Бізнес пропонує: як Україна має досягти економічної безпеки?

Бізнес пропонує: як Україна має досягти економічної безпеки?

Середа, 17 липня 2019, 08:30 -
На п'ятому році війни з Росією Україна все ще не має базового документа для забезпечення економічної безпеки та зменшення критичних ризиків в економіці.

Щоб вирішити цю проблему, українські бізнесмени спільно з провідними незалежними експертними інститутами України розробили проект "Доктрина економічної безпеки".

Текст цього документа громадськість побачила 3 червня під час прес-конференції за участю провідних бізнесменів — учасників платформи "БІЗНЕС100".

Що таке "Доктрина економічної безпеки"?

Це документ, що визначає національні інтереси України в економіці, загрози для них і надає пропозиції для держави щодо усунення цих загроз.

Проект доктрини написано, аби виявити загрози економічній безпеці та сформулювати політику держави щодо їх нейтралізації.

Цей документ писали з опорою на Конституцію, стратегію національної безпеки, затверджену указом президента №287 від 26 травня 2015 року "Про рішення Ради національної безпеки та оборони України від 6 травня 2015 року "Про стратегію національної безпеки України", а також на міжнародні договори.

Затвердити "Доктрину економічної безпеки" як документ до виконання доцільно або рішенням РНБО, яке буде затверджене указом президента, або як закон, ініційований Кабміном чи президентом.

Для виконання доктрини потрібно ухвалити низку нормативних документів: законів та урядових програм за кожним сектором економіки, а до кожної з програм — відповідні підзаконні акти, що ухвалюються рішеннями чи постановами Кабміну.

До цієї роботи потрібно залучити Верховну Раду як законодавчу гілку влади, якій підзвітні урядові установи.

Що таке економічна безпека?

Економічна безпека країни — це захист державою національних інтересів та створення умов для сталого і збалансованого зростання економіки, завдяки чому економіка захищена від негативних впливів внутрішніх та зовнішніх загроз. На думку авторів проекту, економічна безпека країни неможлива без таких чинників.

  1. Спроможності держави усунути проблеми економічного розвитку, що заважають ефективності та прибутковості бізнесу, спотворюють конкурентне середовище.
  1. Такого стану бюджету, податкової та грошово-кредитної систем, який дозволяє державі забезпечувати соціально-економічний розвиток та обслуговувати фінансові зобов'язання.
  1. Балансу макроекономічних пропорцій, стійкості економіки до внутрішніх та зовнішніх факторів, здатності до сталого економічного розвитку.
  1. Достатності добутих та імпортованих енергоресурсів для економічних, екологічних та соціальних потреб України.
  1. Максимальної незалежності держави від дії негативних зовнішніх економічних чинників, активної участі у світовому розподілі праці.
  1. Надійної роботи транспортної інфраструктури, завдяки чому вантажі та пасажири перевозяться стабільно і якісно.

Якою має бути наша економіка в стані безпеки?

Економіка здатна розширювати капітали усіх видів, особливо людський.

Економіка забезпечена стратегічними ресурсами і має достатній запас міцності за рівнями бідності, майнової диференціації населення і безробіття.

Фінансова система прозора та стійка.

Економіка мінімально страждає від монопольних та олігархічних впливів.

Населенню доступні якісні освіта, культура, медичне і соціальне обслуговування, якісний пасажирський транспорт, масові види зв'язку, житло і комунальні послуги.

Економіка стійка до потенційних недружніх дій торговельних партнерів (ембарго, санкції, торговельні війни).

Чому економіка нашої країни в небезпеці?

Суспільна свідомість не сприймає сильні ринкові та демократичні інститути.

Держава не змогла провести комплексну реформу силових структур у сфері боротьби з економічною злочинністю, тому капітали "тікають" за кордон.

Держава продовжує страждати через критично високий рівень державного боргу та видатки на його обслуговування, зависокий рівень перерозподілу ВВП через держбюджет, нестабільність податкового та бюджетного законодавства.

Через технологічну відсталість та монополізацію ключових секторів економіки,  низьку продуктивність праці, значний рівень контрабанди та тінізації країна має низькі темпи економічного зростання, застрягла у сировинно-промисловій пастці.

Державна політика у сфері соціального захисту, регулювання ринку праці, медичного обслуговування та освіти неефективна. Цей фактор спричиняє трудову міграцію, що лише загострює демографічну кризу в Україні.

Не існує довгострокової стратегії розвитку енергетичного сектору, тому неможливо спланувати потреби країни в енергоресурсах. Ситуацію загострюють неритмічність імпорту енергоресурсів, зношеність та потенційне виведення з експлуатації атомних енергоблоків і маневрових блоків ТЕС без будівництва нових.

Відсутня стратегія розвитку транспортної інфраструктури. Бізнес страждає через нерівні умови доступу до неї. Пасажирам недоступні якісні залізничні перевезення.

Чого хочуть досягти автори проекту доктрини?

  1. Створити стійку ринкову економіку, наростити національне багатство і науково-технічний потенціал.
  1. Досягнути соціально-політичної стабільності та рівня життя населення, як у розвинених країнах.
  1. Забезпечити місце у міжнародних економічних відносинах, що відповідає економічним ресурсам та геополітичному потенціалу України.
  1. Уберегти економіку та суспільство від внутрішніх та зовнішніх загроз.

Як має змінитися держава заради економічної безпеки України?

Держава повинна дослідити, чому громадяни не завжди позитивно сприймають конкуренцію, приватну власність, демократичні інститути. На основі проведених досліджень слід почати постійну і багаторічну просвітницьку кампанію.

