Проте поки що тренд все ж таки залишається негативним. Чому, маючи чи не найбільші в Європі запаси газу, Україна відстає в його видобутку?

Які саме нафтогазові активи простоюють, і скільки палива може отримати Україна в разі успішної розробки перспективних родовищ?

Про це та інше читайте в спецпроєкті "Економічної правди" та Федерації роботодавців нафтогазової галузі.

Фото ФРНГ

Найбільші родовища – виснажені родовища

Найбільша газовидобувна компанія країни – Укргазвидобування – розробляє близько 140 родовищ. Найбільші з них відкрили ще в 70-ті роки й вони вже знаходяться на межі виснаження.

У компанії констатують: якщо вдасться зменшити криву падіння на таких активах – це вже буде гарним результатом.

Наприклад, на найбільшому Шебелинському родовищі з 60-х років пробурено більше 400 свердловин. Рівень його виснаження – 90%.

Проте в межах родовища все ще зосереджено до 70 млрд куб. м залишкових запасів. Для їхнього вилучення компанія планує буріння нових свердловин та операції з інтенсифікації.

Це дасть змогу наростити видобуток на 500 млн куб. м газу протягом 10 років. Але цього недостатньо для перекриття природнього падіння видобутку на родовищі.

Такі плани розроблені для топ-40 родовищ компанії, від них очікують отримати більше 8,5 млрд куб. м газу до кінця 2030 року.

Але навіть за умови суттєвої кількості операцій поступове падіння видобутку на них зупинити загалом не вдасться.

Фото ФРНГ

Виснажені, проте не порожні

Хоча на деяких виснажених родовищах, як повідомляють в Укргазвидобуванні, все ж таки вдалося досягти зростання видобутку.

Одним з таких родовищ є Березівське, розташоване в Харківській області. Родовище розробляється з 1983 року і на цей час виснажене на 76%, залишкові запаси газу становлять 5,2 млрд куб. м.

За останні три роки на родовищі пробурили та ввели в дію три розвідувальні свердловини, дві експлуатаційні, а також пробурили бічний стовбур у одній свердловині.

Як результат, видобуток газу зріс із 302 млн куб. м у 2019 році до 443 млн куб. м у 2021 р. – майже у півтора рази.

Збільшення видобутку вдалося досягти і на одному з найбільших в Україні родовищ – Яблунівському.

Його відкрили 1977 року в межах Лохвицького району Полтавської області.

За період експлуатації родовища з 1983 року з нього вилучили понад 60 млрд куб. м газу.

За останні 4 роки завдяки бурінню нових свердловин досягли зростання на понад 18% або 210 млн куб. м газу. З початку 2021 року завдяки виконанню виробничої програми добовий дебіт зріс ще на понад 200 тис. куб. м газу.

Це родовище є другим за обсягами річного видобутку в портфелі Укргазвидобування та має значні перспективні запаси газу, хоча рівень його виснаження вже перетнув відмітку у 70%.

Компанія планує наростити ще до 15 млрд куб. м запаси газу на цьому родовищі.

Іншим прикладом є Чутівське родовище, розташоване майже на межі Полтавської та Харківської областей.

Родовище перебуває в розробці з 1995 року і на цей час з нього відібрано 84% газу. Його залишкові запаси становлять 1,3 млрд куб. м газу. Потенціал буріння нових свердловин тут практично вичерпаний.

Проте завдяки реалізації програми інтенсифікації тут вдалося отримати позитивний результат.

За останні 3 роки на Чутівському родовищі виконано ГРП у 10 свердловинах, кислотні обробки пластів у 14 свердловинах, пробурено бічні стовбури у 3 свердловинах.

Також проведено роботи з удосконалення наземної інфраструктури, що дало змогу знизити робочі тиски на свердловинах.

За підсумками перелічених заходів значно підвищено продуктивність свердловин. У результаті річний видобуток газу зріс з 166 до 266 млн куб. м, або в 1,6 рази.

Успіхи демонструють і деякі приватні компанії. Зокрема, ДТЕК Нафтогаз за 11 місяців 2021 року добув 1,88 млрд куб. м газу, що на 2% перевищує обсяги видобутку за весь 2020 рік.

Компанія завершила буріння 4 свердловин і розпочала буріння 3 нових свердловин на Мачухському та Семиренківському родовищах.

