Україну знову призначили "піратом"

Україну знову призначили "піратом"

Четвер, 30 травня 2013, 09:07 -
Програмне забезпечення в Україні дорожче, ніж в ЄС та США. Ліцензійна українізована Windows 7 Home Premium в українських інтернет-магазинах продається за 140 дол, а Windows 7 Professional Ukrainian - за 300 дол. На сайті Microsoft Store - 120 і 199 дол відповідно.

США можуть використовувати віруси для того, щоб збирати дані про нелегальне програмне забезпечення - ПЗ.

Недавно з таким проханням до влади своєї країни звернулася Комісія з питань крадіжки американської інтелектуальної власності. Свою пропозицію захисники інтелектуальної продукції корпорацій США висловили у звіті.

Зокрема пропонується, щоб спеціальне вірусне ПЗ завантажувалося на комп'ютери користувачів для пошуку піратських програм та мультимедійного контенту. І це лише початок.

Ось перший варіант подальшого розвитку подій. У випадку виявлення нелегальної продукції, комп'ютер користувача буде автоматично заблоковано, а вірус запропонує власнику "машини" звернутися до правоохоронних органів та зізнатися у злочині.

Можливий інший варіант: веб-камера комп'ютера сфотографує вас, а вірус поскаржиться правоохоронцям на наявність піратського контенту без вашого відома. Далі - як у фільмах.

На щастя для користувачів і на превеликий жаль для таких корпорацій, як Microsoft, Apple чи Google, ця норма поки не зафіксована в законах США про захист інтелектуальної власності.

До речі, самі копорації по вуха загрузли в скандалах з приховуванням прибутків в офшорах, побудованих на схемах з інтелектуальною власністю, зокрема, через сплату роялті власникам патентів.

Час до листопада

Згадується у звіті і Україна, яку захисники інтелектвласності вважають "злочинцем" №1 у світі. При цьому вони посилаються на "Спеціальний звіт 301", де Україна посіла перше місце серед міжнародних "піратів".

У травні Офіс торговельного представника США - аналог українського Мінекономрозвитку - вніс Україну як найбільшого порушника авторського права до категорії так званих пріоритетних зарубіжних країн. У негативному сенсі цього поняття.

Серед основних проблем із захистом авторських прав в Україні американці виділяють масову реалізацію та використання піратського ПЗ, поширення через сайти і торенти незаконних копій творів американського виробництва та невизначеність на ринку "публічки" - збору роялті з кафе, барів і ресторанів за трансляцію музики.

Про це ЕП детально писала на початку 2013 року в матеріалі "Кабаре Дмитра Табачника".

Дмитро Табачник. Фото kmu.gov.ua

Особливу увагу американці звертають на масове використання піратського програмного забезпечення в органах влади та самоуправління.

За оцінками "Microsoft Україна", близько 70% ПЗ, що використовується в органах влади, - піратське.

В України є час до листопада, щоб виправити ситуацію. Інакше на країну очікують економічні санкції з боку США.

Державні установи, приватні компанії та звичайні громадяни продовжують користуватися неліцензованим "софтом".

Це українська традиція, і вона має під собою, зокрема, таке підґрунтя, як відсутність коштів на купівлю дорогого ПЗ. Те саме можна сказати про безкоштовне користування інтернет-контентом.

Представник економічного відділу посольства США в Україні Крістофер Сміт в коментарі "Економічній правді" акцентував увагу на постійних невдачах уряду України в процесі реалізації будь-якої ефективної та прозорої системи боротьби з інтернет-піратством.

Щорічно, починаючи з 1989 року, Торговим представництвом США випускається "Спеціальний звіт 301". У ньому називаються країни, котрі, з точки зору Штатів, не надають адекватного захисту правам інтелектуальної власності. Мова йде, звісно, про патенти, торгові знаки та авторські права американських корпорацій, тобто про заробіток великих компаній.

Чи повториться історія 2002 року

Все це поки що лише розмови, але вони можуть мати для України певні наслідки.

Зокрема, "Спеціальний звіт 301" прив'язаний до Генералізованої системи преференцій (GSP), яка була створена у Штатах в 20 столітті. Система передбачає преференції країнам, що розвиваються, у вигляді можливості експортувати в США продукцію без сплати імпортних мит.

Взамін країни, що користуються такими преференціями, зобов'язані дотримуватися авторських прав іноземних корпорацій.

