СПЕЦПРОЄКТ "Якісне регулювання"
За підтримки компанії JTI
Регулювання трудових відносин по-новому: ФОПам починати хвилюватися?

Регулювання трудових відносин по-новому: ФОПам починати хвилюватися?

Середа, 17 березня 2021, 13:00 -
Цьогоріч українському Кодексу законів про працю виповниться 50 років. Цей ювілей в уряді вирішили відзначити вдосконаленням трудового законодавства та його адаптацією до сучасних потреб.

Хоча зробити з півстолітнього кодексу нормативний документ, що відповідатиме мінливим трудовим відносинам, – справа не з легких. Особливо зважаючи на те, що державне регулювання на кілька кроків відстає від реальності, у якій живуть працівники та їхні роботодавці. Що вже казати про такі форми працевлаштування як фриланс чи аутсорс.

Наприклад, урядові та Верховній Раді знадобився майже рік для того, аби узаконити та унормувати дистанційну роботу, на яку перейшов увесь світ одразу після початку пандемії коронавірусу.

Інші ініціативи уряду можуть виявитися менш продуктивними, а в дечому – навіть шкідливими для економіки.

Які новації держава внесла та планує внести до трудового законодавства та як нове регулювання вплине на працівників, фрилансерів та їхніх роботодавців?

Працювати вдома стало законно

На початку лютого 2021 року Верховна Рада ухвалила закон про регулювання дистанційної роботи. Він вніс до Трудового кодексу дві статті та два поняття: "надомна робота" та "дистанційна робота".

Якщо ви офісний працівник, який під час жорсткого карантину працював удома, то не поспішайте називати це надомною роботою, це не зовсім так.

 

Надомною роботою вирішили назвати форму організації праці, коли працівник виконує роботу з фіксованого місця у своєму домі. Саме фіксація цього місця є головною особливістю надомної роботи. Тому, відповідно до закону, працівник не може змінити своє робоче місце без погодження з роботодавцем.

Якщо вам треба перейти працювати з однієї кімнати до іншої, то роботодавець має про це дізнатися за три дні до такої зміни.

На відміну від дистанційної роботи, надомна робота – це не лише робота за комп'ютером. До вас додому роботодавець може принести робочий верстат чи будь-який інший пристрій, необхідний для виготовлення продукції чи надання послуги.

Робоче обладнання може належати і працівнику. За таких обставин роботодавець має компенсувати йому знос обладнання. Якщо ви працюєте вдома на обладнанні роботодавця, то будете нести повну матеріальну відповідальність за його стан.

Під час надомної роботи працівник має дотримуватися робочого графіка роботодавця. Зробити собі перерву на каву або поливання квітів серед робочого дня не вийде.

Цікаво, що в першій редакції закону роботодавців хотіли зобов'язати вести облік осіб, які працюють удома. Мали бути два списки: чоловіків та жінок. У фінальній версії закону від цієї дискримінаційної норми відмовилися.

Другий новий для українського законодавства, але не для українського суспільства, вид працевлаштування – дистанційний. Він значно ліберальніший за надомну роботу і не передбачає, що працівник має погоджувати кожен свій рух з роботодавцем.

Дистанційна робота – це робота з використанням інформаційно-комунікаційних технологій (ноутбуків та смартфонів).

Дистанційно особа може працювати в будь-якому місці поза офісом: коворкінгу, парку, кафе чи вдома. Головна вимога – здатність працювати з обраного місця.

 

Відмінністю дистанційної роботи від надомної є набагато більша свобода працівника у встановленні вільного робочого графіка, визначенні часу на відпочинок.

Як і під час надомної роботи, при дистанційній праці роботодавець може забезпечити вас технікою або ви можете працювати із своїм комп'ютером.

Усі деталі та особливості надомної чи дистанційної роботи роботодавець та працівник мають закріпити в трудовому договорі, або вони можуть міститися у внутрішніх інструкціях підприємства.

Підготувалися законодавці і до можливого повторення жорсткого карантину чи настання нових пандемій.

У таких випадках підприємству достатньо буде видати внутрішній наказ про переведення працівників на надомну чи дистанційну роботу без попередження за два місяці і без їхньої згоди.

Загалом зміни до Трудового кодексу про надомну та дистанційну роботу в житті українців нічого не змінили. Держава лише узаконила ті інструменти, які використовувалися раніше.

Єдина зміна – працівники отримали додаткові гарантії захисту своїх прав, а роботодавці – упевненість, що вони працюють у межах закону, відправляючи людей на дистанційну роботу.

