Лавринович покращить ринок оцінки

Лавринович покращить ринок оцінки

Четвер, 25 квітня 2013, 18:11 -
Якщо реалізується найгірший сценарій, то послуги з оцінки стануть дуже дорогими, бо доступ до ринку отримає небагато компаній. Втім, можливість "домовлятися" щодо оціночної вартості залишиться.

В середу, 24 квітня, Кабінет міністрів вкотре розглядав зміни до правил роботи ринку оцінки.

Відповідний законопроект, що корегує закон "Про оціночну діяльність", презентував особисто міністр юстиції Олександр Лавринович.

Згодом стало відомо, що уряд затвердив цей законопроект і збирається подавати його до Верховної ради як першочерговий.

Аналіз прийнятого документа дозволяє припустити: спроба монополізувати ринок оцінки, що була вперше здійснена у 2012 році, має продовження.

Як відомо, тема маніпуляцій навколо ринку оціночних послуг в Україні виникає постійно протягом останнього року.

ЕП не раз писала, що різні групи впливу намагаються ввести схеми, які мають на меті монополізацію дуже перспективного напрямку оцінки - для оподаткування. Так називають, зокрема, обчислення вартості будівель, квартир та земельних ділянок, для яких повинен розраховуватися податок на нерухомість.

Технологія монополізації полягала в тому, що доступ оціночних компаній на цей сегмент мав бути штучно обмежений, зокрема, через вимоги ФДМ чи Мінюсту.

Однак потреба у таких послугах величезна. Зокрема - через запровадження у 2013 році податку на нерухомість. Тому ці обрані компанії повинні були брати за свою роботу підвищені гонорари, інколи - у кілька разів вищі за діючі.

Хто саме зацікавлений у такому перерозподілі ринку, невідомо. Такою особою називали керівника Фонду держмайна Олександра Рябченка, народного депутата Антона Яценка і навіть сина президента Олександра Януковича. Хоча, як кажуть, ніхто свічку не тримав, тож напевно стверджувати таке не можна.

Проте можна впевнено сказати, що зацікавлена сторона існує, і вона доволі наполеглива. А ще вона навряд чи має відношення до старожилів ринку.

Хоча старий не означає добрий. "Економічна правда писала, що саме вони на замовлення олігархів занижували ціну оцінюваних об'єктів. В іншому матеріалі взагалі йшлося про моральний занепад професії.

Тобто справжні ініціатори змін на ринку оцінки були завуальовані, і журналістам доводилося покладатися на думку представників оціночних компаній. Ті ж здіймали галас, бо не хотіли втратити цей перспективний напрямок. Така собі звичайна боротьба двох груп впливу за перспективні ринки.

При цьому старі оцінювачі звинувачували нових у спробі монополізувати сектор. Натомість останні викривали перших у заниженні вартості об'єктів.

У 2012 році було кілька спроб переділу ринку оцінки. Це мало статися через зміну правил акредитації оцінювачів, а також через запровадження нових технологій оцінки, зокрема, із залученням спеціальних комп'ютерних програм.

Щоразу ці спроби зупиняли або президент, або глава уряду. Зокрема, перша спроба запровадити схему переділу ринку оцінки відбулася через внесення змін в закони та накази ФДМ, але вона виявилася невдалою. Зокрема, Микола Азаров розкритикував такі дії і доручив врахувати думку саморегулюючих організацій.

Голова ФДМ Олександр Рябченко. Фото focus.ua

Восени 2012 року міністр юстиції Олександр Лавринович взяв розробку правил оцінки під свій контроль. Він обіцяв дослухатися як до відомих оцінювачів, так і до початківців, які начебто не мали можливості пробитися у новий сегмент.

Однак згодом позиція міністра виявилася дещо однобокою - він почав робити все нові й нові спроби проштовхнути так звану реформу ринку оцінки.

У березні 2013 року відбулася спроба протягнути схему через постанову Кабміну. Документ, який лобіював Лавринович, розкритикували як в апараті президента, так і в профільних державних структурах.

Ось кілька прикладів такої критики. Мова, зокрема, йде про зауваження до проекту постанови Кабміну №231, яку згодом схвалив уряд. Висновок, підписаний першим заступником глави Адміністрації президента Іриною Акімовою, гласив наступне.

"Прийняття урядом цього проекту постанови призведе до суттєвого підвищення вартості послуг з оцінки майна, створить передумови для монополізації ринку послуг і погіршить їх доступність для широких верств населення".

Висновок Департаменту фахової експертизи управління економіки та фінансів секретаріату Кабміну був таким: "Запровадження суперечливих норм призведе до численних судових позовів і до численних викривлень результатів оцінки".

Лист Держслужби з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва на адресу Мінюсту, підписаний його головою Михайлом Бродським: "Робиться спроба запровадити новий напрям проведення оцінки, який не передбачений профільним законом. Запропоноване регулювання суперечить позиції президента. Це монополізація значного сектора економіки та порушення прав оцінювачів".

