$ 800 млн під колесами: без монополій і майже без олігархів

$ 800 млн під колесами: без монополій і майже без олігархів

Четвер, 3 листопада 2011, 18:43 -
Є в країні ринок, який поділений між собою дрібними підприємцями і обсяг якого навіть за мірками великого бізнесу величезний - мова йде про ринок шиномонтажних послуг, який оцінюється у 800 мільйонів доларів на рік.

"Економічна правда" порахувала, що тільки зміна шин два рази на рік обходиться автовласникам в 1,5 мільярдів гривень. І це тільки один з видів монтажних робіт. Всі послуги цього типу оцінюються в сотні мільйонів доларів. Чому цей ринок не окупував жоден великий гравець?

На початок 2011 року в Україні було зареєстровано понад 7,2 мільйона легкових автомобілів. За 9 місяців 2011 року було продано 156 тисяч нових машин. Отже, всього зараз в країні майже 7,4 мільйона машин.

Якщо власник кожної з них один раз на рік змінить комплект гуми, скажімо, за 100 гривень, то отримаємо суму близько 740 мільйонів гривень. А якщо два рази на рік? Майже 1,5 мільярда. І це все - тільки один вид послуг з десятків інших, які надають майстерні.

Ця цифра виглядає настільки значною, що відразу хочеться згадати, хто тут домінує або займає істотну частку ринку. Парадоксально, але таких потужних гравців немає. Чому? І чи буде ринок перерозподілений в майбутньому?

Мільярд під ногами

Оцінити ринок шиномонтажних послуг навіть у його гравців не виходить. Якщо запитати фахівця з мобільного зв'язку або реклами, яка ємкість цих ринків, то відповідь на це питання вже є. У випадку з шиномонтажем порахувати гроші виявилося практично неможливо.

Такі складнощі викликані тим, що переважна більшість майстерень є будкам з парою майстрів в ній. У кращому випадку вони працюють за єдиним податком, але платежі приймають готівкою, тому, скільки таких майстерень і скільки через них проходить грошей, не скаже навіть Держкомстат - він багато чого не в змозі порахувати, а ці послуги і поготів.

Відсутність точних даним підтвердили в розмові з "Економічною правдою" в компанії "Тіп Топ Сервіс", яка торгує шинами і надає послуги монтажу. Оцінку ринку не вдалося отримати ні в інших подібних компаніях, ні в автодилерів.

Але вдалося дізнатися про приблизну оцінку ринку всіх видів шиномонтажних послуг. Його обсяг за грубими підрахунками може становити 700-800 мільйонів доларів на рік - особливо якщо врахувати, що ціни на шиномонтаж для вантажного та спеціального транспорту в рази більші, ніж для легкового.

Тобто, під ногами лежить мільярд доларів, але ще жоден олігарх його не прибрав до рук.

Великі, маленькі і дуже маленькі

За даними українського офісу Nokian Tyres, pагальна наповненість вітчизняного ринку шинного сервісу не перевищує 25%. В цей час автомобільний ринок продовжує набирати обертів - приріст продажів нових автомобілів за 9 місяців поточного року становить 40, 6% в порівнянні з аналогічним періодом минулого. Обсяг ринку тільки зимових шин складає близько 4 млн. одиниць. Тобто перспективність сегмента супутніх шинних послуг не викликає сумніву. Але експерти оцінюють ринок як такий, що знаходиться у початковій фазі свого розвитку, тому споживач має вибір між шиномонтажем гаражного типу і спеціалізованим шинним центром.

В Україні працює кілька мереж, які надають комплекс послуг: продають шини й роблять монтаж. Але жодна з них не може заявити про себе як про власника хоча б 10% або навіть 5% ринку шиномонтажних робіт.

Наприклад, "Тіп Топ Сервіс" (ТТС) володіє близько 50 станціями (магазин плюс майстерня), і більше 30 з них знаходяться в Києві, а також є по кілька станцій у Львові, Харкові та інших містах.

Мережа Vianor складається з 110 магазинів та майстерень. Є ще кілька мереж, але вони не численні і не настільки великі. Причому їх левова частка розташована у великих містах, тоді як дрібні майстерні є буквально всюди: у районних центрах, селах та біля трас будь-якого значення.

І вже тільки з цієї причини охопити ринок складно, якщо неможливо.

Втім, одного олігарха все-таки варто відзначити - Таріел Васадзе, голова компанії "УкрАвто", якій належить близько 170 СТО. Їх не можна вважати суто шино монтажними майстернями в чистому вигляді, але вони виконують, в тому числі, і такі роботи і є найбільшою мережею станцій техобслуговування.

В українському офісі компанії Nokian Tyres (вона продає шини через мережу магазинів та майстерень Vianor) вважають, що інтерес до розвитку мереж шиномонтажних майстерний начебто є, і начебто його немає. Як це розуміти?

Якщо мережа розвивається, то вона домагається лояльності споживачів. Але чи потрібно це споживачам?. "Ряд споживачів може бути нечутливим до цих переваг і воліє міняти шини, не звертаючи уваги на рівень якості сервісу, тим більше, що ця необхідність виникає лише два рази на рік", - каже представник Nokian Tyres Юрій Іванович.

