"Економічна правда" запрошує на конференцію "Відбудова України: чому не слід відкладати до перемоги"

Екологи продадуть Криворіжсталь?

Екологи продадуть Криворіжсталь?

Понеділок, 8 вересня 2008, 10:50 -
Нарешті наша влада вирішила боротися з екологією. Їй просто знадобилися гроші.

А в той час, поки народні депутати реєстрували законопроект, який має дозволити підприємствам гірничо-металургійного й коксохімічного комплексів самостійно розпоряджатися значною кількістю податків, спрямовуючи їх на соціальні і природоохоронні заходи, Дніпропетровська прокуратура встигла порушити кримінальну справу проти "Арселорміттал-Кривий Ріг" за фактом забруднення атмосфери.

І в той же час Дніпродзержинська міськрада звинуватила місцевий меткомбінат у дворазовому перевищенні допустимої норми забруднення повітря. Експерти відзначають, що це чи не перший випадок, коли влада так серйозно перейнялася екологічними проблемами, але не обійшлося без великого політичного підтексту.

 Кому закони, а кому прибуток

Народні депутати від Партії регіонів В'ячеслав Богуслаєв і Ярослав Сухий зареєстрували  законопроект "Про стимулювання економічного розвитку підприємств гірничо-металургійного й коксохімічного комплексів України", в якому вони пропонують  звільнити підприємства від сплати до держбюджету 50% податку на прибуток.

Реклама:

"Ці кошти будуть нараховуватися на рахунки підприємств у Держказначействі й використовуватися для забезпечення умов охорони праці й запобігання надзвичайних ситуацій",- розповів пан Сухий. Крім того, підприємства зможуть перелічувати до держбюджету 30% збору, за забруднення навколишнього середовища 70% буде нараховуватися на їхні рахунки і піде на фінансування природоохоронних проектів.

Відповідно до законопроекту, список підприємств, на які буде поширюватися закон, буде щорічно узгоджуватися урядом і профільними комітетами Верховної Ради. А Рахункова палата буде перевіряти "ефективність і цільове використання підприємствами коштів". За нецільове використання передбачаються штрафні санкції розміром 100% від суми з нарахуванням пені розміром 120% від дисконтної ставки НБУ.

 Зараз екологічні платежі, що направляються до держбюджету, регіон практично не бачить. А введення нових правил дозволить підприємству направляти їх на необхідні для нас заходи",- вважають у компанії "Запорожкокс". Там нагадують, що подібна норма вже діяла з 1999 до 2001 року. 

Цього року, за даними Мінпромполітики, збори за забруднення навколишнього середовища підприємствами ГМК і коксохімічного комплексу складуть менше 500 млн. грн. Нагадаємо, група "Метінвест" оголосила про намір інвестувати $5 млрд. у меткомбинат "Азовсталь", з яких $1 млрд. планується витратити на реалізацію природоохоронних проектів.

На думку аналітика ІГ "Сократ" Дмитра Хорошуна, дозволивши підприємствам ГМК розвиватися, бюджет "з надлишком відіб'є" вкладення за рахунок інших надходжень до бюджету завдяки росту виробничих і фінансових показників компаній. "Основний фактор зростання капіталізації і збільшення конкурентноздатності українського ГМК - це програми капітальних вкладень. У такий спосіб держава надасть істотну допомогу галузі",- відзначає він. За його оцінками, зменшення вдвічі ставки податку на прибуток може, приміром, на $1-1,8 млрд. підвищити капіталізацію "Азовсталі" на ПФТС.

 Подайте владі на дачу…

 Дніпродзержинська міськрада минулого тижня звинуватила Дніпропетровський металургійний комбінат ім. Дзержинського (ДМКД) у перевищенні припустимих обсягів викидів забруднюючих речовин у два рази. Мер Дніпродзержинська Ярослав Корчевский звернувся до керівництва підприємства з проханням зменшити викиди й щодня інформувати міськраду про рівень забруднення повітря.

 "Місто просто знайшло гарний привід, щоб вимагати у великого заводу гроші на свої потреби. Завод включено до планів реконструкції, але просто неможливо  за короткий строк реконструювати всі заводи, це просто нереально",- сказав віце-президент ІСД Олександр Пилипенко.

 "Забруднюючи навколишнє середовище, підприємства порушують конституційне право кожного українця на чисте довкілля, - говорить відомий еколог Володимир Борейко, - Якби в нас на високому рівні було поставлене судове законодавство й головне його виконання, то на сьогоднішній день стало би банкрутом вже не одне підприємство, загрузнувши в судових виплатах", - зазначив природозахисник.