Компанія Західнадрасервіс у жовтні наростила видобуток газу на 4 млн куб. м (+20%) – до 23,7 млн куб. м. За даними ExPro Consulting, за 10 місяців 2021 року компанія видобула майже 230 млн куб. м газу, на 40% більше, ніж у 2020 році.

Решта ж компаній переважно тримають позиції на рівні минулих років.

У 2020 році видобуток газу приватними компаніями зріс на 6% (порівняно із 2019 роком). Таких результатів вдалося досягти, в першу чергу, завдяки інвестиціям минулих років в буріння нових газових свердловин.

Фото ФРНГ

Чим допомагає міжнародний досвід

Проблема виснаженості родовищ актуальна не тільки для України. Видобуток на родовищах на суходолі в більшості країн Європи має негативну тенденцію.

Для вирішення цієї проблеми у світі успішно функціонують різні механізми залучення партнерів у такі проекти.

Йдеться зокрема про механізм РЕС – контракти зі збільшення видобутку. В Європі він довів свою ефективність в Румунії та Угорщині, на інших континентах – у Мексиці, Еквадорі, Колумбії, Алжирі, Нігерії, Азербайджані, Узбекистані, Кувейті, Іраку, Омані, Індії та Малайзії.

В Україні такий механізм співпраці вперше запрацював 2020 року – Укргазвидобування підписало угоду про збільшення видобутку з румунською компанією Expert Petroleum.

Міжнародні партнери показали значний результат на родовищах Румунії, а сьогодні працюють на 13 виснажених родовищах на Західній Україні.

За результатами виконання програми інтенсифікації та реконструкції наземної інфраструктури там вже вдалося збільшити базовий видобуток газу.

Укргазвидобування планує масштабувати такий формат співпраці і на родовищах на сході України. За інформацією компанії, оголошення результатів нового конкурсу у форматі РЕС (контракт зі збільшення видобутку) відбудеться на початку 2022 року.

Фото ФРНГ

Збільшення видобутку – мрія чи реальна перспектива?

Де ж Україні нарощувати видобуток, якщо найбільші родовища виснажені? Треба шукати нові.

Держава за цим напрямом зробила низку важливих кроків – запустила електронні аукціони на продаж ліцензій на нові нафтогазові ділянки, підписала угоди про розподіл продукції з інвесторами на нові великі активи, перезапустила стратегічні проекти – Юзівську площу та Чорне море.

Отримати газ на Юзівці можна вже через кілька місяців від початку робіт на ділянці – запевняють в Нафтогазі, який на початку року придбав 100% прав на ТОВ "Надра Юзівська".

Юзівська площа – це стратегічний актив для країни, найбільша в Україні нафтогазова ділянка на суходолі зі значними перспективними ресурсами традиційного газу та газу щільних колекторів.

Йдеться про близько 1 трлн м3 оціночних запасів газу тільки в щільних породах! Потенціал видобування газу на Юзівській площі – 12,7 млрд куб. м у найближчі 10 років (дорівнює річному споживанню газу населенням).

Останні 6 років, з 2014 року після виходу з проєкту міжнародної компанії Shell, цей актив фактично "заморожений", роботи на ньому не велися, через:

• військову агресію з боку Росії і близькість площі до прифронтової зони;
• відсутність нового інвестора. Потенційний інвестор – компанія Юзгаз Бі. Ві, яка перемогла у конкурсі державної компанії "Надра Юзівська", хоч і виявила намір брати участь в розробці ділянки ще у 2015 році, однак так і не вжила всіх необхідних дій для поновлення реалізації проєкту.

Для держави залучення Нафтогазу дасть змогу знизити ризики повторного замороження ділянки, розпочати її геологічне вивчення, що в подальшому дасть змогу залучити досвідченого міжнародного партнера для розробки покладів газу щільних колекторів.

Крім того, Нафтогаз вже зробив значний внесок у розвідку Юзівської площі.

У межах Святогірського родовища, розташованого в центрі Юзівської ділянки, проведено новітню 3D-сейсмічну зйомку площею 295 км², пробурено розвідувальні свердловини.

Фото ФРНГ

Міфи про "сланцевий газ" (якого на Юзівці немає)

Понад 20 інших ділянок Нафтогазу межують з Юзівкою. Це дає можливість значно прискорити роботи й зменшити витрати завдяки оптимізації технічних процесів і використанню спільної геологічної інформації.

