Держрезерв: не спійманий - не злодій?

Держрезерв: не спійманий - не злодій?

Четвер, 20 жовтня 2011, 12:02 -
"Враховуючи, що місця закладки і продажу ті ж самі, є можливість прогонки документів без товару в один день, а на м'ясі просто змінять бирки. Потім без глибокого аналізу не розібрати, де старе, а де нове".

Бджіл неможливо відучити від меду так само, як корупціонерів - від держзакупівель. Для України цей вислів можна розглядати як аксіому, адже скандали із державними закупками виникають тут ледве не щодня.

Так, завдяки маніпуляціям державних установ майже усі їх придбання перетворюються на "золоті" - лавки для харківського метрополітену, мобільні телефони для "Укрзалізниці" або бурові установки для Міненерговугілля.

Втім, ще більше спокус у чиновників, які керують державним резервом. Як відомо, Державне агентство резерву не тільки регулярно закуповує необхідну продукцію за бюджетні кошти, а ще і розпродає частину запасів для їх заміни на більш свіжі продукти.

Аналіз "Економічної правди" частини відповідних угод засвідчив, що держава може на них втрачати до сотні мільйонів гривень. І причини таких збитків можуть бути не зовсім об'єктивними.

Зокрема, це випливає із угод закладки і реалізації Держрезерву, що здійснювалися протягом літа 2011 року.

Показники закупівлі й реалізації матеріальних цінностей Державного агентства резерву, червень-серпень 2011

ЗАКУПІВЛЯ

Дата

Постачальник

Товар

Ціна угоди, гривня

Ринкова ціна, гривня*

Втрати, гривня

12 червня  

ТОВ "Столицяінвестбуд"

М`ясо яловичини I категорії заморожене у пів тушах, 2,7 тисячі тонн

38 тисяч, за тонну

29 тисяч, за тонну

24,3 мільйона

21 червня

ТОВ "НВП "В5 Технолоджиз"

М`ясні консерви. М`ясо тушковане, свинина, 1/525, 1,177 мільйона банок

18,47, за одиницю

14, за одиницю

5,26 мільйона

21 червня

ТОВ КВП  "Агроком"

М`ясні консерви. М`ясо тушковане, свинина, 1/525, 979 тисяч банок

18,55, за одиницю

14, за одиницю

4,45 мільйона

23 серпня

ТОВ "Столицяінвестбуд"

Зерно пшениці 2 класу, 15 тисяч тонн

1,99 тисячі, за тонну

1,87 тисячі за тонну

1,8 мільйона

23 серпня

ТОВ "Столицяінвестбуд"

Зерно пшениці 3 класу, 25 тисяч тонн

1,89 тисячі, за тонну

1,77 тисячі за тонну

3 мільйона

РЕАЛІЗАЦІЯ

Дата

Покупець

Товар

Ціна угоди, гривня

Ринкова ціна, гривня*

Втрати, гривня

18 липня

ТОВ "Тайгер Груп Плюс"

Цукор, 2,165 тисячі тонн

6,7 тисячі, за тонну

8,4 тисячі, за тонну

3,68 мільйона

18 липня

ТОВ "Тонмет"

Бензин А-76-80, 7,925 тисячі тонн

9 тисяч, за тонну

12 тисяч, за тонну

23,5 мільйона

18 липня

ТОВ "Оіл Трейд Сервіс"

Дизельне паливо, 9,996 тисячі тонн

8,2 тисячі, за тонну

10,3 тисячі, за тонну

20,9 мільйона

18 липня

ПП "Метало індустрія"

Залізо покрівельне (0,55х1000х2000), 301 тонна

6,28 тисячі, за тонну

8,3, тисячі, за тонну

600 тисяч

18 липня

ТОВ "Столицяінвестбуд"

М`ясо яловичини I категорії заморожене у пів тушах, 1,15 тисячі тонн

20,3 тисячі, за тонну

29,2 тисячі, за тонну

10,3 мільйона

18 липня

ТОВ "Імоті Стар"

Папір газетний, 1,1 тисячі тонн

2,5 тисячі, за тонну

6,5 тисячі, за тонну

4,4 мільйона тонн

Всього різниця за угодами закладки і реалізації 102,1 мільйона

* Ринкова ціна – оптово-відпускні ціни на дату операції за інформацією Держстату, Мінагропроду і спеціалізованих установ, які постійно відстежують цінову динаміку на зазначені товари.

Джерело: Вісник державних закупівель, Держрезерв

Усі з наведених угод укладалися за неринковими цінами, і від цього у виграші були завжди лише контрагенти Держрезерву. А втрати держави лише за три місяці становили більше 100 мільйонів гривень.

Так, доволі сумнівними є операції із закупівлі, і реалізації яловичини. Майже 100% становить різниця між встановленою Держрезервом ціною продажу і закупки м'яса. Примітно, що в обох випадках продає і купує товар одна і та ж компанія – "Столицяінвестбуд".

"Враховуючи, що місця закладки і продажу ті ж самі, є можливість прогонки документів без товару в один день, а на м'ясі просто змінять бирки. Потім без глибокого аналізу не розібрати, де старе, а де нове", - каже один з екс-менеджерів Держрезерву.

