"Укрспецекспорт" продаватиме вила

"Укрспецекспорт" продаватиме вила

Середа, 3 вересня 2008, 14:00 -
Держпідприємство "Укрспецекспорт", за неофіційними даними, продає всього п’яту частину експортованої з України зброї. Але надлишкові радянські запаси закінчуються, а на розробку нових традиційно немає коштів.

В усі часи торгівля зброєю була одним з найвигідніших бізнесів. Дуже часто тільки заради оборудок з танками, літаками та мечами організовувалися великі війни. І сьогодні невелика група людей тримає весь світ перед страхом нових воєн просто заради прибутку. І, як не дивно, в цій боротьбі за місце під немирним сонцем не останню нішу займає наша мирна Україна.

У нас функціонує спеціалізована державна структура "Укрспецекспорт", уповноважена продавати зброю за кордон. Підприємство продовжує інвестувати зароблені гроші в найперспективніші напрацювання вітчизняних дослідних інститутів та конструкторських бюро. На нинішньому етапі це розробка принципово нового уніфікованого бойового модуля для бронетехніки, а також нових високоточних засобів ураження.

Танк у Чаді дир-дир-дир, ми за мир!

Ми звикли до того, що Україна - мирна держава, і що на нас ніхто не нападає, терактів у нас не буває. Таким чином, Україна в порівняні з тими же Штатами, Британією чи Росією виглядає раєм на землі. Але в той самий час наша держава експортує зброю в більш ніж 50 країн світу. І не виключено, що ми вже встигли комусь наступити на горло.

За даними Стокгольмського міжнародного інституту досліджень проблем миру (SIPRI), 2007 року Україна вп'ятеро скоротила експорт зброї на світовий ринок: до 109 млн. дол. І якщо 2006 року Україні з показником 560 млн. дол. вдалося вийти на шосте місце серед найбільших експортерів зброї, то тепер у світовому рейтингу ми опустились на 16-ий рядок.

Щоправда, за сукупним обсягом продажів зброї за минулі 5 років, Україна входить до десятки й займає 2% світового ринку озброєнь.

Вітчизняні експерти критично оцінюють результати дослідження Стокгольмського інституту. "За нашими власними даними, обсяги торгівлі українською зброєю не тільки не зменшуються, а навіть навпаки зростають: у середньому на 10-15% з року в рік", - переконаний експерт Центру досліджень армії, конверсії й роззброєння Михайло Самусь.

За його даними, обсяги зовнішніх продаж озброєнь у кілька разів вищі за цифру, що її оприлюднив SIPRI. Це може пояснюватися й тим, що SIPRI не надає інформації про продаж малої стрілецької зброї.

Водночас, за даними "Укрспецекспорту", 2007 року Україна збільшила експорт продукції й послуг вітчизняного ОПК майже на 20%. "Стала помітною тенденція постійного збільшення частки високотехнологічної продукції і зменшення частки залишкового озброєння з арсеналів Міністерства оборони (не більше 8 - 10%). Це означає, що вітчизняний оборонно-промисловий комплекс став на інноваційний шлях розвитку, його продукція конкурентноздатна", - говориться в офіційній заяві компанії.

Часто можна почути заяви політиків про те, що офіційна цифра занижена, а реальна, яка враховує, скажімо, контрабанду, - мало не в п'ять разів більша.

Формально "Укрспецекспорт" працює в жорстких регуляторних рамках. Нагляд Ради з нацбезпеки та оборони, комітету з ВТС і експортного контролю, Держекспортконтролю та МЗС ніби унеможливлює будь-які самостійні кроки держкомпанії, не кажучи про нелегальні поставки.

А ще оборонний експорт України регламентується не менш жорсткими міжнародними рамками: наша країна є учасником абсолютно всіх міжнародних режимів із контролю за переміщенням зброї та іншої непевної продукції.

