Цікаві факти про платіжний баланс

Цікаві факти про платіжний баланс

П'ятниця, 12 липня 2013, 15:04 -
Портрет нашої економіки незмінний: всі мінуси уряд перекриває новими позиками. Україна занурюється в борги замість того, щоб розвивати своє виробництво. Ми залишаємося аграрно-сировинною економікою, а складнішу продукцію імпортуємо.

Платіжний баланс України за підсумками п'яти місяців 2013 року є позитивним і, на перший погляд, виглядає чудово. Але тільки на перший погляд.

Як відомо, будь який ПБ складається з двох частин: з Рахунку поточних операцій та Рахунку операцій з капіталом та фінансових операцій.

Перша частина відображає переважно операції зовнішньої торговлі, "короткі" - менше року - борги та вкладення, а також - у випадку України - надходження грошей від заробітчан.

Друга частина фіксує надходження в Україну капіталу: переважно багаторічних боргів та грошей українського походження, що були виведені до офшорів. У нас їх чомусь звуть "іноземні інвестиції".

Так ось: перша частина залишається від'ємною вже дуже довго. Від початку кризи вона була позитивною лише один раз - у другому кварталі 2010 року. А весь інший час вона буквально тягне валюту з країни. За підсумками січня-квітня 2013 року дефіцит поточного рахунку становив 2,428 млрд дол.

В тому числі зовнішня торгівля складалася не на користь України аж на 2,765 млрд дол. Тобто ми купували майже на 3 млрд дол більше, ніж продавали.

Платіжний баланс України, агрегований вигляд, млн дол

І кв. ІІ кв. ІІІ кв. ІV кв. І кв.
2012 р. 2012 р. 2012 р. 2012 р. 2013 р.
Рахунок поточних операцій -2 053 -3 790 -4 045 -4 873 -2 183
Баланс  товарів  та послуг -2 568 -4 215 -3 240 -4 749 -2 287
- експорт товарів  та послуг 20 757 22 705 23 579 22 727 20 299
- імпорт товарів та послуг -23 325 -26 920 -26 819 -27 476 -22 586
Баланс товарів -3 867 -5 577 -5 215 -5 833 -3 146
- експорт товарів 16 387 17 752 17 605 18 068 16 006
- імпорт товарів -20 254 -23 329 -22 820 -23 901 -19 152
Баланс послуг 1 299 1 362 1 975 1 084 859
- експорт послуг 4 370 4 953 5 974 4 659 4 293
- імпорт послуг -3 071 -3 591 -3 999 -3 575 -3 434
Доходи (сальдо) -168 -380 -1 582 -835 -444
Поточні трансферти (сальдо) 683 805 777 711 548
Рахунок операцій з капіталом і фінансових операцій 1 321 3 541 3 722 4 780 3 178
Рахунок операцій з капіталом 38 3 -15 12 36
Фінансовий рахунок 1 283 3 538 3 737 4 768 3 142
- прямі інвестиції 1 663 1 091 2 002 1 871 832
- портфельні інвестиції 222 -369 2 890 1 939 2 853
- інші інвестиції -1 750 1 686 -1 754 -3 759 -64
Резервні активи 1 148 1 130 599 4 717 -479
Помилки та упущення 732 249 323 93 -995

В комбінації з "плюсом" за фінансовим рахунком отримуємо "портрет" нашої економіки.

Борги вже довгий час перекривають "мінус" поточного рахунку. Україна дедалі глибше занурюється в борги замість того, щоб розвивати власне виробництво. Ми залишаємося аграрно-сировинною економікою, а більш складну продукцію імпортуємо.

У 2000-х роках Україна мала два добрі шанси змінити такий стан речей на кращий.

Перший поштовх дала помаранчева революція, коли настрої споживачів та підприємців були дуже оптимістичними. Навіть у світі говорили про "європейського тигра".

Однак недолуга політика президента Віктора Ющенка та прем'єрів Юлії Тимошенко і Віктора Януковича призвели до того, що суцільний ентузіазм перетворився на суцільне розчарування.

Фото УП

Другий згублений шанс пов'язаний з кризою 2008 року, яка призвела до стрімкої девальвації гривні. Тоді курс долара підскочив з 5 до 8 грн. Це спричинило переоцінку товарів в Україні. Покупці тимчасово відмовилися від великої частини імпорту.

Це миттєво позначилося на стані платіжного балансу. Вже у першому кварталі 2009 року обсяги імпорту катастрофічно впали, а в першому кварталі 2010 року навіть виявилися меншими за експорт.

Але саме в цей час - вже за президента Януковича - треба було щось робити. Замість цього нова влада зайнялася перерозподілом майна і збагаченням "Сім'ї".

Згодом імпорт почав знову зростати, зокрема, завдяки невигідному для України газовому контракту з Росією. Проте не тільки тому, що б там не казав про "папєрєдніков" прем'єр Микола Азаров.

