Епіцентру": які наслідки

Економічна правда — 2026-10-09T10:12:00+03:00

У Чернігові російські БпЛА атакували "Епіцентр": пошкоджено покрівлю та вікна у прилеглих багатоповерхівках. Про це повідомляє Оперативне командування "Північ", а також голова Чернігівської обласної військової адміністрації В'ячеслав Чаус. "Уночі ворог "геранню" атакував гіпермаркет у передмісті Чернігова. На місці влучання – пожежа. Із самого ранку в Чернігові російський безпілотник влучив у дах будинку", – написав Чаус у Телеграм . ДСНС Також ворог вдарив по фермерському господарству в Чернігівському районі – пошкоджено господарську будівлю, загорілась солома. Нагадаємо: Внаслідок масованої російської атаки у Одесі пошкоджено склад зі зберігання продуктів, а на півдні області – кафе та інші цивільні об'єкти. В ніч на 9 жовтня Росія атакувала 136 ударними БпЛА, 114 ворожих дронів знешкодила протиповітряна оборона.

Росіяни атакували цивільну інфраструктуру Одещини

Економічна правда — 2026-10-09T09:45:00+03:00

Внаслідок масованої російської атаки у Одесі пошкоджено склад зі зберігання продуктів, а на півдні області – кафе та інші цивільні об'єкти. Про це повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій, а також голова Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер. "Ворог продовжує атакувати цивільну інфраструктуру Одещини. Внаслідок масованого удару пошкоджено склад зі зберігання продуктів, кафе, адміністративну та господарчі будівлі на території баз відпочинку", – написав Кіпер у Телеграм. ДСНС "У місті пошкоджений дах складської будівлі, де зберігалися продукти. Виникла пожежа", – зазначили у ДСНС. На півдні області пошкоджена адміністративна та господарчі будівлі на території бази відпочинку. Також загорілася суха трава. За іншою адресою пошкоджені 11 будинків на базах відпочинку та знищена будівля кафе. "Усі пожежі ліквідовані. На щастя, загиблих і постраждалих немає", – зазначили у ДСНС. Нагадаємо: В ніч на 9 жовтня Росія атакувала 136 ударними БпЛА, 114 ворожих дронів знешкодила протиповітряна оборона.