Основними покупцями української зброї сьогодні залишаються Китай, Ірак і Азербайджан. За даними експертів SIPRI, Україна постачає до цих країн переважно бойові машини і ракети. Минулого року Україна зайшла на нові ринки Кенії, Чаду, Таїланду.

Але, за інформацією західних експертів, у 2007 році Україна розгубила багатьох партнерів. Від послуг українського ВПК відмовились не лише деякі країни НАТО, а навіть африканські держави, які перестали купувати нашу військово-транспортну авіацію.

Офіційно на ринок Південно-Східної Азії припадає не менше 28% об'ємів експорту, на ринок Близького Сходу і Північної Африки - не менше 18%, на весь ринок СНД (без РФ) - близько 14%, на ринок Африки - близько 12%. 6% складають поставки країнам Європи, Латинської Америки і США.

Ринком номер один для України залишається Росія (не менше 22% українського експорту зброї). Але взятий Росією курс на зменшення залежності від наших поставок у ряді перспективних військово-промислових проектів змушує шукати альтернативні ринки збуту.

Хто "Кольчуг" закупить пачку...

Найуспішнішим на сьогодні є продаж високоточних засобів ураження, засобів протидії високоточній зброї, легкої бронетехніки, засобів радіолокації і ППО, радіоелектронних озброєнь, спеціальної автомобільної техніки, а також комплектуючих бойової авіатехніки, військово-морської техніки.

Всі російські вертольоти оснащені українськими авіаційними двигунами, в основному виготовленими на запорізькому заводі "Мотор Січ", а на винищувачах встановлені українські ракети. Послугою, що на сьогодні користується найбільшим попитом, стала модернізація бойової авіатехніки і надання спеціальних космічних послуг.

З головним російським спецекспортером, ФДУП "Рособоронекспорт", "Укрспецекспорт" має намір створити спільне підприємство з модернізації зенітно-ракетних систем С-300 та ЗРК "Бук", спрямованої на підвищення бойових можливостей ЗСУ.

Не менше чверті обсягів експорту становлять послуги з ремонту та модернізації озброєнь і військової техніки. Україна має розгалужену ремонтну інфраструктуру, і на ці специфічні послуги існує підвищений попит.

Українськими військовими науковцями був створений бронетранспортер з новими рішеннями в області бойових модулів - БРТ 3Е-1 з бойовим модулем "Штурм".

Окрема спеціалізація України - це тренажери для бронетехніки, бойових літаків, вертольотів, а також радари та системи виявлення різного призначення. Наприклад, славнозвісний пересувний радар на базі вантажівки КрАЗ - "Кольчуга", якій донині немає аналогів у світі.

Сьогодні в розробках і виробництві бере участь близько трьох десятків недержавних підприємств. Деякі з них - учасники державного оборонного замовлення. В цілому проникнення в ОПК приватних структур вигідне державі, адже вони наповнюють його коштами.

"Укрспецекспорт" найтісніше взаємодіє з розробником міліметрової радіолокації ХК "Укрспецтехніка", творцем станції оптико-електронного придушення ракет НВФ "Адрон", розробником тренажерів концерном МАТС і низкою інших фірм.

Перед горезвісним серпневим конфліктом у Грузії Україна поставляла туди майже тільки оборонну техніку або системи виявлення, зокрема, комплекси ППО ЗРК "Бук" і ЗРК "Оса-АКМ", станції пасивної радіоелектронної розвідки "Кольчуга-М", РЛС 36Д6-М, учбові літаки L-39, вертольоти підтримки Мі-24, а також партії автомобілів "КрАЗ-6510" і запасні частини до військової техніки.

"Портфель замовлень від Грузії складає приблизно 6% від портфелю замовлень Росії", - зазначає гендиректор ДК "Укрспецекспорт" Сергій Бондарчук.

А далі - повне запустіння

"Укрспецекспорт" має широкий пакет замовлень, який дозволяє розраховувати, що обсяг військово-технічної співпраці на 2008 і 2009 роки стане не нижчим за торішні досягнення.