Цілу низку зауважень містить і висновок Департаменту юридичного забезпечення секретаріату уряду. Однак постанова №231 дивним чином була прийнята - незважаючи на численні порушення процедури її прийняття Кабміном.

По-перше, сказано у висновку, документ має ознаки регуляторного акта, але він не пройшов процедури, встановленої законом для регуляторного акта.

По-друге, в порядках денних всіх засідань уряду, починаючи з 9 січня 2013 року, відсутня інформація про розгляд вказаної постанови. Можна зробити висновок, що офіційно вказана постанова на розгляд уряду не вносилась.

Тепер повертаємось до засідання Кабміну від 24 квітня. Мінюст пропонує легалізувати ту саму схему, що і в постанові, але вже на рівні закону.

Щоправда, законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні", на відміну від проекту постанови, був включений до порядку денного засідання Кабміну від 24 квітня.

Щодо законопроекту також були попередньо винесені негативні висновки. Ось, наприклад, висновок департаменту фахової експертизи секретаріату Кабміну.

Натисніть для збільшення

Голова ради Всеукраїнської громадської організації "Українське товариство оцінювачів" Олексій Амфітеатров зауважив, що не були враховані пропозиції оцінювачів з усіх регіонів України з більш ніж тисячею підписів. Вони не погоджувалися з нормами законопроекту від Мін'юсту.

Також проти цього законопроекту знову виступала Акімова. Тим не менш, він був схвалений урядом і піде до Верховної ради.

Згодом прес-служба Лавриновича оприлюднила заяву, що "результатом прийняття цього проекту закону стане розширення доступу до професії оцінювача".

Крім того, сказано у заяві, законопроект покликаний вилучити з чинного законодавства положення, які створювали проблемні ситуації на ринку оціночних послуг. Міністр зосередив увагу на тому, що із закону буде вилучений пункт про необхідність проходження стажування для отримання кваліфікації оцінювача.

Виникає питання: для чого чи для кого міністр юстиції монтує схему переділу ринку, яку вже не раз зупиняли прем'єр-міністр і президент?

Мабуть, треба шукати причину у тексті законопроекту.

Натисніть для збільшення

За словами оцінювачів, суть схеми - в розширенні переліку операцій, які вимагатимуть оцінки. Під такі визначення підпадає перехід права власності на нерухоме майно, включаючи незавершене будівництво, і майнові права на нерухоме та рухоме майно, зокрема, транспортні засоби.

Без сплати за оцінку такі операції не можуть бути проведені.

Начебто, це широке поле для заробітку сотень оцінювачів. Чому ж тоді фахівці кажуть про переділ ринку?

Буде створений державний реєстр, у якому повинні зареєструватися усі, хто захоче займатися оцінюванням. Для цього їм доведеться знову пройти сертифікацію у Фонді держмайна. За твердженням діючих компаній, процедура сертифікації буде настільки особливою, що призведе до перерозподілу ринку.

За їхніми словами, "правильні" оціночні фірми вже створені у 2012 році і навіть пройшли апробацію. Результат перевершив всі очікування: вартість послуг з оцінки відразу ж зросла у п'ять-десять разів.

Однак мова йде не тільки про сертифікацію та створення реєстру. До майже сотні вітчизняних контрольних органів додається ще один - Фонд держмайна.

Він буде проводити документальні та виїзні перевірки суб'єктів оціночної діяльності. Причому підстав для перевірки не вимагається. Її можна буде проводити, наприклад, "для підтвердження дотримання вимог до якості послуг".

Фонд також буде наділений правом анулювати сертифікат суб'єкта, а базуватися це право буде на вражаючому за розмахом переліку підстав для таких дій.

Фото io.ua

Однак найцікавіше те, що автори хочуть внести зміни в національні стандарти, що регламентують оцінку нерухомого майна та майнових прав. Зокрема, з-під дії цих стандартів буде вилучена оцінка для оподаткування. Для чого? Чи не для того, щоб податківці могли коригувати цей вид оцінки у цікавий для них бік?

Звісно, всі ці побоювання не обов'язково повинні призвести до монополізації ринку оцінки. Це лише робоча версія, якою досвідчені оцінювачі лякають суспільство. Зокрема, щоб не сплачувати чергові внески за переатестацію. Прийняті зміни можуть означати, що на ринок вийде більше компаній, і послуги подешевшають.

Цікавим є найгірший сценарій, який малюють досвідчені оцінювачі. Якщо він реалізується, послуги з оцінки з метою оподаткування будуть коштувати дуже дорого, тому що доступ до ринку отримає зовсім небагато компаній.

Тоді оціночна вартість стане максимальною, бо у цьому будуть зацікавлені податківці. Звісно, це негативно позначиться на фінансовому становищі громадян.

Втім, можливість "домовлятися" щодо оціночної вартості, мабуть, з порядку денного зніматися не буде. Це як надвисокі штрафи та ДАІ: чим більший штраф за законом, тим більше потрібно грошей для того, щоб уникнути цього штрафу.