Перспективи впровадження реформ з енергоефективності в Україні: Круглий стіл «Енергоефективна Україна: ЖКГ, скорочення споживання, зміна поведінки»

Середа, 20 квітня 2011 —
14 квітня 2011 в рамках Європейського тижня енергоефективності відбувся Круглий стіл «Енергоефективна України: ЖКГ, скорочення споживання, зміна поведінки». Організатори заходу: Представництво Європейського Союзу в Україні та українсько-польська фундація PAUCI.
В обговоренні взяли участь Ханс Рейн, Перший секретар та Голова директорату відділу енергетики, транспорту та навколишнього середовища ЄС; Олександр Тронь, директор департаменту економічної політики Національної агенції України з питань забезпечення дієвого використання енергетичних ресурсів; Віталій Шаповаленко, заступник міністра з питань житлово-комунального господарства України; Святослав Павлюк, заступник директора фундації ПАУСІ; Андрій Зінченко, керівник освітніх проектів Української мережі енергетичних інновацій Greencubator та представники бізнес-сектору: Максим Бевз, головний аналітик сектору по роботі з енергозберігаючими проектами АТ «Ерсте Банк»; Вадим Поляковський, менеджер з маркетингу компанії Philips Україна; Андрій Бойко, виконавчий директор компанії Роквул Україна. Упродовж конструктивної дискусії представники влади підтвердили наявність в Україні проблеми колосальних і зростаючих витрат бюджетних коштів, спричиненої системним подорожчанням енергоносіїв та застосуванням морально застарілих неефективних рішень у сфері енергозбереження. У той же час держпосадовці повідомили, що процес дієвої підтримки проектів, пов'язаних з енергоефективністю, розпочався. Так, фахівці Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження розробили низку програм, однією з яких є «Державна цільова економічна програма енергоефективності та розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива на 2010-2015 роки». Вона містить 15 галузевих і 27 регіональних програм підвищення енергоефективності, а також 56 програм зниження рівня споживання енергоресурсів бюджетними установами. Державна цільова програма спрямована на підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів І посилення конкурентоспроможності національної економіки. Як запевнив Олександр Тронь, надання допомоги щодо підготовки та затвердження проектів та відбір проектів для фінансування здійснюватиметься відкрито й прозоро, з залученням представників громадських організацій. Віталій Шаповаленко заявив, що розв’язання питання енергоефективності потребує комплексного підходу, оскільки ці проблеми накопичувалися протягом останніх 20-ти років. Так, якщо раніше держава несла повну відповідальність за будівництво й ремонт житлового сектору, тепер, через об’єктивні причини, зберігати колишні умови держфінансування нереально. Наразі Міністерство розробляє загальнодержавну програму реновації житлового фонду, яка передбачає застосування механізмів реалізації проектів із залученням усіх можливих фінансових ресурсів, у тому числі й бюджетної підтримки з боку держави. Однак і громадянам необхідно усвідомити, що вони є не тільки власниками квартир, а й будинків (комунальна власність), у яких мешкають, і також несуть відповідальність за їх стан і утримання. Свою позицію щодо шляхів розв’язання проблеми енергоефективності визначили й представники бізнес-сектора. Вадим Поляковський, менеджер з маркетингу компанії Philips Україна зазначив: «Тема енергоефективних технологій стає все більш актуальною в світі, а в Україні, у зв'язку з підвищенням тарифів на електроенергію для населення, зараз набуває особливої гостроти. Philips є світовим лідером у сфері розробки інноваційних енергоефективних технологій в освітленні, як для бізнесу, так і для звичайних споживачів, протягом останніх 20 років. Сьогодні рішення Philips дозволяють як бізнесу, так і споживачам економити від 20% до 80% споживаної електроенергії. Однак відсутність можливості залучати фінансування під енергоефективні рішення через недоліки законодавчої бази, а також недостатнє фінансування з боку держави не дозволяє українцям використовувати інноваційні рішення в повній мірі. На нашу думку, конструктивний діалог є хорошим початком для зміни ситуації, проте для досягнення реальних результаті, потрібні конкретні кроки, як з боку українського уряду, так і з боку бізнесу та споживачів». Максим Бевз, Головний аналітик сектору по роботі з енергозберігаючими проектами АТ «Ерсте Банк»: «Україна є однією із найбільш енергоємних країн у світі. При цьому на фоні постійно зростаючих цін на електроенергію, українські підприємства, які працюють часто на застарілому енергонеефективному обладнанні, втрачають свою конкурентоздатність. Адже більшість керівників та власників підприємств відкладають переобладнання виробництва та впровадження енергоефективнх технологій через нестачу коштів. Ерсте Банк вирішує дану проблему і від тепер підприємства можуть отримати фінансування на інвестиції в енергоефективність. Більше того, крім кредитування, клієнтам банку також надається консультаційна підтримка при реалізації енергозберігаючих проектів». Святослав Павлюк, Заступник директора Фундації ПАУСІ: «Сьогодні ми чули дискусію за участю представників трьох груп інтересів: державні структури, громадські організації та бізнес-сектор. На превеликий жаль, це відбувається доволі нечасто. Бо на подібних подіях ми будуємо взаємодовіру, повагу до інших гравців цього ринку, та вчимося враховувати точку зору інших гравців у формуванні механізмів регулювання цієї системи. Особливо важливою є дискусія не української громадськості з представниками ЄС, а дискусія представників всіх груп інтересів всередині країни. Тому участь у заході ЗМІ та донесення до них збалансованої точки зору є надзвичайно важливим, бо сама лише зміна поведінки людей забезпечить економії близько 25% енергії. Для впровадження енергореформ важливою є консолідація усього суспільства, тому такі ініціативи як створення конкурсних комісій з розподілу державного фінансування на проекти термомодернізації та реновації будинків, залучення до їх складу профільних громадських організацій надзвичайно на часі. За умови прозорості й відкритості, такі підходи матимуть позитивний результат у контексті ухвалення збалансованих рішень у сфері енергоефективності. Всі ми розуміємо, що у даному випадку бюджетна допомога не має бути основоположною: термомодернізація та запровадження енергоощадних заходів у житловому та комунальному господарстві має базуватися на принципах самоокупності, за кредитні кошти, так як це відбулося в Країнах ЄС. Держава просто має створити ефективну систему стимулювання ринкових механізмів, де кошти на модернізацію жила, повертаються банкам з майбутньої економії, при тому без будь-якого подорожчання для мешканців». Ханс Рейн, Перший секретар і Голова директорату відділу енергетики, транспорту та навколишнього середовища ЄС наголосив на необхідності продовження дискусії та перехіду від обговорення проблеми до плану дій і його впровадження: «ЄС готовий підтримувати український Уряд і НАЕР у вирішенні екологічних проблем. Ми будемо надавати підтримку в здійсненні національних програм з енергоефективності, а також оперативно здійснювати директиви ЄС, пов'язані з енергоефективністю в рамках Договору енергетичної спільноти. Ми (ЄС) бачимо ініціативу з боку уряду, ділових кіл і громадян України, тому ми дуже позитивно оцінюємо потенціал підвищення енергоефективності в країні».
Реклама: