Капкан для "кельтського тигра"

Капкан для "кельтського тигра"

Середа, 13 жовтня 2010, 18:19 -
Основна проблема країни виринула лише у вересні. Виявилося, що за наступні два роки не викупленими будуть 60 тисяч будинків, бо попит на них за рік упав на 16%, а машина спорудження в кредит працювала з передкризовою швидкістю.

У Європі знову заговорили про другу хвилю кризи, яка зачепить країни союзу і потребуватиме нових планів їхнього порятунку від дефолту.

Європейський союз зараз зробить усе можливе, аби його члени не оголошували про свою неплатоспроможність за зовнішніми боргами.

Це може погано позначитися на всій європейській економіці, яка в останні місяці демонструє невпевнене зростання.

Курс євро щодо долара росте, і хоча за другий квартал 2010 року загальний ВВП Союзу виріс лише на 1%, це позитивна тенденція на фоні загального нульового росту кількох минулих років. Дефолт нової країни призвів би до падіння показників.

З іншого боку, голова Єврокомісії Жозеф Мануель Баррозу заявив, що коштів у бюджеті ЄС дуже мало, тому країнам спочатку потрібно самостійно вирішувати власні бюджетні проблеми, а вже потім звертатися до Брюсселя.

Навесні ЄС та МВФ уже почали видавати Греції більше 90 мільярдів доларів, аби Афіни не оголосили себе банкрутом. Однак це не принесло полегшення - борги Греції залишаються великими.

Тепер під удар потрапила Ірландія. Ця країна створила своє економічне диво на межі 1990-х років, яке проіснувало аж до 2008 року. Після цього все почало розсипатися.

Спочатку це помічали лише експерти, та зараз у Дубліні визнають, що стабілізувати бюджет вони зможуть лише за чотири роки. До того часу дефіцит фінплану країни становитиме 32%. Це удесятеро більше, ніж вимагає ЄС, - 3%.

Зараз Ірландія з країни процвітання, яка увібрала у себе усі плюси глобалізації та об'єднання Європи, опустилася на дно кризи. Одна з причин - уперте бажання держави врятувати два найбільші банки, які мають 50 мільярдів доларів боргів.

Разом з тим, Дублін переживає найбільше за 20 років падіння попиту на нерухомість, хоча раніше цей показник ріс на 2% щороку. Тепер будинки, зведені в кредит, ніхто не хоче купувати, а банки, які є їхніми власниками, не можуть їх продати.

На початку 20 століття Ірландію називали "кельтським тигром" за аналогією з азійськими країнами, які досягли швидкого економічного зростання, та зараз її розвиток закінчився. Дублін перетворюється на проблемну зону на карті ЄС, яка ще багато років потребуватиме грошових вливань ззовні і буде розхитувати курс євро.

Випереджаючи графіки

Формування економічного дива в Ірландії почалося з внутрішніх реформ та сприятливої міжнародної ситуації. На початку 1990-х років Європа швидко об'єднувалася, і робоча сила почала вільніше переміщатися між країнами.

У Дубліні зрозуміли, що для стрімкого економічного зростання потрібно спростити умови закордонного інвестування та створити нову інфраструктуру. В результаті три роки поспіль кількість користувачів швидкісного інтернету в країні зростала на 7%, ВВП - на 7,1%, а прямі капіталовкладення іноземних компаній - на 4,5%.

Все це сприяло міграції в Ірландію. Більшість переселенців приїхали з країн Східної Європи. На цей час прожитковий мінімум в Ірландії становив 1 027 євро, тоді як у країнах колишнього соціалістичного табору він ледь дотягував до 500 євро.

З іншого боку, Дублін одразу поставив високі вимоги до кваліфікації мігрантів. Туди пускали здебільшого висококваліфікованих інженерів, які швидко адаптувалися. Одночасно у країні почали зростати об'єми житлового кредитування. За 2003 рік Ірландія вийшла на третє місце в ЄС за обсягами купівлі будинків у кредит.

Стрімке зростання спричинило зливу інвестицій з-за кордону. У 2005 році 70% робочих місць, за даними Університету Дубліна, було створено іноземними компаніями, яких привабив інвестиційний клімат та розвинена інфраструктура.

Мертві міста

Проблеми в країні почалися з 2008 року, коли ВВП країни втрачав 0,6% щоквартально, хоча тоді ніхто не думав, що криза розгорнеться у такому масштабі. Спочатку іноземні корпорації почали виводити активи з країни. Потім два найбільші банки - Anglo Irish та Allied Irish - заявили, що у них виникли проблеми з ліквідністю.

Потім вибухнув скандал навколо британської фінансової корпорації Northern Rock, яка залишила без вкладів тисячі англійських пенсіонерів.

Експерти Інституту Гувера ще у 2009 році заявили, що ірландські банки мають відчути певні труднощі із залученням активів для підтримки ліквідності. Тоді ситуація ще була стабільною, і міністерство фінансів заявило, що не буде втручатися у банківську сферу для підтримки фінансових інститутів, бо не бачить у цьому потреби.

У 2010 році ситуація почала погіршуватися. Anglo Irish та Allied Irish заявили, що без допомоги уряду не зможуть виплачувати дивіденди. Далі агентство Fitch знизило кредитний рейтинг Ірландії до АА-, що стало сигналом для приватних інвесторів.

За півроку вони вивели з країни близько 18 мільярдів євро інвестицій. Крім того, за цей період суттєво впав внутрішній попит на товари.

Тимчасом уряд вперто вкладав кошти у підтримку банків, аби вони у разі дефолту не потягнули за собою недержавну пенсійну систему і внески громадян. За 2010 рік на підтримку одного лише Anglo Irish Bank було витрачено 25 мільярдів євро.

Однак основна проблема країни виринула лише в середині вересня. Інститут економічних досліджень у Дубліні оприлюднив звіт щодо становища на ринку житлового будівництва.

Виявилося, що за наступні два роки не викупленими будуть більше 60 тисяч приватних будинків, бо попит на них за рік упав на 16%, а машина спорудження в кредит продовжувала працювати з передкризовою інтенсивністю.

Тепер кілька приватних банків, в тому числі і два найбільші, які держава прагне врятувати, виявилися власниками порожніх будинків. Вони не потрібні їхнім власникам, а тому залишаються на балансі фінансових установ.

Покращення, швидше за все, не буде, бо з початку жовтня ціни на нерухомість в Ірландії впали на 3,7%. У країні зараз сформувалися цілі порожні квартали будинків, які не можуть купити робітники і не хочуть продавати банки.

Погляд з колодязя

Наприкінці вересня 2010 року міністр фінансів Ірландії Брайан Леніхан заявив, що його країна витратила 20% свого ВВП на порятунок банків та стимулювання внутрішнього попиту на житло і може відмовитися від допомоги ЄС.

На думку аналітиків центру Брукінгса, Брюссель не каратиме країну за великий дефіцит бюджету. Той поки мовчить, хоча навесні, коли Греція мала 12-відсотковий дефіцит, йшлося про її вигнання із зони євро чи навіть із самого союзу.

Зараз уряд заявляє, що готовий представити чотирирічний план виходу з кризи та зменшення бюджетного дефіциту. Документ передбачає зменшення соціальних виплат та збільшення податків. Одночасно уряд веде переговори з профспілками, аби уникнути заворушень та розростання страйкового руху з країн Європи на острів.

Однак ці заходи поки не заспокоїли громадськість. Агентство Fitch знову знизило кредитний рейтинг країни на одну сходинку, а кредитні свопи за національними цінними паперами зросли до найвищого показника за десять років.

Нині Ірландія знаходиться на межі повного розбалансування державних фінансів. Програма обіцяє 3-відсоткове зростання ВВП вже у першому кварталі 2011 року, але досі не зрозуміло, як уряд досягне цієї мети.

Дублін, найімовірніше, стане новим проблемним місцем Європи, і без чергових траншів з Брюсселя він навряд чи вибереться з економічного капкана.


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!