Парламент дозволив "розпилити" Фонд гарантування вкладів

Парламент дозволив "розпилити" Фонд гарантування вкладів

Четвер, 4 жовтня 2012, 00:03 -
Фото MigNews
За нашими даними, винахідником підвищення до 200 тисяч є Костянтин Кривенко. В минулому це банкір, який працював головою правління банку "Національний стандарт". Зараз цей банк перебуває у стані ліквідації. А сам Кривенко є одним з членів Нацкомісії з цінних паперів, і займається там наглядом. За неперевіреними даними, Кривенко є кумом голови НБУ Сергія Арбузова.

140 мільйонів гривень.

Стільки доведеться витратити Фонду гарантування вкладів фізичних осіб через закон, який Верховна Рада затвердила в цей вівторок близько 21-00.

І вся ця сума може бути розподілена не зовсім прозорим шляхом.

Це окрім того факту, що жодного економічного сенсу підвищувати суму компенсації не було.

Отже, постає питання: кому це вигідно?

Про що йде мова?

2 жовтня Верховна Рада затвердила в другому читанні законопроект №10520 "Про внесення змін до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" щодо вдосконалення діяльності Фонду та встановлення мінімальної суми граничного розміру відшкодування вкладів".

Його автором був колишній БЮТівець, а нині регіонал Юрій Полунєєв.

Віталій Хомутиннік. Фото portal.rada.gov.ua

"Основна суть законопроекту, яка була  і в першому читанні, це те, що встановлюється фіксована мінімальна гранична сума відшкодування на рівні діючого значення 200 тис грн. Це те, що гарантується державою по виплаті вкладникам.

Всі решта пропозицій також відпрацьовані разом з Національним банком і Кабінетом Міністрів і таблиця готова для того, щоб голосувати в другому читанні та в цілому", - сказав напередодні голосування голова фінансового комітету Ради Віталій Хомутиннік.

Цікаво, що депутат трохи збрехав. Остаточної редакції закону на сайті парламенту немає.

Проте, є перша версія, в якій значиться сума відшкодування 150 тис грн. Отже, підвищення до 200 тисяч з'явилося після того, як законопроект був оброблений Нацбанком.

Полунєєв підтвердив, що законопроект проголосований саме у тому варіанті, про який згадував Хомутиннік. На рівні закону зафіксовано, що сума відшкодування вкладникам збанкрутілих банків складе 200 тис грн.

До цього вона встановлювалася Адміністративною радою Фонду, а в законі жодної цифри не було. До недавніх часів дорівнювала максимум 150 тис грн.

Юрій Полунєєв. Фото УП

"Сума склала 200 тис грн, тому що до цього вона була затверджена рішенням Фонду. Політично, вже не можна було ставити менше. Треба сказати, що саме завдяки цим 200 тисячам законопроект отримав підтримку, і душе швидко пройшов розгляд", - розповів депутат.

Полунєєв пояснив таку одностайність депутатів тим, що напередодні виборів країна почує про збільшення надійності банківської системи.

200 тис грн – це $25 тис за поточним курсом. Приблизно ця сума, але в євро, встановлена у більшості країн ЕС, каже Полунєєв.

Немає економічного сенсу

Цей законопроект дійсно більше нагадує вдалу передвиборчу обіцянку для електорату. Мовляв, громадяни зможуть без страху вкладати кошти в банки. Бо раніше їм повернули би 150 тис грн, а тепер – 200 тисяч.

Але для більшості громадян це означатиме лише одне - нічого. Чому?

99,1% вкладників мали депозити менше, ніж 150 тис грн. А після підвищення до 200 тис грн таких людей стане 99,5%. Отже, держава надзвичайно дорого купить голоси додаткових 0,4% клієнтів банків.

Начебто, виграють власники великих депозитів. Вони будуть знати, що гарантовано отримають від ФГВФО до 200 тис грн, коли їх банк збанкрутує. Але і це під сумнівом.

Двері до ВІП-відділення. Фото investgazeta.net

Справа в тому, що великі вклади зазвичай становлять суми від 300 тис грн до кількох мільйонів.

