Ахрана, атмєна: чому роботизація не загрожує робочим місцям
Фраза "майбутнє вже тут" ще ніколи не звучала так страшно. Усім подобаються технології, але не тоді, коли новий мультифункціональний робот замінює їх на роботі.
При цьому робот не потребує зарплати, обіду, відпустки чи відпочинку.
Люди вивчають списки професій майбутнього, змінюють кваліфікацію та переходять в IT, перевіряють шанс заміни себе на робота у найближчому майбутньому. Але чи варто панікувати?
Історія автоматизації починається з першої промислової революції у 18 сторіччі. Вже тоді люди почали хвилюватися за свої робочі місця.
У 19 столітті їх охопила справжня паніка — на вулицях все частіше з'являлися автомобілі з двигунами внутрішнього згорання, що загрожувало існуванню популярної професії візника кінного транспорту.
Утім, одні професії змінювалися іншими, люди адаптувалися, і нічого екстраординарного не відбулося.
Зате відбулася неймовірна кількість змін, які назавжди змінили підхід до виробництва товарів та надання послуг. Технології змусили людей піти зі своїх звичних робочих місць, але разом з тим створили нові робочі місця та цілі індустрії.
Нинішня ситуація не нова для людства, тому перш ніж панікувати, слід проаналізувати статистику та факти.
Ніхто точно не знає, що відбувається
MIT Technology Review створили таблицю, відповідно до якої майбутнє з роботами доволі туманне. Ніхто не має точного прогнозу стосовно кількості робочих місць, які будуть знищені чи створені технологіями до 2035 року.
McKinsey пророкує, що до 2030 року зникне і з'явиться майже мільярд робочих місць. Кому вірити і чи вірити взагалі — велике питання. Висновок MIT звучить так: "Ми не маємо уявлення, скільки робочих місць насправді буде втрачено на марші технологічного прогресу".
Щоб не втратити роботу вже зараз, експерти Всесвітнього економічного форуму радять розвивати пріоритетні навички, якими мусить володіти сучасна людина.
Вміння вирішувати проблеми комплексно — на першому місці. Критичне мислення, емоційний інтелект і креативність — це те, чого наразі роботів ще не навчили. Ці риси притаманні лише людині.
Професії не зникають, а змінюються
Керівний партнер холдингу TECHIIA Юрій Лазебніков:
— Роботи — не люди і не зможуть замінити людей повністю, адже виконують тільки конкретні завдання — складові частини робочого процесу.
Це не змушує людей міняти роботу чи спеціалізацію, а лише впливає на підхід до виконання завдань та продуктивність праці.
Згідно з результатами досліджень McKinsey Global Institute, можна автоматизувати 50% робочих завдань і 30% дій у шести з десяти професій, наприклад, роботу молодших юристів із збору та систематизації інформації, пошуку прецедентів.
Проте аналіз матеріалів і підготовку справи все ж повинна виконати людина.
Валерій Пекар, український підприємець і викладач бізнес-шкіл:
— Передусім роботу може втратити "офісний планктон", а це десятки мільйонів людей лише в розвинених країнах.
При цьому витрати на заміну таких працівників роботою програмного забезпечення у тисячі разів менші, ніж на заміну вантажника роботом.
Людям слід готуватися до вивчення нових професій, оволодівати новими навичками.
За оцінками Світового економічного форуму, 80% професій зникнуть ще до того часу, як нинішні першокласники закінчать школу.
Звісно, швидко та зненацька роботу люди не втратять, і цей текст все ще пише людина. Навіть при найшвидшому розвитку подій до 2030 року лише 14% працівників з тих, які працюють повний день (375 млн), можливо, змінять роботу.
У звіті Goldman Sachs за 2017 рік йдеться, що роботизовані автомобілі будуть зміщувати з робочих місць по 300 тис водіїв щороку. З однією обмовкою: вони почнуть це робити аж через 25 років. Є достатньо часу, щоб до змін встигли пристосуватися і водії, і економіка.
"Щоб роботизація масово прийшла в Україну, вона має бути економічно вигідною для підприємців. Наприклад, в Україні місячна зарплата касира в супермаркеті становить 250-400 дол, а в США — понад 1 тис дол.
Крім того, зазвичай касир у США знає значно більше про свої права, має більший соціальний пакет і його не так просто змусити працювати понаднормово. Тому власнику невеликого супермаркету у США вигідно поставити самокасу — вона може працювати 24/7, не буде просити вихідних, відпустки і підвищення зарплати.
Однак власник магазину, наприклад, у Білій Церкві навіть думати про це не буде. Йому простіше щомісяця платити 250 дол своєму касиру і просити його працювати по десять годин на день.
При такій моделі економіки український касир може не хвилюватися: у нього точно буде робота на найближчі 20-30 років", — пояснює Юрій Лазебніков.
Високий рівень паніки на фоні низького рівня продуктивності
Продуктивність — міра витрат економки на годину людської праці. Здавалось би, на хвилі автоматизації заводи і фабрики мусили б працювати більш ефективно з меншою кількістю людей.
На прикладі США, де технічний прогрес рухається чи не найшвидше у світі, можна зробити висновок, що ця теорія не працює. У післявоєнний період економічного розквіту, з 1947 року по 1973 рік, продуктивність праці росла на 3% щороку, з 2007 року — на 1,2%, а з 2015 року до 2017 рік — тільки на 0,6%.
Це не те, що мусило б відбуватися, якби роботи почали масово заміняти людей.
Проте чи є місця, де роботи повністю перемогли? Так, деякі ділянки роботи на виробництві люди програли назавжди. Це стосується здебільшого важкої, монотонної чи небезпечної роботи.