Причина того, що весь ринок залишається поділеним між невеликими і дрібними учасниками полягає в тому, що як і у будь-якого бізнесу, шино монтажний ринок має свою специфіку.

В ТТС цю специфіку описали так: "Ми намагалися аналізувати стан ринку, проводили дослідження, і прийшли до висновку, що якщо порівняти торгівлю, наприклад, одягом, перукарні, то витрати на їх утримання істотно нижчі, ніж для шиномонтажної майстерні. Справа в тому, що шиномонтаж, на відміну від магазинів і перукарень, вимагає особливе приміщення і особливу територію, наприклад, необхідно розмістити станцію біля дороги, щоб до неї був зручний під'їзд. Але нерухомість в Україні дорога і була такою навіть під час кризи, коли ціни нібито падали".

Крім того, просте спостереження показує, що в переважній більшості майстерень клієнтам не те що каву не подають, а й не запропонують присісти, не кажучи вже про таку розкіш як туалет.

В ТТС відзначають, що "кустарні" майстерні можуть собі дозволити не замислюватися про сервіс, наприклад, про те, що запропонувати водієві, поки його машина обслуговується. Вирушаючи міняти гуму у таку майстерню, багато водіїв запасаються бутербродами і водою, бо доводиться ще в черзі постояти.

"Мережа обов'язково стежить за якістю обслуговування", - говорить Іванович. У ТТС теж кажуть, що вони слідкують за роботою своїх майстрів і несуть відповідальність за якість.

Але, звичайно, не всі це роблять навіть в мережах. Наприклад, в одному з київських магазинів іншої великої мережі є шиномонтажна майстерня, в якій водієві і каву не продадуть, і просто виставлять на вулицю - місця для водіїв тут просто не передбачено.

Ринок не зміниться

Відверто кажучи, ніяких змін найближчим часом не передбачається. І це ще один парадокс, не враховуючи того, що шиномонтаж - це ринок на мільярд доларів.

Продаж нових машин в Україні з кожним роком набуває цивілізованого вигляду, автодилери, змогли заполонити авторинок якісним сервісом.

Машина, куплена в офіційного дилера, отримує гарантію і зобов'язана обслуговуватися тільки на авторизованих станціях, на яких, за ідеєю, для машини повинні робити буквально все: і міняти гальмівні колодки, і масло, і фарбувати, а також - міняти і лагодити шини. Але не завжди таке буває.

Судячи з усього, для дилерів метушня, скажімо, із заміною літньої гуми на зимову або з латанням діри не дуже цікава. Хоча в автоцентрі "Голосіївський" (належить "УкрАвто") запевняють, що тут можна поміняти шини навіть незалежно від того, на якій машині їздить клієнт - навіть якщо сам автоцентр не продає Ford, гуму все одно замінять.

Кореспондент "Економічної правди" зателефонував іншому дилеру, повідомив, що він купив машину саме в нього і попросив записати його на заміну одного колеса, пробитого в дорозі. На що була отримана відповідь: "Та ви можете зробити це в будь-якій майстерні!"

Якщо, гіпотетично, кожен дилер відмовиться міняти літні шини на зимові, то не важко зробити такий розрахунок: якщо всі 156 тисяч новеньких машин, проданих в 2011 році, змінять гуму не у своїх дилерів, а в тих самих кустарних майстернях, то вони, а не автосалони, отримають ні багато ні мало - 15 мільйонів гривень. Може, це невеликі гроші? Іванович вважає, що ця сума цілком пристойна.

"Тенденція ринку така, що більшість автодилерів не працюють в сегменті шин і шиномонтажних послуг, недооцінюючи його можливості. Дійсно, на тлі продажів автомобілів і здійснення їх техобслуговування шинний бізнес можна сприйняти як недостатньо цікавий за обсягом. Хоча, завдяки передбачуваності клієнтської бази (автодилеру відома практично вся інформація про власну споживчої аудиторії та її потреби в шинах), цей вид діяльності в якості додаткової опції може бути вельми привабливим", - каже Іванович.

Він каже, що європейські споживачі дуже поважають себе - їх не влаштує традиційна українська майстерня у вигляді будки в чистому полі або на околиці міста, це некомфортно: "У Скандинавії повністю відсутній такий канал збуту як автобазари - там покупець купує шини або у шинному центрі, або у свого автодилера, так само як і отримує супутній сервіс, просто тому, що звикли до певного рівня комфорту".

Все це - питання культури в тому числі. А в кожній країні про культуру уявлення різні. В Україні і автобазари є, і будки, і деякі дилери відмовляються від грошей.

Але дивно, що все це - гігантський ринок, який ще не монополізований і не глобалізований. А повинен? Ні. Тисячі майстрів при справі, хоча деякі з них працюють лише 4 місяці в році - тільки в період заміни шин. Але, врешті-решт, у країні більше 8 мільйонів машин. І вони їздять. І їх все більше і більше.


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!