Блокада Криму. Для кого відчутніші наслідки

Блокада Криму. Для кого відчутніші наслідки

Четвер, 17 грудня 2015, 10:30 -
Досі точаться дискусії навколо питання: чи є ефективною блокада Криму. Напередодні рішення уряду про обмеження поставок на півострів VoxUkraine дослідив це питання. Виявилося, що очікуваного підвищення цін в Криму так і не сталося.

В середу уряд ухвалив рішення про обмеження поставок товарів в Крим і в зворотному напрямку.

Забороняється поставка робіт, товарів  та послуг за всіма митними режимами. Виняток становлять лише особисті речі, соціальні продукти харчування та гуманітарна допомога.

Рішення набуває чинності через 30 днів після прийняття. Тобто, уже в 2016 році.

Зараз багато дискусій точиться навколо питання: чи варто Україні вдаватися до ізоляції півострова, і якими можуть бути наслідки для обох сторін.

Як відомо, головна мета блокади - змусити Росію якомога дорожче заплатити за окупацію Криму і звернути увагу на політичні та економічні наслідки окупації. Утім, чи є ефективними ці кроки?

Розглянемо ситуацію, порівняємо ціни за останні два роки, а також умови поставок товарів. Поділимо на 4 періоди: до початку окупації Криму, анексія півострова, прийняття закону про ВЕЗ, після блокади.

Щодо цін в Україні, орієнтуємося на гуртовий ринок у Херсонській області (ринок "Нежданна").  Ціни в Криму отримані з сайту гуртового ринку в Сімферополі (ринок "Привоз").

До початку окупації, до 16 березня 2014 року

Ціни на продукцію в Україні та в Криму відрізнялися завжди, особливо в літній період. Для порівняння:

У Росії ціни були ще вищими, але перевезення вимагало значних витрат - митні збори, істотна відстань транспортування та проходження митниці. Росія не може забезпечити себе вирощеною продукцією, її обсягів недостатньо, тому існував значний попит на україські товари.

Торгівля з Росією вимагала сплати мита та більших затрат на перевезення, порівняно з Кримом. Однак і ціни на більшість продуктів там були дещо вищі. Отже, до анексії Криму місцеві виробники переважно реалізовували свою продукцію у цих двох напрямках.

Анексія Криму, березень – вересень 2014

Анексія Кримського півострова РФ розпочалася 20 лютого 2014 року, а вже 16 березня було проведено так званий референдум.

Тоді на адміністративній межі з тимчасово окупованою територією було відкрито контрольні пункти в'їзду та виїзду для автомобільного сполучення – "Каланчак", "Чаплинка", "Чонгар".

Здійснювався контроль пропуску осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна. Такі ж самі заходи запровадила і Росія, встановивши свої КПП.

Після окупації різниця цін на продукцію стала більшою.

*Ціни в Криму переведено з рублів у гривні за курсом на той період

Щодо нововведень – російська сторона вимагала фітосанітарного сертифікату від Держветфітослужби на кожну партію, що вивозиться у транспортному засобі.

Порядок митного контролю товарів на кордоні материкова Україна – Крим не було встановлено. Крім того, після окупації російські кордони були відкриті для товарів з Криму. Таким чином, склалися дуже привабливі умови для підприємців, що вели поставки в Росію.

Так, товар з України завозили в Крим, де єдиною перешкодою на той момент була черга на КПП, що іноді досягала 300 вантажівок. Уже на окупованій території вантаж переоформлювали як продукцію, вирощену в Криму, і перевозили у вантажівках із кримськими номерними знаками на територію Росії.

Тоді це можна було здійснити через паромні переправи між портом "Крим" (Керч) та портом "Кавказ" для малотонажного транспорту і портом "Феодосія" та портом "Новоросійск" для вантажівок. Кримські порти й далі працювали, незважаючи на те що їх офіційно закрив уряд України.

Описана вище схема була дуже вигідна українським виробникам, які продавали свій продукт в Росії і так суттєво економили на митних платежах.

Отож для фірм, які торгували з Кримом, виникли перешкоди при в'їзді та виїзді на півострів. У продавців, які орієнтувалися на російський ринок, був вибір, як ввозити товар у РФ: через харківську митницю зі сплатою податку або нелегально через Крим.