Під такі вклади "заточені" так звані VIP-відділення банків. Їх мають, зокрема, Приватбанк, Укрсиббанк, "Райффайзен Аваль", "ВТБ Банк", "Альфа Банк".

Люди, які тримають подібні депозити, не займаються розкладанням грошей у кілька кошиків. Вони не бігають по банках, і не відкривають депозити по 140 тис грн.

Вони обирають один-два банки, які є надійними з їхньої точки зору. За те, що вклад значно перевищує гарантований максимум (тепер 200 тис грн), ці люди отримують особливі процентні ставки.

Отже, для них вчорашнє рішення парламенту не несе геть нічого.

Для чого ж воно приймалося?

Як з'явилися 200 тисяч

Трохи історії.

22 серпня на сайті Національного банку з’явилося відео заступника голови НБУ Ігоря Соркіна. Він повідомив, що Адміністративна рада Фонду гарантування вкладів фізичних осіб вирішила збільшити "стелю" відшкодування зі 150 тис до 200 тис грн.

Цікаво, що головою Адмінради є сам Соркін.

Фото з сайту НБУ

Новина здивувала багатьох. Вже досить довгий час банкіри розповідали, що ФГВФО знаходиться у не найкращому стані – після кризи 2008 року йому довелося сплатити чималі кошти клієнтам збанкрутілих банків.

Ще було зрозуміло, що кількість "поганих" банків в Україні насправді набагато більша. Чомусь мало хто звернув увагу на той факт, що 30 серпня НБУ подовжив максимальний термін використання стабілізаційних кредитів у 4,1 рази - до п'яти років.

Щоб було зрозуміло, стабкредит – це останній шанс будь-якого банку вижити. Коди ніхто з колег не хоче надати йому кредит, а клієнти відмовляються нести гроші, на допомогу приходить НБУ. Він надає гроші під дуже жорсткі умови. Зокрема, банк не може видавати нові кредити.

Так ось, раніше стабкредит надавався на 90 днів, з можливістю пролонгації ще на 90. Разом – півроку. Тепер це – п’ять років.

Подібне рішення виникло тому, що досі банки винні регулятору близько 60 млрд грн. Це так зване довгострокове рефінансування, яке було надане їм під час кризи 2008 року. Минули вже чотири року з того часу, а банки неспроможні повернути державі гроші.

Якщо НБУ зараз почне вимагати сплати по боргах, більша частина банківської системи України помре. Це головна правда, яку мають знати клієнти про сучасні вітчизняні банки.

Емблема Фонду гарантування. Фото jasmin.kiev.ua

В таких обставинах збільшувати суму з Фонду відшкодування дорівнює смерті. Щоб розуміти, зіставимо два показники.

Перший. За словами директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Олени Шарової, з дати останнього підняття гарантованої суми фінансові ресурси Фонду зросли більше як на 50%, і станом на 01 вересня 2012 становлять 6,1 млрд грн.

Другий. Станом на 1 вересня 2012 року депозити населення в банках становили 346,4 млрд грн.

Отже, в разі тотального банкрутства банків Фонд зможе покрити 1,8% депозитів. Таке банкрутство малоймовірне, але масове – дуже легко. Для цього достатньо, щоб курс гривні до долару пішов до 10-12 грн. Тоді дуже швидко буде зрозуміло, що Фонд не спроможній покрити такі зобов’язання.

Про це розповідав ще колишній керівник НБУ Володимир Стельмах. Він пропонував щорічно спрямовувати до Фонду половину річного "прибутку" Нацбанку. Це кілька мільярдів. І нехай Стельмах це казав лише для того, щоб не давати гроші прем'єрці Юлії Тимошенко. Але сама ідея слушна. І ось, кілька років потому вона досі не реалізована.

Додамо до цього системні ризики, які пов'язані з діями нової влади. Слід згадати хоча б про введення тимчасової адміністрації в банк "Базис". Не будемо переказувати про Авакова, Кернеса та інших персонажів. Лише згадаємо ситуацію, яка сталася під час передвиборчої кампанії 2004 року, напередодні "помаранчевої революції".

