Хто проконтролює будівельників?

Хто проконтролює будівельників?

Вівторок, 11 грудня 2007, 08:25 -
За оцінками експертів, українське галузеве законодавство зараз перебуває на рівні 80-х років минулого століття, а сама галузь недостатньо врегульована. Державне управління часто має формальний характер. Через велику кількість учасників ринку, що фактично
Українська будівельна асоціація прагне саморегулювання ринку. Найближчим часом вона має намір передати в парламент проект закону, який передбачатиме створення саморегульованих організацій у будівельній галузі.

На думку фахівців, створення таких організацій сприятиме розвитку саморегулювання будівельної галузі й унеможливить афери на ринку та використання корупційних схем із боку держави. Введення механізмів саморегулювання дозволить підвищити керованість будівельною галуззю та ефективність її функціонування, вважають автори законопроекту.

За оцінками експертів, українське галузеве законодавство зараз перебуває на рівні 80-х років минулого століття, а сама галузь недостатньо врегульована. Державне управління часто має формальний характер. Через велику кількість учасників ринку, що фактично не здатні вести професійну діяльність на досить високому рівні, ліцензування стає годівничкою для чиновників або непотрібним бюрократичним бар’єром, який не відсіює недобросовісних гравців.

Об'єднання будівельних компаній є у багатьох європейських країнах. У листопаді цього року, коли прийняли відповідний закон, російські саморегульовані організації будівельних компаній дістали офіційний статус. В Україні таких організацій ще немає.

Будівельники хочуть самоконтролю

Українська будівельна асоціація пропонує змінити систему ліцензування. Причина – наявність на ринку великої кількості компаній. Близько 10% компаній, які є ліцензіатами, не мають ані достатніх ресурсів, ані кваліфікованого персоналу, щоби забезпечити якісне і вчасне виконання робіт. Часто-густо вони, користуючись певними домовленостями, виграють тендери на зведення якогось об’єкта, наймають субпідрядників (котрі, власне, і виконують роботи) і слугують винятково годівничкою для окремих осіб, які наразі допущені до прийняття рішень. Такий приклад ЕП вже описувала у статті "Деркач знову шукає помаранчевий шалик".

Із кожним днем на ринок приходить усе більше компаній. Органи державної влади видають ліцензії, але не здатні контролювати діяльність учасників ринку. З'являється також чимало компаній-одноденок, створених для отримання земельних ділянок начебто для ведення будівництва, насправді – аби нажитися на перепродажу.

"Ми вважаємо: якщо компанія змогла якимось чином купити ліцензію, то повинна нести відповідальність за все те, що вона робить. Ми пропонуємо створити саморегульовані організації", - говорить юрист Української асоціації будівельників Лідія Борисенко.

За її словами, це має бути об'єднання професійних учасників – будівельних компаній. Саморегульованою можуть визнати організацію, у яку входить не менше 250 компаній із 6 регіонів України. Це дозволить уникнути монополізації ринку та унеможливить створення ситуації, коли одна компанія зможе контролювати інших. Організації розділять за видами діяльності.

Запровадження саморегулювання на ринку будівництва дозволить компаніям здійснювати взаємний контроль над діяльністю і нести відповідальність за якість матеріалів та виконаних робіт, контролювати одне одного й відповідати одне за одного.

Будівельники відберуть у влади повноваження

За словами Борисенко, законопроект передбачає передачу частини повноважень від державних органів до саморегульованих організацій. "Ми хочемо, щоб ці саморегульовані організації самі додатково розробляли стандарти, норми і вимоги до своїх учасників. Ці норми будуть не нижчими за ті, які зараз встановлені законодавством", - говорить вона. Організації будуть контролювати якість виготовлення продукції і споруджуваних об’єктів. Це один із принципових моментів.

За ідеєю, запровадження саморегулювання будівельного ринку обмежить доступ лише організаціям, які не відповідатимуть вимогам, наприклад тим, що не мають кваліфікованого персоналу. Туди зможуть вступати і великі, й малі компанії. "У СРО будуть чіткі вимоги, якщо компанія їх виконає, то вона ввійде в організацію. Якихось захмарних вимог (наприклад наявності півмільйона працівників, щоб відсікти дрібні компанії), там не буде. У жодному разі", - запевняє Борисенко. Конкретні ж вимоги до компаній і до СРО пропишуть у підзаконних актах.

Згідно із законопроектом, об'єднання не тільки захищатимуть інтереси своїх членів у органах влади, судах та інших інстанціях, але й братимуть участь у розробці законопроектів, будівельних норм, правил і стандартів, контролюватимуть дотримання законодавства своїми членами і каратимуть порушників.

Вони також займатимуться розробкою та контролем над дотриманням правил і стандартів у будівельній галузі. Хотілося би відзначити, що об'єднання будівельних компаній матимуть право, відповідно до встановлених кваліфікаційних вимог, розробляти навчальні програми і плани та, за дозволом уповноваженого центрального органу виконавчої влади, за наявності ресурсів здійснювати навчання, підвищення кваліфікації, підготовку та перепідготовку керівників і фахівців суб’єктів господарювання будівельної галузі.

До того ж, вони вирішуватимуть спори між членами організації або за участі своїх членів, розроблятимуть і впроваджуватимуть заходи для захисту прав споживачів товарів чи робіт своїх членів.