Не менш підозрілими є угоди із закупівлі зерна за участі тієї ж фірми. У серпні збіжжя в Україні дешевшало, але не для державних запасів - Держрезерв купував у ТОВ "Столицяінвестбуд" пшеницю за ціною, дорожчою за ринкову на 10%.

Більше того, в останні дні серпня Державне агентство резерву підписало ще один договір із зазначеною компанією - на закупівлю пшениці другого і третього класу. Вартість угоди становила 77,1 мільйона гривень.

Утім, договори державної установи щодо закупівлі зерна - дрібниці порівняно із операціями із продажу газетного паперу.

За даними асоціації "Укрпапір", у червні тонна цієї продукції коштувала не менше 6,5 тисячі гривень, але компанії "Імоті стар" вдалося придбати газетний папір у держави з дисконтом 60%!

Суттєві знижки від Держрезерву отримали й покупці енергоресурсів. У літній період, коли на паливному ринку спостерігався черговий ціновий стрибок, бензин і дизельне паливо у держави можна було придбати за "пільговими" цінами - на 20-25% нижчими за ринкові.

У свою чергу, в Держрезерві відкидають звинувачення у зловживаннях. За словами першого заступника голови агентства Михайла Косіченка, в усіх зазначених випадках його підлеглі діяли в рамках законодавства.

Високі ціни на яловичину і зерно чиновник пояснює підвищеними вимогами до товару і витратами на його доставку.

"У нас є ряд особливих вимог до переможців тендерів та їх товару. Вони іноді більш жорсткі, ніж норми ДСТУ, і це пов'язане з особливостями зберігання тієї чи іншої продукції", - каже він.

Як відомо, постачальників Держрезерв визначає на конкурсній основі відповідно до оновленого закону про держзакупівлі.

У той же час, реалізацію продукції державного резерву регулює закон про державний матеріальний резерв та постанова Кабміну від 10 вересня 2010 року.

Останній документ передбачає, що у разі проведення повторних аукціонів реалізації товару, Держрезерв може знижувати ціну лота на 20% від попередньої. Максимальна кількість повторних аукціонів може сягати шести і кожного разу товар буде дешевшати на 20%.

Посилаючись на урядову постанову Косіченко стверджує, що занижені ціни у наведених угодах реалізації товару пов'язані із проведенням якраз повторних аукціонів.

"Папір вдалося реалізувати тільки на четвертому етапі. На жаль, його якість за час зберігання - 4-5 років - стала гіршою. Папір не свіжий, тому ринок на нього так відреагував", - наголошує заступник голови Держрезерву.

У той же час, на запит "Економічної правди" надати протокольні документи щодо проведених конкурсів на закупівлю та реалізацію товару відомство досі не відреагувало.

Справа у тому, що більшість тендерів із завидною постійністю виграють одні й ті ж компанії, які не припиняють співпрацювати з Держрезервом за будь-яких змін влади.

Так, один з фігурантів сумнівних операцій - ТОВ "НВП "В5 Технолоджиз" – уже не перший рік заробляє на державних резервах й "світиться" у скандалах.

У 2009 році цю компанію згадував депутат Партії регіонів Сергій Рижук, коли звинувачував уряд Юлії Тимошенко, і Держрезерв зокрема, у реалізації масштабних корупційних схем.

Тоді, як зазначав парламентарій, держава збула "НВП "В5" вершкове масло за цінами учетверо нижчими від ринкових.

Поряд з цим, у більшості наведених ЕП угод фігурує уже згадувана "Столицяінвестбуд". Сума потенційних втрат для держбюджету від операцій з її участю - 50 мільйонів гривень.

За даними Єдиного державного реєстру, ТОВ "Столицяінвестбуд" заснована компанією "Бюро "Нерухомість і місто". Ця фірма, за інформацією порталу "Наші гроші", через ланцюжок засновників і спільних директорів пов'язана з групою завсідника рейтингів багатіїв та депутата Партії регіонів Василя Хмельницького.

При цьому установа із авторитетними зв'язками поставляє державі усе, що завгодно – від автомобільних шин до м'ясних консервів. Чи можливі такі успіхи без лояльності чиновників?

За словами експертів, завдяки кваліфікаційним вимогам, що прописуються замовником, будь-яка державна структура може на тендері забезпечити перемогу "своїй" компанії.

Натомість, Косіченко запевняє, що відбір Держрезерв здійснює прозоро, а участь в тендерах одних і тих же фірм пояснює недоброю репутацією відомства, набутою у попередні роки.

Зрештою, скандали навколо зловживання з державним резервом виникають ледве не кожного року. І новоспечені голови Держрезерву часто рапортують про махінації своїх попередників й нестачі на складах.

Так, у 2010 році екс-керівник Мінекономіки Василь Цушко виявив, що на об'єктах Дережрезерву увосьмеро менше матеріальних цінностей, ніж зазначено у документах.

Більше того, нещодавно влада порушила кримінально справу проти одного з попередніх керівників Держрезерву – "бютівця" Михайла Поживанова.

У той же час, до останніх екс-голів відомства, які отримували свої посади за квотою "Блоку Литвина", в правоохоронних органів чомусь претензій немає.

Втім, цілком може виявитися, що і нинішні керівники агентства теж уже "напрацювали" на увагу до своєї діяльності з боку прокуратури.

Але чи будуть реагувати правоохоронні органи?