Україна за цією системою може безмитно постачати в США близько 3 500 найменувань промислової продукції, в тому числі мінеральні добрива, метал та вироби з нього, феросплави та машинобудівну продукцію. За звичайних умов мита становлять 1-16%.

У першому кварталі 2013 року з України до Штатів було експортовано товарів на 202 млн дол. Чи багато це? Це стільки ж, скільки Україна відправила до Азербайджану. Для порівняння: експорт до Росії за перші три місяці 2013 року становив 3,7 млрд дол.

Отже, США - далеко не найбільший торговельний партнер Києва, і особливо хвилюватися з приводу їх санкцій начебто немає приводу. Тим не менш, це має здебільшого політичне значення. Застосувавши санкції, Штати вимагають від інших країн зробити те саме.

У 2002 році США припинили дію системи преференцій в Україні. Причиною стало масове виробництво піратських дисків та їхній експорт в країни СНД і Європи. За словами очевидців, доходило до того, що диски вантажилися на кораблі в Україні і експортувалися в країни Латинської Америки, звідки транзитом потрапляли у США.

Фото wikimedia.org

Санкції були зняті лише після введення кримінальної відповідальності за виготовлення і розповсюдження піратських дисків і показової розправи з "дисковими піратами" у 2006 році.

Саме тоді з'явилися показові кадри з великими купами дисків на тротуарах чи з "беркутівцями", які скручували "жалюгідних піратів".

Втрати від санкцій 2002 року - недоотриманий прибуток - становили близько 100 млн дол, а підприємства з виробництва контрафактних дисків мігрували з України в Росію.

Згодом здійнявся галас навколо сайтів на кшталт infostore.org та ex.ua. На них можна було знайти нелегальний "софт". Після невеликого скандалу на сайтах України вже не знайти "крякнуті" "Фотошоп", "Офіс" чи "Вінду".

Однак залишилося невирішеним інше питання. Американські корпорації все ще не отримують з України того прибутку, на який вони розраховують.

Мабуть, у цьому треба шукати відповідь на питання, чому тема "піратства" знову стала актуальною. Через сім років Україні знову загрожує виключення з Генералізованої системи преференцій.

"Рівень піратства в Україні погіршився за останні два роки, не дозволяючи легальним правовласникам займатися бізнесом. Україна, як вона сама визнає, є джерелом піратства через безкоштовні та платні сайти (це не зовсім так. - ЕП), які зупиняють розвиток легального місцевого ринку і шкодять міжнародним ринкам контенту", - повідомив ЕП адвокат Міжнародного альянсу інтелектуальної власності Ерік Дж. Шварц.

Олігархів закриття ринку не зачепить

Якщо Україну все-таки виключать з Генералізованої системи преференцій, то постраждати від введення економічних санкцій з боку США можуть олігархи, які експортують продукцію своїх заводів в Америку.

За даними "Ділової столиці", у 2012 році Дмитро Фірташ експортував в США добрива, Рінат Ахметов відвантажував вугілля, заводи Романа Абрамовича - "Євраз-Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського", "Євраз-Дніпродзержинський КХЗ" та "Євраз-Баглійкокс" - продавали коксовий горішок.

Металургійну продукцію експортували у Штати також Донецький електрометалургійний завод (сортовий прокат), "АрселорМіттал Кривий Ріг" (арматуру) та "Енергомашспецсталь" (ковані прутки).

Поставками феросплавів займалася найбільша нафтовидобувна компанія України "Укрнафта", що входить в орбіту неіснуючої групи "Приват" Ігоря Коломойського. Купувалася ця продукція на заводах самого олігарха, що наводить на роздуми про чергову схему ухилення від сплати податків.

Фінансові втрати від закриття ринку для України можуть і не зіпсувати прем’єру Миколі Азарову статистику зовнішньої торгівлі, оскільки зазвичай чисті обсяги експорту у США незначні.

Микола Азаров. Фото kmu.gov.ua

На жаль, даних за 2012 рік немає, проте відомо, що в 2011 році за системою преференцій Україна експортувала товарів на 53,2 млн дол. В основному це були пігменти на основі діоксину титану, машинобудування, карбамід, трансформатори та оптика.

Для прикладу - кілька цифр Держстату за перший квартал 2013 року. За цей період експорт українського чавуну в США становив 17,6 млн дол, феросплавів - 14,4 млн дол.

