Уряд націоналізує надмірно енергоємні заводи?

Уряд націоналізує надмірно енергоємні заводи?

Середа, 27 квітня 2011, 09:57 -
Також буде введене обов'язкове енергетичне маркування продукції. Навряд чи хтось буде добровільно маркувати котел або чайник як найбільш енергоємний у своєму класі. Оскільки штраф за недостовірне маркування дорівнюватиме вартості реалізованої продукції, буде простіше переобладнати виробництво.

Українська економіка в черговий раз стикається з проблемою, шлейф якої роками не дозволяє вийти на світовий рівень конкурентоспроможності - високою енергоємністю виробництва та низькою ефективністю використання енергоресурсів.

У середу Кабмін вирішив прискорити вирішення цих завдань, кардинально обновивши державну цільову програму.

Навіщо це потрібно

Енергетична ефективність є головним чинником розвитку української економіки, а значить - зростання добробуту громадян. Чим менші в собівартості виробництва товарів витрати на енергоресурси, тим більш конкурентоспроможним є виробництво. Відповідно, тим більше у країни шансів прискорити економічне зростання.

Енерговитрати на виробництво продукції в Україні та ЄС, кілограмів умовного палива на тонну продукції

 

Джерело: Державне агентство з енергозбереження та енергоефективності

З 2005 року енергоспоживання у промисловості знизилося на 25%, але навряд чи причиною падіння були масштабні програми модернізації. Швидше, позначилися підвищення цін на газ та криза. Тільки у 2009 році економіка впала на 15%.

Можна сміливо говорити: ще кілька років "вичавлювання" з металургійних заводів радянського зразка залишків продуктивності, які нещадно пожирають газ та вугілля, і гіганти можна буде відправляти на брухт.

Оскільки приклади реальних проектів модернізації можна порахувати на пальцях, а більшість підприємств не мають власних або дешевих кредитних коштів для впровадження енергоефективного обладнання, цим повинна зайнятися держава.

Як стало відомо з джерел в уряді, Кабмін готує законопроект, покликаний зробити енергозбереження та енергоефективність ключовим пріоритетом у роботі бізнесу, а також знизити споживання енергії в соціальному секторі.

Законопроект "Про ефективне використання паливно-енергетичних ресурсів" передбачає впровадження простої і зрозумілої системи стимулювання "відповідального енергоспоживання".

Автори пропонують запровадити систему "батога і пряника", яка забезпечить жорсткі зобов'язання і контроль з боку держави над використанням енергії. Натомість - європейська практика преференцій тим, хто відповідає необхідним стандартам.

Схоже, чиновники почули зауваження експертів і поступово відмовлятимуться від прямого попереднього фінансування заходів з енергоефективності.

Відтепер політика підтримки енергозбереження буде будуватися на компенсації витрат або відсотків за кредитами. Це дасть можливість відбирати найбільш перспективні проекти компаній, які готові вкладати власні кошти у зменшення споживання енергоресурсів, а не тільки розраховують на бюджетні вливання.

Яскравий приклад такого підходу - оновлена Державна цільова програма енергоефективності на 2010-2015 роки, мета якої - знизити на 20% енергоємність ВВП порівняно з 2008 роком.

"Україна повинна прискорити оновлення промисловості, кардинально зменшити її енергоємність, скоротивши витрати енергоресурсів. Для цього слід впроваджувати ефективні методи стимулювання. Оновлена програма покликана вирішити цю проблему", - підкреслив перший віце-прем'єр Андрій Клюєв, який курує це питання.

Згідно з програмою, бюджетні кошти в цьому процесі покликані грати допоміжну роль.

"Те, що зробив бюджет у 2010 році і продовжить у 2011 році, - лише маленька частина того, що потрібно робити в перебудові структури економіки. Бюджет не може бути виконавцем перебудови, він - каталізатор змін", - переконаний глава Державного агентства з енергозбереження та енергоефективності Микола Пашкевич.

Його слова підтверджуються внесеними у програму новаціями. Зокрема, передбачається збільшити з 240 мільярдів гривень до 319 мільярдів гривень приватної складової у фінансуванні держпрограми до 2015 року. При цьому ставка робиться не на спекулятивний капітал, а на великого промислового інвестора.

Експерти давно говорять про те, що держава мусить активніше залучати приватний капітал для вирішення проблем енергоефективності. Зокрема, у цьому переконаний директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Саприкін.

"Держава зобов'язана організувати цю сферу, і навіть не стільки грошима. Процес повинен стати зрозумілим, простим і вигідним як з точки зору входження інвестицій, так і оформлення документів", - сказав експерт. На його думку, інвестора передусім може зацікавити напрямок використання відновлюваної енергії.

Правила економії

Пропонований урядом законопроект передбачає кілька ключових новацій.

По-перше, передбачається запровадити обов'язковий облік усіх видів енергії. За різними оцінками, обсяги тепла, газу та води, які витрачаються без лічильників, у деяких регіонах країни становлять 30-60% від усіх спожитих ресурсів.

Архаїзм нормативів, у яких закладено 30-40% втрат в іржавих мережах, урядовці визнають. Вони обіцяють розпочати масштабну кампанію з обладнання всієї інфраструктури лічильниками. Після того, як стане зрозуміло, скільки ресурсів витрачається даремно, будуть переглянуті і діючі нормативи.

По-друге, буде введене обов'язкове енергетичне маркування імпортної та вітчизняної продукції, яка передбачає споживання енергії. Такі марки змусять покупця задуматися, наскільки витратною буде експлуатація обладнання.

Це психологічно впливатиме і на виробників. Навряд чи хтось буде добровільно маркувати котел або чайник як найбільш енергоємний у своєму класі. Оскільки штраф за недостовірне маркування дорівнюватиме вартості всієї реалізованої продукції, буде набагато простіше переобладнати виробничі потужності.

По-третє, пропонується ввести державну експертизу ефективного енергетичного користування. Її позитивні висновки будуть обов'язковими для реалізації інвестиційних та інноваційних проектів, проектів будівництва, модернізації, створення нової енергоємної техніки і технологій, які претендують на державну підтримку.

Для окремих категорій підприємств планується обов'язковий енергетичний аудит. Його проходитимуть природні монополії, підприємства, що претендують на державну підтримку, компанії з часткою держави понад 50% та енергоспоживанням понад 1 тисячу тонн умовного палива на рік, а також бюджетні організації.

По-четверте, пропонується ввести принцип обов'язкового енергетичного менеджменту на всіх підприємствах, які споживають понад 5 тисяч тонн умовного палива на рік. Цей принцип полягає в контролі споживання енергоресурсів, навчанні персоналу принципам ефективного енергетичного користування.

Компанії, які добровільно впровадять енергетичний менеджмент, протягом п'яти років не будуть проходити енергетичний аудит.

Динаміка енергоємності, кілограмів умовного палива на 1 гривню ВВП України

 

Пряник від Кабміну

Одне з головних завдань уряду - впровадження системи стимулів і заохочень за дотримання енергетичних нормативів. Підприємства вправі вимагати від уряду всебічної підтримки таких заходів, оскільки нинішні масштабні втрати енергії у промисловості - це проблема не тільки самих компаній, але й держави.

З початку 2010 року держава, за оцінками Державного агентства з енергозбереження та енергоефективності, витратила на преференції та пільги для енергоефективного бізнесу більше 2 мільярдів гривень. Важливо, що Кабмін чи не вперше вирішив відійти від методів фіскального впливу за недотримання норм енергоефективності.

"Ми намагаємося уникати фіскальних методів. Ми бачимо інші методи, які дозволять нам співпрацювати з бізнесом. Підхід повинен бути індивідуальним, конкретним і спрямованим на кінцевий результат", - зазначив Пашкевич.

За його словами, урядовий законопроект передбачає впровадження механізму державно-приватного партнерства заради зниження обсягів споживання енергії.

Такий підхід поширений за кордоном: є влада, яка створює стимули для досягнення потрібних показників, і є бізнес, який реалізовує визначені нормативи з використанням цих стимулів або відповідає за неприйняття заходів.

Якщо компанія готова підвищити енергоефективність, вона укладає з уповноваженим державним органом відповідну угоду. Після досягнення запланованих цілей фірма отримує сертифікат енергоефективності, включається до держреєстру енергоефективних підприємств і може претендувати на державну допомогу.

Передбачені такі види підтримки: фінансування цільових програм, компенсація відсотків за банківськими кредитами, стимулювання виробників і споживачів альтернативної енергії, а також виробників енергоефективного обладнання.

Якщо ж преференції отримані, але заходи не проводяться, вкладені бюджетом кошти мають бути повернені. За таке порушення уряд пропонує ввести додаткові штрафи і санкції - аж до передачі підприємств у власність держави.


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!