Про корпоратизацію ідеться в Національному плані дій на 2012 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010 – 2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава". Цей документ президент України підписав 12 березня цього року. Відповідні доручення отримали Кабінет Міністрів та Міністерство палива та вугільної промисловості.

"Після акціонування всі права власності на майно НАЕК отримає "Енергоатом", а держава, як власник 100% акцій, буде ефективно ним керувати, - говорить адвокат,юридичний експерт у сфері енергетики Олег Поліщук. – В той час, як зараз "Енергоатом" розпоряджається майном на правах повного господарського відання, що не є правом власності".

В документі також зазначено, що "в державній власності повинні залишитися атомна та гідрогенерація, магістральна передача і диспетчеризація". Тому можна припустити, що НАЕК "Енергоатом" перетвориться на акціонерне товариство, в якому 100% акцій буде належати державі. Відповідний законопроект має бути внесений до Верховної Ради вже в березні. Весь процес перетворення "Енергоатому" на акціонерне товариство має вкластися в дев’ять місяців.

Вже зараз існують сумніви в тому, що сам процес буде відбуватися за прискореною процедурою.

"Для того, щоб робити корпоратизацію, необхідно провести інвентаризацію майна, оцінити активи, - говорить Поліщук. - Тому що необхідно випускати акції, виходячи з розміру активів. Інвентаризацію, звичайно ж, ніхто не робив, не існує навіть такої комісії, і це досить тривалий процес. Не виключено, що цей процес проводитиметься згідно документів бухгалтерського обліку".

Підготовка до корпоратизації НАЕК "Енергоатом" триває не менше десяти років. Ще наприкінці 2002 року компанія отримала 1,5 млн євро з метою поліпшення системи управління та надання допомоги у проведенні корпоратизації. Тоді підрядниками проекту став консорціум компаній British Energy (Великобританія) і Mercer Management Consulting (Іспанія).

Тоді перетворення "Енергоатому" на акціонерне товариство розглядалося як крок до залучення інвестицій у галузь. Аналогічний погляд на корпропатизацію закріплений і в енергетичній стратегії України від 2006 року. Основними інструментами залучення коштів визначені додаткова емісія, облігації.

"Якщо ефективно управляти майном, то форма власності не має великого значення, - говорить Поліщук. - Тим більше, що "Енергоатом" в останні роки не мав збитків. Тому навіщо його корпоратизувати – незрозуміло. Але вважається, що до переваг акціонерного товариства можна віднести публічність, що спрощує отримання кредитів у банках, які можуть самостійно контролювати фінансовий стан товариства".

Яким шляхом будуть трансформувати компанію, зараз прогнозувати складно, але експерти не виключають, що радше за все українські колеги оберуть шлях сусідньої держави.

"В Російській Федерації діє закон, який обмежує участь іноземних інвесторів в стратегічних підприємствах, що мають важливе значення для безпеки країни, - зазначає один з експертів, що побажав залишитись неназваним. – У нас такого потужного закону немає. Якби на законодавчому рівні прийняти такий закон, то можна було б уникнути продажу такого типу підприємств в одні руки, що ми бачимо по іншим галузям".

Російську модель намагалися перенести при створенні "Укратомпрому", тому не можна виключати, що в березні до парламенту буде внесений законопроект, який буде нащадком низки російських федеральних законів. Зокрема, "Про державну корпорацію з атомної енергії "Росатом" та "Про порядок здійснення іноземних інвестицій в господарські товариства, що мають стратегічне значення для забезпечення оборони країни та безпеки держави".

Нині Україна залишається однією з небагатьох країн, де ядерна енергетика перебуває у державній власності. Аналогічна ситуація спостерігається лише в Ірані. В Російській Федерації вже створена державна корпорація "Росатом", а на порядку денному приватизація підприємств, які не мають стосунку до оборонної промисловості.

Світова практика має приклади передачі об’єктів ядерної генерації у приватну власність. Зокрема, у Великій Британії, де держава зберегла контроль лише над потужностями, які необхідно було виводити з експлуатації.

Біржовий шлях обрали при приватизації французького оператора ядерної енергетики Electricite de France. Частково його приватизація відбулася за рахунок продажу 15% акції на Паризькій фондовій біржі, який приніс компанії 7 млрд євро, і 1 млрд євро отримав уряд.

В Україні подібний шлях акціонування держпідприємств пов'язаний із високими ризиками. Існує багато прикладів, коли міноритарні акціонери захоплюють контроль над підприємствами, маючи незначні пакети акцій.

Експерти також не виключають, що заяви про корпоратизацію НАЕК "Енергоатом" - лише маневр у тривалих газових перемовинах з російською Федерацією.

"Енергоатом" та "Укренерго" викликають великий інтерес у російського ядерного монополіста "Росатом" та російського енергетичного концерну "РАО ЄЕС Росії, - зазначає Юрій Корольчук, експерт Інституту енергетичних досліджень. – Хоча РФ більше буде зацікавлена в приватизації лише Хмельницької та Рівненської АЄС, які знаходяться в цікавому для них "коридорі" експорту електроенергії".

Однак поки що перехід акцій "Енергоатому" до приватних інвесторів виключений. "Якщо "Енергоатом" входить до переліку підприємств, що не підлягають приватизації, то ніякої розмови про реалізацію приватним інвесторам навіть одного відсотка акцій не може бути", - зазначає Поліщук.

Тим не менше, атомна енергетика є привабливою для інвесторів з урахуванням того, що загалом технологічний цикл від проектування до закриття енергоблоку складає приблизно 100 років, а термін експлуатації - 60 років. А потреба галузі в коштах у компанії досить велика. Так, наприклад, в 2020 році 12 енергоблоків вичерпають терміни експлуатації. Тому експерти відзначають, що бажаним сценарієм може бути прихід групи крупних енергетичних компаній, які б стримували та врівноважували одна одну.