Тоді "регіонали" спробували "покласти" банк Петра Порошенка "Мрія" (його згодом купив російський "ВТБ"). Цей банк був одним з каналів фінансування майбутнього президента Віктора Ющенка. Тоді Нацбанком керував Арсеній Яценюк. Не хочемо робити рекламу нинішньому "фронтовику", але у 2004 році він почав галасувати, і пішов на прямий конфлікт з тодішньою владою – зокрема, з Анатолієм Балюком, тоді головою Комісії з цінних паперів. Більш того, НБУ миттєво надав "Мрії" рефінансування.

Яценюк та Арбузов. Фото ЗН та НБУ

2012 рік. Влада переслідує колишнього губернатора Харківщини Арсена Авакова. Нацбанк мовчки спостерігає, як мер Харкова Геннадій Кернес "кладе" банк Авакова – "Базис". А згодом цей банк перекупає бізнесмен, наближений до мера Харкова. Це багато що каже про сьогоднішнього голову Нацбанку Сергія Арбузова.

Повернемось до ФГВФО та 200 тисяч. Автор законопроекту Юрій Полунєєв заспокоїв нас: в разі нестачі коштів, Фонд може отримати кредит від уряду. Але насправді це не аргумент. Тому що 346,4 млрд грн – це річний бюджет країни. Взяти такі гроші не можна більш ніде – тільки "надрукувати".

Тобто вчора депутати затвердили рішення, яке здатне створити в Україні проблему під назвою "Сбербанк СССР №2".

І нехай депутати пишуть закони - це їх робота. Але про жахливий стан вітчизняних банків не можуть не знати ані Олена Шарова, ані Ігор Соркін, ані керівник НБУ Сергій Арбузов.

Тим не менше, у Фонді гарантування кажуть ось що.

"З дати останнього підвищення суми відшкодування (31 жовтня 2008 року) кількість вкладників в учасниках (тимчасових учасниках) Фонду зменшилась на 0,6%, в той же час, сума вкладів приросла на 51,8%. Даний процес свідчив про укрупнення вкладів.

Таким чином, для відновлення рівня покриття кількості вкладників, який існував після останнього збільшення вкладів (станом на 01.01.2009 – 99,5%), необхідним кроком стало збільшення розміру гарантованого рівня відшкодування коштів за вкладами до 200 тисяч грн ", - повідомила Шарова.

 

Зверніть увагу. Безумовно, сума середнього депозиту зросла у 1,5 рази. І все ж, цей середній депозит все ще менший за 150 тисяч.

Тобто, маємо справу із маніпуляцією фактами.

Отже, припускаємо ми, вони керівники Фонду та Нацбанку керуються іншим інтересом.

Соркін, Шарова та "кум Арбузова"

Який це інтерес, ми не зовсім розуміємо. Але ось що розповідає наше джерело в Кабінеті міністрів.

Воно наголошує, що з підвищенням до 200 тисяч співпала низка інших подій.

В п.3 перехідних положень закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", що значно розширює повноваження Фонду гарантування вкладів, наче ненавмисне закладена норма про те, що у випадку прийняття Адміністративною Радою ФГВФЗ рішення про збільшення гарантованої суми до вступу в дію закону (21 вересня), вона розповсюджується на всі банки, що знаходяться в стані ліквідації.

Тому не дивно, що рішення про підвищення гарантійної суми прийняте саме до вступу в дію цього закону. Нагадаємо, Соркін сповістив про рішення Адміністративної ради Фонду 22 серпня.

У відповідній постанові Адміністративної Ради фонду про збільшення суми гарантування вказано перелік з 21 банку, що знаходиться в ліквідації (зараз таких 24, ось вони). За оцінками Фонду, сума додаткових виплат складе 140 млн грн.

Фото cominformua.com

У Фонді повідомляють, що найбільший обсяг виплат відшкодувань вкладникам за рахунок коштів Фонду припадає на "Європейський банк розвитку та заощаджень", банки "БІГ Енергія", "Європейський", "Банк регіонального розвитку" та "Трансбанк".

"Наразі звернулося майже 110 тисяч вкладників, яким виплачено близько 4 млрд грн", - повідомила Шарова.

Далі, інший цікавий факт. Загалом, кількість вкладників, які отримають додаткові 140 млн грн, складе не більше 5 тисяч осіб.