Закон про ВЕЗ, вересень 2014 – вересень 2015 років

27 вересня 2014 року набув чинності Закон України "Про створення вільної економічної зони "Крим".

Відповідно до закону, постачання товарів із Криму на територію України здійснювалося в митному режимі імпорту - без замитнення в Криму, але з розмитненям в Україні. А з території материкової України до Криму – в режимі експорту - продукція замитнювалася в Україні, але не розмитнювалася в Криму.

Таким чином, при перевезенні з території материкової України до Криму продавець сплачував митних зборів приблизно на половину менше, порівняно з перетином кордону на сході.

Порівняння різниці цін:

*Ціни в Криму переведено з рублів у гривні за курсом на той період

*Ціни в Криму переведено з рублів у гривні за курсом на той період

За весь період установленого порядку транспортування вимоги коригувалися як відносно документації, так і щодо продукції та умов її перевезення. Також змінювалася вартість пакета документів.

Загалом готувалося два пакети документів: в одному, для української митниці, на договорі купівлі-продажу отримувачем продукції була вказана юрособа з підтвердженням реєстрації в Криму (українськими держустановами), тоді як до російського пакета входило свідоцтво про реєстрацію юрособи в Криму як на території Росії.

Назва та сама і юридична адреса теж, різниця лише в печатці держустанов. Працівники української митниці знали про існування договору з російською стороною і в разі виявлення цього документа штрафували перевізників або вимагали хабара.

Ретельніший контроль був зі сторони Росії, що затримувало проходження КПП - до 6 діб.

Експортна блокада України Росією, запровадження російського ембарго на сільгосппродукцію з ЄС та низка заборон на ввезення товарів з України (підозра на походження з ЄС) перешкодили перевезенню продукції в Росію через харківську митницю.

Враховуючи черги на КПП з Кримом, постачальники української продукції знайшли ще одну схему: товар замитнюється в Україні, перевозиться на територію Білорусі, там оформлюється як продукція, вирощена в Білорусі, і звідти їде в Росію.

Фірми постачали продукцію в Крим, як і раніше, незважаючи на запровадження мита. Щодо постачання в Росію існувало два варіанти: через Крим (беручи до уваги вартість замитнення та черги на КПП до 6 діб) або через Білорусь (оформлення та перевезення партії товару дорожче у 4 рази, але займає менше часу).

Після блокади Криму, з 20 вересня 2015 року

Блокаду проводить організація "Громадянська блокада Криму", ії результатом стала заборона руху вантажівок на півострів. Після закінчення запасів української продукції на території Криму стали відчутними наслідки акції.

Але з 1 жовтня Росія домовилася з Туреччиною про поставки продовольчої продукції в порти "Євпаторія" та "Севастополь". Також стало більше продукції, завезеної з Росії та з інших країн - Білорусі, Вірменії, Азербайджану, Казахстану, Узбекистану.

Від редакції: як відомо, через загострення відносин з Туреччиною, з 1 січня 2016 року Росія забороняє ввезення ряду турецьких продуктів, в першу чергу це стосується овочів і фруктів. Також з нового РФ закрила безвізовий режим між державами, а також ввела обмеження на наймання громадян Туреччини на своїй території.

За данними Россільгоспнагляду, в Крим з України раніше, до блокади, за тиждень постачали до 8000 тонн рослинної продукції. Тепер українські виробники та приватні підприємці, які працювали в цьому напрямку, змушені шукати нові ринки збуту.

Більша частина цієї продукції реалізовується на внутрішньому ринку, як наслідок – падіння цін на товари, що експортувалися.

Для вивчення ситуації, що склалася зараз, розглянемо ціни.

*Ціни в Криму переведено з рублів у гривні за курсом на той період

Ціни в Криму на деякі продукти навіть нижчі, ніж в Україні – їх імпортують із Росії, Туреччини та інших країн (без урахування мита). Нестачі товару немає, але якість продукції відрізняється від української. 

Тож ефективність блокади під сумнівом, тому що очікуваним наслідком мало стати підвищення цін.

Від редакції: ситуація може змінитися уже з початку 2016 року, коли почнуть діяти санкції РФ відносно турецької продукції.

Ольга Матева, студентка КНУ ім.Шевченка, VoxUkraine


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!