Від антиінфляційних заходів першими "впадуть" будівельники?

Від антиінфляційних заходів першими "впадуть" будівельники?

Четвер, 24 квітня 2008, 09:57 -
В Україні не вистачає гривні. Банки дають одне одному кредити під давно небачені відсотки - до 45% overnight на міжбанку, НБУ також підвищив із понеділка ставки рефінансування overnight, а з 30 вересня планує підняти і облікову ставку - з 10-ти до 12%.

Причина - антиінфляційні заходи Кабінету Міністрів та Нацбанку, зокрема - стерилізація гривні, її накопичення на рахунках Держказначейства.

За словами учасників фондового ринку, які звернулися з відкритим листом до президента, уряду та Нацбанку, подорожчання кредитів призводить до сповільнення економічного зростання, а також може спричинити серію технічних дефолтів найбільших емітентів країни.

"Неправильним є основний діагноз того, що відбувалося з літа минулого року. Стверджується, що у нас "перегрів" економіки, а насправді - "перегрів" попиту. Такі речі треба лікувати по-різному", - вважає радник міністра економіки Сергій Яременко. У нашій ситуації, за його словами, в усьому світі облікову ставку, навпаки, знижують, і роблять більш доступними кредити.

На міжнародний досвід посилається і Світовий банк, який давно радив українському Нацбанку провадити жорсткішу монетарну політику, і нині заявив про підтримку його дій.

За словами Яременка, попит в Україні залишається високим, адже соціальні виплати тільки нарощуються, тому зменшення грошової маси торкається тільки реальної економіки.

Схожу політику ті самі посадовці провадили 2005 року, але на той час наслідки були набагато меншими, адже і фондовий, і банківський сектор були не настільки розвинуті. Тому відбулися лише сплеск інфляції і сповільнення економіки. Зараз наслідки можуть бути суттєвішими.

Схема можливих дефолтів проста: власники облігацій, випущених українськими компаніями, вже усвідомили, що очікувати ставки по купону 14%, яка була досі поширена в Україні, немає сенсу - вигідніше ці гроші використати у міжбанківських торгах. Тому вони вже почали пропонувати емітентам підвищити ставки щонайменше до 18% або негайно виплатити кошти по оферті.

Кілька таких пропозицій, за словами директора компанії "КапіталТраст Сек'юрітіз" Максима Корсака, вже було озвучено останніми днями.

Оскільки підприємства залучали кошти, в основному, під модернізацію виробництва, негайні виплати можуть призвести до майже повної втрати обігових коштів. Тому компанії змушені будуть оголосити технічні дефолти.

Услід за виробничою сферою криза настане і у тримачів облігацій - страхових компаній, недержавних пенсійних фондів та компаній із управління активами. Банки в таких умовах погоджуються видати кредити тільки на 1-3 місяці - термін, вигідний тільки для операцій імпорту, але не для кредитів під виробництво. І це, знову ж таки, витісняє з ринку вітчизняних виробників.

Якщо ставки продовжать зростати до літа - першими, за словами експертів, підуть за цим сценарієм будівельні компанії, які двічі залежать від кредитів. Адже вони позичають самі, і їхні споживачі також беруть кредити на купівлю житла. Транспортна галузь за результатами першого півріччя також може мати проблеми. А ще - різко зменшаться кредитні портфелі банків, і погіршиться їхня якість.

Мартін Райзер, старший економічний радник Світового банку в Україні, погоджується, що певною мірою такий ефект буде, гроші стануть дорожчими, ніж раніше, але те ж саме відбувається і на міжнародному ринку. Отже, причина цьому - не лише дії Національного банку. Поки що ж в Україні більше грошей, ніж товарів. "Це не так уже й погано в перспективі боротьби з інфляцією, адже це зменшить кредитне зростання. Це економічний закон - якщо темпи зростання пропозиції грошей уповільнюються, то на середньостроковій перспективі зменшується інфляція", - заявив Райзер.

Нацбанк обґрунтовує підвищення облікової ставки тим, що вона повинна бути на рівні або вище інфляції. За словами Яременка, такий підхід - не правильний. НБУ - не комерційна структура, і він не повинен заробляти на економічній ситуації. За оцінками експерта, ставка НБУ в гривні має сягати 5-7%, або хоча б до 10%, як то було до кризи.

І головне, що така політика, на думку учасників фондового ринку, не поліпшить інфляційної ситуації. Адже попит залишиться високим, а підприємства змушені будуть повертати собі хоча би частину коштів, утрачених через високі відсотки, шляхом підвищення цін.

За даними Яременка, аграрні підприємства останнім часом також недопозичили коштів, відповідно - недосіяли, недообробили землю. Таким чином, може не відбутися очікуваного зниження інфляції внаслідок гарного урожаю, для якого є всі кліматичні умови.

Так само, згідно із заявою фінансистів, лише погіршить інфляцію валютна політика Нацбанку. "2,5 року НБУ жорстко прив'язував гривню до долара. І тепер, коли цим треба скористатися, він іде з ринку і дає посили щодо ревальвації", - говорить Яременко.

Експортери в такому випадку намагаються очікувані можливі втрати відбити за рахунок збільшення цін на внутрішньому ринку, що теж призводить до інфляції.

Цікаво, що ревальвація також схвалюється Світовим банком, який уже давно радив урядовцям відпустити гривню і тримати стабільним не курс, а показник інфляції.

Гравці фондового ринку зізналися, що не вважають інфляцію негативним явищем, адже це дозволить національному виробнику отримати інфляційну надбавку. Натомість, СБ більше цікавлять інтереси іноземних компаній, а не доля місцевих підприємств на місцевому ринку. Що з того вийде - чекати недовго, адже, за прогнозами вітчизняних фінансистів, зупинка інфляції через колапс економіки почнеться вже улітку.


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!