Мільярдери просять пільг

Мільярдери просять пільг

Середа, 28 вересня 2011, 16:47 -
В уряді усвідомлюють, що приватизація Запорізького заводу феросплавів не може вважатися успішною, а тому не виключений варіант ревізії інвестиційних зобов'язань. Більше того, держава може ініціювати повернення заводу в держвласність.

Запорізький завод феросплавів, який належить групі "Приват" Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова, почав масові скорочення робітників, одночасно просячи уряд надати йому пільги на електроенергію.

В уряді задумалися про перегляд умов приватизації підприємства. Це ще не реприватизація, але перший дзвіночок вже пролунав.

13 вересня сто робітників ЗЗФ пікетували будівлю Кабміну. Вони вимагали перевести завод з другого класу споживання електроенергії на перший. Для отримання струму за першим класом необхідно або його споживання понад 150 мільйонів кВт/г на місяць, або споживання енергії напругою понад 35 кВ.

У 2010 році завод не зміг досягти споживання електроенергії на рівні 150 мільйонів кВт/г, що дало б йому значну знижку. До того ж "Запоріжжяобленерго" не стало продовжувати ЗЗФ оренду підстанції "Ф2".

Робітники кажуть, що ці обставини зробили виробництво феросплавів нерентабельним, і що власники заводу змушені були почати скорочення.

За деякими даними, з понад 3 тисяч робітників з 23 серпня 2011 року роботи вже позбулося близько 1 500 осіб. Складалося відчуття, що робітники повністю підтримують своїх роботодавців.

15 вересня робітники стояли вже під стінами Міністерства енергетики та вугільної промисловості. Вони намагалися донести до влади інформацію, що підвищення ціни електроенергії на 10 копійок змушує власників заводу йти на такий крайній захід, як скорочення. Два цехи заводу вже зупинені.

Очевидно, у "Привату" зараз не найкращі стосунки з владою та партнерами. Втім, керівництво ЗЗФ могло б частину провини за події покласти і на себе. Голова Запорізької обласної держадміністрації Борис Петров вважає, що "йде нагнітання ситуації, спроба силою вирішити економічні питання комерційного підприємства".

"Я б запропонував комерційному підприємству більш самостійно розбиратися у своїх питаннях, а також подумати над тим, щоб направити дивіденди в розмірі 94 мільйони гривень на будівництво підстанції вартістю 80 мільйонів гривень. Це дозволило б вирішити довгострокові проблеми", - сказав Петров.

Справді, акціонери вирішили виплатити дивіденди замість того, щоб направити ці гроші на вирішення питань, від яких залежить не тільки доля тисяч робітників, але і виживання ЗЗФ загалом. Однак цього зроблено не було. Ті 94 мільйони гривень становили майже 90% чистого прибутку заводу за 2010 рік.

Як результат, за сім місяців 2011 року ЗЗФ скоротив випуск феросплавів на 35,5% порівняно з аналогічним періодом 2010 року до 119,9 тисячі тонн.

Усього таких заводів в Україні три. Частка ЗЗФ на ринку перевищує 35%, але вона скорочується. Тепер ЗЗФ переводить частину замовлень на інші заводи, зокрема, на Нікопольський завод феросплавів, який належить Віктору Пінчуку.

Поведінка групи "Приват" викликає, скоріше, здивування, ніж розуміння. Зокрема, незрозуміло, чому вона обрала шлях скорочення майже половини своїх фахівців замість того, щоб подбати про забезпечення себе енергією.

Власникам вдалося "подружитися" з робітниками: їх звільняють, а вони страйкують за господаря. До того ж, у пресі складається позитивний образ акціонерів: благо у Коломойського медіа-ресурс величезний - один тільки канал "1 +1" чого вартий.

Поки ЗЗФ просить пільг, українські підприємства в січні-червні 2011 року збільшили імпорт феросплавів у 2,1 разу порівняно з аналогічним періодом 2010 року до 110,3 тисячі тонн, повідомила Українська асоціація виробників феросплавів та іншої електрометалургійної продукції - УкрФА.

Зростання імпорту пояснюється скороченням виробництва ЗЗФ. "Сукупна вартість імпорту досягла 265,4 мільйона доларів. Якщо у 2010 році частка імпорту становила 24,8% при обсязі внутрішнього ринку 435 тисяч тонн, то тоннаж ввезеної продукції у січні-червні 2011 року досяг 51,4% вітчизняного ринку", - повідомляє УкрФА.

В асоціації кажуть, що слід прийняти рішення про передачу ЗЗФ в оренду підстанції "Ф2". Це дозволить заощадити газ, відновити скорочені робочі місця і збільшити споживання струму на 104 мільйони кВт/г на 75 мільйонів гривень на місяць.

Крім того, додають в асоціації, це дасть можливість підвищити відрахування до бюджету на 1,8 мільйона гривень на місяць і знизити навантаження на центр зайнятості з виплат скороченим працівникам на 2,8 мільйона гривень на місяць.

Представник ЗЗФ Ігор Литвинов вважає, що завод може використовувати 150 мільйонів кВт/г, як це передбачено нормативом для підприємств, які належать до першого класу споживання, лише при повному завантаженні виробництв.

Однак зараз завод працює не на повну потужність. Внаслідок високих тарифів на струм зросла собівартість феросплавів, отже, підприємство зазнає серйозних труднощів із збутом продукції. Голова правління ПАТ "ЗЗФ" Павло Кравченко повідомив, що штат підприємства скоротиться до 2 140 осіб або на 40%.

"Переведення заводу з 2011 року на другий клас викликало зростання витрат на електроенергію, частка якої в собівартості продукції досягла 42-47%. Це призвело до такого зниження конкурентоспроможності продукції, що ми змушені були закрити цехи вже за підсумками п'яти місяців. Зараз, після падіння цін на метал у світі, конкурентоспроможність ЗЗФ така, що продукція йде на склад. Я не розумію політики держави з цього питання", - сказав він.

Влада ж не розуміє політики власників ЗЗФ. Поки Кабмін не робив заяв, однак стало відомо, якою може бути позиція уряду. Один з високопоставлених співробітників Міненерговугілля повідомив: ЗЗФ хоче перекласти свої проблеми на держбюджет.

До того ж, є інформація, що люди виходять на мітинги під загрозою звільнення. Однак вони можуть не знати, що виплата дивідендів під час кризи не може вважатися заходом, який сприяє виживанню заводу.

Початок інформаційної війни також не сприяє вирішенню питання. Як відомо, прем'єр Микола Азаров не сприймає ультиматумів.

Крім того, завод не реінвестував виручку в енергозберігаючі технології, а виводив її в офшори, тож день, коли енергія стане дорогою, повинен був настати рано чи пізно.

В уряді усвідомлюють, що приватизація ЗЗФ не може вважатися успішною, а тому не виключений варіант ревізії інвестиційних зобов'язань. Більше того, держава може ініціювати повернення заводу в держвласність.

У ході конфлікту стало відомо, що ЗЗФ, так і не отримавши пільг, все ж готовий повернути частину звільнених робітників та увімкнути кілька печей.