Статистика проти малого бізнесу

Статистика проти малого бізнесу

Вівторок, 8 лютого 2011, 18:29 -
Хоча сукупно малий бізнес є цілком солідним платником податків, але аж ніяк не настільки істотним, як заявляли про це учасники мітингу на Майдані, а також політики і лояльна до протестуючих преса.

Події навколо прийняття Податкового кодексу, що вилилися в "стояння на Майдані", викликали гарячі дискусії навколо феномена українського малого підприємництва.

Революційно налаштована частина журналістської і політичної тусовки побачила в цих людях як мінімум передовий загін, як максимум - рушійну силу майбутніх соціально-політичних перетворень. Зрозуміло, у бік свободи, демократії та Європи.

Існує й інша точка зору. Згідно з нею, ті, хто вийшли на Майдан, проявивши при цьому високу корпоративну згуртованість і безсумнівну громадянську мужність, захищали своє право далі торгувати контрабандною продукцією і бути ключовим гравцем у схемах "оптимізації податків".

Припускаючи, що істина не може збігатися з крайніми позиціями, автор "оцифрував" малий бізнес в цілому, не розбиваючи його за принципами сплати податків. Всі наведені нижче дані взяті з офіційного статистичного збірника за 2009 рік.

Роль малого бізнесу в економіці країни в період кризи становить особливий інтерес. На малих підприємствах зайнятий кожен четвертий український найманий працівник - 24,3% у 2008 році і 25,2% у 2009 році. Тут реалізується одна шоста всього обсягу продукції, робіт і послуг - 16,3% у 2008 році і 16,6% у 2009 році.

Істотно менша "продуктивність праці" на малих підприємствах порівняно з економікою в цілому - лише констатація очевидної переваги крупнотоварного виробництва перед дрібнотоварним за цим показником.

У той же час, необхідно відзначити, що обсяг продукції, робіт і послуг, що припадають на одного працюючого в малому бізнесі в частках від цього ж показника в економіці в цілому, падав три роки - з 4/5 у 2006 році до 2/3 у 2009 році.

До речі, в абсолютних цифрах на малих підприємствах України було зайнято 2,068 мільйона найманих працівників у 2009 році і 2,157 мільйона у 2008 році, що набагато менше тиражованих в інформаційному просторі 5-6 мільйонів осіб.

Таким чином, в цілому, з формальної точки зору, про малі підприємства України можна говорити як про великого роботодавця і виробника товарів, робіт і послуг, але аж ніяк не про домінуючого.

У кризовому 2009 році вітчизняне мале підприємництво пережило втрату робочих місць на рівні 4% порівняно з 2008 роком. З одного боку, це істотно менше, ніж у промисловості - мінус 9,5% у 2009 році порівняно з 2008 роком. З іншого - ставить під сумнів тезу про те, що мале підприємництво згладжує зростання безробіття.

Справді, за рахунок чого це зростання можна згладити, якщо реальне падіння обсягу реалізованої продукції, товарів і послуг у малому бізнесі у 2009 році становило 20,2% - майже стільки ж, як у промисловості - мінус 21,9%.

У світлі безкомпромісної статистики сумніви викликає і абсолютна більшість інших тез, висунутих представниками малого бізнесу та їх політичними і медійними апологетами під час торішнього грудневого "стояння на Майдані".

Частка оплати праці та соціальних відрахувань, % в операційних витратах підприємств, 2009 рік, у дужках - 2008 рік

 

Малі підприємства

Промислові підприємства

Оплата праці

4,9 (5,1)

9,3 (9,0)

Соціальні відрахування

1,6 (1,7)

3,6 (3,4)

Середньомісячна номінальна зарплата, гривні, 2009 рік, у дужках - 2008 рік

 

Середньомісячна номінальна зарплата

Малі підприємства

915 (970)

Промислові підприємства

1 909 (1 817)

Середня в країні

1 906 (1 806)

Соціальні відрахування на одного працюючого, гривні, 2009 рік, у дужках - 2008 рік

 

Соціальні відрахування

Малі підприємства

3 641(3 907)

Промислові підприємства

8 806 (8 322)

Так, структура операційних витрат малих підприємств свідчить про наявність певних конкурентних переваг, наприклад, щодо підприємств промислового сектора. Так, оплата праці на малих підприємствах у 2009 році становила лише 4,9% операційних витрат, тоді як на промислових підприємствах - 9,3%.

Соціальні відрахування для малих підприємств становили у 2009 році 1,6% операційних витрат. Для порівняння: на промислових підприємствах соціальні відрахування у 2009 році були більш ніж удвічі вищі - 3,6% операційних витрат.

У кризовий 2009 рік частка зарплати і соціальних відрахувань в операційних витратах на малих підприємствах скоротилася, а на промислових - зросла. І це ніяк не на користь горезвісній "соціальній відповідальності" малого бізнесу.

Тут логічно поставити питання і про "соціальну значущість" малих підприємств. Соціальні відрахування на одного працюючого - у 2,5 разу нижчі, ніж на промислових підприємствах. Середня зарплата - удвічі менша, отже, пропорційно менше сплачується і прибуткового податку.

Хоча сукупно малий бізнес є цілком солідним платником податків, але аж ніяк не настільки істотним, як заявляли про це учасники мітингу на Майдані, а також політики і лояльна до протестуючих преса.

Час знову перейти від відносних порівнянь до абсолютних цифр. Значення середньомісячної зарплати на малих підприємствах у 2009 році - 915 гривень - якщо не саме звинувачення у глибокій "тінізації" сектора, то, як мінімум - серйозний доказ.

Так, економічна статистика передбачає "нормальний розподіл" зарплати навколо середньої величини, в даному випадку - 1 906 гривень. А тому наявність 25% найманих працівників із середньою зарплатою, яка удвічі менша за середнє значення, виглядає просто ненауковою фантастикою.

Насправді ж фактична зарплата у цьому секторі суттєво вища, що і пояснює його привабливість для найманих працівників.

До речі, падіння у 2009 році порівняно з 2008 роком номінальної "білої" зарплати на малих підприємствах на 6%, а реальної - з урахуванням індексу інфляції 115,9% - на 19,6% не похитнуло цю привабливість. Це зайве свідчення на користь наявності неоподатковуваних матеріальних стимулів для працівників малих підприємств.

Ще один статистичний парадокс: істотно нижче середньої була у 2009 році зарплата працівників у торгівлі, ремонті автомобілів, побутової техніки - 1 511 гривень, а також у готельному і ресторанному бізнесі - 1 221 гривень.

Звичайно, такі цифри вимагають при їх використанні перед іменником "зарплата" вживати прикметник "біла". Адже це саме ті сектори, частка малого бізнесу у яких особливо висока!

Замість висновку хотілося б скористатися філософською спадщиною Френсіса Бекона, який серед чотирьох джерел помилок виділяв "ідолів майдану", які виникають через недосконалість спілкування за допомогою слів: "Погане і безглузде встановлення слів дивним чином тримає в облозі розум".

Ми ж пропонуємо слова, сказані на Майдані, верифікувати за допомогою цифр, які допускають куди менше різночитань і інтерпретацій.

"Економічна правда", публікуючи цей матеріал, запрошує до дискусії представників малого бізнесу, політиків та економістів


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!