Без Фірташа, але з новим РосУкрЕнерго
Щоправда, прямі контракти зразка 2008 року матимуть свої особливості. Газпром і Нафтогаз не будуть контактувати напряму, а через… дві нові посередницькі компанії, якими замінять РосУкрЕнерго та УкрГазЕнерго. Єдина очевидна відмінність між "новими" і "старими" посередниками полягає в тому, що із газових схем усувають Дмитра Фірташа.
Непублічний бізнесмен, за даними відкритих джерел, контролює до 50% РосУкрЕнерго (ще половина належить Газпрому), а ця компанія, в свою чергу, виступає (разом із "Нафтогазом України") співзасновником СП "УкрГазЕнерго".
У нових посередницьких структурах, як повідомляють інформагентства, акції поділять порівну Газпром і "Нафтогаз України". Схема газопостачання нібито залишиться, як і за часів РосУкрЕнерго: до кордону з Україною газ постачатиме один посередник, на українській території реалізовуватиме інший. До речі, керівник Нафтогазу Олег Дубина після переговорів у Москві коротко повідомив, що РосУкрЕнерго ще певний час працюватиме. Як довго – має стати відомо сьогодні до вечора.
Питання про те, яким саме газом у майбутньому забезпечуватиметься наша держава, поки що теж лишається без відповіді. Як відомо, центральноазіатський газ удвічі дешевший за російський. Представники РосУкрЕнерго робили акцент на тому, що, закуповуючи газ різного походження і "усереднюючи" його ціну, вони можуть забезпечувати Україну найдешевшими в Європі енергоносіями.
Нагадаємо: минулого року, коли Туркменістан уже підвищив ціну на газ до 100 дол. за 1 тис. куб. м, РосУкрЕнерго продовжувало продавати його Києву по 90 доларів. Тобто не просто працювати собі у збиток, а ще й сплачувати власним коштом вартість транспортування газу до українського кордону. Представник комерційної компанії-посередника Андрій Кнутов пояснив таку дивовижу "довгостроковими планами з розвитку співробітництва".
Це дуже важливий момент із точки зору нинішніх домовленостей. Кнутов у спілкуванні з журналістами неодноразово наголошував, що його компанія уклала з українським урядом угоди про співпрацю на тривалий термін – як мінімум до 2011 року. Пізніше інші чиновники повідомляли й про триваліші контракти.
Чи здатна українська сторона відмовитися від виконання контрактних зобов’язань в односторонньому порядку, чи це призведе до судової тяганини, чи, може, Газпром уплине на підпорядковану йому структуру, щоб заміна посередника обійшлася без позовів до суду? Як очікується, до вихідних українські чиновники це все розкажуть, а тепер вони відмовляються від коментарів.
Ситуація справді заплутана. Ще напередодні візиту української делегації до Москви йшлося про усунення з ринку компанії "УкрГазЕнерго", повноваження якої з поставок газу промисловим споживачам нібито планували повернути Нафтогазу. Щодо поставок газу до кордону з Україною, то впливове лобі у Москві наполягало на поверненні цього бізнесу дочірній структурі Газпрому - компанії "Газекспорт".
Після арешту Семена Могилевича у Москві поширилися чутки, що нова російська влада максимально дистанціюється від будь-яких натяків на "брудні бізнесові зв’язки": РосУкрЕнерго мало стати своєрідною жертвою у цій грі. Проте, виходить, гра не така проста.