Фри?)ланс

Друга зміна в регулюванні трудових відносин, яку готують українцям, може стосуватися узаконення фрилансу.

Наразі тексту законопроєкту із змінами до Трудового кодексу у вільному доступі немає, однак відомо, що уряд затвердив цей документ наприкінці лютого 2021 року.

Головна новація проєкту – запровадження трудових договорів "з нефіксованим робочим часом". Саме в цю категорію потраплятимуть люди, які працюють на фрилансі.

З точки зору держави, логіка такого рішення зрозуміла: забезпечити фрилансерів правами, які мають офіційно працевлаштовані люди. Зокрема, правом на відпочинок, відпустку, лікарняний.

"Наразі оформлення роботи в таких випадках відбувається здебільшого за цивільно-правовими договорами, а особи, які виконують таку роботу, позбавлені прав та гарантій, встановлених законодавством про працю", – вважає заступник міністра економіки з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Ігор Дядюра.

У разі ухвалення цього закону фрилансери, крім згаданих вище прав, отримають гарантовану мінімальну кількість годин роботи в одного роботодавця, а також можливість працювати одночасно на багатьох роботодавців.

Звичайно, усі передбачені законопроєктом "пряники" людина зможе отримати лише після того, як офіційно працевлаштується. Однак чи відповідає це сутності поняття "фриланс"?

Укладання трудового договору, навіть з нефіксованим робочим часом, "прив'язує" людину до конкретної компанії. Навіть якщо фрилансер планує виконати лише одне завдання цієї компанії та більше з нею не співпрацювати.

Імовірно, запровадження нової форми трудових відносин не буде популярним серед фрилансерів. Хоча б тому, що розмір податкового навантаження на дохід при трудових відносинах майже вчетверо вищий за податкове навантаження на ФОП.

Крім того, у разі переведення з цивільно-правових на трудові відносини на фрилансерів поширяться додаткові бюрократичні процедури та обмежиться свобода їх діяльності.

 

Наприклад, для виконання кожного завдання, яке фрилансери шукають переважно на спеціальних онлайн-біржах, доведеться укладати додаткові трудові договори. Це може уповільнити процес виконання роботи.

В окремих випадках під час виконання роботи на фрилансера можуть поширитися внутрішні правила та розпорядки підприємства-замовника.

"Фрилансер – це зовнішній незалежний виконавець, наприклад ФОП, який виконує завдання для багатьох замовників. Законодавці ж намагаються прирівняти фриланс та найманих працівників. Це може обмежити свободу фрилансерів", – вважає партнер юридичної компанії A.S.A.GROUP Ігор Млечко.

Юрист додає, що запроваджена в Україні дистанційна форма роботи може підійти фрилансерам, які прагнуть мати ті ж гарантії, що і наймані працівники. Це також дозволяє їм працювати за вільним графіком та з будь-якого зручного місця.

Решта фрилансерів працюють на своєрідних біржах, на кшталт Freelancehunt або Weblancer. Для них важливо зберігати свободу вибору власного завдання та замовника.

Більше того, ціни на послуги фрилансерів формуються як наслідок попиту та пропозиції на ринку.

Втручання у ці процеси може спотворити ринок. Особливо враховуючи вимоги держави до мінімальної зарплати чи мінімальної кількості годин роботи, які повинен буде забезпечити замовник.

В уряді визнають, що новий вид працевлаштування підійде не всім фрилансерам, і кажуть, що він не буде обов'язковим.

"Це не обов'язок для всіх фрилансерів оформитися за цією формою. Вони працювали як ФОП чи в інший спосіб і нехай працюють далі, але точно є пласт людей, яким так зручніше", – зазначив Дядюра.

Ознаки наявності трудових відносин

На початку лютого уряд зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт №5054, який має припинити використання цивільно-правових відносин (роботу за допомогою ФОП) замість найму працівників.

Таку форму співпраці часто обирають айтівці, дизайнери, музиканти, фотографи, копірайтери, репетитори або бухгалтери.

Уряд пропонує визнавати будь-які відносини трудовими, якщо вони підпадатимуть під щонайменше три такі ознаки.

1. Особисте виконання особою роботи за конкретною кваліфікацією, професією, посадою за дорученням та під контролем особи, в інтересах якої виконуються роботи.

2. Регулювання процесу праці, яка не передбачає встановлення особі конкретно визначеного результату (обсягу) робіт за певний період часу.

3. Виконання роботи на визначеному або погодженому з особою, в інтересах якої виконується робота, робочому місці з дотриманням установлених нею правил внутрішнього трудового розпорядку.

