Грошей на кредити більше немає

Грошей на кредити більше немає

Середа, 13 лютого 2008, 13:07 -
13 лютого вступає в дію постанова Національного банку (НБУ) № 458, яка суттєво вплине на кредитну діяльність вітчизняних банків. Нібито незначні зміни у вимогах до капіталу комерційних банків фактично покладуть край "великому кредитуванню": купити квартири, будинки, автомобілі у кредит відтепер стане значно складніше.

З іншого боку, нововведення доводять, що Нацбанк відіграє не останню роль в управлінні фінансовою системою України.  

Довідка: У постанові правління НБУ № 458 від 17.12.2007 йдеться про зміну розрахунку показника  адекватності регулятивного капіталу банків. Регулятивний капітал є своєрідною заставою, що забезпечує активні операції банків, зокрема кредитну діяльність. Для банківських установ видані ними кредити є активами, а прийняті депозити - пасивами. Показник адекватності регулятивного капіталу, у свою чергу, визначає співвідношення між активами та пасивами. Що нижчий цей показник, то більше кредитів може видавати банк.  

Якщо довгострокові активи (понад 1 рік) перевищують довгострокові пасиви, то таке перевищення враховується при розрахунку адекватності капіталу. При цьому використовується додатковий коефіцієнт 50%, що відповідно підвищує обсяг необхідного забезпечення. 

Протягом минулого року банківська система України стрімко розвивалася. Надприбутки цього сектора приваблювали закордонних гравців, тож 2007 року частка іноземного капіталу досягла 35% сукупного статутного капіталу банків України.  

Улюбленою справою банківських установ стало кредитування: немає нічого простішого, ніж брати гроші задешево ззовні та роздавати їх під шалені відсотки не надто вибагливим українцям. 

Ситуація змінилася через вибух кризи ліквідності на розвинутих фінансових ринках. Брак капіталу виник не лише в США та країнах Європи, а й у Росії. Там це пояснюється відтоком капіталу, великими податковими виплатами і погашенням позик. За даними Центробанку РФ, у січні відтік капіталів із країни становив 9 млрд дол., і ця тенденція може протривати до травня. 

На відміну від Росії, де на підтримку ліквідності банківської системи планують використати кошти пенсійного та стабілізаційного фондів, Національний банк України за існування схожої проблеми вводить у дію неоднозначну постанову, що може погіршити ситуацію. 

З одного боку, впровадженням жорсткіших норм забезпечення довгострокових банківських операцій наш Нацбанк досягає кількох позитивних результатів. Директор департаменту економічного аналізу та публікацій Міжнародного центру перспективних досліджень Олексій Блінов вважає, що НБУ стурбований фінансовим станом вітчизняних банків, а через це запроваджує додаткові норми резервування під кредити. "Нові норми мають на меті дві цілі: поліпшення фінансового стану банківської системи та обмеження інфляційного впливу", - каже Блінов. 

Окрім того, відбувається стимуляція переходу від валютного кредитування до гривневого, що в майбутньому зменшить чутливість банків до несприятливих коливань іноземних валют. Підвищується безпека вкладників. Звуження кредитної діяльності пригальмує ріст грошової маси, що позитивно позначиться на темпах інфляції. Деяке охолодження темпів росту економіки та банківських активів у цьому відношенні є сприятливим. 

Проте аналітики по-різному оцінюють уплив рішень НБУ на інфляцію. Існує думка, що внаслідок зменшення строковості кредитування та росту ставок за кредитами інфляція прискориться. Комерційні банки, до яких звернулися кореспонденти ЕП, відмовилися коментувати це питання.  

Серед негативу, що несе із собою постанова НБУ № 458, є й інші потенційні загрози. Зміни в розрахунках показника адекватності капіталу (див. довідку) означатимуть його підвищення для багатьох банків, а звідси й обмеження можливості надавати кредити. А за сучасних умов, беручи до уваги величезний обсяг уже виданих українськими банками кредитів та фінансову кризу на світових ринках, видавати позики стане набагато тяжче. 

Під великі обсяги вже виданих кредитів знайти забезпечення стає проблематичним. Довгострокові кредити потрібно забезпечувати довгостроковими ресурсами. Але терміни залучення депозитів не йдуть у порівняння з термінами більшості кредитів. За кордоном ресурси стали дорожчими, і надають їх тепер із меншою охотою. Знайти дешеві гроші стало практично неможливо. 

Великі банки, а особливо якщо вони мають частку іноземного капіталу, ще зможуть відшукати потрібні ресурси. За необхідності іноземні власники нададуть кошти, але вони вже не будуть такими дешевими та значними, як раніше.  

Щодо українських банків, то багато з них після спроб залучити ресурси з-за кордону будуть змушені випускати облігації під досить високі відсотки. Випуск банківських облігаційних позик є для банків звичною справою. Проте за нових умов цей інструмент фінансування діяльності для багатьох виявиться чи не єдиним джерелом довгострокових ресурсів. 

У низки банків норматив адекватності може виявитися на грані мінімальних вимог. У такому разі вони будуть змушені припинити довгострокове кредитування чи принаймі зменшити його строковість.  

Заступник голови правління АКБ "Укрсоцбанк" Вадим Березовик вважає, що банківська система України сьогодні стоїть перед загрозою припинення довгострокового кредитування взагалі. "Зупинка кредитування може бути у вигляді відмов у видачі кредитів, у жорсткості вимог до позичальників, підвищенні процентних ставок, посиленні вимог до застави", - каже він.  

На думку Березовика, для виконання зазначеної постанови необхідна зміна строків її введення.  "Такі постанови повинні надавати банківській системі певний строк для впровадження - півроку чи навіть рік, але не півтора місяці", - вважає він. 

Норматив адекватності капіталу зросте перш за все для банків, що активно займаються довгостроковим кредитуванням інвестиційних проектів, іпотекою, автокредитуванням. Споживче кредитування при цьому майже не постраждає, хоча воно є ризиковішим, ніж, наприклад, іпотека.  

Так, у "Дельта Банку" переконані, що норми Постанови НБУ № 458 на діяльність банку не вплинуть, оскільки він працює переважно зі споживчими кредитами. "Строк життя" таких кредитів зазвичай становить менше одного року. Крім того, основною валютою такого кредитування є гривня, тож адекватність регулятивного капіталу тут зміниться несуттєво. 

Прибутковість "кредитів на чайники", непрозорість ставок за ними, а тепер ще й ускладнення з іншими видами кредитування створюють для банків стимули сконцентруватись саме на цьому сегменті. Як відзначають аналітики, з приходом банків-нерезидентів прибуток будуть активніше виводити за кордон. Тож  українці продовжать субсидувати економіки інших країн, а банкіри і далі вивозитимуть рясні прибутки за кордон. 

Таким чином, постанова Нацбанку, що вступає сьогодні в дію, породжує питання про доцільність таких рішень за теперішніх умов. Через неї світова криза ліквідності ще швидше стане відчутною і в Україні. Хоча потреба у довгостроковому інвестуванні, особливо з боку підприємств, буде цього року як ніколи високою, отримати кредитні гроші стане значно складніше, а їх вартість буде вищою, ніж 2007 року. 

Що ж до банківської системи, то тут, у ліпшому разі, активні операції низки банків будуть зупинені. У гіршому - НБУ почне відбирати ліцензії та дістане право санації (примусового оздоровлення) банківських установ. З погляду впливу такого сценарію на імідж це майже рівнозначне банкрутству. А оскільки банки дуже залежать від свого іміджу, то банкрутство стане реальним - клієнти перестануть довіряти "скомпрометованим". 


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!