В підсумку виходить, що "сміти в повітря скільки забажаєш, абсолютно безкарно, аж поки комусь із контрольних органів не стануть потрібні гроші на нову машину чи дачу".

Криворіжсталь знову хочуть перепродати?

Прокуратура Дніпропетровської області порушила проти  ВАТ "АрселорМіттал-Кривий Ріг" кримінальну справу за фактами забруднення атмосфери і зловживання службовим становищем, що потягнули за собою тяжкі наслідки. Слідчий орган установив, що службові особи підприємства, не маючи права на викиди в атмосферу забруднюючих речовин, здійснювали ці викиди в період із січня по липень.

В результаті державі було завдано збитку на суму 307 тис. грн, повідомили у  прокуратурі. "Також у Господарський суд прокурором Кривого Рогу спрямовані позови проти ВАТ "Арселормиттал-Кривий Ріг" з вимогою відшкодувати збитки на загальну суму 557 тис. грн., що були нанесені державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин",- сказано в повідомленні. 

У прес-службі "Арселормиттал-Кривий Ріг" від коментарів відмовилися.

Учасники ринку підтвердили, що валові викиди на підприємствах, звинувачених у забрудненні навколишнього середовища, досить високі. "Валові викиди "Арселормиттал" - найбільші в Україні,- заявив перший заступник голови правління "Запоріжсталі" Олександр Путнокі.- Очисні спорудження там далеко не найсучасніші".

Однак один з топ-менеджерів промислової  групи, який не побажав називатися, зазначив, що насправді з "Криворіжсталлю" починається класична піар-акція з реприватизації. Нині навколо заводу нагнітається негативне інформаційне поле. А за тим, абсолютно спокійно знайшовши незначні порушення обов’язків, зазначених у договорі купівлі. За словами топ-менеджера, деякі російські групи вже виявили зацікавленність до заводу.

 "Якщо порушення в інвестиційному договорі дійсно існують, про що останнім часом говорять у пресі, то підприємство вже сьогодні могло б автоматично повернутися до ФДМ. Хоча тоді державі доведеться віддати зароблені 5 мільярдів, – стверджує партнер юридичної фірми Magisters Олексій Рєзніков. - Загалом  Лакшмі Міттал знав, на що йде, купуючи Криворіжсталь, позаяк на сьогодні підприємство знаходиться у стані судового процесу. Минулі власники подали на державу в Європейський суд із захисту прав людини. І, власне, позитивне рішення також може призвести до повернення підприємства", - говорить адвокат.

Голова фонду Державного майна Валентина Семенюк-Самсоненко від коментарів відмовилася. 

"На сьогодні завод могли б перепродати новим власникам за 6-7 млрд. дол., - говорить аналітик Dragon Capital Іван Харчук, - Президент і Прем’єр не мають претензій до заводу й на сьогодні реприватизація майже нереальна, це нікому не потрібно". 

І правда, нашій владі набагато легше тримати Криворіжсталь як невеличкий важіль для залякування й маніпуляцій. Одні кажуть, що при минулому продажі завод продешевили й покупця вибрали безвідповідального, а інші у відповідь говорять, що за нього більше й не дали б. Потім хтось лякає що завод можна продати ще раз. Але всі разом розуміють що це нереально, бо на сьогоднішній день  у держави немає 5 млрд дол. для повернення Мітталу, а те, що потім хтось погодиться відразу купити завод за 6-7 млрд, - по воді вилами писано. Та й сам Міттал за такий дорогоцінний камінь у його металургійній короні буде боротися до останнього.

Довідка ЕП

 ВАТ "Арселормиттал-Кривой Ріг" (до 2006 року - "Криворіжсталь") - найбільший виробник сталевого прокату в Україні. У 2007 році виплавив 7,2 млн т чавуни, 8,1 млн т стали, зробив 7,1 млн т товарного прокату. Виторг склав 18,8 млрд грн. 93,771% акцій підприємства володіє найбільша у світі сталеливарна компанія ArcelorMittal.

 ДМКД робить катану осьову заготівлю для залізничного транспорту, контактні рейки для метрополітену, сталеві кулі, що мелють, і трубні заготівлі. За попередніми даними, у 2007 році комбінат виплавив 3,78 млн. т сталі, 3,45 млн т чавуна, зробив 3,18 млн т готові прокати, 5,06 млн. т агломерату. Чистий прибуток склав 538,24 млн. грн. Підприємство входить до "Індустріального союзю Донбасу" (ІСД) бізнесменів Віталія Гайдука і Сергія Тарути.

Реклама: