Неглибоке занурення Мінпаливенерго

Неглибоке занурення Мінпаливенерго

Понеділок, 21 травня 2007, 11:12 -
Ставка на українські компанії вимагає внесення істотних змін у фіскальну політику держави щодо нафтогазовидобувної галузі. Збільшення податкового навантаження за останні роки вже призвело до негативних наслідків.
Мінпаливенерго пропонує уряду в пошуках джерел енергетичної безпеки держави звернутися до морського шельфу. Міністерство вже розіслало на погодження проекти концепції та програми розвитку видобутку вуглеводнів на шельфі Чорного та Азовського морів на 2007-2015 роки і розраховує, що влітку документи буде схвалено. Але без зміни фіскальної політики ці плани навряд чи здійсняться.

"Ми розробили програму, яка дозволить нам через 4-5 років отримати додатково від 7 до 10 млрд. куб. м. природного газу у цьому регіоні", – повідомив міністр палива та енергетики Юрій Бойко. За даними Мінпаливенерго, у підсумку до 2015 року на шельфі планується відкрити 13 нових родовищ нафти, газу чи газоконденсату. Тобто їхня кількість збільшиться майже удвічі.

У 2015 р. об'єми видобутку газу на морському шельфі планується збільшити до 6,5 млрд. куб. м на рік, газового конденсату – до 700 тис. т, нафти – до 3,56 млн. т. Це буде значний приріст, точно – у рази.

Важко сперечатися з тим, що ресурсна база вуглеводнів українського сектора акваторій Чорного і Азовського морів дійсно велика. Початкові сумарні ресурси, що можуть бути видобуті тут, затверджені в обсязі 1 531,9 млн. т умовного палива. Зокрема, північно-західний шельф Чорного моря має 604,1 млн. т умовного палива, континентальний схил і глибоководна западина Чорного моря – 346 млн. т; Прикерченський шельф Чорного моря – 257 млн. т, акваторія Азовського моря – 324,8 млн. т.

Розвідані запаси вуглеводневої сировини на морському шельфі складають лише 4%, тоді як на суші цей показник досяг 70%. На акваторіях зосереджено близько 30% сумарних ресурсів вуглеводнів України.

Зрозуміло, що на реалізацію цих планів необхідні мільярди. Де Мінпаливенерго шукатиме джерела інвестицій – поки що не озвучується. Відомо лише, що у 2007 р. для освоєння нових морських родовищ необхідно додатково 72 млн. грн. Але раніше "Чорноморнафтогаз" заявляв, що на 2007-2016 рр. йому потрібно 8,9 млрд грн на розробку Одеського та Безіменного газових родовищ, нафтової площі Суботина та газоносної площі Палласа. Дефіцит фінансів на цей час не дозволяє облаштувати вже існуючі родовища, не говорячи вже про пошук нових.

'Інвестиційні
Інвестиційні проекти "Чорноморнафтогазу"

Тому питання щодо пошуку інвестицій для українських компаній стає першочерговим. Адже планується, що на глибинах до 100 м розробку і видобуток вуглеводнів вестимуть саме вітчизняні фірми. Участь іноземців доцільна для дорогих і складних робіт на великих глибинах, де у своїх немає досвіду.

Ставка на українські компанії вимагає внесення істотних змін у фіскальну політику держави щодо нафтогазовидобувної галузі. Збільшення податкового навантаження за останні роки вже призвело до негативних наслідків.

Так, найбільша українська нафтовидобувна компанія ВАТ "Укрнафта" скоротила чистий прибуток у 1 кварталі 2007р. порівняно з відповідним періодом 2006 р. на 82,5% – до 165,6 млн. грн., чистий дохід після виплати податків з доходу – на 31% – до 1403,3 млн. грн. Але сплата податків збільшилася на 52,4% – до 1117,9 млн. грн.

ДАТ "Чорноморнафтогаз" в 1 кварталі 2007 р. знизив чистий прибуток на 98,1% – до 1,097 млн. грн., хоча дохід від реалізації продукції виріс з 194,623 до 291,222 млн. грн. Зменшення прибутку компаній означає скорочення можливостей інвестування у розвиток вуглеводної бази.

Для того, щоб програма стала робочим документом, потрібно зробити ряд кроків.

Зокрема, потрібно скоригувати інвестиційні плани НАК "Нафтогаз України" щодо інвестування у родовища за кордоном, щоб не розпорошувати ресурси та спрямувати їх туди, де вони даватимуть найбільшу віддачу. Адже видобувати дорогий газ чи нафту на власному шельфі може виявитися менш вигідною порівняно з розробкою вже існуючих площ на суходолі, наприклад, у Росії чи Єгипті.

Програма розробки шельфу також матиме наслідком зміни у Енергетичній стратегії до 2030 року. Зокрема, стратегія передбачає, що у 2015 році в країні видобуватиметься 5,3 млн. т нафти з конденсатом. Але в проекті концепції розвитку шельфу стверджується, що у 2015 році "на морі" держава отримає 4,3 млн. т нафти з конденсатом. Тоді видобуток на суші має впасти за 8 років до 1 млн. т з нинішніх 4 млн. т, що малоймовірно.

Довідково:

На цей час на морському шельфі відкрито 14 родовищ. У томі числі у межах північно-західного шельфу Чорного моря є 8 газових і газоконденсатних родовищ: Голіцинське, Південно-Голіцинське, Штормове, Архангельське, Шмідта, Кримське, Одеське, Безіменне. У розробці знаходиться три родовища: Голіцинське, Штормове і Архангельське. Решта – в режимі очікування.

В Азовському морі в межах українського сектора відкрито 6 газових родовищ: Стрілецьке, Морське, Північно-Керченське, Північно-Казантипське, Східно-Казантипське і Північно-Булганакське. Розробляються Стрілецьке, Східно-Казантипське і Північно-Булганакське родовища.

На даний час на українському шельфі веде роботи лише ДАТ "Чорноморнафтогаз", в тому числі за участю ДК "Укргазвидобування". Підприємство експлуатує 4 родовища на шельфі (Голіцинське, Штормове, Архангельське в Чорному морі і Стрілецьке в Азовському) і 3 родовища на суші. При цьому у 2006 р. "Чорноморнафтогаз" збільшив видобуток газу на 1,8% до 1,3 млрд куб. м.


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!