Енергозбереження: Україна проти зменшення викидів

Енергозбереження: Україна проти зменшення викидів

П'ятниця, 8 січня 2010, 11:32 -
Україна продемонструвала неконструктивну позицію на Копенгагенському самміті, під впливом підприємств, що заробляють на торгівлі кіотськими квотами. Не зважаючи на те, що Україна зараз є однією з найбільш енергонеефективних держав в світі.

Продовження. Про те, чим закінчився самміт в Копенгагені для світу, читайте тут.

Копенгагенський самміт, закінчився провалом через те, що незважаючи на кліматичні загрози, жодна з країн світу не хотіла поступатися власними інтересами.

Розвинуті держави пропонували встановити обмеження по викидам вуглецю в атмосферу на такому рівні, який би призвів до зупинки багатьох підприємств у країнах, що розвиваються.

Ті, в свою чергу, вимагають від перших значних компенсацій. Було досягнуто компромісу лише з небагатьох питань, а фінальна декларація щодо зменшення викидів в атмосферу так і не була підписана.

Україна була серед країн, які нізащо не хотіли поступатися власними економічними інтересами, навіть під загрозою екологічної катастрофи. У другий день самміту їй навіть присвоїли "почесне" звання - "динозавр дня", за небажання розголошувати дані про кількість викидів та за відсутність готовності скорочувати ці викиди.

Втім, така неконструктивна позиція пояснюється просто - великі підприємства добре заробляють на торгівлі квотами на викиди, і не хочуть позбуватися цих прибутків. Лобі підприємств в Кабміні їх волю відстоює.

Віце-президент України Григорій Немиря, який мав очолювати урядову делегацію, в Копенгаген навіть не доїхав, залишивши цю справу на представників Національного агентства екологічних інвестицій України.

Ціна енергозбереження

Україна на переговорах в Копенгагені входила в групу країн, які вимагали, щоб точкою відліку для скорочення викидів в новій угоді став 1990 рік. Також серед цих країн були Японія, США, Канада, Австралія, Норвегія, Нова Зеландія, Ісландія та Росія.

Але якщо більшість країн погоджувалися на необхідність зменшити викиди хоча б на нинішньому рівні розвитку економіки, то позиція України була така - ми можемо скоротити викиди лише на 20% від рівня 1990 року, що фактично означає зростання на 75% від сьогоднішнього рівня викидів.

За думкою Олексія Кокоріна з міжнародної природоохоронної організації WWF (фонд охорони дикої природи), судячи з позиції урядової делегації, в Україні очікується найбільший у світі ріст викидів парникових газів.

Викиди вуглецю в країнах світу, мільйонів тонн

Китай

6 319

США

6 094

Росія

1 579

Індія

1 311

Японія

1 303

Німеччина

841

Канада

590

Великобританія

546

Південна Корея

514

Україна

340

Данні ООН за 2007 рік

Але справа зовсім в іншому. В України така позиція зберігається тому, що після розпаду СРСР та зниження обсягів виробництва у наступні роки з'явилися надлишкові квоти на викиди, якими можна торгувати.

Так, згідно Кіотського протоколу, Україна має в рік викинути 922 мільйонів тонн. Втім, в реальності, за даними  Національного Екологічного Центру України, рівень викидів в нашій країні був на 45% менше - країна може в рік продавати приблизно 450 мільйонів тонн викидів.

Так навесні 2008 року Україна продала Японії 30 мільйонів тонн квотових викидів на 300 мільйонів доларів. Протягом 2009 року ще 450 мільйонів тонн намагалися продати різним приватним структурам: 100 мільйонів - швейцарській компанії Dighton Carbon; 50 мільйонів - новозеландській Tawhaki International та 300 мільйонів Лондонському відділенню Японського інвестиційного банку Намура.

В залежності від коливань ціни на одиницю встановленої кількості викидів парникових газів на вуглецевому ринку Україна, за оцінками НЕЦУ, має можливість до 2012 року додатково отримувати від продажу квот від 0,2 до 2,8 мільярдів євро щорічно.

