ФДМ не прийшов на власний конкурс

ФДМ не прийшов на власний конкурс

П'ятниця, 20 січня 2012, 19:59 -
Приватизація енергетичних компаній дала збій - вперше у списку претендентів не було Ріната Ахметова і вперше продавець проігнорував покупців.

Продавши Рінату Ахметову акції “Західенерго”, “Київенерго”, “Донецькобленерго” та “Дніпроенерго” (формально договір буде підписано після переоцінки акцій, але ні в кого не виникає сумніву, що компанія відійде мільярдеру), уряд вирішив подумати і про інших “інвесторів”.

На 20 січня Фонд держмайна запланував продати контрольний пакет в енергопостачальній компанії “Закарпаттяобленерго”, проте він був зірваний через відсутність кворуму у приватизаційної комісії.

Це був перший конкурс, на який виставлено контрольний пакет. За 50% обленерго Фонд дозволив позмагатися компаніям двох росіян: "Енергетичній Україні ТВ" Олександра Бабакова та "Луганському енергетичному об'єднанню" (ЛЕО) Костянтина Григоришина.

Держава планувала отримати більше 135 млн гривень (стартова ціна).

ТОВ “Енергетична Україна ТВ” підконтрольна ПАТ "Житомиробленерго", 91,62% акцій якого належать компанії VS Energy International NV Бабакова. ЛЕО - “Енергетичний стандарт” Григоришина.

Бабакову вже належить близько 10,5% “Закрпаттяобленерго”, які раніше були записані на VS Energy International NV, але станом на 10 січня ця компанія вийшла зі складу акціонерів обленерго. Проте, як вважає старший аналітик Dragon Capital Денис Саква, це, швидше за все, технічна угода, і кінцеві бенефіціари залишилися незмінними. 

Не зважаючи на те, що Бабаков вже володіє акціями обленерго, можна припустити, що ні один з учасників не були технічними претендентами, адже на кону - контроль над компанією.

Попередні конкурси демонструвалися в прямому ефірі на сайті ФДМ. Але сьогодні трансляції не було. Згодом стало відомо, що продажу взагалі сьогодні не буде.

“Конкурсна комісія з продажу пакета акцій ПАТ “Закарпаттяобленерго” не змогла розпочати свою роботу у зв'язку з відсутністю кворуму. До складу конкурсної комісії входять представники різних міністерств та відомств. Про наступне засідання конкурсної комісії буде повідомлено додатково”, - йдеться в поясненні Фонду держмайна.

На перший погляд ситуація виглядає парадоксальною - чиновники зірвали конкурс, який самі ж активно рекламували протягом минулого року і організували його. Чому?

Член Спеціальної контрольної комісії Верховної ради з приватизації Ксенія Ляпіна в коментарі “Економічній правді” зазначила, що конкурс було зірвано через неузгодженість бізнес-інтересів зацікавлених осіб.

“На попередніх конкурсах з продажу обленерго члени комісії були, тому що було зрозуміло, кому вони продають. А у випадку з “Закарпаттяобленерго” були заявлені чиїсь інтереси, і владну верхівку вони не влаштовували, тому не було кворуму”, - наголосила вона.

“ЕП” звернулася до Фонду за додатковими поясненнями. Зокрема ми поцікавилися: з кого саме складається приватизаційна комісія, хто з членів не з'явився на конкурс та яка офіційна причина їхньої відсутності. У Фонді наголосили, що не можна вважати конкурс таким, що не відбувся, і пообіцяли прокоментувати ситуацію з понеділка.

“Але приватизаційна комісія - це не громадська лавочка. Вони повинні були прийти, а за неявку повинна бути пряма відповідальність чиновників ФДМ, але вони її не бояться. Може, вони пред'являть довідку з поліклініки, що вони захворіли? Але, я думаю, їх про це навіть не запитають", - підкреслила Ляпіна.

У Григоришина і Бабакова не коментують зрив приватизаційного конкурсу.

“Мабуть, не змогли домовитися. Хоча чому до цих пір не зуміли? Інша ж сторона (не російська) зуміла домовитися, щоб представники приватизаційної комісії на з'явилися. Тепер будуть домовлятися. За останні два роки звикли проводити конкурси без конкурентів. До того ж структури росіян у нас не дуже охоче допускають до приватизації. Думаю, що реакція і заява російської сторони ще будуть”, - сказав екс-голова Фонду держмайна Олександр Бондар.