"Україна демонструє цілу лінійку високоточних озброєнь, які включають як засоби ураження (тандемні постріли), так і системи захисту (захисні комплекси прикриття об'єктів від високоточної зброї; системи протидії високоточній зброї, що встановлюються на вертольоти; системи активного й динамічного захисту бронетехніки). До цих українських новинок посилився інтерес з боку країн НАТО", - хвалиться Сергій Бондарчук.

У деяких українських експертів подібні заяви просто викликають сміх. "Потенційні покупці зброї дуже часто відмовляються від покупки, якщо вона не стоїть на озброєнні держави продавця, вони йому просто не довіряють. У деяких державах, таких як Індія, ця норма зафіксована на законодавчому рівні", - говорить експерт військових програм Центру Разумкова Олексій Мельник.

"Україні потрібен внутрішній ринок військової продукції, потрібні чіткі правила гри для іноземних і приватних інвесторів, необхідна оперативна адаптація нормативно-правової бази до реалій, той-таки закон про військово-технічне співробітництво, про офсетні угоди. І, звісно, політичний лобізм на конкретних ринках", - зазначає Сергій Бондарчук.

А тут уже вилазить старе добре недофінансування важливих сфер державної безпеки. "В Україні є надлишкові запаси радянської зброї, які можна продавати або модернізувати і знову-таки продавати, але покупців на цю зброю знайти все важче. А нових зразків у нас виробляється недостатньо через брак, перш за все, державного замовлення на переозброєння власних Збройних сил", - скаржиться Олексій Мельник.

За словами голови "Укрспецекспорту", в ухваленій урядом державній програмі розвитку військово-промислового комплексу до 2013 року передбачено щорічне фінансування розміром 50 млн. гривень. "Цього вистачить лише на те, щоб поміняти лампочки на підприємствах. За таких умов через певний час на наших парадах буде брати участь кіннота з луками", - зазначає Бондарчук.

Вітчизняні Збройні сили, на його думку, повинні щорічно отримувати на модернізацію й закупівлю новітніх озброєнь і зразків техніки як мінімум 3-5 млрд. гривень, або вдесятеро більше, ніж наразі офіційно заробляють.

Отож, для утримання позицій на світовому ринку озброєнь Україні слід зв'язати воєдино інтереси вітчизняного оборонно-промислового комплексу та національних Збройних Сил. Інакше ми й далі будемо втрачати позиції на світовому ринку. А не виробляючи майже нічого, скоро знову перейдемо до продажу стратегічних вил, кіс, високотехнічних шабель і булав.

Довідка ЕП

Згідно з докладом експертів SIPRI, найбільшим експортером зброї 2007 року, як і раніше, є США, які заробили 7,5 млрд. дол., на другому місці - Росія, яка скоротила обсяги постачань озброєнь на третину і минулого року продала зброї на 4,6 млрд. дол. Російські експерти пояснюють, що причиною такого різкого спаду стало зменшення попиту з боку китайців.

З моменту розпаду СРСР Китай залишався основним покупцем російського озброєння. І 2006 року на частку Китаю припадало 54% поставок з Росії. 2007 китайці скоротили закупівлі майже вдвічі. В результаті за підсумками минулого року Китай скотився на третє місце в рейтингу найбільших імпортерів зброї, витративши $1,4 млрд.

Лідерами із закупівель зброї стали Греція і Південна Корея. Вони витратили на військові цілі відповідно 2 і 1,8 млрд. дол. Експерт SIPRI Пол Холтон пояснює, що ці країни активно займаються модернізацією свого військового комплексу.

Чимало конкурентів для України з'явилося у зв'язку з розширенням НАТО. Завдяки членству в альянсі країни Центральної та Східної Європи отримали доступ до технологій. Ще частина конкурентів - це гравці, які динамічно розвиваються, і ще десяток років тому почали скуповувати технології й розвивати науку. Сьогодні такі країни, як ПАР, Китай, а в перспективі - Індія та Пакистан, починають активно торгувати.


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!