Міністерство регіонального розвитку і будівництва готове поділитися частиною своїх повноважень і відповідальності. Згідно з повідомленням прес-служби, міністр Володимир Яцуба підтримує саморегулювання в будівельній галузі. На його думку, саме ті організації, які безпосередньо працюють на будівельному ринку, найкраще відчувають клімат цього ринку і знають, що потрібно для його розвитку.

"Це, свого роду, саморегулювання будіндустрії, коли професійні гравці цього ринку контролюватимуть одне одного в питаннях якості та безпеки матеріалів, що вони виробляють і з яких потім споруджуватимуть об’єкти. Такий механізм сприятиме професійному росту виробників. Це перше, і друге – асоціація нестиме відповідальність за якість та безпечність вироблених будматеріалів, а отже випадкових виробників, у яких є бажання за будь-яку ціну нажитися, у її складі не буде", - цитує прес-служба слова міністра.

На думку Яцуби, йдеться про механізм, що має високий ступінь самоналагодження i саморегулювання, чого бракує бюрократичним системам централізованого управління. Це сприятиме усуненню постійного контролю i, здебільшого некомпетентного, втручання у господарську дiяльнiсть виробників будматеріалів та самих будівельників.

"Сьогодні попит на житло, переважно на доступне житло, породжує потребу у збiльшенні вітчизняного виробництва i реалiзацiї будівельних матеріалів високої якостi з метою забезпечити власну конкурентоспроможність за їхньої помірної вартості. Вирішити таке питання без допомоги самих виробників та будівельників держава безсила", - підкреслює міністр. Він додає, що при запровадженні механізму саморегулювання має бути зовнiшнє регулювання з боку держави (шляхом розробки системи нормативiв i забезпечення об'єктивної оцiнки кiлькостi та якостi роботи будівельників і виробників, а також їх стимулювання).

За безпеку і якість доплатить споживач

Поки що залишається чимало нерозв’язаних питань. Зокрема, державне ліцензування забезпечує уніфікований підхід до всіх компаній. Як його узгодити з різними підходами галузевих об'єднань у формуванні вимог до своїх членів?

Окрім того, залишається нез’ясованим визначення розміру компенсаційних фондів і порядку виплат. Цю проблему можна вирішити у процесі доопрацювання законопроекту й розробки проектів відповідних нормативних актів, прописавши механізми створення фонду і порядок використання коштів. Навряд чи коштів компенсаційних фондів буде достатньо, щоби покрити збитки пайовикам у разі великої аварії чи катастрофи. До того ж, створення саморегульованих організацій ускладнить процедуру оскарження: у разі виникнення претензій замовникам доведеться висувати претензії спершу до самої компанії, а потім ще й до СРО.

Зрештою, за якість матеріалів, робіт і послуг доведеться платити споживачеві. Зважаючи на те, що кожне підприємство може входити до кількох таких організацій, відповідно до видів діяльності, компанії доведеться платити внески у компенсаційних фонд кожної з організацій, членом якої вона є, що аж ніяк не сприятиме здешевшанню будівництва.

На думку маркетолога-аналітика компанії Real Estate Solutions Олександри Прохорової, прийняття законопроекту про саморегульовані організації у будівельній галузі справді здатне унеможливити використання корупційних схем, але якщо до складу організацій ввійдуть представники адміністрацій, які, наприклад, прийматимуть рішення щодо ліцензування і видачі дозволів на використання земельних ділянок, оперативно реагуватимуть на інші питання.

Щоби створення саморегульованих організацій не призвело до негативних наслідків, потрібна детальна проробка законопроекту на всіх його стадіях. Зокрема, необхідно на законодавчому рівні передбачити систему, яка зробить нереальними тіньові схеми і змови компаній. До того ж, треба забезпечити відкритість інформації для всіх зацікавлених сторін, а також для засобів масової інформації. Для цього, на думку аналітика, слід передбачити систему максимально прозорої і досить суворої звітності, а також унеможливити переведення коштів компенсаційного фонду, сформованих за рахунок його членів, на рахунки тих, хто купує земельні ділянки. Лобіювання інтересів окремих компаній буде вирішуватися шляхом максимальної відкритості інформації для зацікавлених осіб.

Наразі УАБ разом із народними депутатами ще доопрацьовує законопроект. Зокрема, розглядаються пропозиції щодо розширення певних статей, встановлення суворішого контролю, тому поки що ніхто не береться прогнозувати, коли український будівельний ринок зможе стати самоконтрольованим і гарантовано якісним.

Адже якість – особливо якість прийняття рішень – зараз найактуальніша проблема.

Так, поки писалася стаття, до ЕП надійшов лист, у котрому стверджують, що група компаній FIM, яка працює на ринку нерухомості України, має намір не тільки звести нове, але і зруйнувати наявне. Тобто побудувати елітний житловий будинок із офісними приміщеннями та вбудованою автостоянкою на вул. Мечникова, 7-б на ділянці, розташованій на крутому схилі неподалік від магазину "Киянка" та Жовтневої лікарні, що є зоною підвищеного ризику. Хоча забудовники обіцяють спорудити нову підпірну стіну, жителі будинку № 14 на провулку Івана Мар′яненка побоюються, що обіцянки не врятують від руйнування їхній будинок, і в разі будівництва його очікує така ж доля, як і сусіднього, поруч із яким розгорнула свою діяльність компанія "Альтіс-холдинг". І таких прикладів безліч.

Залишається сподіватися, що новий закон врахує й такі ситуації, коли свою явну неспроможність демонструє місцева влада.