Спецпроект "Якісне регулювання"
За підтримки компанії JTI
За лаштунками бізнес-форумів: як насправді відбуваються публічні консультації влади та бізнесу

За лаштунками бізнес-форумів: як насправді відбуваються публічні консультації влади та бізнесу

Вівторок, 28 травня 2019, 13:00 -
Останніми роками відкритість і якість публічних консультацій при ухваленні регуляційних рішень значно зросли. Це визнають всі учасники процесу. Однак є ще куди рости.

На негативні зауваження органи влади навчилися реагувати конструктивно і йти назустріч, а от з пропозиціями бізнесу щодо покращення регуляційного середовища ситуація складніша.

Публічна позиція бізнесу дуже важлива, але масштабні бізнес-форуми і більш скромні "круглі столи" — тільки лаштунки величезного процесу консультацій влади з бізнесом стосовно змін правил його діяльності.

Насправді процес публічних консультацій, коли мова йде про конкретні регуляційні рішення, відбувається за цими лаштунками. Він тихий і паперовий. У прямому сенсі.

Письмові пропозиції — основна форма публічних консультацій влади з бізнесом. Це встановлено законодавством.

Залучення всіх зацікавлених сторін до обговорення майбутніх змін для бізнесу — один з принципів регуляторної політики Організації економічного співробітництва і розвитку.

На практиці він означає, що міністерство чи відомство, яке планує запровадити нові правила, мусить спершу оприлюднити проект таких змін. Тоді бізнес у місячний термін надає свої письмові пропозиції.

"Консультації з бізнесом відбуваються достатньо прозоро. Так, може, процес і непростий, але він точно є і він один з найкращих, якщо порівнювати з практикою усіх років незалежності", — каже виконавчий директор Європейської бізнес-асоціації Анна Дерев'янко.

Виконавчий директор Європейської бізнес асоціації Анна Дерев'янко
Виконавчий директор Європейської бізнес-асоціації Анна Дерев'янко
Latifundist

Розробник зобов'язаний відповісти на кожну пропозицію: що враховується, що не враховується і чому, відзначають у Державній регуляторній службі.

"У 99% розробники не надають відповіді, але потім представляють узагальнення — що скорегували. Це тому, що органи влади пропонують надто багато регуляторних змін", — пояснює голова ДРС Ксенія Ляпіна.

Хто голосніше

Загалом у 2018 році служба опрацювала 553 проекти регуляторних актів, розроблених міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади. Ще 2 тис актів створили органи місцевого самоврядування. У відомстві кажуть: за європейськими мірками це надто багато.

За словами Ляпіної, більша частина цих актів в ході консультацій з бізнесом коригувалася, хоча далеко не всі пропозиції були враховані. Крім того, у 2018 році служба провела 270 консультацій та десять "круглих столів".

"Шквал пропозицій регуляторних змін зменшує ефективність їхнього громадського обговорення", — пояснює Ляпіна.

Серед відхилених на рівні ДРС пропозицій — ідея Міністерства економічного розвитку і торгівлі зобов'язати встановити платіжні термінали платників єдиного податку, які продають товари чи надають послуги, в тому числі дистанційно.

"Сьогодні є можливість провести оплату за придбаний товар чи послугу підприємцю шляхом безготівкового переказу з карткового рахунку споживача на безготівковий рахунок підприємця. Цю послугу надають усі банківські установи", — нагадала в листі до ДРС громадська організація "Союз захисту підприємництва" і попросила не узгоджувати такий проект.

За розрахунками ДРС, введення такої норми змусило б ФОП додатково витратити 3,1-12,3 млн грн, тож проект не погодили.

Це – позитивний кейс для малого бізнесу, що трапляється нечасто.

Його інтереси зазвичай захищають бізнес-об'єднання, а оскільки тільки близько 15% малих підприємців входять в об'єднання чи асоціації, то більшість не має можливості донести свою позицію щодо тих чи інших регуляторних змін.

"Це не тільки клопіт держави — підтримувати діалог з бізнесом. Це ще й завдання бізнесу — доносити свою позицію владі. Якщо тебе не чують, значить, ти тихо говориш", — стверджує президент СУП В'ячеслав Климов.

Найкраща зброя для захисту від нераціональних пропозицій органів влади — цифри, тобто дослідження, які "вимірюють" ситуацію на ринку або оцінюють потенційний вплив пропонованих змін.

Наприклад, зацікавлені асоціації замовляли дослідження щодо впливу зміни тарифів "Укрзалізниці" на всі сфери життя.

"Комплексне дослідження не зробиш "на коліні", їх повинні виконувати інститути. Ми отримували такі глибокі дослідження як від "Укрзалізниці", так і від бізнесу, який з нею дискутував. Шукали збалансоване рішення", — коментує голова ДРС.

За 21 параграфом

Попередня влада поставила високу планку відкритості держави до бізнесу, визнають у бізнес-колах.

"Обговорення ведуться як на майданчиках публічних заходів, так і під час нарад з представниками органів влади. Бракує лише оприлюднення результатів засідань урядових комітетів", — відзначає директор з корпоративних питань та комунікацій компанії "JTI Україна" Гінтаутас Диргела.

Річ у тім, що перед голосуванням на засіданні Кабміну проект регуляторних змін обговорюють на урядових комітетах. Перелік питань, які будуть розглядатися на засіданні комітету, відкритий і публікується на сайті уряду, а результати розгляду — ні.

Схожа картина відбувається на урядових засіданнях, які поділяються на три частини: відкриту, закриту і "рішення за 21 параграфом", тобто без обговорення. Це напівзакрита частина: прем'єр-міністр оголошує номери пунктів, які пропонується ухвалити. Таким чином, для "непосвячених" часто залишається загадкою, який саме документ ухвалюється.

"Не завжди публікується актуальна версія порядку денного. Урядовці можуть голосувати за питання, якого в опублікованому порядку денному нема", — зауважують у "JTI Україна".

У підсумку: провели громадське обговорення, асоціації подали свої ідеї, представники влади погодилися їх врахувати.

Далі проект виноситься на засідання урядового комітету, потім — на засідання уряду, але чи погодився комітет з пропозиціями бізнесу — незрозуміло. Який документ ухвалено "за 21 параграфом" — стає відомо тільки після публікації рішення.

Хиби влади, хиби бізнесу

ДРС не винаходить велосипед, коли не погоджує проекти регуляторних актів і надсилає розробникам зауваження до нього. Це зауваження, які раніше висловлювали бізнес-асоціації.

Однак експертиза бізнесу — теж не істина в останній інстанції.

"Ми досягли високого рівня відкритості влади, але прозорість і публічність так само залежать від представницького складу асоціацій, які виступають від бізнесу. Іноді все зводиться до вузького лобіювання", — каже Ляпіна.

Голова Державної регуляторної служби Ксенія Ляпіна
Голова Державної регуляторної служби Ксенія Ляпіна
дзеркало тижня

З іншого боку, у підприємницьких об'єднаннях теж кивають на міністерства: мовляв, одна справа — боротися проти неефективного регулювання, інша — пропонувати позитивні новації.

Дослухатися до прогресивних ідей бізнесу органи влади не надто поспішають. Щоб втілити такі ідеї, іноді треба внести зміни до цілої низки нормативних і законодавчих актів.

"Чиновники кажуть: так, це прогресивна зміна, але це неможливо зробити. Суспільству потрібні не аргументи, чому це неможливо, а шляхи, як це втілити, якщо мова йде про прогресивні речі", — зауважує Дерев'янко.

З тим, що після Революції гідності якість діалогу зросла, погоджуються усі. Однак в контексті змін політичної кон'юнктури все частіше звучать побоювання, чи не зміниться вектор.

Мало встановити норму, яка зобов'язує враховувати думку бізнесу при ухваленні регуляторних рішень. Влада повинна прагнути реально покращити бізнес-клімат і бути готовою відкрито обговорювати проблемні питання.

Анна Родічкіна

Підпишіться на наші повідомлення!