"Темні фабрики" — чудовий приклад. Вікіпедія описує так зване Lights-out manufacturing радше як методологію чи навіть філософію виробництва, ніж окремий процес. Такі заводи та фабрики повністю автоматизовані і не потребують присутності людей, а оскільки роботам не потрібне освітлення, його просто вимикають.
Це допомагає оптимізувати використання ресурсів та задовольнити попит на деякі товари. Людська праця на "темних виробництвах" застосовується тільки для доставки сировини, профілактичного огляду роботів та отримання готового товару.
"Темне виробництво" також часто практикують не замість працівників, а між змінами, щоб техніка не простоювала.
Японська компанія FANUK практикує "темне виробництво" з 2001 року. Їхні роботи створюють інших роботів — по 50 штук за добу. Більш того, вимкнене не тільки світло, а й кондиціонування повітря, а техніка потребує огляду лише раз на 30 днів.
Інший приклад — компанія Philips, що виробляє електричні бритви в Нідерландах. Виробництво повністю автоматизоване, там є 128 роботів і тільки дев'ять людей, які стежать за якістю продукції.
Зважаючи на це, повинна була б спостерігатися неймовірна плинність кадрів, бо люди переходили б з професії у професію. Однак все навпаки: стабільність неймовірно висока.
За даними Фундації інформаційних технологій та інновацій, рівень втрати компаніями кадрів у США перебуває на історичному мінімумі. Про рівень проблемності роботизації свідчить і такий факт: протягом 2016 року американці витратили 11,3 млрд дол на робототехніку і 66,7 млрд дол — на домашніх тварин.
Чим більше роботів — тим більше їх потрібно
Економіст з Гарварда Джеймс Бессен зазначив, що з 1950 року до 2010 року у США автоматизація повністю витіснила лише одну професію — ліфтерів. З усього списку професій, які повинні були зникнути через роботів, більшість досі існують: 232 з 271.
Банкомати — чудовий приклад того, наскільки повільно відбувається заміна людей технологіями. Уперше їх почали використовувати у 1970-х, а популярності вони набули лише у 1990-х.
Зараз у США 400 тис банкоматів. Вони мали б замінити багатьох працівників банків, проте їх кількість протягом 2000-2010 років тільки зростала. Наявність банкоматів здешевила відкриття відділень банків і призвела до збільшення кількості відділень, а ті — до збільшення числа працівників.
Каси самообслуговування теж не замінили касирів. У цьому випадку люди поділилися на два табори. Перші звикли до живого спілкування з людиною, що їх обслуговує, і не люблять самостійно сканувати і пакувати продукти.
Другі, навпаки, хочуть здихатися людського фактору, ненавидять черги і радо користуються самокасами. Про це свідчать коментарі під постом BBC на Facebook.
Саме тому супермаркети не наважуються замінити всіх касирів на каси самообслуговування, але й не можуть не поставити хоча б кілька з них в кожному магазині, щоб догодити обом сторонам.
До того ж каси самообслуговування допомагають уникати проблем з відсутністю місця в магазині, пошуку касирів та фальшивими купюрами. Однак причини встановлення самокас в Україні та, наприклад, у США різні. Якщо там намагаються економити на наймі працівників, то тут встановлена каса самообслуговування ще має відпрацьовувати витрати на себе.
Чи може магазин без людей-касирів заробляти більше? Так. Спрацьовує психологічний фактор: багато покупців обирають робокаси не тільки через швидкість, а й через те, що назви деяких товарів важко вимовляти.
В інтерв'ю Harvard Business Review доцент Гарвардської бізнес-школи Райан Буел вказав на одне дослідження магазину алкогольних напоїв. Маркет перейшов з традиційних касирів на кіоски самообслуговування і виявив, що частка ринку важких для вимови товарів збільшилася на 8,4%.
Боуел також наводить інший цікавий приклад, що стосується замовлення піци телефоном та через сайт. Замовляючи на сайті, покупці обирають більш калорійні продукти і дають на 14% точніші замовлення, ніж при розмові з працівником.
Робоапокаліпсису не буде. Буде цифровізація
Крім важких та небезпечних позаофісних робіт, де потрібна фізична витривалість, роботизація може вплинути і на "білі комірці".
Це доводять приклади програм, які беруть на себе звичайні офісні функції на кшталт написання текстів, перевірки документів, заповнення бланків і таблиць.
Deloitte, наприклад, уже використовує спеціальну платформу, яка перевіряє документи точніше та швидше, ніж люди.
Майкл Чуй з McKinsey, що спеціалізується на впливі технологій на бізнес, пише, що збір даних, їх обробка, підтримка офісу, обробка фінансових та інших транзакцій — це передбачувана робота, хоч і не фізична. Ймовірно, її дедалі частіше виконуватимуть машини, а не люди.
Хто поки що в повній безпеці?
Люди творчих професій з комплексними завданнями наразі в безпеці. Їхню роботу важко автоматизувати.
Когнітивні технології, тобто автоматизація плюс штучний інтелект, що є так званою інтелектуальною автоматизацією, дуже недосконалі навіть у найрозвиненіших країнах. Наприклад, штучний інтелект може виявити рак легенів краще за лікарів, але лікувати його не може.
Зважаючи на це, можна припустити, що люди, які працюють на заводах, та юристи, які перевіряють договори повільніше, ніж програма, повинні перетворитися на спеціалістів творчих професій чи науковців.
Однак правда у тому, що роботизація та заміна людей на роботів буде проходити настільки нерівномірно і поступово, що просто змінить деякі звичні роботи, а людей, які їх втратили, посуне на одну ланку вище.
Автор: Маріанна Коніна