Спрощену система оподаткування потрібно було вводити ще років шість тому. 

Про це в інтерв'ю "Дзеркалу тижня" заявила голова Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва Олександра Кужель.

За словами Кужель, у 1998 році, при мінімальній зарплатні у 68 грн. максимальна ставка єдиного податку у розмірі 200 грн. і 100 грн. фіксованого цілком забезпечували пенсійний захист самозайнятих людей.

"В умовах, коли тільки зароджувалися ринкові відносини, указ виконав поставлене перед ним завдання. Він захистив людей, звільнених із заводів і інститутів. Не володіючи відповідними знаннями, вони опинилися на базарах і в кіосках", - пояснила голова профільного Держкомітету.

"Про який облік тоді могло йтися, коли ці громадяни навіть не знали слова "аудитор", не могли оплатити бухгалтера, а елементарно виживали. Тобто, на той момент це був соціальний документ, який звільняв від обліку та перевірок", - підкреслює вона.

У той же час Кужель відзначила, що нинішня система оподаткування давно втратила свою актуальність. 

"Для мене стало катастрофою те, що, повернувшись на цю посаду через 11 років, я не виявила жодних змін - ми не витратили гроші, і не навчили цих людей", - відзначила вона.

Кужель підкреслила, що спрощена система оподаткування має соціальне значення і повинна працювати тільки для малих підприємців, яким складно вести облік, а не ставати інструментом мінімізації податків для тих, хто отримує надприбутки.

"Ви можете собі уявити, що є студії (телерадіомовлення), які платять єдиний податок? Це з їх-то рекламою. Тільки ліцензія на таку діяльність коштує мільйон. Який же це малий бізнес? Вважаємо, що вони можуть працювати на загальній системі", - акцентувала глава Держкомітету.

Вона підкреслила, що умови роботи для підприємців необхідно міняти. 

"У майбутньому однаково потрібно змінювати підходи - виписувати окремо умови для новостворюваного бізнесу, для сімейного бізнесу... Тобто єдиний податок має залишитися тільки для малих форм підприємництва", - пояснила голова відомства.