Структура вітчизняної економіки була і залишається недолугою. Це виняткова відповідальність уряду, який за кілька останніх років теж нічого не захотів змінити і не скористався нагодою, яка була створена кризою.

У стратегічному сенсі Україна живе за неприємним сценарієм: все більше імпорту, що купується на все більші борги.

Якщо уявити, що так веде себе середньостатистична родина, стає зрозумілою вся кумедність ситуації. Це начебто щомісяця купувати нову автівку в кредит, а потім її вщент розбивати об березу. Причому кожна нова машина стає дорожчою. "Деу" - "Тойота" - "Ауді" - "Бентлі".

Парадоксальність зрозуміла: треба знайти такий банк, який щоразу надаватиме нові кредити. Але, як виявляється, в масштабі держави так може тривати роками. Навіть десятиріччями.

Щось таке було у випадку з Грецією та Італією. Однак раптом приплив грошей спинився. Україні, звісно, ще далеко до такої розв'язки. Проте не дивно, що українці більше довіряють долару, ніж гривні.

Фото УП

Справа тут не у відсутності патріотизму. Просто, спостерігаючи непрацюючу економіку, особливо це помітно у регіонах, вони не вірять, що грошова одиниця такої країни може бути стабільною. Як наслідок, виникає ще один вагомий фактор, який негативно впливає на платіжний баланс. Це купівля валюти населенням.

До того ж як люди можуть довіряти Нацбанку, який у 2008 році знаходився в епіцентрі спекуляцій з курсом?

Він власноруч друкував і надавав через механізм рефінансування гривню, за яку потім купувалася валюта з золотовалютних резервів. Звичайно, офіційні аудиторські висновки не знайшли слідів зловживань. Але то предмет окремої розмови, як у нас робиться аудит державних установ, і де слід було перевіряти.

Ось деякі цікаві дані щодо платіжного балансу. Для аналізу взято дані за період з 2000 року до 2012 року. За останні дванадцять років найбільший позитивний та негативний впливи на платіжний баланс мали такі пункти.

Одним із значних факторів, які створюють тиск на платіжний баланс, є саме купівля населенням готівкової валюти. Обсяги купівлі готівкової валюти українцями є значними навіть у глобальному масштабі.

Так, у 2008 році населення України придбало близько 23% всіх нових надрукованих доларів у світі. В наступні роки ця частка знижується, але лише частково через зменшення інтересу українців до долара, а в основному - через збільшення обсягу друку долара після кризи.

Отже, сумніви щодо подальшої долі економіки України є одним з найважливіших факторів, які підривають її економіку зсередини. Спинити це введенням паспортів чи запровадженням пенсійного збору неможливо, бо залишається незмінним головний постулат: населення не довіряє владі. Така влада приречена на поразку суто еволюційним шляхом.

Тепер щодо позитиву, який, правда, ніяк не залежить від влади. Одним з факторів, які підтримують притік валюти до країни і тримають у непоганому стані життєвий рівень заходу країни, є перекази заробітчан.

Основні надходження йдуть з Росії та країн ЄС.

Є ще один вагомий показник - "іноземні інвестиції". Що це поняття означає в Україні, "Економічна правда" писала не раз. Це гроші, які були виведені з-під оподаткування в Україні і виведені в офшори.

Зокрема, особливою популярністю користується Кіпр, який є головним "інвестором" в економіку України. Діюча влада, як і її попередники, чудово це знають, але вона, як і попередники, ніколи не наважиться "порубати" цей механізм.

Добре, якщо буде запроваджений закон про трансферне ціноутворення, який змусить олігархів платити податки хоча би з частини грошей, які зараз подорожують до офшорів.

Фото УП

Як ще можна довести, що "іноземні інвестиції" - то "виведені" гроші?

Існує цікавий показник інвестицій з України з розбивкою за областями. Значна частка виведених грошей припадає на Донецьку область, де базуються виробничі потужності найбільших фінансово-промислових груп України. Зокрема, металургійні потужності Ріната Ахметова.

Схожим чином виглядають потоки грошей, що заходили до України. Перед кризою, як відомо, олігархи почали оновлення виробничих потужностей. Звичайно ж, за рахунок "іноземних інвестицій".

Проте загалом потік грошей є зрозумілим. З 2000 року по 2012 рік в економіку України було вкладено "іноземних інвестицій" на 61,6 млрд дол. Від нас за кордон пішли 4,2 млрд дол.

Для порівняння: з 2008 року по 2012 рік лише заробітчани до України надіслали 63 млрд дол.

Виявляється, що звичайні люди ввозять до країни набагато більше валюти, ніж усі олігархи, які роками виводили звідси гроші через офшорні схеми. Може, закриємо усі промислові підприємства і почнемо експортувати робочу силу?

Фото УП


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!