Найбільше заробити на викидах можуть енергетики, металурги, транспортники, вугільники та машинобудівельники - підприємства галузей, діяльність яких пов'язана із значною кількістю викидів.

Основні джерела вуглецю в Україні, %

Енергетика

25

Промисловість

22

Транспорт

10

Обробна промисловість та будівництво

10

Сільське господарство

7

Інше

26

Дані Національного агентства екологічних інвестицій України

Певні підприємства навіть впроваджують у себе енергозберігаючі технології, які дозволяють скоротити кількість викидів, щоб можна було торгувати кіотськими квотами.

Серед таких проектів, за даними НЕЦУ: утилізація шахтного метану, комбіноване виробництво тепла та електроенергії, енергозбереження, розвиток альтернативних джерел енергії, збір метану з полігонів твердих побутових відходів, зміна технології виробництва цементу, відновлення систем теплопостачання тощо.

Наприклад, на шахті "Комсомолець Донбасу" було замінено 15,5 км трубопроводу підземної дегазаційної системи на труби більшого діаметру та введено в експлуатацію газоутилізаційне обладнання.

В 2010 році заплановано придбання двох когенераційних теплоелектростанцій, за рахунок яких також можна буде зменшити рівень викидів. Загалом компанія розраховує до 2012 року зменшити кількість викидів на 0,6 мільйонів тонн СО2.

З них 0,3 мільйона вже продано голландському банку ING Bank N.V., на умовах передплати з постачанням до 2012 року. Ціна угоди не розголошується. Втім, зараз в середньому, тонна викидів коштує від 15 до 20 доларів.

Також близько 40 мільйонів доларів розраховує заробити корпорація ІСД, впровадивши на Алчевському металургійному комбінаті нове обладнання - за даними компанії, це дозволяє скоротити обсяг викидів на тону сталі більш, ніж в два рази, до 934 тисяч тонн вуглецю.

Сумнівна альтернатива

Згідно з висновками Міждержавної групи експертів зі зміни клімату для досягнення стабілізації рівня вуглецю в атмосфері та утриманні середньорічного глобального потепління в межах 2 градусів необхідно скоротити викиди парникових газів у промислово розвинених країнах на 25-40% до 2020 року від рівня 1990 року, та на 80-95% до 2050 року від 1990.

Більшість країн вимагає відмінити неефективну торгівлю квотами - в разі, якщо це рішення буде підтримане на самміті в Мехіко наступного року, Україна втрачає свої прибутки. Крім того, якщо точкою відліку буде взятий 2005 рік, наші підприємства муситимуть скоротити викиди на 20%.

Загалом, Україна зараз є однією з найбільш енергонеефективних держав в світі. На виробництво одиниці продукції ВВП, за даними Міжнародного енергетичного агентства, витрачається у 2-3 рази більше енергії в порівнянні з іншими країнами світу.

Скоротити рівень викидів можна лише шляхом впровадження нового обладнання на підприємствах, на що в умовах кризи не завжди є кошти.

Другий шлях - за рахунок розвитку джерел альтернативної енергії: використання сонячної та вітрової енергії, енергії біомаси та малої гідроенергетики, що також є дорогим задоволенням.

Тобто залишається розраховувати на два варіанти розвитку подій. Або енергозбереження все ж таки відбуватиметься за рахунок підприємств - коли впровадження альтернативних джерел енергії стане економічно вигідним.

А це відбудеться тільки у разі подорожчання газу для промисловості в рази - зараз він коштує близько 2424 гривень за тисячу кубометрів, без урахування пільг для підприємств хімії та металургії.

Або якщо Україні нададуть статус країни з перехідною економікою, що звільнить від необхідності платити за енергозбереження в країнах, що розвиваються, та дасть можливість самій отримувати допомогу від інших країн.


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!