На основі аналізу функцій потрібно скоротити установи, які не виконують свої функції. Уражені корупцією важливі державні органи необхідно перезавантажити та запропонувати нові підходи до їх формування.

Слід запровадити нульову толерантність до корупції та підвищити платню службовцям "перезавантажених" структур, прибрати дублювання повноважень різних державних органів та посилити роль АМКУ.

Уряд мусить протидіяти організованій злочинності зусиллями усіх правоохоронних органів, позбавлених при цьому політичних впливів. Потрібно ліквідувати напівлегальну податкову міліцію, економічні підрозділи СБУ і МВС, Фонд державного майна та створити недержавний орган приватизації.

Потрібно завершити судову реформу за участю міжнародних експертів. Слід запустити ринок сільськогосподарських земель з усіма необхідними запобіжниками, перейти від солідарної до багаторівневої пенсійної системи із збереженням на перехідний період нарахованих пенсійних зобов'язань.

Які реформи потрібні у сфері фінансів та макроекономіки?

Віднести розмір державного боргу до ключових загроз національній безпеці та поступово його зменшувати. Зменшити випуск облігацій в іноземній валюті, збільшити частку облігацій державної позики у гривні, розширити доступ до цього інструменту для громадян України.

Забрати функцію управління державним боргом у Міністерства фінансів та передати її незалежній установі, запровадити у Бюджетному кодексі ліміт на темпи зростання державного боргу до попереднього року.

Чого не вистачає для енергетичної безпеки?

Розробити та ухвалити програму розвитку ядерно-промислового комплексу України до 2050 року. Досягти самозабезпечення України первинними енергоресурсами до 2025 року.

Знижувати енергоспоживання у промисловості та житловому секторі. Сформувати мінімальні запаси нафти відповідно до зобов'язань в рамках асоціації з ЄС.

Перейти до ринкового ціноутворення в усіх сегментах галузі: видобутку вугілля, нафтогазовидобутку, сегментах генерації та дистрибуції електроенергії, теплопостачання. Ухвалити програму протидії кібератакам, терактам, інформаційним атакам, постійно відстежувати загрози енергозабезпеченню.

Як розвивати інфраструктуру?

Сформувати комплексну стратегію розвитку транспорту до 2030 року, яка стане частиною комплексної економічної стратегії України і передбачатиме пріоритетні інвестиційні проекти з високим рівнем макроекономічних ефектів.

У сфері залізничного транспорту — встановити єдиний тариф на перевезення вантажів, збільшити частку приватних компаній у перевалці вантажів залізницею, наростити закупівлю нових локомотивів для УЗ. Почати будівництво євроколії та швидкісних залізниць. Частка електрифікованих колій має вирости з 52% до 90%.

У сфері автошляхів — почати будівництво більш довговічних цементобетонних доріг, збільшити частку доріг першої категорії з 1% до 20% до 2030 року для перевезення вантажів масою понад 40 тонн, особливо в напрямку портів.

У сфері авіації — розширити мережу обласних та регіональних аеропортів у зонах найвищого руху пасажирів, сприяти залученню лоукостерів. У сфері водного транспорту — врегулювати законом річкові перевезення, допустити іноземні річкові судна, уніфікувати тарифи та збори в портах України.

Як залучити більше інвестицій та посилити зовнішню торгівлю?

Адаптувати технічні регламенти до стандартів Євросоюзу, добитися збільшення тарифних квот для України на ринках країн ЄС, покращити ефективність антидемпінгових процедур МЕРТ, долучатися до глобальних інвестиційно-інфраструктурних проектів, укладати вигідні угоди про вільну торгівлю.

Читайте також
Навіщо викупили журнал БІЗНЕС та хто стоїть за проектом БІЗНЕС 100

Ухвалити державну програму зменшення залежності від постачання російських товарів критичного імпорту. Вона має передбачати налагодження виробництва скрапленого газу в Україні, введення мит на постачання з РФ деталей заради стимулювання їх виробництва в Україні або закупівлі в інших країнах.

Створити систему інформаційно-консультаційного забезпечення інвесторів, організувати продаж міжнародним інвесторам контрольного пакета ГТС України. Створити умови для виходу на внутрішній ринок іноземних "якірних" інвесторів за прикладом приєднання України до системи Clearstream.

Хто став розробником доктрини?

Автором ідеї підготовки доктрини був голова наглядової ради концерну "Галнафтогаз" Віталій Антонов. Ідею підтримали учасники платформи "БІЗНЕС100", які створили Фонд підтримки економічної безпеки України.

Фонд виступив замовником та ініціатором документа, який розробили експерти Інституту соціально-економічної трансформації, Українського інституту майбутнього, центру соціально-економічних досліджень "CASE Україна", юридична компанія Sayenko Kharenko.

Членами фонду є відомі українські бізнесмени:

Віталій Антонов, голова наглядової ради та президент ПАТ "Концерн "Галнафтогаз",

Віталій Ільченко, власник групи компаній УКРАВІТ,

Віктор Іванчик, співвласник і CEO компанії "Астарта-Київ",

Володимир Цой, співвласник і президент групи компаній MTI,

Генадій Буткевич, власник корпорації АТБ,

В'ячеслав Лисенко, співвласник компанії "Укр-Китай коммуникейшин",

Олександр Кардаков, голова наглядової ради компанії "Октава капітал",

Андрій Ставніцер, співвласник і генеральний директор порту ТІС, терміналу MV Cargo, співвласник компанії P&O Maritime Ukraine,

Станіслав Таршин, співвласник групи компаній "ГрадОлія",

Олександр Громико, співвласник і президент компанії KTD-Group,

Юрій Сивицький, засновник і співвласник групи Intecracy.

Підпишіться на наші повідомлення!