Парламентський тиждень: бізнесу загрожує націоналізація?

Парламентський тиждень: бізнесу загрожує націоналізація?

Понеділок, 8 листопада 2010, 17:03 -
Відтепер прокурор братиме участь у виконавчому провадженні на прохання держави або громадянина. Якщо боржник ухилятиметься від виконання зобов'язань, виконавець може попросити суд заборонити йому виїжджати за межі України до погашення заборгованості.

За сталою традицією, у середу Верховна рада не працювала. День опозиції давно перетворився на вихідний - трибуна вкотре була заблокована. Зате у четвер депутати прийняли низку важливих законопроектів.

Зокрема, парламент ратифікував договір між Україною та Європейським інвестиційним банком про співробітництво і діяльність представництва ЄІБ в Україні.

Угода передбачає звільнення усього імпортного та виробленого в Україні обладнання, матеріалів, робіт та послуг, які використовуються представництвом для надання країні технічної допомоги, від сплати податків і зборів.

Ініціатори такого рішення аргументують свою позицію значним внеском ЄІБ у розвиток вітчизняної економіки. Так, з початку своєї діяльності в Україні, з 2006 року, банк надав Україні 465 мільйонів євро кредитів.

У кінці 2009 року ЄІБ позичив Україні 175 мільйонів євро на будівництво лінії електропередач на півдні країни та 100 мільйонів євро - на фінансування енергозберігаючих проектів малого та середнього бізнесу. У 2011 році установа планує виділити "Укравтодору" під держгарантії 450 мільйонів євро.

Іншим рішенням Верховна рада дозволила будувати житло для військовиків на землях Міноборони без зміни їх цільового призначення. Тепер на таких ділянках можна зводити й об'єкти соціально-культурного призначення та соціальне житло.

За інформацією щорічника про діяльність Збройних сил "Біла книга 2009", у черзі на постійне та службове житло перебуває 45 тисяч військовослужбовців.

Також парламентарі звернули увагу на деякі аспекти банкрутства підприємств, які використовують ядерну енергію. Ці підприємства прирівняли до особливо небезпечних, і тепер на них поширюється спеціальна процедура банкрутства.

Відтепер при розгляді справи про банкрутство "атомного" підприємства учасниками процесу також будуть Держкомітет з ядерного регулювання і місцева влада.

Крім того, закон регулює питання компенсації витрат, пов'язаних з безпечним припиненням діяльності таких компаній, а також особливості передачі відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання спеціалізованому підприємству.

Як свідчить практика, джерела іонізуючого випромінювання, що зберігаються на підприємствах-банкрутах, здатні потрапити у незаконний обіг. Це може призвести до виникнення радіаційних аварій, опромінення населення і забруднення природи.

Наприклад, радіаційна аварія на промисловому звалищі у місті Костянтинівка на Донеччині призвела до забруднення навколишнього середовища на значній площі. Витрати держави на ліквідацію наслідків аварії становлять 120 мільйонів гривень.

Ледь чи не революційною подією на передодні 7 листопада стало прийняття парламентом закону про повернення у державну власність цілісного майнового комплексу Херсонського машинобудівного заводу.

Свого часу підприємство мало значні потужності для виробництва техніки. Зокрема, воно щорічно випускало 5 тисяч комбайнів, 7,5 тисячі причепів, 10 тисяч дощувальних агрегатів, 8 тисяч насосних станцій.

За словами народного депутата комуніста Олександра Ткаченка, на 1 січня 2004 року завод мав балансову вартість 301 мільйон гривень, а у 2004 році його продали за 490 тисяч гривень - "фактично за вартість одного комбайна".

Народний депутат від Партії регіонів Ярослав Сухий відзначив, що створюється прецедент, коли об'єкт права приватної власності вилучається у державну власність.

Досі, якщо не вважати такими прецедентами "Криворіжсталь" та "Луганськтепловоз", підприємства у державну власність в Україні не поверталися. Законодавча база, яка би передбачала повернення підприємств державі, в Україні відсутня. Чисельні спроби комуністів провести через парламент відповідний закон були безуспішними.

Минулого тижня депутати посилили відповідальність за невиконання вимог державного виконавця. Рада встановила кримінальну відповідальність за опір співробітникові Державної виконавчої служби під час виконання ним своїх обов'язків.

Відтепер прокурор братиме участь у виконавчому провадженні на прохання держави або громадянина. У разі ухилення боржника від виконання зобов'язань виконавець може звертатися до суду щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України до погашення заборгованості.


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!