Держкомпідприємництва повертається?

Держкомпідприємництва повертається?

Четвер, 1 вересня 2011, 15:56 -
Мін'юсту Держкомпідприємництва просто непотрібне, адже його функції у сфері реєстрації юридичних осіб та фізосіб підприємців, на сьогоднішній день, передані Державній реєстраційній службі, яка підпорядкована... Мін'юсту. Хто ж захоче втрачати додаткові владні повноваження?

Враховуючи стійке негативне ставлення підприємців до дій президента та уряду, чиновники вирішили реабілітуватись і підготували проект указу президента щодо створення Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва.

Документ, зокрема, доручає Кабміну подати у місячний строк проект положення про нову службу.

В свою чергу, сама ідея створення комітету подається як ініціатива Міністерства економіки, на чолі з Андрієм Клюєвим.

Крок назустріч підприємцям

Здається, що "справедливість" має от-от  відновитись, але проекту указу уже намагається ставити перепони Міністерство юстиції, яке відмовляється погоджувати документ.

Мін'юст, посилаючись на попередній указ президента щодо оптимізації центральних органів влади, зазначає, що функції у сфері державної політики з питань розвитку підприємництва вже покладено на Мінекономіки.

Більше того, ці повноваження затверджені  у положенні про Мінекономіки окремим указом Президента, що свідчить на думку Мін'юсту про визначеність Президента України щодо інституційного механізму забезпечення формування і реалізації державної політики з питань розвитку підприємництва.

Аргументи, відверто кажучи, слабкі - ніхто не заважає президенту приймати спочатку одне рішення, а потім його змінювати.

Справа в тому, що Мін'юсту Держкомпідприємництва просто непотрібне, адже його функції у сфері реєстрації юридичних осіб та фізосіб підприємців, на сьогоднішній день, передані  Державній реєстраційній службі, яка підпорядкована... Мін'юсту.

Хто ж захоче втрачати додаткові владні повноваження?

Заплутана історія

Держкомпідприємництва завжди був для уряду валізою без ручки. Ця державна установа за своїми функціями мала працювати проти системи, частиною якої вона була за своїм статусом.

Комітет було створено на півроку раніше проголошення Акту незалежності України у 1991 році, з метою розвитку підприємництва та підтримки малого бізнесу.

Показово, що в 1995 році комітет ліквідували вперше, віддавши його функції Мінекономіки.

Друге життя комітет отримав у липні 1997 року - президент Леонід Кучма своїм указом відновив структуру.

Комітет, як правило, очолювали публічні і харизматичні керівники, які в подальшому мали певний вплив на політичній сцені країни.

Середи них, варто пригадати Юрія Єханурова, Олександру Кужель, Інну Богословську і звичайно, зірку вітчизняних ЗМІ Михайла Бродського, останнього керівника комітету.

Палкий прихильник реформ, Михайло Юрієвич став їх прямою жертвою, коли у 2010 році в рамках адміністративної реформи комітет було ліквідовано, а його функції передано Мінекономіки.

Справедливо кажучи, Михайло Бродський на своїй посаді більше рухався у фарватері Партії Регіонів, а ніж захищав інтереси підприємців.

"Король матраців" палко підтримував нову редакцію Податкового кодексу, паралельно лобіюючи пільгове оподаткування для близької собі легкої промисловості.

Про справжній захист інтересів підприємців Михайло Юрійович особливо не переймався, що і викликало у них справедливе обурення.

Що стосується Мін'юсту, то раніше він намагався ліквідувати посади урядових  уповноважених.

За іронією долі, одним із чотирьох таких уповноважених є і Бродський.

Складається враження, що Олександр Лавринович не заспокоїться поки, як мінімум, не позбавить Бродського всіх посад, а як максимум не сконцентрує під своїм дахом функції реєстратора всіх матеріальних та віртуальних активів в Україні.

Ціна питання

Тим не менш, втрата комітету для малого і середнього бізнесу виявилась чутливим ударом. Певна користь від структури була, особливо на тлі звуження каналів комунікації між владою та підприємцями.

До того ж, практично половина  регуляторних актів, які протягом 2010 року приходили до комітету, не були погодженні через їхній руйнівний вплив на розвиток бізнесу.

Але, не дивлячись на ліквідацію комітету, він продовжує виконувати свої повноваження, оскільки, згідно із законодавством України, органи виконавчої влади мають працювати до повної передачі своїх функцій іншому органу.

До речі, діяльністю попереднього Держкомпідприємництва вкрай була не задоволена Рахункова палата України.

За її даними, упродовж 2009-2010 років змінилося три голови комітету, чотири рази оновлювався склад центрального апарату, плинність кадрів у 2009 році становила 66%., у 2010 році - майже 70%.

Перевіркою встановлено, що Держкомпідприємництво у порушення чинного законодавства наділило створене дочірнє підприємство "Інформаційно-ресурсний центр" функціями з формування й ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

У результаті центр у 2009-2010 роках безпідставно отримав доходів на суму 76,7 мільйонів гривень у вигляді плати за видачу державними реєстраторами витягів, довідок, виписок із реєстру, надання приватним нотаріусам доступу до нього, за резервування найменування юридичної особи, тощо.

За словами колишнього голови Рахункової палати України Валентина Симоненка Держкомпідприємництво було лише бізнес-проектом для кожного його керівника, який діяв, догоджаючи власним амбіціям чи інтересам. Забуваючи, що за ним стоять тисячі людей.

Другий шанс для Бродського

Ймовірно, що Державна служба України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва, не дивлячись на спротив Мін'юсту, буде створена.

Врешті-решт, проект указу президента було розроблено на виконання рішення останнього засідання Комітету з економічних реформ, а уряду конче необхідно продемонструвати бізнесменам і громадськості готовність іти компроміс.

Напередодні осіннього загострення політичної боротьби та системних економічних проблем в державі це буде логічним кроком з боку Януковича.

Що стосується Мін'юсту, то він на етапі погодження проекту положення нової служби, ще матиме змогу повернути ситуацію на свою користь.

Не менш цікава інтрига розгорнеться навколо голови новоствореної структури.

Олександра Кужель власною непримиренною позицією щодо злиття партії Сергія Тігіпка "Сильна Україна" та Партії Регіонів не залишила собі жодного шансу для третього повернення на цю посаду.

Тому всі шанси зберігає Михайло Бродський, який хоча і не має донецької прописки, але, схоже, слухняно виконує всі вказівки Банкової.