Чи збідніють українці від політичної кризи?

Чи збідніють українці від політичної кризи?

Середа, 4 квітня 2007, 15:59 -
Після підписання указу президента про розпуск Верховної Ради багатьох людей турбує питання, як це може відобразитись на їхніх гаманцях. Причому це хвилює усіх громадян, в незалежності від політичних уподобань. Одна з найперших ознак політичних проблем в У
Після підписання указу президента про розпуск Верховної Ради багатьох людей турбує питання, як це може відобразитись на їхніх гаманцях. Причому це хвилює усіх громадян, в незалежності від політичних уподобань.

Курс долара

Одна з найперших ознак політичних проблем в Україні – збільшення попиту на валюту. Переживши буремні 90-ті, люди все ще не вірять у стабільність гривні і надають перевагу "зеленому".

Але, як показує досвід останніх років – ті, хто біжать купувати валюту – втрачають. Так було і у часи помаранчевої революції, і за часів відставки уряду Тимошенко, і на початку 2006 року, коли лякали неминучим падінням економіки через зростання ціни на газ.

Досвід показує, що Нацбанк у часи кризи не "обвалює" гривню, а розстається з частиною своїх резервів. На сьогоднішній день у НБУ резерви більші, аніж будь-коли раніше ($22,8 млрд. на кінець лютого), і їх достатньо, аби обміняти кожну готівкову гривню на валюту. Тож, навіть якщо курс і зросте в обмінниках – це буде тимчасове явище.

Кредити

На сьогоднішній день в Україні триває споживчий бум, який все більшою мірою підживлюється не лише зростанням доходів, а й кредитуванням. Банки активно борються між собою, аби зайняти нішу на ринку, і будь-яке зменшення кредитування одним банком буде означати, що естафету в нього підхопить інший.

Тож у сегменті кредитів фізичним особам навряд чи відбудеться якесь погіршення. Для фірм ситуація дещо інша – інвестиційні проекти зазвичай відкладають за умов зростання невизначеності. Проте більшість фірм поки що інвестує власні, а не запозичені в банках кошти – тож і цей сегмент ринку не має створити якогось тиску.

Депозити

Зазвичай у "буремні" часи люди менше несуть гроші у банки, тож зростання депозитів може дещо уповільнитись. Це могло б відповідно зменшити і пропозицію коштів банками, якби не дві речі.

По-перше, з початку року на грошовому ринку надлишок вільних коштів – лише за січень-лютий НБУ забрав з ринку більше коштів аніж за весь минулий рік. Наприклад, лише 29 березня Нацбанк мобілізував (тобто забрав з ринку) через продаж "нічних" (тривалістю в одну добу) депозитних сертифікатів 800 млн. грн. Це звичайна ситуація для початку року, коли кредитна активність дещо спадає.

Тож можлива зупинка чи уповільнення зростання депозитів призведе до того, що банки будуть використовувати кошти, що зараз знаходяться на міжбанківському ринку. Залишок коштів на кореспондентських рахунках банків на 4 квітня становив понад 17 млрд. грн., що більше, аніж у будь-який день у березні (тоді вони коливалися від 12 до 15 млрд. грн.) – тож вільні кошти є.

По-друге, банки зараз активно залучають кошти і з інших джерел – передусім за кордоном. І якщо після оприлюднення указу про розпуск умови купівлі-продажу українських держоблігацій на Франкфуртській біржі не погіршилися, то й доступність таких запозичень не впала. Тож, якщо внутрішніх джерел не вистачатиме для фінансування кредитів, то банки зможуть вдатися до зовнішніх запозичень за майже тих самих відсоткових ставок, що і до указу.

Бюджетні надходження

Через те, що за будь-яких наслідків політичних подій бізнес все одно матиме сплачувати ті самі податки і збори, навряд чи ми побачимо зменшення надходжень, особливо враховуючи перевищення плану по збору податків у І кварталі на 374 млн. грн. (2,9% вище плану) і доходів загального фонду бюджету на майже 1,5 млрд. грн. (6% вище плану).

Очікувати послаблення податкового тиску на компанії, що наближені до влади чи до опозиції, не варто – перші, мабуть, добилися цього послаблення раніше, а другі навряд чи отримають і зараз. Тож, без якихось зовнішніх шоків, які б могли вплинути на прибутковість чи обсяги реалізації підприємств, не варто очікувати падіння надходжень до держбюджету.

Бюджетні виплати

На єдиному казначейському рахунку наприкінці березня уряд зосередив понад 13 млрд. грн. – більше, аніж будь-коли. Для порівняння – видатки загального фонду Державного бюджету склали 18,2 млрд. грн. Тобто, умовно кажучи, на рахунку достатньо коштів для забезпечення видатків впродовж понад 2-х місяців навіть взагалі без отримання бюджетом доходів.

В той же час ситуація з відсутністю надходжень є суто гіпотетична, бо як зазначено вище – доходи будуть. Тому єдине, що зможе призвести до невиконання плану видатків держбюджету – свідоме обмеження фінансування певних статей. Це явно не стосуватиметься соціальних виплат – уряд не самогубець, аби напередодні можливих виборів не виплачувати пенсії чи зарплати бюджетникам.

ВВП

От нарешті ми і дісталися тих загадкових трьох літер, якими так люблять хизуватись уряди. Темпи зростання валового внутрішнього продукту дещо зменшаться у порівнянні з січнем-лютим цього року, коли вони склали 8,6%. Але винною у цьому буде зовсім не політика – той самий уряд при формуванні бюджету закладав зростання на рівні 6,5% у 2007 році.

Попередній досвід доводить – на щастя чи на жаль, але політичні кризи у нас досить опосередковано пов'язані з ростом ВВП. Так, за усього політичного напруження у 2006 році – спочатку через вибори та газову кризу, а потім через ігри по формуванню коаліції зростання ВВП прискорилося до 9,3% у червні. Для порівняння – під час "стабільного" нового уряду у ІІ півріччі 2006 такого високого зростання не спостерігалося.


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!