Погодьтесь, розповсюджувати дію рішення про збільшення гарантійної суми на банки в ліквідації всього заради 5 тисяч осіб з електоральної точки зору – не цікаво і дорого. Нагадаємо, всього на рекламу під час триваючих виборів витрачено близько 500 млн грн. Але ж це масштаби країни та багатомільйонний електорат.

Чому ж рішення про збільшення суми конче треба було прийняти до вступу в дію закону, тобто до 21 вересня? Швидше за все, хтось дуже зацікавлений, аби банки, що ліквідовуються, могли отримати ці кошти.

Коли ж виникла ця ідея? І хто є її автором?

Можна припустити, що це заступник голови НБУ з нагляду, він же голова адміністративної ради Фонду. Про необхідність збільшення суми гарантування Ігор Соркін заявив ще на початку червня. Схоже, що зародилась ідея саме в кабінетах НБУ.

Але це не єдина версія. За іншими даними, винахідником підвищення до 200 тисяч є Костянтин Кривенко.

Костянтин Кривенко. Фото зі сторінки Кривенка у Facebook

Це дончанин за походженням, віком 36-ти років, як і голова НБУ Сергій Арбузов. В минулому це банкір, який працював головою правління банку "Національний стандарт". Зараз цей банк перебуває у стані ліквідації, і перебуває у переліку Нацбанка під №5.

А сам Кривенко вже є одним з членів Нацкомісії з цінних паперів, і займається там... питаннями нагляду. Тобто, колишній голова збанкрутілого банку контролює надійність торговців цінними паперами. Так трапляється.

Також кажуть, що голова ФГВФО Олена Шарова є креатурою саме Кривенка.

Але головне навіть не це. За неперевіреними даними, Кривенко є кумом голови НБУ Сергія Арбузова. Чи не в цьому секрет його впливовості?

Проте, сам Кривенко спростовує, що він має хоч якесь відношення до питання 200 тисяч. "Константин Кривенко не має жодного відношення до ідеї збільшення розміру компенсації вкладникам банків, які не спроможні повернути вкладені кошти, Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

Протягом останніх дев'яти місяців пан Кривенко працює Членом Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку. Відповідно, йому достатньо важко пропонувати які б то не були подібні ініціативи та коментувати їх", - відповіли нам у прес-службі Комісії, посилаючись на слова самого Кривенка.

На наше питання, чи є він кумом пана Арбузова, пан Кривенко не відповів.

Але це все не підтверджена інформація. Зате НБУ та Фонд є кому захистити. Звісно, це ті самі "ображені вкладники", заради яких робилося підвищення.

"Нацбанк і ФГВФЗ самі б на це не пішли, просто в законі з`явилась така норма (! – ЕП). Автор закону підійшов з розумінням до ситуації, і норма була виписана так, щоб вкладники банків у ліквідації отримали кошти якомога оперативніше (! – ЕП).  Вкладники банків у ліквідації, і в тому числі ми, лобіювали цю норму (! – ЕП).

Ми створили комітет кредиторів і почали роботу з НБУ в цьому напрямку. У нашому банку близько півтори тисячі вкладників, що мають вклади більше 150 тис грн", - розповів Георгій Тищенко, член ініціативної групи вкладників "Європейського банку розвитку та заощаджень".

Фото news2000.com.ua

Це надзвичайно цікаво. За даними одного з джерел ЕП, розмір додаткових виплат вкладникам ЄБРЗ складе близько половини з передбачених 140 млн грн. Що цікаво, цей банк вже офіційно є ліквідованим! Те, що від нього залишилось, 24 лютого 2012 року передане такій собі ПП "Марва".

Тобто, залишки банку ЄБРЗ навіть не перебувають під розглядом банківського нагляду НБУ. Цікаво, чому про це не сказав Ігор Соркін?

Наша співрозмовниця не виключила, що "заднім числом" до переліку отримувачів відшкодування могли потрапити випадкові особи. "Що там написане, хто коригував цей реєстр вимог, нікому не відомо. Я припускаю, що у деяких банках не обходиться без "мертвих душ". Розкрадення грошей з Фонду – це перший бізнес багатьох видатних банкірів сьогодення", - іронізує вона.