Проте питання початку розробки цієї ділянки "застрягло" на місцевому рівні.

Активісти блокують рішення місцевої влади щодо надання необхідних дозволів для початку робіт. Основна причина: "Сланцевый газ убьет Донбасс".

З такими самими гаслами активісти блокували роботу Shell у 2013 році.

Геологи ж запевняють: покладів газу сланцевих товщ на території Юзівської ділянки до цього часу вони так і не виявили.

Та цей факт не заважає появі все нових і нових дезінформаційних кампаній про начебто "видобуток сланцевого газу на Донбасі". Зокрема, 13 грудня партія "Опозиційна платформа – За життя" оприлюднила заяву: "Донбасу загрожує екологічна катастрофа через забруднення річки у зв'язку із видобуванням сланцевого газу".

"Від мешканців більшості міст Донецької області (Слов'янськ, Краматорськ, Покровськ, Костянтинівка, Дружківка, Маріуполь та інші міста) надходять численні скарги на якість питної води централізованого водопостачання, зокрема на сторонній, невластивий їй запах", - йдеться в заяві.

Однак тут же партія чомусь робить висновок, що в цьому винен (неіснуючий) видобуток сланцевого газу на Донбасі…

"Команда ОП-ЗЖ Донеччини категорично заперечує проти подальшої розробки газових родовищ у районі кордону Харківської та Донецької областей, а саме на Святогірському родовищі, яке належить до Юзівського майданчика! Замість економічної незалежності, як стверджує влада, вже завдається екологічний та економічний збиток. Ми захищатимемо людей і не дозволимо владі влаштувати на сході країни чергову екологічну катастрофу!" - наполягають у партії.

Звідки беруться такі лозунги та кому вигідно не допустити розробки великого українського нафтогазового активу?

Представники галузі переконані: з огляду на загрозу енергетичній безпеці країни відповіді на ці запитання мали б знайти компетентні органи, зокрема Служба безпеки України.

Фото ФРНГ

"Море можливостей"

Чорне море є ще одним довгобудом української нафтогазової галузі. Після втрати активів Чорноморнафтогазу роботи на українській частині шельфу не велися. Україна згаяла багато часу на неефективні конкурси: конкурс УРП на Скіфську ділянку 2012 року, конкурс УРП на ділянку Дельфін 2019 року.

У цей час сусідні країни відкривають нові родовища в Чорному морі, реалізують проекти із залученням відомих міжнародних партнерів (родовище Нептун (Румунія), родовище Трайдент (Румунія), родовище Сакар’я (Туреччина)).

За різними оцінками, прогнозні та перспективні ресурси на шельфі та глибоководді (до 2000 метрів) українського сектору західної частини Чорного моря становлять 1-2 трлн куб. м природного газу і понад 1 млрд т рідких вуглеводнів із можливістю річного видобутку лише по природному газу близько 10 млрд куб. м.

Наприкінці 2020 року уряд надав доступ Нафтогазу до морських ділянок у акваторії Чорного моря. Освоєння морських ділянок зазвичай займає від 5 до 7 років.

Нафтогаз розпочав роботу в найкоротші терміни – уже в вересні 2021 року розпочалися підготовчі роботи до геологічного вивчення ділянок, а згодом – 3D сейсмічні дослідження.

Для виконання сейсміки залучили відому норвезьку компанію PGS.

Етап інтерпретації даних за результатами сейсміки у Нафтогазі планують розпочати наприкінці 2023 року, а вже на початку 2024 року планується розпочати буріння першої свердловини.

Після підтвердження потенціалу морських ділянок Нафтогаз розраховує залучити міжнародних інвесторів і партнерів.

Адже повноцінне освоєння шельфу – це надскладний проект, що потребує мільярдних інвестицій, нових технологій, сучасного досвіду й експертизи.

Тож Україна цілком здатна відродити вітчизняний видобуток газу й узагалі відмовитися від імпорту газу в середньостроковій перспективі.

Потенціал вітчизняних надр це дозволяє.

За нинішніх ринкових реалій у Європі та світі суттєве збільшення українського газовидобутку було б чудовою відповіддю на всі енергетичні виклики та провокації Росії.