СПЕЦПРОЄКТ "PROmarket enerGO"
За підтримки ТЕК
Ринок небалансів: хто платитиме за електроенергію для промисловості

Ринок небалансів: хто платитиме за електроенергію для промисловості

Середа, 11 березня 2020, 11:15 -
Нагадаємо, що з 1 липня минулого року енергетичний ринок України перейшов на нові правила гри, впровадивши європейську модель, яка довела свою ефективність у багатьох країнах світу.

Одним із нововведень стало започаткування так званого балансуючого ринку та ринку небалансів, покликаних стабілізувати ситуацію та дисциплінувати постачальників і споживачів (йдеться, про промислові компанії та юридичні особи) в питаннях прогнозування енерговитрат на потреби їхнього виробництва.

Адже відтепер як у випадку перевикористання ресурсів, так й у разі виникнення їхнього надлишку, доведеться платити.

Давайте розбиратися, хто ж лишиться "крайнім".

Стисла теорія

Найперше, слід розуміти, що балансуючий ринок (далі – БР) та ринок небалансів (далі – РН) – не одне й те саме. На першому відбувається пряма взаємодія між генеруючими компаніями (виробниками електроенергії) та Оператором системи передачі (тобто "Укренерго").

Постачальники, що працюють із кінцевим споживачем, тут незадіяні. Їхній основний фронт робіт – на ринку небалансів.

Якраз там, де продаються надлишки і купується електроенергія у випадку перевикористання.

Ця система мала запрацювати одночасно із новим ринком електроенергії, тобто ще влітку минулого року.

Де-юре так і сталося, але фактично півроку роботи системи пішло на "обкатку" усіх нюансів, виявлення схем обходу нових правил (а їх одразу ж було вигадано), коригування відповідних документацій і правил.

Тож, з 1 березня, відповідно до нової постанови НКРЕКП, БР та РН, нарешті, повноцінно "введено в експлуатацію".

Але до того, як ми перейдемо далі і поговоримо, чим же загрожує новий РН його учасникам, нагадаємо про ще одне поняття, потрібне для розуміння схеми роботи по-новому, - ринок "на добу наперед". Із назви зрозуміло, що тут купується і продається електроенергія на наступну добу.

Кінцевий споживач в цій системі працює із постачальником, якого обирає сам, і не має прямого доступу до РН.

Плануйте, бо втратите

Отже, в ідеальній системі ідеального підприємства обсяг споживання електроенергії вираховується буквально до кіловата.

Але в реальності майже кожне з них стикається з одним з двох сценаріїв – перевитрати чи надлишок.

В обох випадках вирішувати проблему доводиться постачальнику, якого обрала така компанія.

Якщо електроенергію треба докуповувати через перевитрату, її вартість, скоріш за все, виявиться суттєво вищою за ціну, що платилася планово.

Тому що вона підраховується, виходячи із найбільшої ціни, що склалася на БР та ринку "на добу наперед" на момент подачі заявки про докупівлю, до того ж, помножену ще й на коефіцієнт 1,05 (регламентований НКРЕКП).

А от у зворотньому випадку – щоби продати надлишок – орієнтуватися доведеться на найнижчу ціну на тих же двох ринках на момент продажу, та ще й помножену на коефіцієнт 0,95. Знову втрати.

Отже, в обох випадках постачальники втрачають кошти. Неважко здогадатись, що жоден постачальних за таких умов не планує працювати собі в мінус – тож, природно, що усі ці витрати будуть закладені (явно чи приховано у заплутаних формулах ціноутворення) у договорах із кінцевим споживачем.

А він так само буде зацікавлений у кращому плануванні своїх потреб в електроенергії.

В ідеальній системі ідеального підприємства обсяг споживання електроенергії вираховується буквально до кіловата
В ідеальній системі ідеального підприємства обсяг споживання електроенергії вираховується буквально до кіловата

Хто платить?

Попри, на перший погляд, сумну картину, експерти вважають, що подібне повномасштабне впровадження БР, ринок має остаточно вийти з періоду такої собі стагнації.

Адже схеми обходу правил гри, про які ми говорили раніше, відтепер нівелюватимуться новими фінансовими важелями та стануть "нерентабельними".

Але в бочці з медом, як правило, буває й ложка дьогтю. Не будемо тягти інтригу – непереливки доведеться невеликим постачальникам.

Адже коли постачальних виходить на РН, балансування відбувається не за кожним окремим його клієнтом, а за загальним обсягом докупівлі та продажу.

Тож, коли постачальник має багато таких клієнтів, їхні показники будуть певною мірою компенсувати небаланси один одного, і в "загальному заліку" постачальник втратить небагато. Коли ж в портфелі замовлень їх всього кілька, різниця може бути занадто відчутною.

Проте навіть тут впадати в паніку зарано – вихід є.

Гуртом і батька бити

І виходом, безумовно, для невеликих постачальників є участь у так званих балансуючих групах.

Мається на увазі, що декілька постачальників домовляються про співпрацю та підписують відповідний договір про створення групи. Тим самим договором з її учасників обирається компанія, відповідальна за баланс електроенергії всіх учасників групи.

Тобто перш, ніж небаланс такої групи вийде на РН, показники кожного з учасників якнайбільше нівелюються всередині самої групи, а загальний її небаланс виявляється суттєво нижчим.

І це не просто теорія: компанія ТЕК із самого початку роботи ринку за новими правилами входить до ініціаторів створення подібної балансуючої групи.

В компанії ще в липні 2019 р. зрозуміли, що ринок буде контролюватися дедалі жорсткіше, тож, не варто, як дехто, шукати підпільних схем додаткового заробітку – будувати свою політику слід чесно і відкрито, можливо, у співпраці та кооперації з іншими учасниками, але працювати на перспективу.

Тож за півроку, ТЕК вже напрацював критичну масу практичних кейсів врегулювання небалансів, зниження ризиків їхнього виникнення та інструментів точного прогнозування необхідних обсягів електроенергії. Іншими словами, на даний момент компанія навчилася купувати та продавати небаланси на умовах мінімальних втрат і готова ділитися своїм досвідом.

Тим більше, що цей досвід означає не уникання правил, а вміння прогнозувати та розраховувати, а отже, у подальшій перспективі – економити енергоресурси не лише у межах компанії, а й країни в цілому.

4 поради споживачам:

  • Плануйте. Якщо ви споживач, ви страшенно не любите слово "прогнозування", особливо коли постачальник надто тисне, вимагаючи конкретних цифр. Але саме ці, ретельно підраховані цифри, зекономлять вам кошти на оплату небалансів;

  • Цікавтесь. Коли ви обираєте постачальника, звертайте увагу на його досвід та успіхи у прогнозуванні обсягів споживання по всім клієнтам. Пам’ятайте, загальний небаланс постачальника "розбивається" на всіх його споживачів, явно чи приховано;

  • Обирайте. Якщо вас не влаштовують умови крупних іменитих постачальників, обирайте тих, хто входить в балансуючі групи, – так ви зменшите власні витрати на компенсацію небалансів.

  • Перевіряйте. Не соромтеся питати, де ж у договорі із вашим постачальником закладено ту саму вашу фінансову відповідальність за перевитрати чи надлишок електроенергії. Це дозволить уникнути неприємних сюрпризів.

Ну і наостанок нагадаємо, що правила роботи, якими відтепер мусять користуватися гравці українського ринку електроенергії, розроблено й успішно використовуються у більшості європейських країн.

Тож сподіватимемося, що й в Україні сценарій спрацює позитивно.

Підпишіться на наші повідомлення!