За визначенням антимонопольного законодавства енергопостачальні компанії є монополістами в своєму регіоні. “Закарпаттяобленерго” - не виняток. Окрім того, у власності компанії перебуває три малих ГЕС. “А близькість до Європи потенційно дозволяє здійснювати експорт через ЛЕП компанії”, - вважає аналітик ІГ “Арт Капітал” Станіслав Зеленецький.

Як відомо, експортом електроенергії в Україні займаються компанії Ахметова та державна "Укрінтеренерго".

Якщо конкурс з приватизації “Закарпаттяобленерго” все ж відбудеться і переможцем стане Григоришин, то Григоришин також може експортувати електроенергію. Ахметов може посприяти за допомогу в приватизації "Київенерго" та "Донецькобленерго".

На думку аналітика ІГ “АРТ Капітал” стратова ціна “Закарпаттяобленерго” - цілком ринкова. “Стартова ціна в перерахунку на акцію становить 2,17 гривень, що всього на 8,5% вище останньої ціни угоди на ринку”, - додав Зеленецький.

Фондовики не змогли прокоментувати реакцію ринку на цю подію, адже акції “Закарпаттяобленерго” неліквідні.

За даними ІК “Тройка Діалог Україна” free-float - приблизна частка акцій “Закарпаттяобленерго”, що перебуває у вільному обігу - становить 14%. Ринкову капіталізацію 50% акцій обленерго компанія оцінила в 5,27 млн доларів.

У розмові з виданням один з учасників фондового ринку висловив припущення, що участь Григоришина у попередніх приватизаційних конкурсах у ролі технічного кандидата (“Київенерго” та “Донецькобленерго”) продиктована тим, що він позбавляє єдиного претендента процедури подальшої переоцінки активу, яка може зайняти ще пару місяців і додати ризик збільшення його вартості.

“Результат приватизації вже визначений заздалегідь як і роль кожного учасника в ньому. У Григоришина буде можливість приватизувати цікаві йому активи, і ймовірно на таких конкурсах також будуть технічні учасники”, - додав співрозмовник “ЕП”.

Бабаков, окрім “Закарпаттяобленерго”, в майбутньому, скоріш за все, братиме участь в конкурсах на приватизацію таких пакетів акцій енергокомпаній:  “Чернівціобленерго” (уже належить 22%), “Хмельницькобленерго” (19%), “Миколаївобленерго” (15).

Григоришин - “Черкасиобленерго” (уже належить 27%), “Дніпрообленерго” (16% разом з “Приватом” Коломойського), “Крименерго” (10%), “Тернопільобленерго” (40% разом з “Приватом”), “Вінницяобленерго” (20%), “Харківобленерго” (29%), “Волиньобленерго” (20%), та “Запоржжяобленерго” (18% разом з “Приватом”).


Джерело: ІК “Тройка Діалог Україна”

Хто такий Бабаков

В 2011 році Олександр Бабаков був обраний за списком "Єдиної Росії" до Держдуми РФ шостого скликання.

Підприємницьку діяльність Бабаков розпочав в 1988 році в Україні - очолив "Вознесенський завод з виробництва шкір", що на Миколаївщині.

На початку 90-х став одним із засновників фірми "Бавас", яка відповідала за управління підприємствами, що входили до складу бізнес-групи "Лужники". У 1994 році став генеральним директором російського ТОВ "Захід-ІК". З 1998 року - голова наглядової ради комерційного банку "Темпбанк" (Москва).

З 2001-2003 роки - голова ради директорів футбольного клубу ЦСКА.

В 2001 році Бабаков став співвласником низки українських енергетичних підприємств (у тому числі "Житомиробленерго", "Севастопольенерго", "Кіровоградобленерго", "Херсонобленерго"), очоливши VS Energy, дочірню фірму словацької компанії VSE (Vychodoslovenske Energeticke Zavode).

Згодом власники VS Energy (Євген Гіннер, Михайло Воєводін та Бабаков) фігурували в ЗМІ як члени групи “Лужники”, в Україні відома як “Словаки”.

Тоді ж Бабаков став співвласником київського готелю "Прем'єр-палас" і ялтинської "Ореадни".

У 2009 році Бабаков став учасником корупційного скандалу в Україні. Він розгорівся після того, як інформаційне агентство "Новый регион" опублікувало інтерв'ю співвласників фірми "Даско" - київського підприємця Мстислава Скоробогатого (до речі, у нього знову проблеми) і його партнера Лазні Насера Абдулли.