Чи чекати Україні на нові обхідні труби?

Чи чекати Україні на нові обхідні труби?

Середа, 16 травня 2007, 18:20 -
Днями голова уряду РФ Михайло Фрадков підписав розпорядження про внесення до статутного капіталу АК "Транснефть" 100% акцій АК "Транснефтепродукт". Здавалося б, до чого тут Україна? І дійсно, більшість вітчизняних експертів вважають це суто російською спр
Днями голова уряду РФ Михайло Фрадков підписав розпорядження про внесення до статутного капіталу АК "Транснефть" 100% акцій АК "Транснефтепродукт". Здавалося б, до чого тут Україна? І дійсно, більшість вітчизняних експертів вважають це суто російською справою, яка України не стосується. Але ж спробуємо з ними не погодитися.

"Транснефтепродукт" є однією з найбільших у світі й єдиною в Росії компанією, що транспортує світлі нафтопродукти від 16 нафтопереробних заводів (серед них: 14 НПЗ на території Росії та 2 на території Білорусі) у різні регіони Росії, України, Білорусії, Латвії, Казахстану та в інші країни системою магістральних нафтопродуктопроводів. Їхня довжина сягає 19161 км, з яких українською територією пролягає 1435 км. В Україні діє дочірнє підприємство "ПрикарпатЗападтранс", що входить до підрозділу "Транснефтепродукта"  ВАТ "Юго-Западтранснефтепродукт".

За останні роки в України не пов'язано жодних проблем з "Транснефтепродуктом". Певні проблеми із українською місцевою владою у цієї компанії були лише у середині 90-х років через екологічні питання, коли внаслідок крадіжок нафтопродуктів з труби частина їх потрапляла на ґрунт.

Натомість "Транснефть" має складні відносини з Україною. У 2001 році компанія запускає обхідний нафтопровід "Суходольна - Родіонівська", через що "Укртранснафта" втрачає 26 млн. тонн транзитної нафти. "Транснефть" і досі не зацікавлена у проведенні експерименту з послідовного транспортування російської та каспійської нафти системою "Дружба", який потрібний для пуску трубопроводу "Одеса-Броди" у прямому напрямку.

У 2004 р. "Транснефть" стає єдиним оператором постачання в Україну російської нафти, що знизило комерційні можливості "Укртранснафти", яка раніш могла самостійно визначати політику у використанні українських трубопроводів російськими нафтовими компаніями.

Не краща репутація "Транснефти" і в інших пострадянських країнах. Російський монополіст з транспортування нафти нещодавно встиг зіпсувати стосунки із Білоруссю, лякаючи її обхідним нафтогоном. Через припинення постачання "Транснефтью" нафти на литовський Мажейкяйський НПЗ, який замість росіян продали полякам, Литва погрожує блокувати переговори щодо нової угоди про співробітництво між Росією та ЄС.

В України такі гучні скандали ще попереду. Навряд чи "Транснефти" подобаються проголошені плани України щодо постачання нафти на білоруські і литовський нафтопереробні підприємства з використанням системи "Одеса-Броди", а згодом і в інші країни ЄС. Можлива конкуренція між "Укртранснафтою" та "Транснефтью" щодо транспортування казахстанської нафти. Адже російська монополія є учасником проекту нафтогону "Бургас-Александруполіс" в обхід проливу Босфор, який може відтягнути на себе обсяги сировини з Каспію, які могли б постачатися по "Одеса-Броди", про що вже писала "ЕП".

Тому посилення "Транснефти" за рахунок "Транснефтепродукта" може створити Україні додаткові проблеми. У випадку корпоративного конфлікту з українською стороною російська компанія матиме додаткові важелі впливу у вигляді регулювання постачання на український ринок нафтопродуктів. І якщо у 2005 році у розпал конфлікту уряду з російськими нафтовими компаніями "з технічних причин" припинялося постачання нафти з Росії для одного з українських НПЗ, то не можна виключати в майбутньому такі збої і на нафтопродуктопроводах, по яких до України постачається імпортне пальне. Після забутої теми обхідних нафтопроводів можуть з’явитися прожекти нафтопродуктопроводів в обхід України.

"Транснефть" виступає за скорочення експорту російської нафти на користь нафтопродуктів. Тому отримання додаткового бізнесу з транспортування нафтопродуктів може заохочувати компанію скорочувати транзит нафти по окремих напрямках, у тому числі через Україну.

Відтак компанія тепер впроваджуватиме державницьку політику щодо стимулювання російських нафтових компаній переробляти нафту у Росії. При цьому збитки "Транснефти" компенсуватимуться за рахунок збільшення транзиту нафтопродуктів.

В "Транснефти" запевняють: якщо злиття компаній і матиме якийсь ефект для України, то лише позитивний. Саме таку думку висловлює віце-президент ВАТ "Транснефть" Сергій Григорьєв. Хоча він сам зізнається, що у "Транснефти" лише починають розбиратися з бізнесом, пов’язаним з транспортуванням нафтопродуктів. До того ж для завершення об’єднання компаній потрібен певний час. Поки що Сергій Григорьєв вважає, що про жодні обхідні (повз терена України) нафтопродуктопроводи не йдеться. "Якщо їх не було, то навряд чи вони з’являться після злиття",  переконує він.

Втім, оскільки в компанії процес злиття ще не завершений, заспокоюватися зарано.


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!