Борулько, Шепелєв та таємничі високо посадовці

Наприкінці згадаємо події, які начебто не пов'язані з підвищенням компенсації до 200 тисяч.

22 серпня Центральна виборча комісія скасувала реєстрацію колишнього банкіра Павла Борулько, який намагався зареєструватися як кандидат в народні депутати.

Борулько зараз знаходиться у Білорусі, вільно відвідує Росію та, за чутками, інші країни. Біографія Борулько цікава тим, що він свого часу керував конвертаційними операціями.

Павло Борулько. Фото ord-ua.com

 

 

2011 року Борулько встиг втекти до Білорусі, де його було затримано місцевим КДБ. Служба безпеки України вже сподівалася, що банкіра повернуть на родину.

В Україні його звинувачують у розкраданні 620 млн грн коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Справа відбувалася у березні-травні 2009 року. За повідомленням Служби безпеки України, розкрадалися кошти, які мали отримати вкладники банків "Європейський", "Володимирський" та "Національний стандарт". Нагадаємо, останнім з них керував свого часу Костянтин Кривенко.

"Як встановлено у ході досудового слідства, в 2009-2010 службові особи комерційних банків за день до відкликання банківських ліцензій відкрили 1,339 тисяч поточних рахунків на підставних осіб.

Використовуючи рахунки підконтрольних підприємств, вони документально оформили перерахування неіснуючих грошей на ці тільки що відкриті рахунки громадян. Надалі це дало підстави для отримання реальних грошових коштів з Фонду гарантування внесків фізичних осіб.

Безпосередньо кошти в сумі 620 млн грн були отримані готівкою трьома особами, двоє з яких одночасно працювали як у банку "Національний стандарт", так і в банку "Європейський". Ці особи заарештовані", - розповіли тоді в СБУ.

Крім того, Борулька звинувачували в розкраданні рефінансування на загальну суму 315,3 млн грн. До речі, разом з колишнім БЮТівцем та колишнім регіоналом, а нині позафракційним депутатом Олесандром Шепелєвом. Сам депутат все заперечив.

Олександр Шепелєв

Варто зазначити, що Шепелєв, якого СБУ призначила ледь не спільником Борулька, має проблеми й через справу банку "Родовід". Через цю справу перебуває в ув'язненні колишній голова правління установи Сергій Щербина.

Через цю та інші справи, пов’язані з цим банком, переховується в Британії Денис Горбуненко. При чому, фігуранти справи "Родоводу" прямо свідчили у суді проти Шепелєва.

Невідомо, що зробив Борулько, але згодом білоруські чекісти відпустили його на волю. Кажуть, зараз банкір одружився, та має нове життя.

За деякими даними, свободу Борулько здобув, надавши білоруським спецслужбам компромат на впливових чиновників України. Яких саме, поки невідомо, але можна припустити, що вони мають відношення до банківського бізнесу.

Підіб'ємо підсумки.

Сергій Арбузов. Фото НБУ

 

 

Справа про підвищення відшкодування з Фонду гарантування вкладів до 200 тисяч може мати зовсім інший зміст, ніж нам намагаються розповісти.

Можливо, це дійсно передвиборчий маневр влади. Але дуже схоже на те, що за передвиборчим популізмом намагаються сховати дещо більш практичне, пов'язане з грошима.

Всю правду знають лише люди, які безпосередньо впливали на процес прийняття відповідного закону.

Цікаво, що законопроект Полунєєва спочатку мав врегулювати зовсім технічні питання діяльності фонду, та містив суму 150 тис грн.

"Верховна Рада не торкається оперативного управління фондом. Якщо можуть бути якісь моменти зловживань, це питання до правоохоронців, а не до законодавців", - каже він. А потім законопроект доробили в Національному банку та фінансовому комітеті Ради.

І ось, 2 жовтня законопроект презентував Віталій Хомутинник, голова фінансового комітету. Чи знав він щось про глибинні причини підвищення до 200 тисяч, нам невідомо. Депутат не схотів спілкуватися з "Економічною правдою".