Отже, вітчизняним експортерам не дуже цікава система преференцій. Річ у тім, що вони торгують продукцією через спеціальні офшорні компанії або афілійовані структури, розташовані в популярних холдингових юрисдикціях.

Як Україна "боротиметься" з "піратами"

Санкції з боку США можуть конвертуватися в значно більші збитки у вигляді погіршення і так невисокої репутації України. Адже до думки головної країни планети прислухається ледь не півсвіту.

Що ж робить уряд, щоб виправити ситуацію?

По-перше, у 2013 році на легалізацію ПЗ в державних структурах в бюджеті передбачено 100 млн грн. В попередні роки такої статті в головному кошторисі країни не було.

До речі, недавно кілька державних установ відрапортували про успіхи в цьому напрямку. Це були "Енергоатом" та Національний банк України, які провели багатомільйонні тендери із закупівлі легального ПЗ.

Цікаво, що за програмне забезпечення Microsoft Нацбанк платив якомусь ТОВ "БМС консалтинг", а "Енергоатом" - ПрАТ "Інформаційні комп'ютерні системи". В обох випадках ціни закупівлі були аж надто високими, що наштовхує на чергові роздуми про "відкати".

Однак це поки що поодинокі випадки. В "Microsoft Україна" заявляли, що державні органи в цілому мають борг за нелегалізоване програмне забезпечення корпорації у розмірі 100 млн дол.

Чи можна вірити такій заяві? Дуже ймовірно, що ні - надто гучною є цифра. А ось те, що "Microsoft Україна" разом з Adobe є найголовнішими лобістами застосування проти України санкцій - це безперечно.

По-друге, у травні міністр науки та освіти Дмитро Табачник подав на розгляд Кабміну законопроект про внесення змін до закону "Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних".

Натисніть для збільшення

Діюча редакція цього документа передбачає, що для легальної реалізації CD та DVD дисків з контентом необхідно на кожен примірник клеїти контрольну марку - захисну голограму.

Голограми видає державне підприємство "Інтелзахист", підконтрольне Держслужбі інтелектуальної власності.

Ця структура, перед тим, як видати продавцю контрольні марки, зобов'язана перевіряти, чи має продавець на це право, тобто чи є він правовласником або чи отримав ліцензії від правовласників. На професійному лексиконі це називається "очистити права".

Чи перетвориться чергова ініціатива Табачника на "легалізацію по-українськи?"

Учасники ринку кажуть, що протягом всіх років функціонування цієї системи періодично виникали ситуації, коли контрольні марки отримували не справжні власники прав, а "сірі" і "чорні" компанії. Відбувалося це, як правило, на основі фіктивних чи підроблених договорів про те, що їм начебто належать права.

"Виходило, що справжня компанія-правовласник на, скажімо, Depeche Mode, бачила, що новий альбом групи продається всюди у роздрібній мережі, але це якісь "спритники" випустили альбом до офіційного релізу. Міліція, між тим, відмовлялася вживати заходи, адже з їх погляду "все ок" - контрольна марка на дисках є, значить, реліз офіційний", - каже директор Асоціації музичної індустрії України Ігнат Бережний.

 Натисніть для збільшення

За його словами, отримати інформацію про те, хто це зробив, і витребувати у них компенсацію майже неможливо. "Інтелзахист" інформацію про отримувачів марок не видає, все конфіденційно.

Відповідно до змін, внесених Табачником, вся інформація про те, хто отримує марки і на який контент, буде публікуватися в інтернеті.

"Однак піратство на фізичних носіях для музичної індустрії вже не таке актуальне, як інші проблеми - "публічка" та інтернет-піратство", - наголошує Бережний.

Ще один крок уряду - винесення у травні на розгляд комітету з питань науки, інновацій та інформатизації проект закону №0904 від 12 грудня 2012 року "Про внесення змін до деяких законів щодо врегулювання окремих питань у сфері інтелектуальної власності" під авторством Кабміну, що також стосується дисків.

Він, зокрема, передбачає передання повноважень із зберігання примірників виготовлених дисків для лазерних систем зчитування із записом на них інформації саме Міносвіти від Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва.

До речі, МОН є органом ліцензування виробництва лазерних дисків.

Учасники ринку охарактеризували цей документ коротко: "ні про що".

