"Нафтогазу" та його компаніям заборгували 125 мільярдів: як влада пропонує виходити з кризи

Минулого тижня депутати зробили перший крок до врегулювання багатомільярдної заборгованості на ринку газу, яка формувалася протягом останніх п'яти років. Парламент ухвалив за основу відповідний законопроєкт.

Питання надзвичайно складне та масштабне: понад 125 млрд грн боргів і десятки компаній, кожна з яких має свою історію та проблематику.

Ухвалений законопроєкт не передбачає виділення коштів, а пропонує "розкласти" борги на складові та зрозуміти, хто, кому, за що і скільки винен.

Виплати можуть початися після аудиту: гроші за ланцюжком мають пройти через учасників ринку і повернутися до скарбниці. Однак до цього ще далеко. Проєкт слід доопрацювати та винести на розгляд у другому читанні.

Як сформувалася багатомільярдна заборгованість, і як депутати пропонують виходити з газової кризи?

Газові борги: хто, кому, скільки

Борги за блакитне паливо перед "Нафтогазом" та його дочірніми компаніями почали формуватися у 2015 році після того, як держава перестала дотувати з бюджету різницю між вартістю газу для споживачів і ринковими цінами.

До осені 2020 року накопичилося 90 млрд грн боргів. Тоді почалися перші дискусії стосовно пошуку шляхів вирішення цієї проблеми. Поки вони йшли, сума боргу зростала. Зараз вона становить майже 125 млрд грн.

Як сформувалася така велика сума боргу?

Найбільше, 72 млрд грн, "Нафтогазу" винні теплокомуненерго та теплоелектроцентралі, які нагрівають воду і виробляють електроенергію. З цієї суми 64 млрд грн тепловики мають повернути НАКу, 8 млрд – "Укртрансгазу" (належить "Нафтогазу", транспортує, зберігає газ і забезпечує його транзит).

Ще 30 млрд грн НАКу завинили газорозподільчі компанії. Розподіляють блакитне паливо оператори газорозподільних мереж або так звані облгази, яких в Україні налічується понад 40. Приблизно 70% газу в країні розподіляє Регіональна газова компанія бізнесмена Дмитра Фірташа.

Із загальної суми 10 млрд грн облгази винні Оператору газотранспортної системи, 20 млрд грн – "Укртрансгазу". Остання наполягає, що облгази винні їй понад 40 млрд грн, але ті визнають лише половину від цієї суми.

Близько 24 млрд грн винні "Нафтогазу" газопостачальні компанії. До запуску ринку газу для населення і скасування механізму PSO постачанням палива населенню за спеціальними умовами займалися газзбути Фірташа.

Що спричинило накопичення такої заборгованості? У кожної з трьох груп боржників – свої причини. Однак принаймні в частині боргів винна держава. Тарифний регулятор встановлював занизькі тарифи для облгазів, а місцева влада – надто низькі тарифи на централізоване опалення.

Вони намагалися не допустити зростання тарифів для населення, та це призвело до кризи. Якщо її не вирішити, новий опалювальний сезон у багатьох регіонах може не початися через критичну заборгованість учасників ринку.

За що проголосували депутати

У 2020 році учасники процесу обговорювали три сценарії вирішення боргової кризи: списання, компенсація з бюджету та реструктуризація. Утім, конкретних кроків ніхто не робив. За вирішення питання парламент узявся лише днями.

Депутати підтримали в першому читанні законопроєкт "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу". Чи вирішить проблему цей документ? Насправді це лише перший крок на шляху врегулювання заборгованості учасників ринку.

Законопроєкт передбачає верифікацію (аудит) боргів, причин їх виникнення та можливість реструктуризації деяких з них. Документ не передбачає виділення коштів, він лише запускає верифікацію і закладає логіку процесу врегулювання.

"Нафтогаз", якому учасники ринку винні найбільше, привітав ухвалення законопроєкту і зазначив, що цим рішенням депутати визнали три важливі речі.

По-перше, боргова криза на газовому ринку дійсно є, держава її бачить та починає її вирішувати.

По-друге, усі розуміють, що в боргів можуть бути різні причини, і суму треба "розкласти" на складові відповідно до цих причин. "Десь було недосконале регулювання, мали місце бездіяльність або пасивність держорганів чи місцевої влади, десь це проблеми винятково суб'єктів бізнесу", – заявили в компанії.

По-третє, після остаточного ухвалення закону обласні територіальні комісії та Національна комісія, що здійснює державне регулювання енергетики та комунальних послуг, проаналізують борги та розділять їх на дві частини.

Там, де є провина влади, кошти будуть компенсовані учасникам ринку, а там, де її немає, борги будуть підлягати реструктуризації на визначених законом умовах, з фінансовим забезпеченням та чітким графіком погашення.

Тобто лише після верифікації стануть відомі точні суми боргів, після чого будуть внесені зміни до закону про державний бюджет для фінансування відповідних програм. Найбільш вірогідно, що це відбудеться восени 2021 року.

Як будуть погашатися борги? Пропонується схема, подібна до тієї, яка використовувалася під час вирішення боргів за спірний газ "Укрнафти": бюджети виділяють кошти учасникам ринку, ті повертають борги контрагентам, а останні повертають кошти в бюджет у вигляді податків або дивідендів.

Однак говорити про це зарано. Процес погашення боргів може початися тільки після доопрацювання проєкту та його ухвалення в другому читанні, хоча в окремих депутатів були питання до документа ще перед першим читанням.

Що варто врахувати до другого читання

Під час розгляду проєкту його різко критикувала депутат від "Голосу" Інна Совсун. Вона закликала не ухвалювати документ у такому вигляді, щоб не допустити списання боргів "однієї олігархічної групи". "Нафтогаз" же запевняє, що держава та місцеві бюджети не будуть списувати борги окремих структур.

"У коштів буде виняткове цільове призначення – для подальших розрахунків із суб'єктами, перед якими є непогашені борги. Перш за все, це "Нафтогаз", "Укртрансгаз" та Оператор ГТС. Усі розрахунки будуть проводитися через спеціальні казначейські рахунки, щоб держава контролювала процес платежів і було забезпечене дотримання цільового призначення", – наголосили в компанії.

Проєкт передбачає, що списання штрафів та пеней, що перевищують 2 млрд грн, може застосовуватися лише за умови повного погашення тіла боргу. "Це стане стимулом для погашення боргів і є ринковим механізмом", – вважає НАК.

Що ще варто врахувати? На думку голови парламентського комітету з питань енергетики Андрія Геруса, необхідно зняти з місцевих бюджетів навантаження там, де органи місцевого самоврядування не відповідали за тарифи.

Побоювання щодо спроможності місцевих бюджетів компенсувати мільярдні борги висловили й інші учасники ринку. Так, в Асоціації міст України назвали неприйнятним механізм, за якого боргові проблеми будуть врегульовуватися не лише коштами державного бюджету, а й грішми місцевих бюджетів.

Крім того, на думку Геруса, у майбутньому повинен працювати збалансований ланцюжок: тарифи на тепло мусять покривати ціну на газ, а тарифи на воду – вартість електроенергії. "Щоб не було "різниці" тарифів", – додав депутат.

Такий підхід покликаний вирішити два ключові моменти: не допустити формування космічних боргів і дати старт повноцінному ринку газу в Україні. Як це зробити без підвищення тарифів для населення в умовах зростання вартості блакитного палива на світовому ринку – інше питання.