До 2050 року у більшості регіонів світу водень може вироблятися за допомогою сонячної і вітрової електроенергії за ціною від 0,8 до 1,6 доларів США за кілограм.

Про це йдеться у доповіді "Перспективи водневої економіки" (Hydrogen Economy Outlook), яку опублікувала Дослідницька компанія BloombergNEF (BNEF).

Озвучена вартість "зеленого" водню приблизно відповідає поточним цінам на природний газ в енергетичному еквіваленті. Вартість може бути ще нижчою у країнах зі значним потенціалом використання відновлювальних джерел енергії.

Якщо врахувати вартість зберігання і транспортної інфраструктури, ціна "зеленого" водню з доставкою у Китай, Індію і Західну Європу може впасти приблизно до $2/кг ($15/млн БТЕ) у 2030 році і $1/кг ($7,4/млн БТЕ) у 2050 році.

За оцінками BloombergNEF, падіння цін дозволить "зеленому" водню забезпечувати до 2050 року 24% світових потреб в енергії, і скоротити глобальні викиди від викопного палива у промисловості на третину. 

"Необхідна велика політична підтримка і 150 мільярдів доларів субсидій до 2030 року, щоб стимулювати розширення ринку, — зазначають аналітики BloombergNEF. — Розширити застосування водню також допоможе введення вуглецевого податку та колосальне будівництво об’єктів відновлюваної енергетики".

Розмір плати за викиди, при якому "зелений" водень вартістю $1 за кілограм стане конкурентоспроможним у відповідних секторах економіки.

Так, для сталеливарної промисловості вуглецевий податок повинен скласти $50 за тонну CO2, для виробництва цементу — $60, для хімікатів, у тому числі аміаку, потрібно $78, а для використання водню у якості палива для суден — $145.

На додачу, для забезпечення зеленим воднем 24% глобальних потреб в електроенергії необхідно щороку виробляти 60000 ТВт*год сонячно-вітрової електроенергії. При цьому 31320 ТВт*год електроенергії буде направлятися безпосередньо на живлення електролізерів.

Сьогодні генгерація ВДЕ становить 3000 ТВт*год, а все виробництво електрики на Землі не перевищує 30000 ТВт*год.

"Зберігання водню у великих кількостях буде одним з найбільш серйозних викликів для майбутньої водневої економіки, — зазначають у BloombergNEF. — Кількість недорогих великомасштабних варіантів, таких як соляні каверни (печери), обмежена, а вартість використання альтернативних технологій зберігання часто може перевищувати вартість виробництва самого водню".

В цілому, за оцінкою BNEF, до 2050 року буде потрібно більше 11 трильйонів доларів США інвестицій для створення інфраструктури, необхідної для забезпечення воднем 24% кінцевого споживання енергії у 2050 році.

У BloombergNEF досить скептично ставляться до перспектив H2 у транспортному секторі. 

"Використання водню, швидше за все, буде обмежено суднами і важкими вантажівками, — наголошується у доповіді. — Водневі вантажівки стануть конкурентоспроможними з дизельними у 2031-2034 роках".

Для легкових і легких вантажних автомобілів, а також автобусів більшою мірою буде застосовуватися електричний привід з акумуляторами.