"Це реакція на "Спеціальний звіт 301" і доручення президента Віктора Януковича з цього приводу. Але питання контрольних марок і виробництва дисків не є, м'яко кажучи, найактуальнішими сьогодні.

Більше того, щодо цих питань не було претензій і в рішенні щодо надання Україні пріоритетного статусу в "Спеціальному звіті 301", - пояснює директор "Українського музичного альянсу" Павло Калениченко.

Також, щоб задобрити США, група депутатів разом с молодшим сином президента Віктором Януковичем зареєструвала у січні 2013 року законопроект, який передбачає перехід органів влади на відкритий код - безкоштовне програмне забезпечення, яке можна змінювати та модифікувати без згоди автора. Однак законопроект відкликано на доопрацювання.

Надії, що хоча б одна з цих законодавчих ініціатив буде прийнята до депутатських канікул, що починаються в липні, вкрай мало. Отже, Україна має досить високі шанси таки потрапити під дію економічних санкцій з боку США. І зовсім не тому, що Україна є стратегічним ринком.

Просто на прикладі Києва Штати покажуть іншим, більш могутнім порушникам, що буває з тими, хто відмовляється захищати права їх корпорацій. А захищати є що - близько трьох чвертей ВВП США дає сфера інтелектуальної власності.

Зокрема, показове покарання України готують для Росії та Китаю, котрі знаходяться за крок до отримання статусу, яким нагородили Київ у травні. Наразі ці дві країни знаходяться у так званому пріоритетному списку спостереження.

Кілька слів на захист "піратів"

Справді, в країні порушуються права авторів - як резидентів, так і нерезидентів. Так, в Україні працює чимало сайтів-файлообмінників, торентів, де можна подивитися "піратський" фільм, послухати неліцензійну музику чи скачати контрафактне програмне забезпечення.

Безумовно, Україна як хостер приваблива для сайтів, які роздають піратський контент на інші країни, оскільки цьому ніхто не перешкоджає.

Фото nytimes.com

Однак варто глянути на ситуацію з іншого боку. Українці ментально і матеріально не готові платити за інтелектуальну продукцію.

В країні працює лише кілька умовно безкоштовних сервісів, які запевняють, що пропонують споживачеві легальний контент. На таких сайтах не знайти інформації про ліцензійні договори з правовласниками.

При цьому вони вкрай рідко оновлюють контент.

Тобто на ринку відсутня альтернатива безкоштовним файлообмінникам, чия бізнес-модель не передбачає легалізації, та торентам, які закрити нелегко через особливості функціонування сервісу.

Другий момент - у світі давно точиться боротьба з традиційними системами захисту авторських прав.

Суть претензій до великих корпорацій, які тиснуть в тому числі на Україну, - це велика несправедливість. Зазвичай автори отримують лише дуже невелику частку від продажів власних творів. Левову ж частку забирають собі професіонали: звукозаписуючі компанії та видавництва.

У сфері програмного забезпечення ситуація трохи інша. Собівартість "софту" велика, але прибутки від продажу - дуже великі. Ціни на ПЗ часто беруться "зі стелі". А ось щоб продукція продавалася, великі корпорації на кшталт Microsoft обирають різні методи тиску на покупців. В тому числі - через міжнародні угоди та різні рухи проти "піратів".

Наприклад, програмне забезпечення в Україні дорожче, ніж в ЄС та США. Ліцензійна українізована Windows 7 Home Premium в українських інтернет-магазинах продається за 140 дол - 1 120 грн, а Windows 7 Professional Ukrainian - за 300 дол - 2 397 грн. На сайті Microsoft Store - 120 дол і 199 дол відповідно.

Демонстрація на захист піратства у Швеції. Фото wikimedia.org

Чому така різниця? Питання риторичне, і напевно, неприємне для "Microsoft Україна".

При цьому купівельна спроможність українців значно нижча. Мінімальна зарплата в Україні становить 1 147 тис грн, у Польщі - більше 2,5 тис грн у перерахунку з євро.

То чи стане український споживач купувати собі "софт" за надвеликі гроші, обмежуючи себе в придбанні товарів першої необхідності? Напевно, що ні.

А отже, "піратство" в Україні є явищем соціальним, вимушеним і у часто виправданим.

З цієї точки зору можна лише підтримати започаткування Табачника та Януковича-молодшого.

Вони, пропонуючи не змінювати майже нічого, де-факто більше враховують потреби населення України, ніж американських корпорацій. І це не найгірша річ.