4. Організація умов праці, зокрема, надання засобів виробництва (обладнання, інструментів, матеріалів, сировини, робочого місця) забезпечується особою, в інтересах якої виконується робота.

5. Систематична виплата особі, яка виконує роботу, винагороди у грошовій або натуральній формах.

6. Встановлення особою, в інтересах якої виконується робота, тривалості робочого часу та часу відпочинку.

7. Відшкодування поїздок та інших фінансових витрат, пов'язаних з виконанням роботи, особою, в інтересах якої виконується робота.

Якщо депутати ухвалять цей законопроєкт, то роботодавці та їхні працівники, оформлені як ФОП, а також фрилансери та деякі підприємці матимуть лише три місяці на закриття ФОПів та оформлення трудових відносин.

Загалом такі дії держави виправдані з точки зору ефективного регулювання.

Уряд намагається врегулювати тіньову зайнятість і забезпечити рівність підприємств, що офіційно працевлаштовують співробітників, і тих, що ухиляються від сплати податків та зборів.

Наслідком має стати покращення конкурентного середовища та забезпечення прав працівників.

Інша мета ініціативи – наповнення держбюджету та бюджету Пенсійного фонду.

За розрахунками Інституту соціально-економічної трансформації, схема використання ФОП замість найму призводить до недоотримання 23-58 млрд грн податкових платежів щороку.

Однак є побоювання, що під запропоновані ознаки трудових відносин будуть підпадати фрилансери і навіть підприємці.

"Деякі юристи зареєстровані як ФОП. Вони за винагороду ведуть справи кількох компаній як звичайні підприємці. Такі працівники можуть підпадати під зазначені критерії, зокрема щодо виконання роботи за конкретною кваліфікацією під контролем замовника, а також регулярного отримання плати.

Крім того, такі працівники виконують постійну роботу, яка не передбачає встановлення конкретного результату – вони просто юридично супроводжують компанію. Такі особи підпадатимуть під ознаки трудових відносин", – пояснює Ігор Млечко.

За його словами, прописаний у законопроєкті перелік ознак трудових відносин не є вичерпним. Тобто на законодавчому рівні держава надає контрольним органам право доповнювати цей перелік, а отже – зловживати своїм становищем.

Від такої ініціативи можуть постраждати й українські фрилансери, зокрема з ІТ-галузі. Деякі парламентарі пророкують, що ухвалення цього закону призведе до відпливу програмістів з України.

"Фрилансери виїдуть з України, а бізнес не перейде на офіційні зарплати. Це призведе до чергових економічних втрат", – заявив заступник голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк.

Якщо ж відпливу кадрів не буде, то айтівці, копірайтери та інші категорії працівників, що працюють як ФОП, зіткнуться з реаліями застарілого трудового законодавства.

Змінювати ніколи не пізно

Чинний Трудовий кодекс писали в радянські часи, в умовах командно-адміністративної економіки. Не дивно, що про оновлення КЗпП так часто говорять – документ не відповідає умовам ринкової економіки.

"Трудовий кодекс жорстко зарегульований. Є дисбаланс прав роботодавців та співробітників. Роботодавець менше захищений. У випадку звільнення суд здебільшого стає на бік працівника.

Права працівників теж обмежені. До них висуваються жорсткі вимоги щодо виконання роботи та процесу праці, на відміну від її результату", – вважає Млечко.

Застарілість українського трудового законодавства разом з високим податковим навантаженням на працю є однією з причин використання ФОП замість найму.

50 років тому в Україні не було такого розвиненого сектору послуг, зокрема ІТ, тому й законодавство тих часів більше зосереджене на виробничих відносинах.

Закон жорстко регламентує питання організації процесу роботи, відпочинку, охорони праці, вимог до робочого місця, графіку роботи, трудової дисципліни. Увага закону прикута до процесу роботи, тоді як у ринковій економіці важливим є її результат.

Не дивно, що постіндустріальні компанії намагаються звільнитися від бюрократичних процедур, зокрема укладаючи більш вільні цивільно-правові договори.

Тож аби план боротьби з тіньовою зайнятістю спрацював, марно забороняти використовувати систему ФОП. Такі дії неодмінно наштовхнуться на спротив суспільства та бізнесу, а ФОП та фрилансери задумаються про переїзд за кордон.

Успішною боротьба з тіньовою зайнятістю стане тоді, коли держава запропонує бізнесу гідну альтернативу у вигляді сучасного трудового законодавства, яке однаково захищатиме права працівників та роботодавців, а також буде життєздатним в умовах ринкової економіки.