Хто ризикнув оцінити українську ГТС

Хто ризикнув оцінити українську ГТС

Вівторок, 28 лютого 2012, 13:55 -
"Велика четвірка", окрім однієї компанії, проігнорувала тендер на право оцінити газотранспортну систему України. Хто прийшов замість неї і кому потрібна їхня оцінка?

У січні міністр енергетики Юрій Бойко заявив, що НАК "Нафтогаз України" проведе тендер з відбору оцінювача трубопроводів і підземних сховищ. Вчора, 27 лютого, відбулася подача заявок, на яку прийшла четвірка, але не "велика".

Бойко мав намір запросити до оцінки компанії з "великої четвірки" (PricewaterhouseCoopers, Deloitte, Ernst & Young, KPMG). Проте заявку подав лише київський офіс Ernst & Young.

Заявки також подали київські компанії ПП "Томас & Сімонова", Baker Tilly Ukraine і американська Duff & Phelps.

У розпорядженні "Економічної правди" знаходяться тендерні умови, згідно яким тендерний комітет НАКу проведе закупівлю послуг з оцінки у два етапи. Перший - учасники подають попередні пропозиції конкурсних торгів, які не містять ціни. Другий - учасники, пропозиції яких не були відхилені, подають остаточні пропозиції із вказаною вартістю послуг. Дату першого етапу НАК не називає.

"ЕП" зв'язалася з відповідальним за проведення торгів Романа Загороднього, проте він відмовився відповідати на питання журналістів, заявивши, що позиція НАК добре відома: "Торги проходять відкрито, і ми співпрацюємо з журналістами".

У “Нафтогазі” підкреслюють, що окрім цих чотирьох компаній запрошення взяти участь в конкурсі було розіслано ще двом компаніям з “великої четвірки”: Deloitte та PricewaterhouseCoopers.

Партнер Deloitte Артур Огаджанян повідомив “ЕП”, що відмова від участі у конкурсі - це рішення компанії, яке компанія не коментує. Взяти коментар в PricewaterhouseCoopers не вдалося.

“ЕП” звернулося до кожного з учасників конкурсу з проханням оцінити його умови та професіоналізм своїх конкурентів.

Зокрема, в "Ернст & Янг Україна" коментувати конкурс відмовилися, в Baker Tilly Ukraine не змогли знайти уповноважену на це людину, відповідь компанії Duff & Phelps ще не надійшла.

До речі, поява Duff & Phelps викликає деякий подив, оскільки ця компанія не згадується ніде в зв'язку з Україною, Росією чи іншими країнами колишнього СРСР. Як і чому вона прийняла рішення попрацювати в Україні, залишається невідомим.

Інша справа з ПП "Томас & Симонова". Співзасновник компанії Людмила Сімонова повідомила, що її компанія є "дочкою" ТОВ "Оцінююча фірма "Промислова нерухомість ". Також Сімонова додала, що її партнером по бизнесу є американець: “Його прізвище Томас, він є економістом в Америці. Він співпрацює зі мною в Україні останні 17 років. “Промислова нерухомість” це моя компанія. Я і пан Томас є партнерами в цій компанії”, - заявила співвласниця "Томас & Сімонова".

Нагадаємо, перед початком тендеру Сімонова написала статтю для “ЕП”, в якій розкритикувала умови тендеру, але редакція тоді ще не знала, що вона піде на конкурс. Згодом вона опублікувала в тижневику “Дзеркало тижня” ще одну публікацію про оцінку газотранспортної системи.

Зокрема Сімонова стверджувала, що "аналізуючи оголошення про відбір експертної фірми, відразу ж впадає в око дві речі: заангажований характер попередніх умов допуску компаній і невизначеність завдань висунутих для оцінки".

Вона розкритикувала грошову заставу для участі в конкурсі у розмірі 350 000 гривень, вважаючи, що "звичайно ж, на перший погляд ця сума мізерна, але хто може перешкодити керівництву "Нафтогазу України" затримати повернення заставних грошей відсіяних учасників місяців на 10-12, на зразок того як це зробив Фонд держмайна з поверненням грошей компаніям Ігоря Коломойського та Костянтина Григоришина, коли Тимошенко скасувала у вересні 2009 року результати конкурсу з приватизації Одеського припортового заводу".

Крім того, Сімонова писала, що незрозуміло, що, власне, потрібно оцінювати.

Тому поява її компанії в списку претендентів на оцінку нас дещо здивувала. Під час розмови з "ЕП" Сімонова запевняла, що її публікації в ЗМІ не пов'язані з участю "Томас & Сімонова" в конкурсі з відбору оцінювача ГТС, підземних сховищ та інфрастуктури. Вона каже, що це не було піаром.

“Мої публікації ніяким чином не пов'язані з моєю участю в конкурсі. Я спеціаліст високого класу, який може проаналізувати умови тендеру і сказати, що вони не дуже хороші”, - підкреслила Симонова.

Вона критично висловилася про американську компанію Duff&Phelps. “Я вперше про них чую. Вони не мають сертифіката суб'єкта оціночної діяльності. Напряму в тендерних вимогах не сказано, що цей сертифікат вимагається, але сказано, що повинні бути всі сертифікати, ліцензії і необхідні документи”, - сказала вона.

Сімонова вважає, що через відсутність сертифіката суб'єкта оціночної діяльності оцінка вартості ГТС, ПСГ та інфраструктури здійснена компанією Duff&Phelps буде недійсною.

На сайті Baker Tilly Ukraine повідомляється, що компанія незалежним членом міжнародної мережі Baker Tilly International. На українському ринку компанія веде свою діяльність з квітня 1999 року.

“Ернст&Янг Україна" працює в Україні з 1994 року.

ПО ТРЕТЬОМУ КОЛУ

Між тим, оцінка, яку хоче отримати на виході Бойко, вже проводилася, причому двічі. Перший раз в 2007 році - вийшла цифра $24,8 млрд, а другий раз в 2009 році - $9,9 млрд.

Першу оцінку за замовленням екс-голови НАК Євгена Бакуліна зробила компанія "Імідж". Другу оцінку замовила екс-прем'єр-міністр Юлія Тимошенко - замовлення виконала консалтингова компанія "Увекон".

Жодна з цих компаній, як відомо, не входить у "велику четвірку", і жодна з оцінок, які відрізняються в рази, не була використана в переговорах про створення газового консорціуму, продажу "труби" або виході НАКу на IPO.

Третя оцінка знадобилася для "реформування" НАК "Нафтогаз України". А реформа ця пов'язана з тим, що Україна приєдналася до договору про заснування Енергетичного співтовариства і повинна адаптувати своє законодавство відповідно до законодавства Європейського союзу, щоб ЄС мав можливість інвестувати в ГТС.

Але реформа поки застопорилася на рівні парламенту.

НЕ ВІДДАМО ТРУБУ

У минулу п'ятницю Верховна рада повинна була розглянути урядовий проект закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою забезпечення реформування нафтогазового комплексу”.

Зокрема, проект передбачає внесення поправок до законів "Про трубопровідний транспорт" та "Про Управління об'єктами державної власності".

Автори стверджують, що ні про яку реформу не може йти мова, поки є заборона на "проведення реорганізації державних підприємств магістрального трубопровідного транспорту та вчинення будь-яких правочинів щодо основних фондів та акцій", в тому числі, на відчуження майна і передачу його у заставу .

Своїм законом уряд намагався отримати право на ці дії, які не потрібно затверджувати в парламенті. Більш того, Ка,мін вважає, що його проект закону не підлягає обговоренню з громадськістю.

Ось чого насправді хоче уряд: "Метою законопроекту є надання необхідних повноважень Кабінету міністрів здійснювати реформування Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" шляхом зняття заборони розпорядження основними фондами, які не забезпечують ведення діяльності з транспортування магістральними та/або розподільними трубопроводами, зберігання у підземних газосховищах Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", дочірніх та заснованих нею підприємств, а також на реорганізацію державних підприємств магістрального трубопровідного транспорту за рішенням Кабінету міністрів в установленому законодавством порядку".

Звісно, опозиція побачила в цьому проекті закону спробу продати ГТС - або повністю, або шляхом створення консорціуму з Росією. Тому трибуна парламенту 24 лютого була заблокована.

ХТО ОЦІНИТЬ ОЦІНКУ

А тим часом тендер з відбору оцінювача почався.

У недавньому інтерв’ю "ЕП" колишній представник президента Віктора Ющенка з енергетичних питань Богдан Соколовський на питання, скільки коштує ГТС, сказав: "Думаю, що не $100 млрд, як говорить дехто. Але і не $20 млрд. Свого часу для оцінки ГТС були залучені європейці та росіяни, але результатів досі нема. Говорити можна багато що".

Додамо, що незалежно від того, хто його виграє, гарантій того, що ця оцінка буде визнана кимось, крім України, немає.

Офіційно одна з причин проведення цієї та попередніх оцінок - бажання (дуже слабке) вивести "Нафтогаз" на IPO. Але оцінка, проведена на замовлення самої компанії і за допомогою оцінювача, який не має надійної репутації на тій чи іншій світовій біржі (NYSE, LSE, а також Варшавській або Франкфуртській), навряд чи влаштує саму біржу і покупців цінних паперів.

Інша причина того, що Україна, за великим рахунком, в третій раз "подарує" гроші оцінювачу і нічого за це не отримає, полягає в тому, що цю оцінку може не визнати Росія, навіть якщо Віктор Янукович запропонує їй всю ГТС. Росія поставить просте запитання, таке саме, як і на біржах: хто оцінював і чому ми повинні довіряти цій оцінці?

І тоді слід очікувати четвертої оцінки, але навряд чи до неї будуть допущені компанії з числа тих, хто вже проводив оцінку і хто намагається це зробити зараз. І навряд чи Україна зможе маніпулювати ціною на свій розсуд.

Може, для початку Україні варто прийняти рішення, що вона, власне, збирається робити зі своєю трубою - IPO, консорціум або повний продаж? А поки цього не сталося, слід щиро порадіти за оцінювачів - їх гонорар окупить і заставу, і час, і важку працю у справі оцінки того, що, як сказала пані Сімонова, "абсолютно незрозуміло, які активи належить оцінити".


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!